Яка мета замовлення інформаційно-аналітичного продукту?

Які цілі ставить замовник перед аналітиком?

4. На які питання бажає отримати відповіді замовник?

В якому вигляді повинен бути наданий кінцевий аналітичний продукт?

Терміни виконання роботи?

З’ясувавши сутність проблеми, що аналізується, аналітик повинен зробити попередній аналіз, під час якого визначаються:

1) які цінності та інтереси яких груп зачіпаються в ході вирішення проблеми;

2) які цілі потрібно поставити, щоб забезпечити захист цих цінностей та інтересів.

При моніторингу інформації потрібно відповісти на наступні питання:

1. Яка саме потірбна інформація?

2. За чим потрібно спостерігати?

Для визначення джерел інформації необхідно відповісти на питання: які джерела інформації можна використати?

Для того, щоб визначитись з джерелом інформації потрібно з’ясувати:

· які джерела відкритої інформації спеціалізуються на цій тематиці?

· які з них найбільш доступні та професійні?

· які з них найменш тенденційні та найбільш об’єктивні?

· які з джерел оновлюються (періодичність видань, передань, оновлення веб-сторінок)?

· джерела якої країни цікавлять?

Під відстежуванням інформації розуміємо моніторинг подій через джерела інформації та первинну обробку цих відомостей.

В залежності від важливості та специфіки аналітичних завдань, що вирішуються збір може здійснюватися у постійному режимі (режим моніторингу), в пакетному та фокусному режимах.

Режим моніторингу ефективний для збору даних тільки про найпріоритетніші, постійно діючі чинники зовнішнього середовища або в умовах кризової ситуації, коли потрібно відслідковувати всі більш-менш значущі події.

Фокусний режим відповідає проведенню збору даних окремо по кожному аналітичному завданню. Якщо ведеться паралельна обробка декількох завдань, що потребують для свого вирішення звернень до одних інформаційних джерел, то потрібно здійснювати збір даних по всіх цих завданнях, тобто в пакетному режимі.

Можна також виділити два основних види відстеження інформації в інтересах аналітики:

1) контроль проблематики (проводиться моніторинг проблем або діяльності осіб, які займаються цією проблемою);

2) тотальний контроль (наприклад, повне відстеження інформації по всьому регіону).

По результатах аналітичної роботи оформлюються документи певного формату:

1. Звіт про роботу

2. Аналітична доповідь (20- 25 стор.) по одній чи кількох проблемах з висновками і рекомендаціями.

3. Інформаційний лист – (3-5 стор.) проінформувати про якусь подію. Короткий аналіз проблеми і навіть елементи прогнозу, але ранг документу не вимагає рекомендацій і порад.

4. Довідка (3-5 стор.) – інформація по певній проблемі

5. Інформація (2-3 стор.) – це довідковий матеріал

6. Огляд преси (дайджести)

Результатом аналітичної діяльності будуть такі вторинні документи, що є інформаційною моделлю не первинного документа, а моделлю проблеми. Такі інформаційні документи містять так зване вивідне знання у вигляді висновків, рекомендацій, прогнозів. Це, насамперед, огляди, щорічні доповіді, аналітичні довідки. До різновидів оглядової інформації слід віднести також інформаційні релізи, підготовка яких потребує аналізу первинної інформації, її розподілу на основну та надлишкову, відкриту та конфіденційну, головну та периферійну. Тому в процесі інформаційно-аналітичної діяльності широко використовуються методи критичної оцінки інформації. Інформаційні документи, що містять прогноз розвитку проблемної ситуації, є засобом інформаційного управління.

Саме необхідність передбачення, виявлення та прогноз тенденцій розвитку ситуації обумовлює застосування різних аналітичних методик опрацювання вихідної інформації. З’ясування можливих шляхів розвитку ситуації потребує не тільки узагальнення виявленої інформації, а також її оцінки. Наявність в інформаційно-аналітичних дослідженнях «вивідного знання» робить їх надійним підгрунтям для прийняття управлінських рішень.

Необхідність інформаційно-аналітичних досліджень обумовлена не тільки наявністю інформаційних бар’єрів, які перешкоджають одержанню потрібної інформації, а й дефіцитом часу в діяльності споживача інформації. Дефіцит часу суб’єктів управління як споживача інформації потребує перекладання на спеціальну інформаційну службу завдань постійного слідкування за інформацією щодо визначених інформаційних потреб, витягу необхідних інформативних фрагментів з усього масиву інформації, аналітико-синтетичного перетворення вихідної інформації у відповідності до потреб споживача. Виконання цих завдань потребує створення системи інформаційного забезпечення споживачів інформації, в якій вони виступатимуть визначальним чинником під час підготовки інформаційно-аналітичних документів.

 

Заняття 2. Етапи інформаційно-аналітичної роботи в галузі міжнародних відносин

ПЛАН

1.Етапи інформаційно-аналітичної діяльності.

2.Складові ефективного планування та організації інформаційно-аналітичної роботи.

 

РЕФЕРАТИ

Роль математичних методів в обробці інформаційних потоків в інтересах аналітики.

 

ЛІТЕРАТУРА

1. Аналітика, експертиза, прогнозування: Монографія / Макаренко Є. А. та ін. – К.: Наша культура і наука, 2003. - 614 с.

2. Волошин Н. М. Інформаційно-аналітична діяльність: методологічний аспект [Електронний ресурс ] / Н. М. Волошин. – Режим доступу: http // www.nbuv.gov.ua/.../Zbirnik_32_29.pdf

3. Гондюл. В. П. Аналітика та прогнозування міжнародних відносин в інформаційному суспільстві // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. Вип. 50. Ч. І.- К., 2004. - С. 7-13.

4. Демидов В.В. Информационно-аналитическая работа в международных отношениях: Учебное пособие. - Новосибирск: НГАЭиУ, 2004 [Електронний ресурс ] / В. В. Демидов - Режим доступу: http // www.sapanet.ru/kafedra/Polit/UTCHP.pdf

5. Международные отношения: введение в специальность: монография / О. В. Бойченко, Л. А. Ожегова, В. А. Хлевной, И. М. Яковенко и др. Институт стран Востока и Африки ЧВУЗ «Международный Славянский университет. Харьков». – Симферополь, - Саки: ЧП «Предприятие Феникс», 2011. – 230 с.

6. Попова О. В. Политический анализ и прогнозирование: Учебник / О. В. Попова. – М. Аспект Пресс, 2001. – 464 с.

7. Ребкало В. А., Валевська О. Л. Кальченко Ю. Г. Політична аналітика та прогнозування: Навчальний посібник. – К.: УАДУ, 2002. - 60 с.

8. Телешун С. О., Баронін А. С. Політична аналітика, прогнозування та політичні консультації. – К.: Вид. Паливода А. В., 2001. – 112 с.