Рід незмінюваних іменників

назви осіб	відповідно до статі: мсьє – чол. р.; мадам – жін. р.
назви тварин	переважно чол. р.: кенгуру, поні. АЛЕ: цеце (муха) – жін. р.
назви неістот	сер. р.: кашне, шосе
власні назви	відповідно до загальної назви: Туапсе – місто (сер. р.); Міссурі – річка (жін. р.)
складноскорочені слова	за головним словом: ГЕС – гідроелектростанція (жін. р.)

 

Імена по батькові

Чоловічі	-ович: Петрович, Андрійович. АЛЕ: Савич, Ілліч, Хомич, Лукич, Кузьмич
Жіночі	-івн-/-ївн-: Василівна, Кузьмівна, Миколаївна / Миколівна, Іллівна

 

 

Прикметник

Розряди

Якісні	Відносні	Присвійні
білий, солодкий, далекий, широкий, молодий, розумний + лисячий погляд. Здатні утворювати ступені порівняння. АЛЕ: вороний, мертвий, чорно-білий, вишневий, маленький, величезний, чорнющий, худорлявий тощо не утвор. ступ. порівн.	дерев’яний, міський, потрійний, вітряний, батьківський, вчорашній + лисяча шуба	від назв істот із суф. -ів (-їв), -ин- (-їн-), -ов-, -ев- (-єв-), -ач- (-яч): мамин, батьків, заячий + лисяча нора

Ступені порівняння

Нульовий	зелений	Помилки
Вищий	зеленіший; більш/менш зелений + дорожчий, кращий, легший	більш/менш зеленіший, самий зелений
Найвищий	найзеленіший; найбільш/найменш зелений + якнайзеленіший, щонайзеленіший, зеленіший від / за усіх	найбільш/найменш зеленіший, самий найзеленіший

 

Числівник

Відмінювання кількісних

Н.в. скільки?	п’ять	п’ятдесят	двісті	п’ятсот	сорок, дев’яносто, сто
Р.в. скількох?	п’ятьох	п’ятдесятьох	двохсот	п’ятисот	сорока, дев’яноста, ста
Д.в. скільком?	п’ятьом	п’ятдесятьом	двомстам	п’ятистам	сорока, дев’яноста, ста
Зн.в. скільки?	= Н.в. / Р.в.
Ор.в. скількома?	п’ятьома	п’ятдесятьох	двомастами	п’ятьомастами	сорока, дев’яноста, ста
М.в. на скількох?	п’ятьох	п’ятдесятьома	двохстах	п’ятистах	сорока, дев’яноста, ста

 

Узгодження числівників з іменниками

2, 3, 4	Н.в. множ.: два столи. АЛЕ: три харків’янина
Дробові	Р.в. одн.: дві третіх метра. АЛЕ: два з половиною метри
Збірні	назви маленьких тварин (теля), парні предмети (двері) + хлоп’я, дівча, маля, внуча
Півтора	Р.в. одн.: півтора року. АЛЕ: півтораста років

 

Числівники на позначення часу

11.05	п’ять на дванадцяту
11.15	п’ятнадцять/чверть на дванадцяту; п’ятнадцять/чверть по одинадцятій
11.30	пів на дванадцяту; пів до дванадцятої
11.45	за п’ятнадцять/чверть дванадцята; п’ятнадцять/чверть до дванадцятої
11.55	за п’ять дванадцята; п’ять до дванадцятої
12.00	дванадцята година; полудень

 

Дієслово

Форма

Змінювана	Незмінювана
особова: ходжу, пишете, знаємо	інфінітив(неозначена форма): говорити, умиватися
дієприкметник(який? який зроблений?): лежачий, пишучий, пожовклий, обраний. побілений, виритий	дієприслівник(що роблячи? що зробивши?): пишучи, сказавши, лежачи, прибігши

Вид

Доконаний	Недоконаний
що зробити? написати	що робити? писати

Спосіб

Дійсний	Умовний	Наказовий
робив, роблю, робитиму	сказала б, хотів би	пишімо, пиши, пишіть, хай/нехай пише, хай/нехай пишуть

Дієвідміни

ІІ	-ать, -ять у 3 ос. мн.: носити
із суфіксами -ити, -іти, -їти + -ати (після ж, ч, ш): косити, летіти, доїти, лежати
на -отіти: цокотіти (цокотять)
+ бігти, стояти, спати, боятися
в особових закінченнях будуть –и-, -і-, -ї-: клеїш, кричите
І	-уть, -ють у 3 ос. мн.: вести
із іншими суфіксами: полоти, боротися, літати, сіяти
на -отати: цокотати (цокочуть)
+ хотіти, ревіти, сопіти, гудіти, іржати
в особових закінченнях будуть –е-, -є-: хочеш, миєте
Дієслова дати, їсти, бути + з коренем -віс- не належать ні до якої дієвідміни!

Особи

	однина	множина
	я (пишу)	ми (пишемо)
	ти (пишеш)	ви (пишете)
	він, вона, воно (пише)	вони (пишуть)

СИНТАКСИС

Просте речення

Просте/складне	Я іду до школи. Прийшла зима, і всюди пахне снігом
Односкладне/двоскладне	Його називають героєм. Вересень дарує урожаї.
Поширене/непоширене	Здалеку виднілися забуті кораблі. Сашко байдики б’є
Повне/неповне	Світає. Про ту мелодію.

 

Головні члени речення

Підмет	Простий: Надходить дощ
Складений: Дехто з нас вийшов у двір. Двоє хлопців повернулося додому
Присудок	Простий дієслівний: Тече вода. Нехай мати усміхнеться. Я будисміятись. Звідси бере початок Дніпро
Складений іменний (дієслово-зв’язка (бути (є), стати, здаватися, робитися, називатися; іти, їхати, повернутися; сидіти, стояти, жити, працювати) + іменна частина (імен., прикм., займ., числ., дієприкм., іноді дієсл.): День був гарний. Я – студент. Парубок стояв як зачарований Жити означає любити
Складений дієслівний (допоміжне дієслово (почати, продовжувати, завершити, хотіти, прагнути, обіцяти, збиратися, могти, уміти, мусити, мати; рад(ий), ладен; можна, треба) + інфінітив): Він не хоче розказувати. Можнавибрать друга. АЛЕ: Директор наказав повернутися. Хлопці сіли відпочити.

 

Другорядні члени речення

Означення	Додаток	Обставина
(який?, чий?): Був сильний дощ. Командир дав команду стріляти. Батькові книги	(що? чого? кому?): Грає сонце в горщиках. Ми садили дерева	(як? де? коли? куди?): Ішли тихо. Сиділи внизу. Читали вчора
Прикладка – різновид означення (географічна назва, професія, вік. Національність, характеристика): учитель Микола Іванович, ріка Дніпро (Дніпро-ріка), дід-чарівник, роман «Вир». Ішла бабуся, його старенька мати
Порівняльний зворот – обставина способу дії (як, мов, наче, ніби, що та ін.): Стояло, мов зачароване, передгроззя

 

Односкладне речення

З головним членом підметом	З головним членом присудком
називне: Зима. Зелений день. АЛЕ: День зелений (двоскладне)	означено-особове(я, ти, ми, ви): Сиджу за партою
неозначено-особове(вони): Заборонили навідуватись
узагальнено-особове(прислів’я): Не в свої сани не сідай
безособове (явища природи, стан людини): Світає. Хочеться літа. Треба вчитися

Просте ускладнене речення

Однорідні	У хатах і на вулицях лежали та висіли жовті, зелені, білі прапори. АЛЕ: Злетів пожовклий широкий листок
Відокремлені, уточнюючі	За горами гори, хмарою повиті. Мати, вклавши дітей, куняла поруч. Окрім зерна, жайвір їсть жуків. Настала осінь, сіра, дощова. Внизу, під горою, стояли двоє. Незважаючи на дощ, ми ішли.
Вставні слова	авжеж, безперечно, видно, дійсно, звичайно, здається, либонь, мабуть, може, можливо, напевно, скажімо, скоріш за все, справді, як завжди, на жаль, нівроку, по-перше, виходить, головним чином, до речі, значить, з одного (другого) боку, зокрема, крім того, між іншим, навпаки, наприклад, нарешті, отже, передусім, повторюю, у цілому, взагалі, власне, інакше (коротше, правду) кажучи, одним словом, так би мовити, кажуть, по-моєму, будь ласка, вибачте, знаєте та ін.: Я, здається, згадав. АЛЕ: Мені здається, що час іти. Не бувають вставними: все-таки, адже, принаймні, навіть, між тим, майже, тим часом
Звертання	Дивись, мамо. О життя! Ой ти, дівчино, з горіха зерня. Людино, будь людиною!

 

Складне речення

Складносурядне	Складнопідрядне	Безсполучникове
Вийшло сонце, і діти вибігли на вулицю Сполучники: і, й, та (= і), ні...ні; а, але, та (= але), зате, проте, однак; або, чи, чи то... чи то, хоч... хоч та ін.	Я пішов, бо ти мене покликала Сполучники: що, як, щоб, бо, оскільки, якби, аби, чи, коли, наче, немов, хоч, так що, тому що, дарма що, де, якщо, незважаючи на те що та ін.	Радіють люди, завмерла спрагла земля: дощ пішов