Друга група (Ro < k = r). Такий вид проборки застосовується при великій щільності ниток по основі і малому рапорті по основі. Якщо взяти Rо = r, то на одній ремізці буде велика кількість галев, що веде до підвищення обривності основних ниток. Для усунення цього явища збільшують число ремізок застосовуючи особливий вид проборки, яку називають розсипна чи амальгамна, котра показана на рис. 3, б.
Правило побудови розсипної (амальгамної) проборки – кількість ремізок необхідно вибирати кратною рапорту ниток по основі. Число ремізок поділяється на групи, рівні рапорту ниток по основі. Проборка ниток основи здійснюється спочатку в перші ремізки кожної групи, потім у другі і т.д.
Третя група (Ro = r > k). Проборки цієї групи дуже різноманітні, але, власне кажучи, всі скорочені, тому що число ремізок менше за рапорт ниток по основі.
Зворотна проборка застосовується в симетричних (щодо подовжньої осі) рисунках переплетень. Проборка цього виду поділяється на просту зворотну і подвійну зворотну. Проста зворотна проборка показана на рис. 3, в.
Кількість ремізок дорівнює порядковому номеру тієї нитки, що є віссю симетрії.
Подвійна зворотна проборка застосовується в тому випадку, якщо віссю симетрії є не одна, а дві нитки. Приклад такої проборки приведений на рис.3, г.
Зведена проборка. При даній проборці всі ремізки поділяються на групи, які називають зводами. Кількість ремізок у кожнім зводі залежить від виду переплетення. Зведена проборка застосовується в тому випадку, якщо в тканині є декілька складових, що складаються з різних переплетень, причому ці переплетення в тканині можуть розташовуватися трьома способами:
1. тканини з подовжніми смужками, коли одне переплетення розташовується поруч з іншим (рис.3,д);
2. нитки одного переплетення розташовуються між нитками іншого переплетення (рис. 3, е);
3. багатошарові тканини, коли одне переплетення розташовується над іншим.
Зведена проборка буває двох видів – переривана і беззупинна.
Проборка зведена преривана показана на рис. 3, ж. У цьому випадку нитки основи пробираються в один звід, поки не скінчиться смужка, потім пробираються нитки в наступний звід. По рисунку переплетення роблять перехід від одного зводу до іншого поки не проберуть усі нитки. Рапорт перериваної проборки залежить від числа смужок у тканини і числа ниток у кожній смужці.
Проборка зведена безпреривна застосовується в 2-ому і 3-ому випадках.
Проборка по рисунку показана на рис. 3, з. Дана проборка застосовується тоді, коли в рапорті переплетення є нитки, які однаково переплітаються. Правило проборки – всі нитки, які однаково переплітаються пробираються на одну ремізку.
Недоліки третьої групи проборок:
- нерівномірність навантаження на ремізки;
- складність проборки і складність в обслуговуванні ткацького верстата.
Рис. 3 Види проборок ниток у галева реміз
Експериментальна частина
Порядок виконання роботи
Робота виконується у вигляді рішення задач. По кожній задачі повинна бути дана повна вичерпна відповідь з поясненнями і побудовою заправних рисунків.
Рішення задач на побудову заправних рисунків.
1. Побудувати заправний рисунок тканини даного переплетення. Яке число ремізок необхідно для виготовлення тканини даного виду переплетення? Визначити оборотність і профіль кулачка при виготовленні тканини на безчовниковому верстаті
а) б)
в) г)
д)
2. Побудувати заправний рисунок тканини для виготовлення її на верстаті СТБ із каретками СКН і СКР.
а) б) в)
3. По даному рисунку проборки і картону побудувати переплетення тканини, визначити вид проборки і тип ткацького верстата.
o | o | ´ | ´ | |||||||||||
o | o | ´ | ´ | |||||||||||
o | o | ´ | ´ | |||||||||||
o | o | ´ | ´ |
а)
o | ´ | ´ | ´ | ´ | ||||||||||||||||
o | o | ´ | ´ | ´ | ´ | |||||||||||||||
o | o | ´ | ´ | ´ | ´ | |||||||||||||||
o | o | ´ | ´ | ´ | ´ | |||||||||||||||
o | ´ | ´ | ´ | ´ | ||||||||||||||||
б)
o | o | ´ | ´ | ´ | ´ | ´ | ´ | ||||||||||||||||||||||
o | o | ´ | ´ | ´ | ´ | ´ | ´ | ||||||||||||||||||||||
o | o | ´ | ´ | ´ | ´ | ´ | ´ | ||||||||||||||||||||||
o | o | ´ | ´ | ´ | ´ | ´ | ´ | ||||||||||||||||||||||
o | o | ´ | ´ | ´ | ´ | ´ | ´ | ||||||||||||||||||||||
o | o | ´ | ´ | ´ | ´ | ´ | ´ | ||||||||||||||||||||||
o | o | ´ | ´ | ´ | ´ | ´ | ´ | ||||||||||||||||||||||
в)
o | o | o | ´ | ´ | ||||||||||||||
o | o | o | ´ | ´ | ||||||||||||||
o | o | o | ´ | ´ | ||||||||||||||
o | o | o | ´ | ´ | ||||||||||||||
г)
4. По даному картону і рисунку переплетення побудувати проборку ниток у галева ремізок. Визначити вид проборок і тип ткацького верстата.
а)
б)
в) г)
Контрольні питання для самоперевірки
1. Дати визначення “заправного рисунка тканини”. Назвіть складові частини заправного рисунка?
2. Яке призначення картона у заправному рисунку?
3. Що таке оборотність кулачка і як її визначити? Як визначається профіль кулачка зівоутворювального механізму по рисунку переплетення?
4. Чим відрізняються методи побудови заправних рисунків для різних видів зівоутворювальних механізмів?
5. Які види проборки ви знаєте? Їх недоліки та переваги?
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 3
Тема: Вивчення асортименту, особливості заправлення і виготовлення тканин полотняного і саржевого переплетень.
Мета роботи:
- вивчити побудову тканин полотняного і саржевого переплетень і особливості їх виготовлення на ткацькому верстаті з побудовою заправних рисунків.
Теоретична частина:
1. Тканини полотняного переплетення
Відмінною рисою тканин полотняного переплетення є наявність на лицьовій поверхні тканини основних і утокових перекриттів, розташованих у шаховому порядку.
Параметри:
Ro = Ry = 2; So = Sy = 1;
no = ny = 1; No = Ny = 2
Переплетення які мають однакове число основних і утокових перекриттів називаються двулицьовими.
Полотняне переплетення єдине з головних яке є двулицьовим.
Заправний рисунок тканини полотняного переплетення залежить від типу ткацького верстата і від щільності тканини по основі. Для човникових верстатів у заправному рисунку по утоку зображується тільки один рапорт переплетення. Rу = 2, тому що оборотність зівоутворювальних кулачків човникових верстатів дорівнює 2. Для безчовникових верстатів мінімальна оборотність кулачка дорівнює 4 і по утоку зображується подвоєний рапорт. При щільності тканин по основі до 220 ниток на дециметр можна брати тільки 2 ремізки, при великій щільності число реміз 4, 6, 8. Кількість ремізок набирається таким чином, щоб число галев на 10 см приблизно дорівнювало 80. При щільності тканин 250 ниток на дециметр на безчовникових верстатах, можна використовувати рядову проборку, при більшій щільності проборка повинна бути амальгамною.
На човникових верстатах при 4, 6, 8 ремізках проборка обов'язково амальгамна, тому що необхідно в противному випадку застосовувати каретку.
На човникових верстатах кромки полотняного переплетення, на безчовникових – репс 2/2, з використанням уловлюючих ниток полотняного переплетення.
2. Тканини саржевих переплетень
Відмінною рисою тканин саржевого переплетення є наявність на лицьовій поверхні тканини яскраво вираженої саржевої лінії, утвореної одиночними основними чи утоковими перекриттями.
Параметри:
1) Саржа задається дробом, у чисельнику якого число основних перекриттів на одну нитку no , у знаменнику - число утокових - ny.
2) Ro = Ry = no + ny.
3) зсув по основі дорівнює зсуву по утоку і дорівнює ±1, тобто So= Sy = ±1.
4) для саржі з утоковим ефектом no = 1; ny = R – 1; No = R; Ny = R2 – R;
для саржі з основним ефектом nу = 1; nо = R – 1; Nу = R; Nо = R2 – R
При побудові заправного рисунка необхідно враховувати, що саржа пробирається рядовою проборкою і тільки саржа з R = 3 (1/2 чи 2/1) пробирається при великій щільності тканини амальгамною проборкою.
Як правило кромка виготовляється саржевим переплетенням, але зі зворотним напрямком саржевої лінії. Також кромки можуть виготовлятися основним репсом 2/2, рогожкою 2/2, для безчовникових верстатів застосовуються уловлюючі нитки полотняного переплетення.
Експериментальна частина
Порядок виконання роботи
Робота виконується у вигляді рішення задач. По кожній задачі повинна бути дана повна вичерпна відповідь з поясненнями і побудовою заправних рисунків.