Матриця оцінювання ефективності інформаційного продукту та послуг

J i

Продукція - 1

Маркетинг - 2

Менеджмент - 3

Сума S в останньому рядку матриці А є загальною оцінкою продукту, а також інформаційної фірми загалом.

Підсумовуючи за стовпчиками, отримаємо ті самі часткові оцінки за всіма параметрами, а в останньому стовпчику - S - загальну оцінку продукту та фірми.

Переваги такої матриці полягають у тому, що:

—вона дає змогу оцінити вплив будь-якого з параметрів або його складової на значення загальної оцінки інформаційного продукту та фірми;

—можна побудувати вартісну матрицю, сполучену з матри­цею А, за всіма видами оцінок, тобто визначити вартість збіль­шення кожної оцінки або параметра на один бал;

— вона вможливлює визначення напрямів найефективнішого вкладання коштів для підвищення ефективності та обсягу послуг.

Ця модель є відкритою і може бути розширена за рахунок но­вих параметрів та їхніх складових. Вона має всі якості загальної моделі й тому може бути використана для оцінювання будь-якої інформаційної діяльності.

Наприклад, якщо на ринок виводять новий інформаційний продукт (послуга), від якого очікують великий економічний ефект, то параметр - продукція можна оцінити у 6 балів.

Якщо фірма дотримується маркетингової стратегії і послуга зорієнтована на задоволення попиту споживачів, то параметр - маркетинг також можна попередньо оцінити у 5 балів.

Фірма має кваліфікованих менеджерів, але їхній досвід роботи в інформаційній сфері незначний, тому параметр - менедж­мент можна оцінити у 3 бали.

Таким чином, сумарна оцінка нового інформаційного продук­ту та фірми становитиме 14 балів із 30 можливих, що дуже добре й свідчить про наявність резервів у поліпшенні діяльності фірми.

За об'єктивного оцінювання переваг і вад нових інформацій­них продуктів (послуг) та їхніх виробників, використовуючи ма­трицю оцінок, можна досить чітко визначити очікувану ефектив­ність та можливості фірми з її підвищення.

 

3.2. Оцінка ефективності організаційно-комерційних послуг

 

Оцінка ефективності організаційно-комерційних послуг здійс­нюється після завершення ярмарку, виставки-ярмарку.

Від прийняття виробником рішення про участь у роботі ярма­рку, виставки-ярмарку і до оцінки ефективності цього заходу проходять такі етапи:

— вибір виставки-ярмарку;

—підготовка до участі;

— робота під час виставки-ярмарку;

—післявиставкова діяльність.

Вибір виставки кожна фірма здійснює самостійно на підставі детального вивчення загальної ситуації та особливих умов як на самому підприємстві, так і на місці організації виставки-ярмарку в конкретний період її проведення. Аналізується: відповідність теми виставки меті участі в ній та тій ситуації, що склалася у ви­робника стосовно наявної та бажаної частки ринку; наявність то­варів відповідного рівня якості, які можна продемонструвати; можливості ефективної участі в плані коштів, часу та кваліфікації персоналу; можливість охоплення наявних груп споживачів і но­вих потенційних клієнтів; фінансові умови участі.

Саме фінансові умови участі у виставці (ярмарку) стають ви­рішальним чинником прийняття остаточною рішення щодо учас­ті в ній.

Кошторис витрат на участь складається з таких основних ста­тей: плата за виставкову площу; реєстраційний внесок (включає відшкодування витрат організаторів на видання рекламно-інформаційних матеріалів, виготовлення посвідчень учасника, медичне обслуговування тощо); витрати на персонал; вартість експонатів; витрати на створення і забезпечення роботи стенда; витрати на інформаційно-реклами і заходи. Поелементний зміст статей витрат представлено на рис. 1.

 

 

 

 

Рис. 3.1. Основні елементи кошторису витрат

експонента на участь у виставці-ярмарку

 

Після закриття виставки-ярмарку визначають фактичну суму витрат і оцінюють результативність участі в ній.

Підготовку до виставки-ярмарку починають задовго до її від­криття. Вона передбачає цілу низку підготовчих заходів — від ви­бору виставки-ярмарку і формування кошторису до перевірки ви­ставкового обладнання, експонатів, виставкової інформації, рекламних матеріалів тощо. Важливу роль на цьому етапі відіграє комплектування групи працівників для роботи на виставці — так званий «персонал стенда», та призначення її керівника. На нього по­кладається відповідальність за організацію і здійснення участі у ви­ставці-ярмарку та забезпечення реалізації мети цього заходу.

Роботу під час виставки-ярмарку координує керівник стенда. Вона спрямована на максимально ефективне використання всіх засобів комунікації для залучення відвідувачів, максимізацію кі­лькості замовлень, оцінку кон'юнктури та перспективу продажів, налагодження контактів із потенційними клієнтами. Однією з го­ловних функцій персоналу стенда має бути робота з відвідувача­ми, вивчення їхньої реакції та загальної поведінки, оцінювання зауважень та оперативне усунення недоліків.

Післявиставкова діяльність охоплює тривалий час після за­криття виставки-ярмарку й передбачає оброблення інформації, отриманої на виставці, та подальшу роботу з відвідувачами. При цьому класифікуються й оцінюються угоди, які були укладені; відповідно до взятих зобов'язань проводять розсилку зразків то­вару, необхідної документації, письмових подяк важливим клієн­там, з'ясовують ефективність участі підприємства в виставці-ярмарку та визначають напрями її підвищення.

За сучасних умов підприємства не вважають головним крите­рієм оцінювання ефективності участі у виставці-ярмарку безпо­середній продаж товарів чи кількість укладених торговельних угод. Виставка (ярмарок) передусім є засобом комунікації, і вже потім — місцем організації безпосереднього продажу товарів.

Виставка-ярмарок надає можливість експоненту отримати техніко-комерційні відомості та інформацію щодо потенційних клієнтів і конкурентів. Там перевіряється ефективність пропоно­ваних систем продажу товарів, транспортування та збереження, ретельно аналізується асортимент представлених товарів щодо дизайну, якості, життєвого циклу, ціни. Усе це сприяє своєчас­ному реагуванню підприємства на вимоги ринку, отриманню конкурентних переваг на ньому.

Участь підприємства у виставці-ярмарку потребує значних ви­трат, тому по її завершенню проводять детальний аналіз цих ін­вестицій, порівнюють їхню величину з отриманими результата­ми, визначають заходи щодо поліпшення цієї діяльності.

Як свідчить зарубіжний досвід, найбільшу питому вагу в зага­льних витратах експонента має грошовий внесок організаторам виставки-ярмарку.

Сума,грошового внеску має бути достатньою для відшкоду­вання витрат організаторівна підготовку й проведення виставки-ярмарку та формування у них відповідного прибутку.

Головними статтями витрат організаторів практично будь-якої виставки-ярмарку є:

• оренда приміщень і обладнання;

• освітлення та опалення;

• оформлювальні, поліграфічні та інформаційно - рекламні роботи;

• транспортно-складські витрати;

• представницькі витрати;

• організаційні витрати;

• інші.

Переважна частина організаторів виставок-ярмарків розподі­ляє ці витрати на дві великі групи:

— витрати, які пов'язані зі створенням і оформленням експо­зиційної площі, що відшкодовуються за рахунок плати експонен­та за виставкову плоту;

— витрати на створення та забезпечення належних умов робо­ти учасників виставки-ярмарку. Ці витрати відшкодовуються за рахунок реєстраційних внесків учасників (експонентів).

До першої групи належать витрати з оренди приміщень і об­ладнання, освітлення, опалювання, оформлення та половина ін­ших непередбачуваних витрат.

Друга група охоплює витрати на транспортні та складські ро­боти; поліграфічніта інформаційно-рекламні витрати: заробітну плат)' працівників управління виставкою (ярмарком), витрати на охорону та половину інших непередбачуваних витрат.

Розрахунок вартості одного квадратного метра виставкової площі здійснюють за формулою:

 

 

де Вм² — вартість одного квадратного метра виставкової (експо­зиційної) площі, тис. грн;

Вп.заг — загальні витрати, пов'язані зі створенням та оформ­ленням експозиційної площі, тис. грн;

Sзаг — загальна виставкова (експозиційна) площа, м².

Реєстраційний внесок обчислюють так:

 

 

де Ву — витрати на одного учасника виставки, тис. грн;

Ву.заг — загальні витрати, які враховують при розрахунку цьо­го показника, тис. грн;

N_у— загальна очікувана кількість учасників (експонентів) ви­ставки, одиниць.

Для розрахунків скористаймося даними, наведеними в табл.3.1.

 

Таблиця 3.1.

КОШТОРИС ВИТРАТ ОРГАНІЗАТОРІВ НА ПРОВЕДЕННЯ ВИСТАВКИ-ЯРМАРКУ (ПРИКЛАД УМОВНИЙ)

 

№	Статті витрат	Сума витрат, тис.грн	Структура, %
	Витрати на оренду приміщення	462.8
	Витрати на освітлення, обладнання, опалювання та оформлення приміщення	356,0
	Транспортно-складські роботи	142,2
	Поліграфічні роботи	178,0
	Інформаційно-рекламні витрати	213,6
	Заробітна плата організаторів виставки з нарахуваннями	178,0
	Охорона	71,2
	Непередбачувані витрати	178,0
Разом:	1780,0

 

Згідно із прийнятою класифікацією, суму загальних витрат, пов'язаних зі створенням та оформленням експозиційної площі, становлять:

 

Bп.заг = 462,8 + 356,0 + 89,0 = 907,8 тис. грн.

 

За умови, що загальна експозиційна площа дорівнює 1000 м², плата за один квадратний метр виставкової площі становитиме:

 

 

Реєстраційний внесок на одного експонента (учасника) розра­ховують у такій послідовності:

1. Визначаємо загальні витрати організаторів виставки, які враховуються під час обчислення цього показника Ву.заг на під­ставі інформації із табл. 2.

 

Ву.заг = 142,4 + 178,0 +213,6 + 178,0 + 71,2 + 89,0 = 872,2 тис.грн.

 

2. Очікувану кількість учасників виставки (експонентів) ви­значають за формулою:

 

 

де S — середня площа одного експозиційного місця, м².

Середню площу одного експозиційного місця визначають та­кими чином:

 

 

Де S_max та S_mіm — відповідно максимальна та мінімальна площа експозиційного місця.

Приймемо: S_max — 20 м²; S_mіm — 4 м², тоді

 

 

Звідси загальна очікувана кількість експонентів (учасників) становитиме:

 

 

Таким чином, можлива кількість учасників дорівнює 84. Ре­єстраційний внесок на одного учасника (Вр) розрахуємо за фор­мулою:

 

 

На підставі раніше проведених розрахунків визначимо його величину:

 

 

 

Для визначення ефективності виставок-ярмарків необхідно мати відповідні засоби кількісної оцінки якісних показників ви-ставкової-ярмаркової діяльності та зусиль організаторів з їх дося­гнення.

З цією метою проводять поелементний аналіз окремих заходів та діяльності організаторів за основними виставковими показни­ками. За допомогою розрахованих коефіцієнтів оцінюють відхи­лення їх від досягнутих на попередніх аналогічних виставках-ярмарках або бажаних величин,

На підставі даних обліку відвідувачів, кількості проведених бесід та встановлених нових контактів розраховують коефіцієнт інтенсивності контактів (Кк):

 

 

де Вб — кількість зафіксованих бесід із потенційними клієнтами (відвідувачами);

С — кількість працівників на стенді (експозиційному місці), осіб;

Т — тривалість виставки-ярмарку, днів.

Загальну оцінку ефективності ярмарків та виставок-ярмарків здійснюють за показником їхньої результативності (Кр):

 

 

де Уу, — загальна кількість торговельних угод, укладених на ви­ставці-ярмарку, шт.;

Н у.зв - звітна кількість учасників виставки/ярмарку (експо­нентів).

Цей показник характеризує кількість укладених торговель­них угод, що припадає на одного учасника (експонента) та пев­ною мірою характеризує загальну результативність проведених заходів.

На більшості виставок-ярмарків учасникам пропонують і на­дають додаткові послуги: оренду легкового транспорту, надання перекладача, виконання копіювальних робіт тощо. Це сприяє зростанню привабливості для учасників виставки-ярмарку.

З метою поліпшення виставкової-ярмаркової діяльності в Україні створено Виставкову федерацію України (ВФУ), яка є асоційованим членом Спілки міжнародних ярмарків (UFI), а також репрезентує інтереси своїх членів у Раді зпитань виставко­вої діяльності в Україні — консультативно-дорадчому органі при Президентові України. ВФУ підтримує діяльність виставкових фірм, організацій, сприяє створенню організаційних та економіч­них можливостей для розвитку виставкової діяльності.