Загальна методика вимірювання тиску

Вибір для використовування певного типу манометра залежить передусім від

значення вимірюваного тиску, потрібної точності та надійності вимірювань, а

тиск в середовищі не повинен перевищувати 3/4 верхньої межі вимірювань

манометру за постійного тиску, а у випадку змінного тиску — 2/3.

В якості пристроїв для відбирання тиску із середовища використовують

трубки діаметром 10-12 мм, які називають імпульсними. Імпульсні трубки бажано розміщувати на відносно рівних (горизонтальних або з невеликим нахилом) ділянках трубопроводу. У випадках вимірювання тиску газу або пари відбирання тиску здійснюється вище осі трубопроводу, а за вимірювання тиску рідин — нижче осі. Довжина імпульсних ліній для манометрів з одновитковою пружиною і сильфоном — до 30 м. Кінець трубки в середовищі повинен бути вмонтований врівень з внутрішньою стінкою об’єкта, що обмежує вимірюване за тиском середовище. Для зменшення впливу пульсацій тиску, а також для захисту чутливої частини манометра від високих температур, перед манометром установлюють так звану сифонну трубку у вигляді літери U або кільцевої петлі (рис.4,а). За тиску вище 10 МПа, а також за контролю тиску радіоактивного теплоносія, або вимірювального середовища з температурою

понад 70 °С, сифонна трубка заповнюється водою або самовільно конденсатом.

У випадках вимірювання тиску агресивних cepедовищ або таких, що швидко псуються чи кристалізуються, використовуються манометри у поєднанні з розділювальними мембранами або розділювальними посудинами.

На рис.4,б зображена схема встановлення манометра у комплекті з мембранним роздільником. Із об’єкта вимірювань агресивне середовище проходить, як правило, через штуцер, запірний голчастий вентиль і по імпульсній трубці подається під, наприклад, металеву мембрану, нижня частина якої в цьому випадку, як і стінки камери корпусу, покриті фторопластом. Простір, над мембраною і чутливий елемент манометра, заповнюється крем-нійорганічною рідиною. Мембранні роздільники вносять додаткову похибку, яка не перевищує ± 1% від діапазону вимірювань.

У випадку використовування розділювальної посудини, остання заповнюється інертною рідиною, яка не повинна хімічно взаємодіяти з вимірюваним середовищем або змішуватись з ним, але бути нейтральною до матеріалу імпульсних трубок, розділювальних пристроїв та манометрів.

 

Рис.4. Розділювальні пристрої: а) U –подібна сифонна трубка б) – мембранний роздільник; в) розділювальна посудина.

 

Зображену на рис. 4,в розділювальну посудину використовують тоді, коли

розділювальна рідина важча за вимірювану. В інших випадках розділювальну

посудину використовують без внутрішніх трубок. Залежно від властивостей

вимірюваного середовища та умов експлуатації, в якості розділювальних рідин

використовують: воду, технічні мастила, гліцерин та його водні розчини, гас, етиленгліколь тощо.

Для забезпечення можливості відключення манометра, продування лінії та підключення контрольного манометра, в усіх випадках (рис.3) робочий манометр під’єднують через триходовий вентиль (на рисунках не показаний).