Загальна характеристика м’язової системи.

Тема: Будова скелетних м’язів, їх класифікація. Основні групи м’язів, їх функціональне значення. Динамічна і статична робота м’яза.

Мета: ознайомити студентів з будовою, функціямита фізичними якостями скелетних м’язів,установити відміннності динамічної та статичної роботи м’язів,вміти визначати причини втоми та правила оптимальної роботи м’язів; розвивати увагу, пам'ять, вміння творчо мислити, виховувати позитивне ставлення до здорового способу життя.

Основні поняття: мязове волокно, мязова тканина, фасція, сухожилок, фізичні властивості мязів,статична робота, динамічна робота, навантаження, стомлення, понадвідновлення.

Хід заняття.

1. Організаційний момент.

2. Актуалізація опорних знань.

3. Мотивація навчальної діяльності.

4. Новий матеріал.

5. Закріплення нового матеріалу.

6. Домашнє завдання.

План заняття

1.Загальна характеристика м’язової системи.

2. Основні групи м’язів їх функціональне значення.

3.Динамічна і статична робота м’язів.

 

Загальна характеристика м’язової системи.

Кістки і їх з’єднання як пасивні органи опорно-рухового апарату знаходяться в тісному анатомічному і функціональному зв’язку з м’язами – активними органами опорно-рухового апарату.

Як ви гадаєте, скільки відсотків від загальної маси тіла людини складають м’язи? 40%!!! Так, м’язи необхідні для повноцінного життя людини, і не тільки щоб рухатися, підіймати щось важке, а для того, щоб посміхнутися, здивуватися, моргнути. Вони виконують дуже велику роль у житті людини.

В організмі м’язи здійснюють функцію зовнішнього і внутрішнього руху. Вони побудовані з м’язової тканини, елементи якої здатні до скорочення, змінюючи при цьому свою довжину. Слід відзначити, що м’язи діють з певною силою на ті утворення, до яких вони прикріплюються, в першу чергу, на кістки (як важелі руху), а також на фасції, шкіру і деякі внутрішні органи.

Типи м’язової тканини

М’язова тканина

посмугована м’язова тканина

непосмугована м’язова тканина (гладенька)

посмугована серцева м’язова тканина

 

 

Посмуговані (довільні) м’язи утворюють усю скелетну мускулатуру, а також м’язи глотки, язика, початкової частини стравоходу. Структура і функціональна одиниця по смугового м’яза – м’язове волокно – довга багатоядерна клітина (точніше, над клітинна структура, яка утворюється внаслідок злиття багатьох клітин), що має поперечну посмугованість. Клітини цього типу одержують імпульси від рухових нейронів спинного і головного мозку.

Гладенькі м’язи складають мускулатуру внутрішніх органів, кровоносних і лімфатичних судин. Клітини мають веретеноподібну форму, містять одне ядро і не мають поперечної посмугованості, здійснюють відносно повільні рухи і тривалі тонічні скорочення. Інервуються вегетативною нервовою системою.

Серцевий м’яз, як і посмуговані м’язи, має поперечну посмугованість, але на відміну від останніх не піддається довільному керуванню і характеризується автоматією. Клітини серцевого м’яза з’єднані одна з одною за допомогою клітинних контактів, які на мікропрепаратах видні як вставні диски і утворюють єдину функціональну одиницю, що відповідає на подразнення за принципом «усе або нічого». Цей принцип означає, що гранична сила подразника викликає скорочувальну реакцію всіх м’язових елементів: через клітинні контакти збудження поширюється на сусідні клітини та швидко охоплює весь серцевий м’яз – у той час, як сила скорочень скелетних м’язів залежить від кількості волокон, що отримали подразнення.

Функції скелетних м’язів

 

Будова скелетних м’язів

М’яз – це орган, побудований з пучків посмугованих м’язових волокон, що зв’язані між собою пухкою сполучною тканиною, в якій проходять кровоносні судини і нерви. Кожний м’яз має відповідну величину, форму та здійснює ту чи іншу роботу. Багато м’язів мають веретеноподібну форму, що нагадує тіло миші, а з лат. (mus – миша, musculus - мишеня), ось чому в більшості м’язів розрізняють головні частини: середню потовщену частину – тіло або черевце, початковий відділ – головку і протилежний кінець – хвіст.

· М’яз із однією головкою – простий;

· м’яз із двома головками – біцепс;

· м’яз із трьома головками – трицепс.

 

Кожне м’язове волокно характеризується трьома фізіологічними властивостями:

а) збудливістю, тобто здатністю відповідати на дію подразника генерацією потенціалу дії;

б) здатністю проводити хвилю збудження вздовж всього волокна;

в) здатністю до скорочення або зміни напруги при збудженні.

Таким чином, головною властивістю м’язових волокон, яка визначає рухову функцію м’язу, є здатність м’язового волокна під впливом нервових імпульсів змінювати свій еластичний стан і скорочуватися..

М’язові волокна об’єднуються в пучки. Сукупність пучків утворює черевце м’яза. З обох кінців черевце переходить у сухожилки, які прикріплюються до кісток, зростаючись із окістям. Сухожилок складається з колагенових волокон і витримує величезні навантаження (до 600 кг).

Сухожилок – це щільний волокнистий сполучнотканинний тяж, за допомогою якого м’яз кріпиться до скелету.

Зовні м’язи вкриті сполучнотканинним чохлом – фасцією.

Фасції (fascia – бинт, пов’язка) – являють собою оболонки, які покривають м’язи. Вони побудовані з пухкої або щільної волокнистої сполучної тканини і утворюють також оболонки для судин і нервів та оточують різні органи. Фасції відмежовують м’язи один від одного, зменшують їхнє тертя й перешкоджають пере розтягненню.

Скоротливим елементом м’язових волокон є білки – актин (товсті нитки) і міозин (тонкі нитки). Таким чином, під мікроскопом ми бачимо чергування темних і світлих смуг. Тому й назва скелетної м’язової тканини – посмугована. Скелетні м’язи містять велику кількість кровоносних судин і нервів.

У людини скелетні м’язи складаються з волокон двох типів – червоних і білих. Вони розрізняються складом і кількістю міофібрил, а головне – особливостями скорочення. Так звані білі м’язові волокна скорочуються швидко, але швидко і втомлюються; червоні скорочуються повільно, але залишатися скороченими можуть довго. Залежно від функцій м’язів у них різна кількість тих чи інших волокон.

 

Це цікаво

В організмі дорослої людини є 639 м’язів. Наймасивніший – великий сідничний м’яз, а найменший – стременний.