Головні аспекти порядку нарахування та виплати допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності

Джавала І. В.

студентка напряму підготовки

6.030509 “Облік і аудит”

Наук. керівник: доц. Головацька С.І.

Львівська комерційна академія

Оплата праці на сьогодні є важливою складовою ринкових відносин, концентрованим вираженням ефективності економіки і соціальної політики держави, інтегральним показником якості та результативності реформ.

Згідно із Законом України «Про оплату праці» заробітна плата – це винагорода або заробіток, обчислений у грошовому виразі, який за трудовим договором роботодавець сплачує працівникові за роботу, яку виконано або має бути виконано [5].

Відповідно до трудового законодавства передбачено оплату і за невідпрацьований час, а саме – за період тимчасової втрати працездатності (під тимчасовою втратою працездатності розуміємо неспроможність особи виконувати свою трудові обов’язки внаслідок короткотривалих обставин об’єктивного характеру).

У зв’язку з тимчасовою втратою працездатності працівнику нараховується допомога, підставою для призначення якої є лікарняний лист, що видається лікувальним закладом. У даному листку зазначається вид непрацездатності та час звільнення з роботи. На зворотному боці лікарняного бухгалтерія підприємства визначає безперервний стаж роботи працівника на підприємстві (згідно з трудовою книжкою), а в нижній частині – заповнює довідку про його заробітну плату.

Сума допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю визначається за допомогою наступної формули (1):

, (1)

де СД – розмір допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, грн.;

– середньоденна (погодинна) заробітна плата;

Дх – число робочих днів пропущених у зв’язку з хворобою;

РДс – розмір допомоги залежно від стажу роботи, %.

Розрахунок середньоденної (погодинної) заробітної плати проводять наступним чином (формула 2):

, (2)

де – середньоденна (погодинна) заробітна плата;

(ф.дн.) – заробітна плата за фактично відпрацьовану кількість робочих днів протягом 6 місяців, що передували непрацездатності;

Др – число робочих днів (годин) за цей же період [3].

Розміри допомоги із тимчасової непрацездатності залежно від загального трудового стажу, встановлюють у відсотках до середньої заробітної плати за наступною шкалою: 1) 60% – якщо стаж до 5 років; 2) 80% – якщо стаж від 5 до 8 років; 3) 100% – якщо стаж понад 8 років; 4) 100% середнього заробітку – незалежно від стажу, ветеранам Великої Вітчизняної Війни, донорам і батькам для догляду за хворою дитиною до 14 років [1].

У зв'язку з набранням чинності Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» з 1 січня 2011 року відбувався перехід до нової системи оплати листків непрацездатності [4].

Як і в попередні періоди, перші п'ять днів лікарняного оплачуються за рахунок коштів роботодавця, а починаючи з шостого дня – за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Проте, якщо раніше роботодавець оплачував лікарняні, а потім звертався до Фонду за відшкодуванням, то, відповідно до нового порядку, працівники подають лікарняні за своїм місцем роботи, де їм нараховують відповідні суми допомоги, після чого роботодавець повинен звернутись до відповідного органу Фонду за фінансуванням для оплати листків непрацездатності.

Для одержання фінансування роботодавець повинен відкрити спеціальний розрахунковий рахунок, виключно для перерахування коштів для оплати лікарняних листів з Фонду соціального страхування [3].

Для отримання коштів Фонду для виплати матеріального забезпечення застрахованим особам, страхувальник звертається до робочого органу Фонду із заявою-розрахунком з підписами керівника та головного бухгалтера та засвідченою печаткою підприємства. Заява-розрахунок складається із титульної та зворотної частини: на титульній частині роботодавець вказує свої реквізити та розшифровує суми матеріального забезпечення, а на зворотній – наводяться дані про працівників, яким виплачується дана допомога. Фонд перераховує кошти на спеціально відкритий для цього страхувальником банківський рахунок протягом 10 робочих днів після надходження заяви-розрахунку. Отримані кошти можуть бути витрачені винятково на відповідні (заявлені) виплати застрахованим особам. І лише після отримання коштів від Фонду соціального страхування роботодавець оплачує лікарняний лист.

Таким чином, можна сказати що розрахунок допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю є досить багатогранним процесом та потребує чіткого поетапного виконання необхідних операцій для правильного розрахунку її розміру.

Список використаних джерел:

1. Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням: Закон України від 18.01.2001 р. №2240 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2240-14.

2. Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати: Постанова Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 26 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/100-95-п.

3. Про затвердження Порядку фінансування страхувальників для надання застрахованим особам матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності: Постанова Фонду втрати працездатності від 22.12.2010 № 26 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0111-11.

4. Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування: Закон України від 08.07.2010 № 2464-VI 26 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2464-17.

5. Про оплату праці: Закон України від 24.03.95 р. №108/95-ВР // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/108/95-вр.