Характер виробництва. Для дрібносерійного і одиничного виробництва характерне використання заготовок з гарячекатаного прокату, відливок, отриманих у піщано-глинистих формах, поковок, отриманих куванням.
Це обумовлює великі припуски, значний об’єм подальшої механічної обробки, підвищення трудомісткості.
В умовах багатосерійного і масового виробництв рентабельні такі способи отримання заготовок, як гаряче об'ємне штампування; лиття у кокіль, під тиском, в оболонкові форми, за моделями, що виплавляються.
Застосування цих способів дозволяє значно скоротити припуски, знизити трудомісткість виготовлення деталі.
Підвищення точності формоутворюючих процесів, вибір найбільш точних і прогресивних способів отримання заготовок на базі збільшення серійності виробництва є одним із найважливіших резервів підвищення технічного рівня виробництва.
Матеріали і вимоги до якості деталі. Матеріали повинні мати необхідний запас певних технологічних властивостей − ковкість, штампуємість, рідкотекучість, зварюваність, оброблюваність.
Для деформованих матеріалів необхідною технологічною властивістю є технологічна пластичність. Особливо жорсткі вимоги з технологічної пластичності висуваються до сплавів, з яких деталі отримують холодною обробкою тиском − видавлюванням, витяганням, гнуттям, формуванням.
Якщо метал має низьку рідкотекучість, високу схильність до усадки, то не рекомендується застосовувати лиття у кокіль, під тиском, тому що через низьку податливість металевої форми можуть виникнути ливарні напруги, викривлення відливки, тріщини. Доцільно застосовувати оболонкове лиття та лиття у піщано-глинисті форми.
Для відповідальних, важко навантажених деталей (вали, шестерні, зубчасті колеса), до яких висуваються певні вимоги до якості металу та до фізико-механічних властивостей, доцільно використовувати поковки, так як у процесі деформування створюється дрібнозерниста, спрямована волокниста структура, яка значно підвищує фізико-механічні властивості матеріалу.
Розміри, маса і конфігурація деталі. Питома вартість відливок і поковок зростає зі зменшенням їх маси. Закономірність загальна для всіх способів отримання заготовок і деталей, так як трудомісткість формоутворення визначають загальною площею поверхонь, що підлягають обробці. Розміри деталі часто грають вирішальну роль. При литті за моделями, що виплавляються, у кокіль, під тиском розміри відливки обмежені технологічними можливостями обладнання та інструменту.
Способом гарячого об'ємного штампування можливе отримання поковок до 1000 кг.
Якість поверхні заготовок, забезпечення заданої точності. Використання точних способів забезпечує достатню чистоту поверхні і високу точність заготовок.
Удосконалення кування і штампування забезпечують параметри шорсткості
і точність розмірів, відповідних механічній обробці і навіть фінішних операцій.
Калібрування, холодне видавлювання забезпечують отримання готових деталей (заклепки, гайки, болти).
Можливості наявного обладнання. Ураховують при виготовленні заготовок способами відцентрового лиття, лиття під тиском, гарячого об'ємного штампування. Іноді це є визначальним моментом. Наприклад, наявність у ковальському цеху ротаційно-кувальних машин дозволяє одержати ступінчасті заготовки практично без механічної обробки. Те саме – при наявності механічних пресів подвійної дії або гідравлічних багатоступеневих пресів.
Потужність ковальсько-штампувального обладнання визначає номенклатуру виготовлення деталей.
Порядок виконання роботи.
1. Вивчити теоретичні відомості.
2. Вибрати метод отримання заготовки, запропонованої викладачем та визначити основні фактори, що впливають на цей вибір.
Зміст звіту
1. Найменування роботи, мета й устаткування.
2. Основні положення теоретичних відомостей.
3. Описання методу отримання заготовки.
Контрольні питання
1. Основні методи отримання заготовки.
2. Фактори, що впливають на вибір способу отримання заготовки.
3. Які способи застосовують в умовах дрібносерійного та багатосерійного виробництв?
4. Які технологічні властивості повинен мати матеріал для заготовок?
5. Чому для важконавантажених деталей доцільно використовувати поковки?
6. Як впливає розмір, маса і конфігурація деталі на вибір способу отримання заготовки?
Література: [1, 6–8].
Практична робота № 2
