Основні вимоги до змісту дипломної РОБОТИ та її

СТРУКТУРА

ДР на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» необхідно оформляти відповідно до державного стандарту України. Таким стандартом є ДСТУ 3008-95 «Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення».

З огляду на високі вимоги нормативних документів необхідно неухильно дотримуватися порядку подання текстового матеріалу, таблиць, формул та ілюстрацій, а також правил оформлення ДР.

При написанні ДР студент повинен обов'язково посилатися на авторів і джерела, з яких запозичив матеріали або окремі результати.

У разі використання запозиченого матеріалу без посилання на автора та джерело ДР знімається з розгляду рішенням кафедри, незалежно від стадії проходження без права її повторного захисту.

У ДР необхідно стисло, логічно й аргументовано викласти зміст і результати досліджень, уникаючи загальних слів, бездоказових тверджень, тавтології.

ДР подають у вигляді спеціально підготовленого рукопису в твердій палітурці.

ДР як оригінальне теоретично-прикладне дослідження має певну логіку побудови, послідовність і завершеність. ДР умовно поділяється на структурні елементи:

– титульний аркуш (дод.А);

– індивідуальне завдання на підготовку ДР, календарний графік (дод.Б);

– анотація (дод.В);

– зміст (дод.Д);

– перелік умовних скорочень (дод.Е);

– вступ;

– основну частину: перший, другий, третій та четвертий розділи;

– висновки;

– список використаних джерел;

– додатки;

Додаються до роботи:

– відгук наукового керівника (дод.Ж);

– зовнішня рецензія (дод.З);

– довідка з підприємства про впровадження результатів дослідження;

– копії надрукованих статей, тез студента.

ВИМОГИ ДО СТРУКТУРНИХ ЕЛЕМЕНТІВ дипломної РОБОТИ

Титульний аркуш

Титульний лист є першою сторінкою тексту ДР і править за основне джерело бібліографічної інформації, необхідної для оброблення та пошуку документа. Титульний лист містить дані, які подають у такій послідовності:

– найменування вищого навчального закладу, де виконана ДР;

– назва факультету;

– назва кафедри;

– прізвище, ім'я, по батькові автора;

– тема ДР;

– шифр і найменування спеціальності;

– освітньо-кваліфікаційний рівень, на який претендує здобувач;

– науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім'я, по батькові наукового керівника,

– науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім'я, по батькові завідувача кафедри;

– резолюція зав. кафедри про допуск до захисту;

– місто і рік захисту роботи.

Оформлення титульного листа наведено у додатку А.

Індивідуальне завдання

Видається керівником ДР. Індивідуальне завдання містить план та терміни виконання роботи.

Анотація

Написання анотації – заключний етап виконання ДР перед поданням її до захисту. Призначення анотації ­­ ознайомлення членів ДЕК з методикою дослідження, фактичними результатами й основними висновками ДР.

Анотація виконується обсягом 1 сторінка. Вона оформлюється на окремій сторінці українськоюмовою. Анотація розкриває зміст роботи у стислій формі сутність роботи, в ній не повинно бути надмірних подробиць, а також інформації, якої немає в ДР.

Ключові слова, що є визначальними для розкриття суті ДР, вміщують після тексту анотації. Перелік ключових слів містить від 5 до 10 слів (словосполучень), надрукованих в називному відмінку в рядок через кому. Приклад складання анотації наведено у додатку В.

Зміст

Зміст подають на початку ДР. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок), зокрема вступу, висновків до розділів, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел та ін.

Зміст ДР може займати 1-1,5 сторінки. Зміст роботи має відображати суть теми, її складність та логіку дослідження. Назви розділів і підрозділів повинні бути стислими і зрозумілими, літературно грамотними, тісно пов'язаними з назвою роботи, але не повторювати її. Приклад змісту наведений в додатку Д.

 

Вступ

У вступі дається наукове обґрунтування актуальності і значення обраної теми; формулюються мета, завдання, предмет і об'єкти дослідження; наводиться перелік застосованих методів дослідження. Розкривається сутність теми, її значущість, підстави та вихідні дані для розроблення теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження, теоретична та практична значущість, структура ДР, характеристика базового підприємства.

Загальну характеристику ДР подають у рекомендованій нижче послідовності.

Актуальність теми. Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв'язаннями проблеми обґрунтовують актуальність і доцільність роботи.

Мета і завдання дослідження. Формулюють мету роботи та завдання, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети.

Об'єкт дослідження – це процес або явище, обрані для ви­вчення.

Предмет дослідження міститься в межах об'єкта.

Об'єкт і предмет дослідження співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об'єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага студента, оскільки предмет дослідження визначає тему ДР, відображену на титульному аркуші як її назва.

Приклад:

Об’єктом дослідження єпроцес бухгалтерського обліку, аналізу та аудиту операцій з капітальними інвестиціями

Предметом дослідження є теоретичні та організаційно-методичні положення бухгалтерського обліку, аналізу та аудиту операцій з капітальними інвестиціями

Об’єктом дослідження є фінансова звітність підприємства

Предметом дослідження є теоретичні та методичні положення складання фінансової звітності підприємства, її аналізу та аудиту.

Методи дослідження. Подають перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої в роботі мети. Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось тим чи іншим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів.

Вступ розміщують на окремій сторінці (орієнтовний обсяг -2-4 стор.).

Основна частина

Основна частина ДР складається з розділів, підрозділів. Кожний розділ починають з нової сторінки. Основному тексту кожного розділу передують передмова з коротким описом вибраного напряму.

У кінці кожного розділу формулюють висновки.

У розділах основної частини подають:

– вибір напрямів досліджень;

– виклад загальної методики й основних методів досліджень;

– відомості про проведені теоретичні та практичні дослідження;

– аналіз і узагальнення результатів досліджень.

В огляді літератури студент окреслює основні етапи розвитку наукової думки за своєю проблемою. Загальний обсяг огляду та цитування літератури не повинен перевищувати 20% обсягу основної частини ДР.

Перший розділ структурно складається з 3 підрозділів. У ньому розкриваються теоретико-методичні основи питання, які є предметом дослідження в ДР та подається характеристика базового підприємства.

В підрозділі 1.1. Економічна сутність об’єкту дослідження та нормативно-правова база щодо регулювання його обліку та аудиту необхідно скласти загальні теоретичні положення ДР. Розкрити економічний зміст об’єкту дослідження, його роль і місце в господарській діяльності, а також вплив на результати роботи підприємства. Для розкриття питання необхідно працювати з учбовою та спеціальною літературою. Рекомендується оцінити публікації в періодичних виданнях вітчизняних та зарубіжних авторів. При цьому виявити науковий рівень та повноту розробки теми, обґрунтувати її актуальність, остаточно сформулювати мету і задачі дослідження.

З метою виявлення закономірностей, тенденції розвитку явища, що досліджується, доцільним є використання статистичної інформації по промисловості, регіону тощо. Для необхідності обґрунтування актуальності обраної теми дипломної роботи для базового підприємства використати статистичні дані підприємств відповідної галузі.

Надати характеристику основним нормативно-правовим документам, що регламентують облік і аудит предмета дослідження. Характеристику документів доречно подати у вигляді таблиці, яку розміщують у додатках.

В підрозділі 1.2. Організаційно-економічна характеристика діяльності базового підприємства, його галузеві особливості розглянути питання щодо господарської діяльності підприємства в умовах ринкової економіки, особливостей виробництва і технології, аналітичні дослідження об’єкта щодо результатів господарювання. Зміст підрозділу представити в наступній послідовності:

– організаційно-економічна та виробнича характеристика підприємства та видів його діяльності;

– галузеві особливості виробничого процесу, з визначенням тих, що впливають на організацію та методику обліку, аналізу і аудиту;

– на основі даних підприємства провести аналіз основних техніко-економічних показників діяльності, порівняти результати з кращими показниками інших підприємств галузі. Результати оформити у вигляді таблиці (дод.К);

В підрозділі 1.3. Аналіз фінансового стану базового підприємства розглянути питання щодо аналітичного дослідження фінансового стану, результатів господарювання, надати пропозиції з підвищення ефективності досліджуваного об’єкту, використання його потенціалу. Зміст підрозділу представити в наступній послідовності:

– провести всебічний аналіз ефективності господарської діяльності підприємства і дати оцінку його фінансового стану, використовуючи показники фінансової звітності. Метою аналізу є проста та наглядна оцінка динаміки та стану розвитку підприємства, його платоспроможності, ліквідності, ділової активності тощо.

При вивченні фінансового стану підприємства можливе застосування дискредитивних моделей (описового характеру), які дозволяють структурувати та ідентифікувати взаємозв’язки між основними і опосередкованими показниками, шляхом використання стандартних аналітичних прийомів та методів. До них відносяться:

– експрес-аналіз балансу, сутність якого полягає у створенні балансу-нетто, постатейному співставленні показників минулих і поточних років, обчисленні відхилень. При цьому визначається абсолютна і відносна зміна статей (горизонтальний аналіз), розраховується їх питома вага, вивчається структура активу і пасиву (вертикальний аналіз);

– аналіз із застосуванням коефіцієнтів, сутність якого полягає в тому, що оцінка фінансового стану проводиться шляхом обчислення відносних показників - фінансових коефіцієнтів (платоспроможності, ліквідності, ділової активності), розрахованих на підставі показників звітності та порівняння їх з нормативом.

Слід зауважити, що на цьому етапі не обов’язково обмежуватись приведеною послідовністю розрахунків та обґрунтувань. Можуть бути використані різні моделі, які дають можливість простежити динаміку розвитку підприємства і на підставі проведених досліджень прийняти рішення. При цьому бажано використання програм НДІОЦ інституту щодо оцінки фінансового стану.