Опис методу гірлянд випадковостей і асоціацій

Для викладення даного методу спочатку буде представлений його алгоритм у словесному вираженні, а далі буде наведено докладний приклад.

ПЕРШИЙ КРОК. Визначення синонімів об'єкта.

ДРУГИЙ КРОК. Вибір випадкових об'єктів.

ТРЕТІЙ КРОК. Складання комбінацій з елементів гірлянди, синонімів об'єкта й елементів гірлянди випадкових об'єктів.

Комбінації складаються з двох елементів шляхом спроби об'єднання кожного синоніма розглянутого об'єкта з кожним випадковим об'єктом.

ЧЕТВЕРТИЙ КРОК. Складання переліку ознак випадкових об'єктів.

Визначаються ознаки випадково обраних об'єктів з можливо великою кількістю ознак протягом обмеженого часу (2‑3 хв.). Успіх пошуку значною мірою залежить від широти охоплення ознак випадкових об'єктів, тому доцільно застосовувати як основні, так і другорядні ознаки. Для зручності складається таблиця ознак, в одному стовпці якої зазначені випадкові об'єкти, а в іншому (навпроти) – ознаки цих випадкових об'єктів.

П'ЯТИЙ КРОК. Генерування ідей шляхом почергового приєднання до технічного об'єкта і його синонімів ознак випадково обраних об'єктів.

ШОСТИЙ КРОК. Генерування гірлянд асоціацій. По черзі з ознак випадкових об'єктів, виявлених на четвертому кроці, генерують вільну асоціацію, потім до неї генерують вільну асоціацію і т.д. Таким чином отримуємо гірлянди вільних асоціацій. Для кожної з окремих ознак вони можуть бути практично необмежено довгими, тому генерування варто обмежити за часом або кількістю елементів гірлянди. Якщо генерування гірлянд асоціацій проводиться колективно, то кожен член колективу займається цим самостійно.

СЬОМИЙ КРОК. Генерування нових ідей. До елементів гірлянд синонімів технічного об'єкту намагаються приєднати елементи гірлянд асоціацій.

ВОСЬМИЙ КРОК. Вибір альтернативи. На цьому кроці вирішується питання – продовжувати генерування гірлянд асоціацій або їх уже досить для відбору корисних ідей. Якщо за попередньою оцінкою таких ідей мало, можна продовжити створення гірлянд асоціацій, починаючи з якого-небудь нового елемента гірлянд, створених на шостому кроці, і діючи подібним же чином.

ДЕВ'ЯТИЙ КРОК. Оцінювання і вибір раціональних варіантів ідей. Серед безлічі нераціональних, тривіальних і навіть безглуздих ідей, як правило, завжди знаходяться оригінальні і раціональні. Якщо протягом короткого часу можна знайти кілька десятків варіантів рішення, то цілком задовольнить положення, при якому хоча б 5-6 варіантів виявляться раціональними.

ДЕСЯТИЙ КРОК. Вибір оптимального варіанта.

Приклад використання методу

Для демонстрації методу гірлянд поставимо задачу розширення асортименту годинникового заводу, тому візьмемо для модернізації такий об'єкт як годинник.

1. На першому кроці ми одержимо гірлянду синонімів слова годинник (іменники): годинник – будильник – секундомір – хронометр.

2. На другому кроці виберемо п'ять випадкових об'єктів (іменники), використовуючи для цього орфографічний словник і генератор випадкових чисел. Генератор чисел видає групу з трьох чисел, які визначають сторінку, номер стовпця і номер слова в стовпці. При проведенні експерименту вийшла наступна п'ятірка слів: касета, пролісок, транспарант, постіль, фетр.

3. На третьому кроці одержуємо наступну комбінацію синонімів і випадкових об'єктів: годинник з касетою, годинник із проліском, годинник на транспаранті, годинник у постелі, годинник у фетрі, будильник з касетою, будильник для постелі, будильник з фетром, секундомір з касетою і т.д. Результати зберігаємо для кроку 9.

4. На четвертому кроці одержимо таблицю отриманих на попередньому кроці випадкових об'єктів і їхніх ознак (прикметники):

Випадковий об'єкт	Ознаки
Касета	Пластмасова, тендітна, музична.
Пролісок	Блакитний, маленький, пахучий.
Транспарант	Великий, важкий, барвистий.
Постіль	Чиста, м'яка, тепла, широка.
Фетр	Густий, колючий, теплий.

5. Комбінуючи предмет, який модернізуємо, і його синоніми з ознаками випадкових об'єктів одержуємо: пластмасовий годинник, тендітний будильник, блакитний годинник, музичний годинник, маленький годинник, будильник із запахом, великий годинник, важкий будильник, барвистий секундомір, чистий годинник, м'який будильник, теплий годинник, широкий секундомір, теплий секундомір, густий годинник, колючий будильник і т.д. Результати зберігаємо для кроку 9.

6. На даному кроці будемо генерувати гірлянди вільних асоціацій (іменники), основою яких будуть ознаки випадкових об'єктів. Наприклад, ознака "пластмасовий" дає асоціацію "пластмаса", на основі "пластмаса" отримуємо асоціацію "ручка", яка, у свою чергу, дає наступну асоціацію "папір", з "папір" асоціюється "вогонь". Таким чином отримуємо гірлянду асоціацій:

Ознака	Гірлянда асоціацій
Пластмасовий	Пластмаса - ручка - папір - вогонь
Тендітний	Скло - склянка - вода - дощ
Блакитний	Небо - сонце - літо - спека
Пахучий	Парфуми - жінки - квіти - весна
Важкий	Гиря - спорт - змагання - призи
Барвистий	Журнал - комп'ютер - дискети - програми

7. Синтезуючи гірлянду асоціацій і синоніми предмета, який модернізуємо, одержимо наступні комбінації: годинник у ручці, вогненний годинник, скляний годинник, водний годинник, сонячний годинник, годинник у парфумах, жіночий годинник, кольоровий годинник, гирьовий годинник, спортивний годинник, призовий годинник, скляний будильник, водний будильник, призовий будильник, водний секундомір, комп'ютерний секундомір і т.д. Результати зберігаємо для кроку 9.

8. На даному кроці вирішуємо не продовжувати процес генерування ідей, тому що їх уже досить.

9. Вибираючи з безлічі отриманих у попередніх кроках ідей тільки раціональні і відсіваючи ті рішення, які уже втілені в життя (будильник з касетою, годинник з музикою, жіночій годинник, підводній годинник, гирьовий годинник, спортивній годинник, годинник у ручці, комп'ютерний секундомір і т.д.), одержимо наступні комбінації: будильник із запахом, годинник у парфумах, теплий годинник, призовий годинник.

10. На останньому етапі вибір рішень повинні робити "представники виробництва".

РІШЕННЯ ЗАДАЧ

Задача Г. Підприємство прагне до збільшення випуску продукції, але виробничі потужності встановленого обладнання максимально завантажені. Тому є дві пропозиції: 1) продаж старого обладнання і встановлення замість нього нового (реконструкція) і 2) старе обладнання залишається працювати, а поряд з ним побудувати новий цех і встановити у ньому додаткові виробничі потужності (нове будівництво). Необхідно вибрати більш вигідний з двох варіантів – з двох інноваційних проектів. Для цього визначимо їхню економічну ефективність.

1. Реконструкція:

–500 ΔАм₁ ΔАм₂ ΔАм₃ ΔАм₄ ΔАм₅

+100 ΔЧП₁ ΔЧП₂ ΔЧП₃ ΔЧП₄ ΔЧП₅ тис. грн.

0 1 2 3 4 5 роки

CIF₀ = 100 тис. грн.

COF₀ = 500 тис. грн.

CF₀ = CIF – COF = 100 – 500 = –400 тис. грн.

Інвестиційні витрати цілком фінансуються з власного капіталу.

У результаті реконструкції основні показники діяльності підприємства змінюються таким чином (у порівнянні з діяльністю підприємства до реконструкції):

ΔЧП₁ = 0 – 20000(300 – 220)(1 – 0,25) = –1200 тис. грн.

Тобто в результаті вкладення 500 тис. грн. у реконструкцію підприємства чистий прибуток у першому році зменшиться на 1200 тис. грн. у порівнянні з діяльністю підприємства до реконструкції.

ΔЧП₂ = ΔЧП₃ = ΔЧП₄ = ΔЧП₅ = 30000(300 – 210)(1 – 0,25) – 20000(300 – 220)× ×(1 – 0,25) = 825 тис. грн.

ΔАм₁ = 0 – 40 = –40 тис. грн.

Тобто в результаті вкладення 500 тис. грн. у реконструкцію підприємства амортизаційні відрахування у першому році зменшаться на 40 тис. грн. у порівнянні з діяльністю підприємства до реконструкції.

ΔАм₂ = ΔАм₃ = ΔАм₄ = ΔАм₅ = 90 – 40 = 50 тис. грн.

CF₁ = ΔЧП₁ + ΔАм₁ = –1200 – 40 = –1240 тис. грн.

CF₂ = CF₃ = CF₄ = CF₅ = ΔЧП₂ + ΔАм₂ = 825 + 50 = 875 тис. грн.

Розрахуємо чисту дисконтовану вартість:

= 929 тис. грн.

Визначимо дисконтований період окупності проекту:

роки	сума дисконтованих чистих грошових потоків, тис. грн.
	= –1517
	= –807
	= –167
	= 409

З таблиці видно, що проект окупається у четвертому році. Припускаємо, що продовж року грошові потоки по місяцях розподіляються рівномірно. У четвертому році протягом одного місяця сума дисконтованих чистих грошових потоків змінюється на тис. грн. Тоді у четвертому році для повернення вкладених коштів потрібно місяців. Округляємо в більшу сторону.

DPP_р = 3 роки 4 місяці.

Розрахуємо індекс прибутковості:

Визначимо внутрішню норму рентабельності.

Вирішивши рівняння, отримаємо IRR_р = 34%.

Розрахуємо модифіковану внутрішню норму рентабельності:

Висновок щодо економічної ефективності реконструкції у порівнянні з функціонуванням підприємства до реконструкції (на основі розрахованих показників).

2. Нове будівництво:

ΔАм₁ ΔАм₂ ΔАм₃ ΔАм₄ ΔАм₅

–700 ΔЧП₁ ΔЧП₂ ΔЧП₃ ΔЧП₄ ΔЧП₅ тис. грн.

0 1 2 3 4 5 роки

Оскільки підприємство має лише 400 тис. грн. вільного власного капіталу виникає потреба у залученні кредиту розміром 700 – 400 = 300 тис. грн., щорічні платежі за користування ним складатимуть 300 ∙ 0,15 = 45 тис. грн. У результаті нового будівництва основні показники діяльності підприємства змінюються таким чином (у порівнянні з діяльністю підприємства до нового будівництва):

ΔЧП₁ = ΔЧП₂ = –45 000 ∙ (1 – 0,25) = –34 тис. грн.

ΔЧП₃ = ΔЧП₄ = ΔЧП₅ = 10000(300 – 190)(1 – 0,25) – 45 000 ∙ (1 – 0,25) = = 791 тис. грн.

ΔАм₁ = ΔАм₂ = 0

ΔАм₃ = ΔАм₄ = ΔАм₅ = 60 тис. грн.

CF₀ = –700 тис. грн.

CF₁ = CF₂ = ΔЧП₁ + ΔАм₁ = –34 тис. грн.

CF₃ = CF₄ = CF₅ = ΔЧП₃ + ΔАм₃ = 791 + 60 = 851 тис. грн.

Розрахуємо чисту дисконтовану вартість:

= 930 тис. грн.

Визначимо дисконтований період окупності проекту:

роки	сума дисконтованих чистих грошових потоків, тис. грн.
	= –758
	= –758
	= –136
	= 425

DPP_нб = 3 роки 3 місяці.

Розрахуємо індекс прибутковості:

Визначимо внутрішню норму рентабельності.

Вирішивши рівняння, отримаємо IRR_нб = 37,3%.

Розрахуємо модифіковану внутрішню норму рентабельності:

Висновок щодо економічної ефективності нового будівництва у порівнянні з функціонуванням підприємства до нового будівництва (на основі розрахованих показників).

Порівняємо показники економічної ефективності двох варіантів:

	реконструкція	нове будівництво	вигідніше
NPV, тис. грн.			=
DPP	3 роки 4 місяці	3 роки 3 місяці	нб
PI	2,86	2,32	р
IRR, %		37,3	нб
MIRR, %	36,9	31,4	р

Висновок: нове будівництво вимагає більшого обсягу капіталовкладень, тому результати розрахунків неоднозначні. Значення NPV однакові для обох варіантів. Порівняння PІ й MІRR свідчить, що більш вигідним варіантом є реконструкція, порівняння DPP й IRR показує, що вигідніше нове будівництво.

Ціна ризику (зменшення ефективності проекту):

ЦР_р = NPV_р · ризик_р = 929 · 0,06 = 56 тис. грн.

ЦР_нб = NPV_нб · ризик_нб = 930 · 0,09 = 84 тис. грн.

з урахуванням ризику:

NPV_рризик = NPV_р –ЦР_р = 929 – 42 = 873 тис. грн.

NPV_нбризик = NPV_нб –ЦР_нб = 930 – 64 = 846 тис. грн.

873 тис. грн. > 846 тис. грн.

Висновок: ціна ризику у випадку нового будівництва (84 тис. грн.) більша, ніж при реконструкції (56 тис. грн.), порівняння NPV з урахуванням впливу ризику (873 тис. грн. > 846 тис. грн.) доводить, що більш вигідним варіантом є реконструкція.

Загальний висновок:... (на основі всіх попередніх)

Задача Д. Для рішення цієї задачі слід використовувати наступні формули оцінки ефективності капіталовкладень у виробництво (статичні показники).

1. Коефіцієнт порівняльної ефективності капітальних вкладень в реконструкцію (нове будівництво) щодо діючого виробництва до реконструкції (нового будівництва)

, порівнюється з Е_Н.

2. Коефіцієнт порівняльної ефективності додаткових капіталовкладень в нове будівництво щодо реконструкції

3. Річний економічний ефект від реконструкції (нового будівництва) щодо діючого виробництва до реконструкції (нового будівництва), грн.

, порівнюється з нулем.

4. Річний економічний ефект від реконструкції щодо нового будівництва на однаковий приріст продукції, грн.

5. Разовий економічний ефект від скорочення термінів введення в дію і освоєння реконструйованого об'єкта (порівняно з новим будівництвом), грн.

Тут V₀ та V₁ – річний обсяг виробництва продукції відповідно до і після реконструкції (технічного переозброєння), од.; V₂ – річний обсяг випуску продукції на новому підприємстві, що дорівнює її приросту в результаті реконструкції (V₂ = V₁ – V₀), од.; C₀ та C₁ – собівартість одиниці продукції до і після реконструкції підприємства, грн.; C₂ – собівартість виробництва одиниці продукції на новому підприємстві, грн.; K₁ та K₂ – загальний обсяг капітальних вкладень відповідно в реконструкцію діючого та будівництво нового підприємства, грн.; V₁C₁ – V₀C₀ – собівартість річного приросту продукції в результаті реконструкції (технічного переозброєння) підприємства, грн.; R₁^пл – планова рентабельність виробництва після реконструкції, частки одиниці; Ф₁ – середньорічна вартість виробничих фондів, грн.; T₁ та T₂ – тривалість відповідно реконструкції та нового будівництва, років; T₁' та T₂' – термін освоєння потужностей на реконструйованому та новому підприємствах, років; Е_Н – нормативний коефіцієнт порівняльної ефективності капіталовкладень.

Висновки:... (щодо кожного з семи розрахованих показників та загальний висновок на їх основі)

Задача З. Для венчурної фірми "Новатор" з ряду специфічних інноваційних стратегій найбільше підходить експлерентна (піонерська) стратегія, тому що вона пов'язана зі створенням нових або з радикальним перетворенням старих сегментів ринку. Це першопрохідники в пошуку і реалізації революційних рішень. Сила експлерентів обумовлена впровадженням принципових нововведень, вони здобувають вигоду з первісної присутності на ринку, є двигунами науково-технічного прогресу. Девіз експлерентів: "Краще і дешевше,... якщо вийде".

Для ВАТ "Точмаш" стратегія може бути визначена як віолентна (силова). Вона характерна для фірм, що діють у сфері великого, стандартного виробництва. Фундаментальне джерело сил – масове виробництво продукції доброї (середньої) якості за низькими цінами. За рахунок цього фірма забезпечує великий запас конкурентноздатності. Девіз фірм: "Дешево, але пристойно" (але не "Дорого і погано").

1. Правова компонента ціни ліцензії для промислових технологій (P_P):

P_P = min {ЧП ∙ V ∙ T_L – C_L; C_RE},

де ЧП – чистий прибуток або середній прибуток (середній відсоток) на одиницю продукції, грн.;

V – у ліцензіата середньорічний плановий обсяг випуску продукції, що ліцензується, шт.;

T_L – термін ліцензії, років;

C_L – величина юридичних витрат, грн.;

C_RE – витрати на "повторну розробку", грн.

C_L = 250 тис. грн. + 350 тис. грн. + 0,4 ∙ 500 тис. грн. = 800 тис. грн.

Отже:

P_P = min {НП ∙ V ∙ T_L – C_L; C_RE} =
= min {(0,08 тис. грн. ∙ 2000 ∙ 7 – 800 тис. грн.); 500 тис. грн.} =
= min {320 тис. грн.; 500 тис. грн.} = 320 тис. грн.

2. Розрахуємо величину паушальної ціни патентної ліцензії на ноу-хау (P_патент):

P_патент = P₁ + P₂ + P₃ + … + P_P,

де P₁ – ціна завершення розробки (дослідно-промислового освоєння) технології (продукту, процесу, устаткування, матеріалу), заснована на винаході (технічному секреті), що передається, грн.;

P₂ – ціна заходів щодо технічної допомоги при промисловому освоєнні технології у ліцензіата, грн.;

P₃ – ціна послуг по підготовці (перепідготовці) кадрів покупця ліцензії, грн.;

P_P – ціна передачі прав інтелектуальної власності або титулу цієї власності (property title), тобто правова компонента ціни ліцензії, грн.

P_патент = P₁+P₂+P₃+ … +P_P = 50 + 120 + 80 + 320 = 570 тис. грн.

3. Виходячи з того, що ціна на промислову технологію за інших рівних умов на 40-45% нижче ціни аналогічної патентної ліцензії, величина паушальної ціни безпатентної ліцензії на ноу-хау (P_{безпатент}):

P_{безпатент} = 570 ∙ 0,6 = 342 тис. грн.

4. Розрахуємо ціну патентної ліцензії на ноу-хау типу "роялті".

"Роялті" може нараховуватися як від прибутку, так і від обсягу продажів. З умови задачі відомо, що ставка "роялті" у відсотках від обсягу продажів продукції по ліцензії, еквівалентна участі ліцензіара в додаткових прибутках ліцензіата на рівні 30%, складає 5%. Згідно міжнародного торговельного порядку ("золоте правило" ліцензійної торгівлі) "роялті" складає 25-33% від додаткових прибутків, що приносить ліцензіату надана йому ліцензія, тобто мінімальна ставка згідно "золотого правила" дорівнює 25% від ліцензійного прибутку. У результаті складання відповідних пропорцій

30% — 5%;

25% — R_V;

можливо визначити ставку "роялті" у відсотках від обсягу продажів продукції по ліцензії (R_V):

Розрахуємо ціну патентної ліцензії на ноу-хау типу "роялті" (P_роялті) як добуток кількості можливого обсягу продажу продукції (V), середньої ціни реалізації (P_реал), терміну користування ліцензією (T_L) і ставки "роялті" у відсотках від обсягу продажів продукції по ліцензії (R_V).

P_роялті = V ∙ P_реал ∙ T_L ∙ R_V = 2000 ∙ 0,9 тис. грн. ∙ 7 ∙ 0,042 = 592,2 тис. грн.

5. Розрахуємо величину змішаної форми ціни ліцензії (P_зміш) при паушальній частині 30% (100% – 70%), і частини "роялті" 70%.

Відомо, що ціна ліцензій, розрахована винятково за принципом "роялті", часто може виступати в якості базової розрахункової. Отже, при змішаній формі оплати:

P_зміш = P_роялті = 592,2 тис. грн.

Паушальна частина змішаної форми ціни ліцензії:

P_{зміш. пауш} = 0,3 ∙ 592,2 = 177,7 тис. грн.

Частина змішаної форми ціни за принципом "роялті" дорівнює:

P_{зміш. роялті} = 592,2 – 177,7 = 414,5 тис. грн.

Висновки:... (щодо кожної з п'яти частин та загальний висновок на їх основі)

Задача К. Плановий горизонт 5 років, тому необхідно визначити найбільш ефективний з п'яти варіантів: реалізація інноваційного проекту терміном на 1; 2; 3; 4 або 5 років.

Інвестиційні витрати цілком фінансуються з власного капіталу.

У випадку вкладення грошових коштів у банк терміном 5 років наприкінці п'ятого року матимемо

FV_б = 2000(1 + 0,17)⁵ = 4385 тис. грн.

1) Реалізація проекту терміном 1 рік (в перший рік придбання устаткування, експлуатація його протягом одного року, продаж устаткування по залишковій вартості і вкладення підсумкової суми грошових коштів у банк до кінця 5-го року).

ЛВ₁

Ам₁

–2000 ЧП₁

0 1

де ЛВ – ліквідаційна вартість.

CF₀ = –2000 тис. грн.

Розраховуємо амортизаційні відрахування. Устаткування відносимо до третьої групи основних фондів, для якої норма амортизації складає 6% у квартал.

Перший квартал: 2000 ∙ 0,06 = 120 тис. грн.

Другий квартал: (2000 – 120) ∙ 0,06 = 113 тис. грн.

Третій квартал: (2000 – 120 – 113) ∙ 0,06 = 106 тис. грн.

Четвертий квартал: (2000 – 120 – 113 – 106) ∙ 0,06 = 100 тис. грн.

Ам₁ = 120 + 113 + 106 + 100 = 439 тис. грн.

ЧП₁ = (1700 – 700)(1 – 0,25) = 750 тис. грн.

ЛВ₁ = (2000 – Ам₁)(1 – 0,25) = (2000 – 439)(1 – 0,25) = 1171 тис. грн.

CF₁ = ЧП₁ + Ам + ЛВ₁ = 750 + 439 + 1171 = 2360 тис. грн.

Тобто після ліквідації проекту матимемо 2510 тис. грн. Вкладаємо цю суму в банк на 4 роки. Наприкінці п'ятого року матимемо:

FV_1п = 2360(1 + 0,17)⁴ = 4422 тис. грн.

Висновок: 4422 тис. грн. > 4385 тис. грн., отже реалізація проекту терміном 1 рік є ефективною, тобто вигідніше вкласти грошові кошти терміном 1 рік у інноваційний проект, ніж у банк.

2) Реалізація проекту терміном 2 роки.

ЛВ₂

Ам₁ Ам₂

–2000 ЧП₁ ЧП₂

0 1 2

Балансова вартість устаткування на початок другого року:

2000 – 439 = 1561 тис. грн.

Перший квартал: 1561 ∙ 0,06 = 94 тис. грн.

Другий квартал: (1561 – 94) ∙ 0,06 = 88 тис. грн.

Третій квартал: (1561 – 94 – 88) ∙ 0,06 = 83 тис. грн.

Четвертий квартал: (1561 – 94 – 88 – 83) ∙ 0,06 = 78 тис. грн.

Ам₂ = 94 + 88 + 83 + 78 = 343 тис. грн.

ЧП₂ = (1300 – 600)(1 – 0,25) = 525 тис. грн.

ЛВ₂ = (1561 – Ам₂)(1 – 0,25) = (1561 – 343)(1 – 0,25) = 914 тис. грн.

CF₁ = ЧП₁ + Ам₁ = 750 + 439 = 1189 тис. грн.

CF₂ = ЧП₂ + Ам₂ + ЛВ₂ = 525 + 343 + 914 = 1782 тис. грн.

Тобто через рік матимемо 1189 тис. грн., які вкладаємо в банк до кінця п'ятого року. Після ліквідації проекту (наприкінці другого року) отримаємо ще 1782 тис. грн., які вкладаємо в банк на 3 роки. Наприкінці п'ятого року матимемо:

FV_2п = 1189 ∙ 1,17⁴ + 1782 ∙ 1,17³ = 5082 тис. грн.

Висновок: 5082 тис. грн. > 4422 тис. грн., отже реалізація проекту терміном 2 роки є більш ефективною, ніж терміном 1 рік і ніж вкладення у банк.

3) Реалізація проекту терміном 3 роки:

ЛВ₃

Ам₁ Ам₂ Ам₃

–2000 ЧП₁ ЧП₂ ЧП₃

0 1 2 3

Балансова вартість устаткування на початок третього року:

1561 – 343 = 1218 тис. грн.

Перший квартал: 1218 ∙ 0,06 = 73 тис. грн.

Другий квартал: (1218 – 73) ∙ 0,06 = 69 тис. грн.

Третій квартал: (1218 – 73 – 69) ∙ 0,06 = 65 тис. грн.

Четвертий квартал: (1218 – 73 – 69 – 65) ∙ 0,06 = 61 тис. грн.

Ам₃ = 73 + 69 + 65 + 61 = 268 тис. грн.

ЧП₃ = ((700 – 500) – 120)(1 – 0,25) = 60 тис. грн.

ЛВ₃ = (1218 – Ам₃)(1 – 0,25) = (1218 – 268)(1 – 0,25) = 712 тис. грн.

CF₂ = ЧП₂ + Ам₂ = 525 + 343 = 868 тис. грн.

CF₃ = ЧП₃ + Ам₃ + ЛВ₃ = 60 + 268 + 712 = 1040 тис. грн.

FV_3п = 1189 ∙ 1,17⁴ + 868 ∙ 1,17³ + 1040 ∙ 1,17² = 5042 тис. грн.

Висновок: 5042 тис. грн. < 5082 тис. грн., отже реалізація проекту терміном 2 роки є більш ефективною, ніж терміном 1 або 3 роки або вкладення у банк.

4) Реалізація проекту терміном 4 роки.

ЛВ₄

Ам₁ Ам₂ Ам₃ Ам₄

–2000 ЧП₁ ЧП₂ ЧП₃ ЧП₄

0 1 2 3 4

Балансова вартість устаткування на початок четвертого року:

1218 – 343 = 950 тис. грн.

Перший квартал: 950 ∙ 0,06 = 57 тис. грн.

Другий квартал: (950 – 57) ∙ 0,06 = 54 тис. грн.

Третій квартал: (950 – 57 – 54) ∙ 0,06 = 50 тис. грн.

Четвертий квартал: (950 – 57 – 54 – 50) ∙ 0,06 = 47 тис. грн.

Ам₄ = 57 + 54 + 50 + 47 = 208 тис. грн.

ЧП₄ = ((900 – 350) – 120·(1 + 0,15))(1 – 0,25) = 309 тис. грн.

ЛВ₄ = (950 – Ам₄)(1 – 0,25) = (950 – 208)(1 – 0,25) = 556 тис. грн.

CF₃ = ЧП₃ + Ам₃ = 60 + 268 = 328 тис. грн.

CF₄ = ЧП₄ + Ам₄ + ЛВ₄ = 309 + 208 + 556 = 1073 тис. грн.

FV_4п = 1189 ∙ 1,17⁴ + 868 ∙ 1,17³ + 328 ∙ 1,17² + 1073 ∙ 1,17 = 5323 тис. грн.

Висновок: 5323 тис. грн. > 5082 тис. грн., отже реалізація проекту терміном 4 роки є більш ефективною, ніж терміном 1, 2 або 3 роки або вкладення у банк.

5) Реалізація проекту терміном 5 років.

ЛВ₅

Ам₁ Ам₂ Ам₃ Ам₄ Ам₅

–2000 ЧП₁ ЧП₂ ЧП₃ ЧП₄ ЧП₅

0 1 2 3 4 5

Балансова вартість устаткування на початок четвертого року:

950 – 208 = 742 тис. грн.

Перший квартал: 742 ∙ 0,06 = 45 тис. грн.

Другий квартал: (742 – 45) ∙ 0,06 = 42 тис. грн.

Третій квартал: (742 – 45 – 42) ∙ 0,06 = 39 тис. грн.

Четвертий квартал: (742 – 45 – 42 – 39) ∙ 0,06 = 37 тис. грн.

Ам₅ = 45 + 42 + 39 + 37 = 163 тис. грн.

ЧП₅ = ((1000 – 300) – 120·(1 + 0,15 + 0,15))(1 – 0,25) = 408 тис. грн.

ЛВ₅ = (742 – Ам₅)(1 – 0,25) = (742 – 163)(1 – 0,25) = 434 тис. грн.

CF₄ = ЧП₄ + Ам₄ = 309 + 208 = 517 тис. грн.

CF₅ = ЧП₅ + Ам₅ + ЛВ₅ = 408 + 163 + 434 = 1005 тис. грн.

FV_5п = 1189 ∙ 1,17⁴ + 868 ∙ 1,17³ + 328 ∙ 1,17² + 517 ∙ 1,17 + 1005 = 5677 тис. грн.

Висновок: 5677 тис. грн. > 5323 тис. грн., отже реалізація проекту терміном 5 років є більш ефективною, ніж терміном 1, 2, 3 або 4 роки або вкладення у банк.

Загальний висновок: оптимальний період реалізації інноваційного проекту 5 років, тому що у цьому випадку досягається найбільше значення майбутньої вартості.

Задача Л. Керівник схильний до другого варіанта, тому його і будемо оцінювати в порівнянні з альтернативними (1-м; 3-м; 4-м) варіантами.

По-перше визначимо найкращий з альтернативних варіантів.

Порівняємо 1-й і 4-й варіанти:

Ефективність 1-го варіанта (з урахуванням ризику): 55% – 25% = 30%.

Ефективність 4-го варіанта (з урахуванням ризику): 28% – 9%= 19% (надійність вкладу в банк 91%, отже, імовірність негативного результату: 100% – 91% = 9%).

30% > 19%, таким чином, 1-й варіант вигідніше, від 4-го варіанта відмовляємося.

Порівняємо 1-й і 3-й варіанти:

Визначаємо ефективність 3-го варіанта (розраховуємо IRR):

Дохід від реалізації всієї продукції = (10 + 7(1 – 0,25)) · 20000 = 305 тис. грн.

Річний дохід від реалізації продукції = 305/4 = 76 тис. грн.

-200 76 76 76 76 тис. грн.

0 1 2 3 4 роки

CF₀ = –200 тис. грн.

СF₁ = CF₂ = CF₃ = CF₄ = 76 тис. грн.

Розв'язуючи рівняння, отримаємо IRR = 19,1%.

Ефективність 3-го варіанта (з урахуванням ризику): 19,1% – 6% = 13,1%.

30% > 13,1%, таким чином, 1-й варіант вигідніше, від 3-го варіанта відмовляємося.

Отже, найкращим з альтернативних варіантів є 1-й, тому альтернативну вартість капіталу з урахуванням ризику приймаємо 55%.

Оцінюємо 2-й варіант (з урахуванням визначеної альтернативної вартості капіталу):

-200 CF₁ CF₂ CF₃ CF₄ тис. грн.

0 1 2 3 4 роки

CF₀ = –200 тис. грн.

CF₁ = CF₂ = CF₃ = CF₄ = 135(1 – 0,25) = 101 тис. грн.

тис. грн.,

звідки визначаємо DPP > 4 років.

,
розв'язавши рівняння, отримаємо IRR = 35,5%

Висновок: … (щодо ефективності 2-го варіанту на основі всіх розрахованих показників)

Визначимо ціну ризику (величину зменшення щорічних позитивних грошових потоків):

1-й варіант: CF = 200 · 0,55 = 110 тис. грн.

Ціна ризику = 110 · 0,25 = 28 тис. грн.

2-й варіант: Ціна ризику = 101 · 0,09 = 9 тис. грн.

3-й варіант: Ціна ризику = 76 · 0,06 = 5 тис. грн.

4-й варіант: CF = 200 · 0,28 = 56 тис. грн.

Ціна ризику = 56 · 0,09 = 5 тис. грн.

Висновок: найбільша ціна ризику в 1-го варіанта (28 тис. грн.), найменша – в 3‑го і 4-го (5 тис. грн.), у 2-го варіанту – 9 тис. грн. Отже з огляду на ціну ризику найкращими є 3‑й і 4-й варіанти.

Загальний висновок: … (на основі двох попередніх)