Використання усної народної творчості на уроках, як одного з видів дидактичного матеріалу.

Одним із стратегічних завдань реформування змісту освіти є оптимальним поєднання її теоретичних та практичних компонентів, класичної спадщини та сучасних завдань наукової думки, органічного зв’язку з національною історією, культурою, традиціями. Використання на уроках праці та соціально-побутового орієнтування прислів’їв та приказок мають посідати не останнє місце. Фольклор на уроках створює позитивний настрій, викликає пожвавлення в класі. А під час постійного використання прислів’їв і приказок учні незабаром самі починають застосовувати їх у своїй мові, що збагачує їхнє спілкування.
Особливо багаті педагогічними можливостями прислів’я та приказки, які можуть бути використані на будь – якому уроці, особливо коли з тих чи інших причин доводиться "виховувати” учнів, і щоб не виникало в цьому разі конфліктної ситуації, краще зробити слушне зауваження знайомими прислів’ями та приказками, наприклад: "Як дбаєш, так і маєш”, "Праця чоловіка годує, а лінь марнує”, "У сусіда ума не позичати” і т.п.
Чим більше мова учителя насичена прислів’ями, приказками, порівняннями, тим вона образніша, яскравіша, тим сильніше емоційне враження справлятиме на учня. Зокрема, багата народна мудрість прислів’ями та приказками про працю, вона розглядається як основа життя, внутрішня потреба людини: "Людина народжується для праці, як птиця для польоту”. Для виховання працелюбності використовують такі прислів’я та приказки: "Сталь народжується в огні, а людина в труді”, "Зробив діло, гуляй сміло”, "Діло майстра величає”. Їх можна записати на дошці ще до початку уроку або на окремих плакатах у вигляді ребусів, головоломок.
Можна підібрати прислів’я та приказки до будь – якого розділу трудового навчання та соціально-побутового орієнтування. Наприклад, під час виготовлення виробів з тканини використовуємо такі прислів’я: "Сім раз відміряй - один відріж”, "Тепер так, а після як?” і інші. Ці прислів’я вчать, що перед тим як щось робити, наприклад, виготовити викрійку, розкроїти виріб та навіть зварити будь-яку страву, спочатку треба все прорахувати, змірити, а потім робити. Треба вчитися бути уважним і розсудливим.
Таким чином, завдяки прислів’ям та приказкам діти не тільки вчаться бути працьовитими, пізнають основні правила та вимоги до організацій праці, а й пізнають історію свого народу, його традиції, закони життя. Це є ще одним позитивним моментом уроків праці та соціально-побутового орієнтуванняна засадах народної педагогіки. Багато спільного з прислів’ями мають загадки. Їх об’єднує насамперед метафористичність, що грунтується на спостереженнях за природою та побутом, а також стислість і чіткість викладу. Адже загадки – це стислі твори, в основі яких лежить метаморфічне запитання.
Наприклад, на уроках до теми «Пошиття швейних виробів» застосовую такі загадки:
Чорні, білі, кольорові...
Шити все вони готові...
Плаття, шапки, рушники,
Допоможуть вам... (нитки)

Маленька, тоненька,
рук не має, а гарно вишиває.
(Голка)

Круглі вушка,
Гострі ручки.
Ніжки чик-чик –
Вирізали рушник.
(Ножиці)

Завдання, відібрані для роботи з учнями на уроках трудового навчання та соціально-побутового орієнтування, мають бути посильними та доступними. (див. додаток) Ця вимога прямо випливає із загальнодидактичного принципу доступності, який полягає в такому співвідношенні складності поставленого завдання з практичними можливостями учнів, яке б стимулювало активні розумові трудові зусилля, спрямовані на його вирішення давало б розвивальний ефект.

5.Розвиток творчих здібностей учнів за допомогою різноманітних карток – завдань.
Творчі здібності розвиваються протягом усього життя особистості завдяки засвоєнню нею суспільно – історичного досвіду. Особливо інтенсивно цей розвиток відбувається в школі. Саме тут у дітей часто виявляються здібності до найрізноманітніших видів діяльності, у тому числі й творчої. У цей період дуже важливо виявити і стимулювати такі прояви. І в цьому плані величезні можливості має освітня галузь "Технології”, предмети якої найбільш підходять для організації стимулювання творчого мислення. Але складність для слабозорих полягає в ускладненні сприйняття через певні за-хворювання очей.
Значний ефект у плані тренування і розвитку пізнавальних сил особливості щодо подолання різноманітних психолого– гносеологічних бар’єрів, а значить, і розвитку творчих сил і здібностей дає фрагментарне використання в курсі трудового навчання різнорівневих тестових завдань для стимулювання процесів мислення. При чому бажаних результатів можна досягти за систематичного використання. Різнорівневі тестові завдання можна застосувати для контролю рівня засвоєння нового матеріалу, а також для практичних робіт, враховуючи специфіку роздаткового матеріалу для слабозорих.
Завдання з технічним змістом, які найчастіше використовуються на уроках праці поділяються на такі основні типи:
• графічні;
• технологічні;
• конструкторські;
• розрахункові;
• контрольно – тренувальні.
Виходячи з вище сказаного, можна зробити висновок про значимість задач різних рівнів для розвитку творчих здібностей особистості. Задачі дають змогу вчителеві проконтролювати або закріпити рівень засвоєння на уроці програмового матеріалу. (див. додаток)