Розробка прикладної програми.

UML-моделювання та ER-моделювання.

На цьому етапі на основі проведеної постановки, обраної для автоматизації задачі необхідно навести результати проведеного бізнес-моделювання та попереднього проектування БД у вигляді моделі бізнес-прецендентів, діаграми видів діяльності та діаграми послідовностей; ті інших доречних моделей.

Потім на основі раніше побудованої концептуальної моделі необхідно розробити ER-діаграму предметної галузі. На рисунку 4.2 наведено ER-діаграму до предметної області діяльності ресторану.

 

Рисунок 4.2 – Приклад ER-діаграми

 

 

Розробка схеми бази даних та її нормалізація. На цьому етапі будується логічна схема бази даних у вигляді реляційної моделі [7-10]. Відношення бази даних необхідно привести до третьої нормальної форми.

Приклад схеми бази даних ресторану, що реалізована засобами модуля діаграм середовища Borland Delphi [6], наведено на рисунку 4.3.

Розробка бази даних та наповнення її тестовою інформацією. Спочатку проводиться вибір СУБД, на базі якої буде реалізовуватися база даних. Потім засобами обраної СУБД організується база даних у відповідності до розробленої логічної схеми. Приклад фізичної реалізації бази даних ресторану наведено в таблицях 4.1-4.2 [11].

Цей етап необхіден, щоб довести розробку бази даних та прикладної програми до рівня, який здатний запевнити потенційного користувача у корисності програми, допоможе оцінити рівень програми, її можливості. Особливе значення наповнення бази даних має для програм, що носять довідкових характер.

 

 

Рисунок 4.3 – Схема бази даних

 

Таблиця 4.1 – Описання реалізації таблиці Cater

№ п/п	Поле	Тип	Ключ	Описання
	CaterID	Autoincrement	*	№ поставки
	ProdID	Short		№ продукту
	CatID	Short		№ постачальника
	CDate	Date		Дата поставки
	WCat	Number		Вага поставки
	Price	Money		Ціна поставки

 

 

Таблиця 4.2 – Описання реалізації таблиці Caterer

№ п/п	Поле	Тип	Ключ	Описання
	CatID	Autoincrement	*	№ постачальника
	NCat	Alpha (30)		Назва постачальника
	City	Alpha (20)		Місто постачальника
	Country	Alpha (20)		Країна постачальника

 

Розробка прикладної програми.

Після створення бази даних розроблюється алгоритм та структура прикладної програми. При розробці окремих модулів прикладної програми пропонується розробляти спочатку такі, що підтримують функції інтерфейсу пов’язані з додаванням, модифікацією та вилученням записів у базі даних [12]. Наступними пропонується реалізовувати модулі, що виконують автоматизацію процесів обраних на етапі постановки задачі. Після автоматизації будь-якого процесу необхідно виконувати досконале відлагодження програмних модулів.

Під час написання програми можуть виникнути принципові труднощі пов’язані з недооцінкою поставленої задачі. У цих випадках треба критично переглянути постановку задачі (можна в якості прикладу недооцінки навести випадок, коли студентові у 60-ті роки на курсове проектування була видана тема реалізації зору для робота - задача якою сьогодні займаються провідні фахівці у багатьох країнах).

Особливу увагу необхідно надати розробці інтерфейсу користувача [12]. Тут необхідно враховувати сучасні стандарти (на сьогодні це «дружній» меню-орієнтований інтерфейс) (дивись рисунок 4.4). Наслідування сучасним стандартам дозволяє запобігти, у значній мірі, виникненню у користувача дискомфорту при ознайомленні з програмою. При розробці інтерфейсу також необхідно враховувати різні класи користувачів, та необхідність санкціонування доступу до бази даних та функцій прикладної програми. Приклади форм, що реалізують інтерфейс інформаційної системи „Ресторан” наведено в додатку В.

Тестування програми. Після розробки програми необхідно протестувати програму на достатньому обсязі даних, який по можливості, враховує всі особливості цих даних та їх співвідношення. Тестовий набір необхідно узгодити з керівником курсового проектування. Після успішного тестування програми можна переходити до наступних етапів. В разі невдалого тестування треба повернутись до попередніх етапів розробки курсового проектування.

Оформлення пояснювальної записки. Оформлення пояснювальної записки є останнім етапом виконання курсового проекту і має за мету надати студентові навичок документування програмного продукту. Документування є завершальним етапом створення програмного виробу. Інші етапи життєвого циклу програмного продукту - дослідна експлуатація, розповсюдження та супроводження не підлягають виконанню в межах курсового проектування. Вимоги до оформлення пояснювальної записки наведені в наступному розділі.

 

Рисунок 4.4 – Головна форма програми

 

Під час роботи над курсовим проектом та оформлення пояснювальної записки рекомендується користуватися наступними літературними джерелами:

 

1. Дейт К. Дж. Введение в системы баз данных, 7-е изд. - М.: Изд. дом «Вильямс», 2001, - 846 с.

Останнє дотепер видання класичної монографії № 1 з проблематики систем баз даних. Містить вичерпне викладення як класичних ідей у галузі реляційної теорії, так і розгорнуте обговорення найсучасніших практичних рішень і технологій у галузі проектування, реалізації та супроводження баз даних.

 

2. Ульман Дж.Д. Основы систем баз данных. - М.: Финансы и статистика, 1983, - 334 с.

Одна з класичних монографій з проблематики систем баз даних. У книзі ґрунтовно розглянуті теоретичні питання реляційного підходу, зокрема: реляційна алгебра та реляційне числення, нормальні форми та аксіоматика нормалізації відношень. Підручник є у достатній кількості в бібліотеці ХНУРЕ.

 

3. Мартин Грабер. SQL. - К.: Ид-во “ЛОРИ”, 2003. - 644 с.

У монографії докладно розглянуті основи мови SQL, особливо частина, пов’язана з операторами маніпулювання даних. Монографія є одним з найпопулярніших викладень стандарту SQL. А рекомендоване видання взагалі є повністю переробленим та доповненим виданням бестселлеру „Введення в SQL” та містить описання трьох стандартів SQL: SQL92, SQL99 та SQLJ. Кращої книги з структурованої мови запитів SQL годі й шукати.

 

4. Гарсия-Молина, Гектор, Ульман, Джеффри, Уидом, Дженнифер, Системы баз данных. Полный курс.: Пер. С англ.. – М.:Издательский дом „Вильямс”, 2003. – 1088 с.: ил. – Парал. тит. англ.

Книга відомого фахівця в галузі комп’ютерних наук Дж. Ульмана та його колег з Станфордського університету є досить солідних учбовим та довідковим посібником, який відрізняє широта та глибина охоплення предмету, що представляє інтерес для всіх, хто стикається з проблемами проектування та використання сучасних систем баз даних. У книзі розглянуто різноманітні питання з організації баз даних. Значний інтерес викликає досить детальне викладення питань організації та роботи з об’єктно-орієнтованими базами даних. Книга містить огляд таких мов запитів до баз даних, як SQL та OQL, огляд технологій інтеграції інформації: OLAP-застосування, куби даних та інші.

 

5. Теория и практика построения баз данных. 8-е изд. / Д.Кренке. – СПб.: Питер, 2003. – 800 с.: ил.

Книгу написано в формі навчального посібника для студентів, що спеціалізуються в галузі інформаційних технологій. Вона містить огляд широкого кругу теоретичних та практичних питань, що пов’язані з розробкою та використанням баз даних. Особливу інтерес заслуговують матеріали, що присвячені новим технологіям публікації баз даних (XML) та обробки баз даних масштабу підприємства (ODBC, ASP, JDBC, JSP).

 

5 вимоги до оформлення курсової роботи

 

 

Оформляється пояснювальна записка відповідно до вимог, установлених ВУЗом, з обов'язковим урахуванням існуючих стандартів.

Пояснювальна записка виконується рукописним, машинописним або машинним способом відповідно [1] українською мовою.

Пояснювальна записка повинна задовольняти усім вимогам стандарту ДСТУ 3008-95: стандартний аркуш А4 (210x297 мм); розмір полів документа: верхнє, ліве і нижнє - не менше 20 мм, праве - не менше 10 мм.; полуторний інтервал; розмір шрифту - 12 пікселів (2.5 мм); абзацний відступ - п'ять знаків. Допускається використання аркушів формату A3 (297х420 мм), коли це необхідно. Так само припускається використання застарілих принтерів, що не використовують графічний інтерфейс. При цьому інтервал обирається з розрахунку не більш 40 рядків на сторінці за умови рівномірного її заповнення при висоті літер і цифр не менше 1.8 мм.

Необхідно витримувати рівномірну щільність, контрастність і чіткість зображення по всьому документові. Помилки, описки і графічні неточності виправляти шляхом підчистки або зафарбування білою фарбою і нанесення на тому ж місці потрібного тексту машинним засобом або від руки. Виправлення повинно бути чорного кольору.

Прізвища, назви установ, організацій, фірм і інші імена власні в документі подають мовою оригіналу. Припускається транслітерувати власні імена і подавати назви організацій у перекладі на мову звіту з додаванням (при першому нагадуванні) оригінальної назви.

Документ повинен бути структурований на розділи і пункти. Розділи і підрозділи повинні мати заголовки. Пункти і підпункти можуть мати заголовки. Заголовки структурних елементів і заголовки розділів варто розташовувати в середині рядка і друкувати прописними літерами без крапки наприкінці, не підкреслюючи. Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів звіту варто починати з абзацного відступу і друкувати малими літерами, крім першої прописної, не підкреслюючи, без крапки наприкінці. Якщо заголовок складається з двох або більш речень, їх розділяють крапкою. Переноси слів у заголовку розділу не припускаються.

Нумерація малюнків, таблиць, формул повинна бути за розділами; посилання на друковані джерела мають подаватися в квадратних дужках "[ ]"; Бібліографічні описи в переліку посилань наводять у порядку першої зустрічі в тексті [2].

За необхідністю можуть бути використані перерахування. Перед перерахуванням ставлять двокрапку. Перед кожною позицією перерахування варто ставити малу літеру українського алфавіту з дужкою або, без нумерації - дефіс (перший рівень деталізації). Для подальшої деталізації перерахування варто використовувати арабські цифри зі скобкою (другий рівень деталізації).

Приклад

«а) форма і розмір клітин;

б) живий вміст клітин:

1) частини клітин;

2) неживі включення протопластів;

в) утворення тканини»

Таблицю варто розташовувати безпосередньо після тексту, у якому вона згадується вперше або на наступній сторінці. На таблицю мають бути посилання в тексті. Таблиці варто нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком таблиць, що приводять у додатках. Номер таблиці складають із номера розділу і порядкового номера таблиці, розділених крапкою. Таблиця може мати назву, яку поміщають над таблицею. Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, таблицю поділяють на частини, розміщаючи одну частину під іншою, або поруч, або переносячи частину таблиці на наступну сторінку. При цьому в кожній частині таблиці повторюють її шапку. При розподілі таблиці на частини припускається її шапку заміняти відповідно номерами граф. Слово «Таблиця <номер>» вказують один раз зліва над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть: «Продовження таблиці <номер>».

Ілюстрації (креслення, малюнки, графіки, схеми, діаграми, фотознімки) варто розташовувати в записці безпосередньо після тексту, у якому вони згадуються або на наступній сторінці. На всі ілюстрації повинні бути дані посилання в записці. Креслення, малюнки, графіки, схеми, діаграми мають відповідати вимогам стандартів ЕСКД і ЕСПД. Ілюстрації можуть мати назву, яку розміщають під ілюстрацією. При необхідності під ілюстрацією поміщають роз'яснювальні дані (підмалюнковий текст). Ілюстрація позначається словом «Рисунок <номер>», що разом із назвою ілюстрації поміщають після пояснень, наприклад, «Рисунок 3.1 - Схема розміщення». Ілюстрації варто нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком ілюстрацій, що доводяться в додатках. Номер ілюстрації містить номер розділу і порядковий номер ілюстрації, розділені крапкою, наприклад, рисунок 3.2.

Якщо ілюстрація не вміщується на одній сторінці, можна переносити її на інші сторінки, при цьому назву ілюстрації поміщають на першій сторінці, пояснення - на кожній сторінці, і під ними вказують: «Рисунок __, лист __».

Сторінки пояснювальної записки варто нумерувати арабськими цифрами, дотримуючись наскрізної нумерації для всього тексту. Номер ставлять у правому верхньому куті. Титульний аркуш включають у загальну нумерацію. Номер на титульному аркуші не ставлять.

 

6 Організація проектування і захист роботи

 

 

Термін видачі студенту завдання на курсову роботу – протягом двох тижнів від часу першої лекції з дисципліни. Закінчена робота подається керівникові не пізніше як за тиждень до залікового тижня с тим, щоб у керівника був час на перевірку пояснювальної записки, а студента – на виправлення принципових помилок, що пов’язані зі стандартами оформлення.

Під час виконання курсової роботи студентові надаються консультації за графіком, встановленим з урахуванням розкладу керівника та відповідної студентської групи, але не рідше ніж раз на 2 тижні. Під час консультацій студент може отримати відповіді на свої запитання.

Обов’язковим є надання керівникові проміжних результатів з курсової роботи, таких як:

- результати аналізу предметної області (у вигляді концептуальної моделі) та детальна постановка задачі;

- побудована ER-діаграма;

- схема бази даних, що перевірена на відповідність третій нормальній формі;

- демонстраційна версія інформаційної системи.

Таким чином, оцінка з курсового проекту складається з результатів виконання контрольних точок, під час яких керівникові надаються:

- 1 КТ – оформлене згідно ГОСТів описання розділів 1,2 і 3 пояснювальної записки; за цю контрольну точку студент може отримати від 18 до 30 балів;

- 2 КТ – демонстрація версії інформаційної системи з реалізованим відповідно до постановки задачі функціоналом; за цю контрольну точку студент може отримати від 18 до 30 балів;

- 3 КТ – остаточний захист курсового проекту; за цю контрольну точку студент може отримати від 24 до 40 балів.

До захисту курсові роботи допускаються викладачем, який керує курсовим проектуванням. Порядок подання курсової роботи до захисту наступний: студент надає на перевірку пояснювальну записку в твердому вигляді та робочу версію інформаційної системи на електронному носієві. Під час наступної консультації студент може отримати рецензію керівника.

Якщо роботу допущено до захисту, студент повинен з’явитися в назначений термін для захисту роботи перед комісією. Якщо роботу не допущено до захисту, тобто її було оцінено на незадовільно, студент має другу змогу подати його на захист, з обов’язковим виправленням помилок. В надзвичайному випадку, коли студент не згоден з оцінкою роботи, він має останню, третю, змогу захисту роботи перед комісією.

Захист проводиться перед комісією з трьох викладачів у присутності бажаючих студентів поточної академічної групи.

Склад комісії:

- голова комісії - завідуючий кафедрою;

- члени комісії: лектор з дисципліни "Бази даних"; викладач, що виконує керування курсовим проектуванням.

Студент під час докладу повинен доповісти основні результати курсової роботи. Орієнтовний термін докладу - 5 хвилин. Після докладу студент повинен відповісти на поставлені запитання.

Захист курсової роботи оцінується за наступними критеріями:

- якість аналізу предметної галузі та побудови концептуальної моделі;

- якість та самостійність постановки задачі;

- якість інфологічного- та UML- проектування;

- якість побудови логічної моделі бази даних та проведеної нормалізації;

- якість програмної реалізації, а саме зручність інтерфейсу користувача, зручність та правильність роботи з базою даних та інше;

- якість розробленої пояснювальної записки;

- виступ;

- відповіді на запитання.

Перелік посилань

 

 

1. Державний стандарт України ДСТУ 3008-95 "Документація. Звіти в сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення";

2. Методические указания по оформлению библиографических ссылок и списков к курсовым, дипломным и научным работам для студентов всех форм обучения и всех специальностей /Сост. Л.П. Гуданова, А.П.Мальцев, Л.П.Щербакова, А.К.Безуглая. - Харьков: ХИРЭ, 1986. - 36 с.

3. Дейт К. Дж. Введение в системы баз данных, 7-е изд. - М.: Изд. дом «Вильямс», 2001. – 836 с.

4. Ульман Дж.Д. Основы систем баз данных. - М.: Финансы и статистика, 1983. - 334 с.

5. Мартин Грабер. SQL. - К.: Ид-во “ЛОРИ”, 2003. - 644 с.

6. Программирование баз данных в Delphi 7. Учебный курс / В.В. Фаронов.– СПб.: Питер, 2003. – 459 с.

7. Гарсия-Молина, Гектор, Ульман, Джеффри, Уидом, Дженнифер, Системы баз данных. Полный курс.: Пер. С англ.. – М.:Издательский дом „Вильямс”, 2003. – 1088 с.: ил. – Парал. тит. англ.

8. Теория и практика построения баз данных. 8-е изд. / Д.Кренке. – СПб.: Питер, 2003. – 800 с.: ил.

9. В.В. Бойко, Савинков В.М. Проектирование баз данных информационных систем. М.: финансы и статистика, 1989;

10. Глушаков С.В., Ломотько Д. В. Базы данных. – Харьков, 2002. – 504 с. – (Учебный курс);

11. Методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни «Організація баз даних та знань» для студентів усіх форм навчання спеціальностей 8.080403 – Програмне забезпечення автоматизованих систем; 7.092704 – Комп’ютерні технології та системи видавничо-поліграфічних виробництв/ Упоряд.: О.О. Нестеренко,Ю.Ю. Черепанова, П.Ф. Павлов, М.С. Широкопетлєва. – Харків: ХНУРЕ, 2004. – 32 с.

12. Методичні вказівки до лабораторних робіт з курсу "Організація баз даних та знань" для студентів спеціальності 8.080403 – Програмне забезпечення автоматизованих систем / Упоряд.: П.Ф. Павлов – Харків: ХНУРЕ, 1998. - 48 с.

 

 

Додаток А

Орієнтовний перелік тем курсових робіт

 

 

1.	ІС «Відділ науково-технічної інформації»
2.	ІС «ЖЕК»
3.	ІС «Лікарня». Підсистема «Діагностичне відділення лікарні».
4.	ІС «Лікарня». Підсистема «Прийомне відділення лікарні».
5.	ІС «Міста України»
6.	ІС «Деканат»
7.	ІС «Диспетчерська ОЦ ВНЗу»
8.	ІС «Відділ декоративних рослин»
9.	ІС «Помічник головного архітектора міста»
10.	ІС «Продаж залізничних квитків»
11.	ІС «Туристичні агентства України»
12.	ІС «Облік індивідуальних користувачів електроенергії»
13.	ІС «Облік здобутків живопису»
14.	ІС «Екзаменаційна комісія»
15.	ІС «Зоопарк. Меню тварин»
16.	ІС «Зоопарк. Облік роботи біологічних кружків»
17.	ІС «Магазин канцелярських товарів»
18.	ІС «Взуттєвий цех»
19.	ІС «Відділ молочної продукції»
20.	ІС «Відділення банку»
21.	ІС «Будівельне підприємство»
22.	ІС «Облік товарообігу кафе»
23.	ІС «Електронна бібліотека»
24.	ІС «Аспірантура»
25.	ІС «Географічні об’єкти»
26.	ІС «Літературні твори»
27.	ІС «Ломбард»
28.	ІС «Магазин цифрових компакт-дисків»
29.	ІС «Меблевий магазин»
30.	ІС «Відділ виробничої практики»
31.	ІС «Відділ кадрів професорсько-викладацького складу»
32.	ІС «Продаж авіаквитків»
33.	ІС «Пункт прокату побутової техніки»
34.	ІС «Рієлторська організація. Оренда нерухомості»
35.	ІС «Рієлторська організація. Продаж / купівля нерухомості»
36.	ІС «Спортивні секції міста»
37.	ІС «Станція техобслуговування автомобілів». Підсистема продажу запасних частин.
38.	ІС «Станція технічного обслуговування автомобілів». Підсистема обліку ремонтних робіт.
39.	ІС «Вчена рада ВНЗу»
40.	ІС «Облік товарів гомеопатичного центру»
41.	ІС «Фірма аудіозапису»
42.	ІС «Кондитерський відділ»
43.	ІС «Поштове відділення»
44.	ІС «Пункт прокату туристичного спорядження»
45.	ІС «Санаторій»
46.	ІС «Швейне виробництво»
47.	ІС «Види спорту»
48.	ІС «Комітет тенісного турніру»
49.	ІС «Відділ маркетингу металургійного підприємства»
50.	ІС «Відділ ювелірних виробів»
51.	ІС «Відділ періодики»
52.	ІС «Пункт прокату відеофільмів»
53.	ІС «Навчальна частина ВНЗу»
54.	ІС «Облік клієнтів салону краси»
55.	ІС «Видавничо-поліграфічний центр»
56.	ІС «Зоомагазин»
57.	ІС «Магазин стрелкової зброї»
58.	ІС «Овочевий відділ супермаркету»
59.	ІС «Відділ побутової хімії»
60.	ІС «Відділ комп'ютерних комплектуючих»
61.	ІС «Відділення міліції»
62.	ІС «Відділення надання кредитів»
63.	ІС «Профілакторій»
64.	ІС «Служба озеленення міста»
65.	ІС «Стоматологічна поліклініка. Облік клієнтів терапевтичного відділення»
66.	ІС «Стоматологічна поліклініка. Облік клієнтів зубопротезного відділення»
67.	ІС «Облік клієнтів банку»
68.	ІС «Облік матеріальних цінностей кафедри»
69.	ІС «Облік музейних експонатів»
70.	ІС «Аптечний склад»
71.	ІС «Автомобілебудування»
72.	ІС «Банки України»
73.	ІС «Облік музичних здобутків»
74.	ІС «Лікарня». Підсистема «Лабораторії лікарні».
75.	ІС «Лікарня». Підсистема «Хірургічне відділення лікарні».
76.	ІС «Виставкові зали Харкова»
77.	ІС «Обслуговування клієнтів пральні»
78.	ІС «Об’єкти соцкультбиту м. Харкова»
79.	ІС «Відділ іноземної літератури»
80.	ІС «Відділ науково-технічної інформації»
81.	ІС «Профком студентів»
82.	ІС «Пункт прокату відеофільмів»
83.	ІС «Облік індивідуальних користувачів електроенергії»
84.	ІС «Облік клієнтів косметологічного центру»
85.	ІС «Облік на автотранспортному підприємстві»
86.	ІС «Облік наукових публікацій»
87.	ІС «Облік продажу побутової техніки»
88.	ІС «Магазин будівельних матеріалів»
89.	ІС «Паспортний стол»
90.	ІС «Рибний відділ супермаркету”
91.	ІС «Облік документообігу рієлторської організації»
92.	ІС «Облік проведення ремонтних робіт»
93.	ІС «Педіатричне відділення поліклініки»
94.	ІС «Салон комп'ютерних ігор»
95.	ІС «Спортивні секції ВНЗу»
96.	ІС «Театри міста»
97.	ІС «Облік індивідуальних користувачів теплопостачання»
98.	ІС «Облік програмних засобів»
99.	ІС «Облік місцезнаходження мінералів»
100.	ІС «Облік творів архітектури»
101.	ІС «Облік здобутків скульптури»
102.	ІС «Облік товарів фіто центру»
103.	ІС «Фінансова біржа»
104.	ІС «Школа»
105.	ІС «Яхт-клуб»
106.	ІС «Кондитерський цех»
107.	ІС «Облік матеріальних цінностей готелю»
108.	ІС «Аптека лікарських рослин»
109.	ІС «Бібліотека музичних здобутків»
110.	ІС «Бюро знахідок»
111.	ІС «Комітет ліги чемпіонів чемпіонату УЄФА»
112.	ІС «Міфологічні персонажі»
113.	ІС «Неорганічні речовини»
114.	ІС «Оптика». Підсистема обліку клієнтів
115.	ІС «Оптика». Підсистема обліку товарів

Додаток Б

Форма № У 6.01

 

 

 

Додаток В

Приклади екранних форм з інтерфейсу інформаційної системи

 

 

Рисунок В.1 – Форма огляду постачальників продуктів

Рисунок В.2 ­­­– Форма огляду продуктів

Рисунок В.3 – Форма редагування інформації о поставках

Рисунок В.4 – Звіт стосовно постачальників

 

Рисунок В.5 – Звіт стосовно поставок

 

 

Рисунок В.6 – Форма з результатами планування закупок продуктів