При вертикальному розміщенні шкурок песця, лисиці, єнота, рисі, скунса і корсака довжини однієї шкурки не вистачає на довжину пальта, а з'єднання шкурок звичайним швом (спайкою) не забезпечує плавності переходу від огузка до шиї. Тому використовується складний метод розкрою-розпуск. Шкурки після розпуску відділяють одну від одної смугами зі шкіри чи замши шириною від 1 до 3 см. Цим досягають більшої виразності і підкреслюють вертикальне розміщення шкурок. Розшивку починають від огузка та закінчують біля шийки або холки, від більш густоволосяного хутра до менш густоволосяного. При вертикальному розміщенні шкурок волос спрямований зверху вниз. Якщо шкурки мають кольоровий рисунок фуда лисиця), то при з'єднанні шкурок боками, що мають білий колір, розшивка не обов'язкова.
При горизонтальному розміщенні шкурок їх можна ставити, як цілими, так і половинками. Для цього шкурку розрізають по хребту і. кладуть в поперечному напрямку паралельно низу виробу, накриваючи тонку частину пишною частиною шкурки. Направлення волосяного покриву тільки від краю борта до середини спинки. Шкурки можна розшивати. Типовий приклад виконання хутрового скрою шкурок норки, колонка, хоря, нутрії, довговолосого кроля та ондатри рисунок 5). Шкурки розрізають по хребту і зшивають головку з огузком, з'єднуючи їх в смужки по ширині пальта. Отримані смуги зшивають між собою (хребет з боком).
В залежності від розміру пальта можуть бути 3 варіанти набору скрою: (рисунок 5):
• з трьох вертикальних рядів;
• з чотирьох вертикальних рядів;
• із трьох вертикальних рядів і одної передньої повздовжньої смужки.
При діагональному розміщенні шкурок напрямок волосу "кутом вниз" від краю борту до середини спинки для крупних шкурок, і від бокового шву до середини спинки і краю борту для маленьких шкурок рисунок 3).
Такі види хутра, як норка, колонок, ондатра, тхір, хом'як, нутрія, кріль та ін. при з'єднанні шкурок, дають яскраво виражений поділ смуг (горизонтальних, вертикальних і діагональних).
При горизонтальному розташуванні шкурок виточки розміщають горизонтально, а при вертикальному -вертикально, а при діагональному-діагонально. При моделюванні одягу із каракулевою - смушкового напівфабрикату виконання цього правила не обов'язкове
Великі види хутряного напівфабрикату (нерпа, овчина, опойок, жеребок та ін.) при з'єднані між собою не дають частого ритму з'єднувальних швів шкур і тому виточки, формуючі об'ємну форму, можуть не попасти в місце з'єднання шкур. В цьому випадку виточки необхідно розміщувати в їхньому типовому положенні (рисунок 4).
Методичні вказівки:
5. Виконати у масштабі 1:4 шаблон розкрою шкурки простим методом (використання площі шкурки повинно досягти 95%). Вид хутрового напівфабрикату затверджує викладач за результатами виконання попередньої лабораторної роботи.
6. У відповідності до розробленого ескізу виконати 3 варіанти підбору шкурок на стані та рукавах виробу (вертикальне, горизонтальне та діагональне розміщення) у масштабі 1:4.
7. Проаналізувати варіант підбору стану та рукавів за кількістю шкурок.
8. Висновки по роботі.
Запитання до самопідготовки:
1.Що таке стан виробу?
2.Які існують прості методи розкрою шкурок?
3.Що таке підбір хутряного скрою?
4.Чим відрізняються прості методи розкрою шкурок від складних?
5.Що таке хутровий скрій і з яких деталей він складається?
Лабораторна робота №5
