Образ ворога у свідомості населення України

Зміст:

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНА ЧАСТИНА ПРОГРАМНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ НА ТЕМУ «ОБРАЗ ВОРОГА У СВІДОМОСТІ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ».

Актуальність дослідження…………………………………………………………..3

Проблемна ситуація та проблема дослідження……………………………………3

Мета та завдання дослідження……………………………………………………...4

Об’єкт і предмет дослідження………………………………………………………5

Операціоналізація понять…………………………………………………………...5

Інтерпретація понять………………………………………………………………...6

Гіпотези дослідження………………………………………………………………..8

РОЗДІЛ ІІ. МЕТОДИЧНА ЧАСТИНА ПРОГРАМНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ НА ТЕМУ «ОБРАЗ ВОРОГА У СВІДОМОСТІ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ».

Обґрунтування генеральної та вибіркової сукупності……………………………9

Методика дослідження…………………………………………………………….10

Додатки……………………………………………………………………………..11

 

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНА ЧАСТИНА ПРОГРАМНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ НА ТЕМУ «ОБРАЗ ВОРОГА У СВІДОМОСТІ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ»

Актуальність дослідження визначається тим фактом, що, на жаль, на сьогоднішній день, Україна опинилася у скрутному становищі. Її територію розриває війна, у країні економічна криза, спостерігається девальвація гривні, повсюдна відсутність робочих місць, неконтрольовані та широкомасштабні міграції, в тому числі еміграції закордон на постійне проживання. Всі ці проблеми призводять до депресивного стану населення, відчуття незахищеності, непотрібності, невпевненості в завтрашньому дні.

Населення України шукає винних у тому становищі, в якому воно опинилося. Суспільна свідомість створює образ ворога, що винуватий у всіх бідах, що трапилися із Україною в останні роки. Цей ворог, в залежності від того, хто його створює, може бути внутрішнім і зовнішнім. Хтось звинувачує політиків, хтось інший – народ. Деякі люди вбачають вину у діях представників влади інших держав, наприклад В. Путіна, А. Меркель або Б. Обами.

Проблемна ситуація полягає в тому, що соціологам-дослідникам не відомо, хто на думку українців, несе найбільшу загрозу для майбутнього України, хто винен в економічній кризі, а хто у військових діях, що й досі йдуть на території України. Образ ворога може бути використаний проти українського народу, оскільки подібне явище дуже спрощує шляхи маніпулювання населенням. Так, якщо створити образ єдиного для всіх ворога, це, з одного боку, об’єднає тих, хто досі не дійшов до згоди, а з іншого, налаштує людей проти когось конкретного.

Подібна маніпуляція призводить до створення штучних конфліктів, які з часом можуть перерости у серйозні конфлікти, які навіть можуть задіяти військові сили. У часи, коли Україна і так ослаблена, через ті негаразди, що її спіткали, важливо убезпечити її від перспективи вступити у новий конфлікт.

Тому, проблема даного дослідження полягає в тому, щоб відшукати образ ворога, що існує у свідомості людей України. Тобто необхідно визначити, кого українці вбачають ворогом, що може нашкодити Україні, а також дізнатися, скільки людей погоджуються з цим уявленням, які є різні «вороги», що живуть у свідомості українців, та до чого наявність такого ворога може призвести.

Отже, мета дослідження: виявити все різноманіття «ворогів» України, що живуть у свідомості населення, а також визначити ризики, до яких наявність подібних ворогів може призвести.

Завдання дослідження:

- визначити, чи наявний у свідомості українців образ ворога, що є винуватим у бідах, які випали на долю України;

- дізнатися ставлення українців до Європейського Союзу, тобто дізнатися, чи вбачають громадяни України ворога серед членів ЄС;

- дізнатися ставлення українців до Сполучених Штатів Америки, тобто дізнатися, чи вбачають громадяни України ворога у вигляді США;

- дізнатися ставлення українців до Росії тобто дізнатися, чи вбачають громадяни України ворога у вигляді Росії, її владної верхівки або населення в цілому;

- дізнатися ставлення українців до Китаю тобто дізнатися, чи вбачають громадяни України ворога у вигляді Китаю;

- дізнатися, чи вбачають українці загрозу у країнах-представниках світу Ісламу;

- виявити наявність або відсутність конфлікту між сходом і заходом України;

- дізнатися, чи готові українці до якихось реальних дій, по відношенню до «ворога» з метою захиститися до нього, а також ступінь радикальності таких дій та їх обсяги.

Об’єкт дослідження: всі громадяни України у віці від 18 років, незалежно від статі, місця проживання, релігійних, політичних вподобань, рівня доходів і т.д. Окрім душевнохворих осіб.

Предмет дослідження: уявлення українців про ворога, що загрожує Україні та є винуватцем скрутного становища, у якому вона опинилася.

Операціоналізація понять:

 

 

 

Інтерпретація понять:

Ворог – це принциповий противник чого-небудь. Супротивник — той, хто перебуває в стані ворожнечі, боротьби з ким-небудь; недруг. У військовій справі ворог — супротивник на війні, у воєнних діях.

Агресор — за міжнародним правом країна або група країн, пов’язаних договором про військову допомогу, що першою застосовує збройну силу проти іншої держави, здійснюючи тим самим агресію.

Мовний конфлікт – це соціальний конфлікт, пов'язаний з мовною політикою в державі. Його причини можуть бути в економічній, політичній, соціальній, релігійній сферах, однак конкретної форми він набуває у зв’язку з мовним питанням.

Конфлікт соціальний — спроба досягнення винагороди шляхом підпорядкування, нав'язування своєї волі, видалення або навіть знищення супротивника, який прагне досягти тієї ж винагороди. Від конкуренції конфлікт відрізняється чіткою спрямованістю, наявністю інцидентів, жорстким веденням боротьби.

Політичний конфлікт - це зіткнення, протиборство різних соціально - політичних сил, суб'єктів політики в їх прагненні реалізувати свої інтереси, пов'язані з боротьбою за здобуття або утримання влади, обумовлене протилежністю їх політичних інтересів і цінностей.

Збройний конфлікт або воєнний конфлікт — украй гостра форма вирішення протиріч між державами, що характеризується двостороннім застосуванням воєнної сили. У широкому значенні слова під конфліктом воєнним розуміється будь-яка воєнна акція із застосуванням збройної сили. Конфлікт воєнний у вузькому значенні слова являє собою відкрите озброєне зіткнення, найчастіше на державному кордоні, пов'язане з його порушенням, обмеженням суверенітету тієї або іншої держави.

Ескалація — планомірне нарощування військової могутності держави, армії. Також існує сталий вираз "ескалація конфлікту".

Революція Гідності, також Київський Майдан, Майдан у Києві, Євромайдан та Єврореволюція — політичні та суспільні зміни в Україні з 21 листопада 2013 до лютого 2014 року, викликані відходом політичного керівництва країни від законодавчо закріпленого курсу на Європейську інтеграцію та подальшою протидією цьому курсу. Однією з головних причин протестів стала надмірна концентрація влади в руках Віктора Януковича та його «сім'ї».

Терміни Революція Гідності або Єврореволюція стосовно означених подій часто використовуються в тому ж контексті, що й термін Євромайдан, але, звичайно, мають дещо інше семантичне навантаження: Євромайдан здебільшого застосовується в контексті організації, форми та місця проведення протестів — як складова Революції Гідності; Революція Гідності — як суспільні та політичні зрушення, викликані зривом підписання Угоди на Європейську інтеграцію, та, власне, самим Євромайданом.

Націоналізм — ідеологія і напрямок політики, базовим принципом яких є теза про цінність нації як найвищої форми суспільної єдності та її первинності в державотворчому процесі. Відрізняється різноманіттям течій, деякі з них суперечать одна одній. Як політичний рух націоналізм прагне до відстоювання інтересів національної спільноти у відносинах з державною владою.

Європейський Союз, Євросоюз або ЄС — економічний та політичний союз 28 держав-членів, що розташовані здебільшого у Європі. Веде свій початок від утворення Європейської спільноти з вугілля та сталі і Європейської економічної спільноти, що були засновані шістьма країнами в 1951 та 1958 роках відповідно. В сучасному вигляді існує на основі Договору про Європейський Союз, підписаному 7 лютого 1992 року і чинному з 1 листопада 1993.

Арабським світом прийнято узагальнено називати арабські країни Близького Сходу та Північної Африки, а також ті країни, що входять до Ліги арабських держав та мають арабську мову у статусі офіційної мови. Арабський світ складається з 22 країн з сукупним населенням близько 360 млн. чоловік.

Гіпотези:

- у свідомості українців наявний образ «ворога», якого звинувачують у тих негараздах, що сталися з Україною;

- у свідомості українців також наявний образ «ворога», який загрожує цілісності, суверенності та стабільності України;

- найбільша кількість опитаних вбачатиме Росію найсерйознішим та найнебезпечнішим ворогом для України;

- українське населення розділиться через уявлення про те, хто винен у тих обставинах, в яких опинилася Україна: схід країни буде звинувачувати нову владу, а також «націоналістів», «бандерівців» і «революціонерів», західний навпаки колишню владу і «совок».

- існує великий ризик виникнення конфліктів між заходом та сходом в Україні, що може призвести до військових конфліктів;

- Схід України більш вороже налаштований по відношенню до країн ЄС та США, а захід навпаки до Росії;

- Китай та Арабський світ, в очах українців, не несуть суттєвої загрози, в порівнянні з іншими зовнішніми «ворогами»;

- більше половину українців готові до активних дій задля захисту України навіть від «уявного ворога».

 

 

РОЗДІЛ ІІ. МЕТОДИЧНА ЧАСТИНА ПРОГРАМНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ НА ТЕМУ «ОБРАЗ ВОРОГА У СВІДОМОСТІ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ»

Обґрунтування генеральної сукупності: це всі громадяни України працездатного віку, починаючи з 18 років, які не мають психічних відхилень. Незалежно від статі, вподобань, рівня доходів, працевлаштування та отриманої освіти.

Розрахунок вибіркової сукупності: В даному випадку вибірка буде складатися із двох етапів. На першому етапі територія України буде розділена на райони – відповідні до областей, для кожної області буде розраховано необхідну кількість респондентів, відповідно до чисельності населення в області. Кожна область також буде розбита на райони поменше. Половина респондентів буде опитана в обласному центрі, половина у містах та селах в області.

На другому етапі буде застосована проста ймовірнісна безповторна вибірка.

Методика дослідження передбачає формалізоване опитування, в ході якого інтерв’юери будуть задавати респондентам запитання відповідно до розробленої, напівформалізованої анкети.

 

АНКЕТА

Шановний респондент!

Дане дослідження направлене на комплексний та загальний аналіз українського суспільства, всі відповіді будуть використані у загальному вигляді.

 

1. Вкажіть, будь ласка, Ваш вік:

1.1. молодші за 18 років; Завершення опитування.

1.2. від 18 до 27 років;

1.3. від 28 до 37 років;

1.4. від 38 до 47 років;

1.5. від 48 до 57 років;

1.6. від 58 до 67 років;

1.7. від 68 до 77 років;

1.8. від 78 до 87 років;

1.9. від 88 до 97 років;

1.10. старші за 97 років.

2. Стать респондента:

2.1. Чоловіча;

2.2. Жіноча;

3. Вкажіть, будь ласка, регіон, в якому Ви проживаєте: _______________

4. Вкажіть, будь ласка, рівень отриманої Вами освіти:

4.1. Незакінчена середня освіта;

4.2. Закінчена середня освіта;

4.3. Незакінчене ПТУ;

4.4. Закінчене проф.-тех. училище;

4.5. Незакінчена вища освіта;

4.6. Закінчена вища освіта;

4.7. Маю науковий ступінь:______________________________________

4.8. Важко відповісти.

 

Чи працюєте Ви зараз?

5.1. Так працюю;

5.2. Ні, тимчасово не працюю;

5.3. Ні, зовсім не працюю;

5.4. Інший варіант:___________________________________________