Фінансові потоки підприємства

МАТЕРІАЛЬНІ ПОТОКИ

Матеріальний потік – це продукція у вигляді матеріальних ресурсів, незавершеного виробництва, готової продукції і товарів, що просувається складною логістичною системою підприємства у процесі застосування до неї логістичних і/або технологічних операцій (транспортування, складування, вантажопереробка, логістичний сервіс, рециклінг, утилізація тощо) у функціональних підсистемах постачання, підтримки виробництва та збуту протягом певного часового інтервалу.

Мета управління інтегрованими матеріальними потоками полягає в підвищенні загальної ефективності організації, координації та скорочення сукупних витрат, які можна досягти завдяки оптимізації використання матеріалів, виробничих, складських та транспортних потужностей підприємства, і більш того, за рахунок управління місцями стикування окремих функцій та роботи відділів, керівників.

Класифікація матеріальних потоків в логістичній системі

Ознака класифікації	Вид матеріального потоку	Характеристика
Відношен- ня до логістичної системи і її ланок	Зовнішній	Складається з вантажів, що відносяться до конкретного підприємства, проте переміщаються у зовнішньому для підприємства середовищі
Внутрішній	Формується в результаті виконання логістичних операцій з вантажем всередині логістичної системи
Вхідний	Поступає в логістичну систему з зовнішнього середовища
Вихідний	Поступає в логістичну систему з внутрішнього середовища
Асортимент	Одноасортиментний, багатоасортиментний
Кількість вантажу	Масовий	Виникає при транспортуванні вантажів не одиничним транспортним засобом, а їх групою, наприклад, залізнич­ним складом, колоною автомашин, караваном суден тощо
Крупний	Виникає при транспортуванні вантажів декількома вагонами, автомашинами, судами і т.п.
Середній	Проміжний між крупним і дрібним матеріальними потоками (що перевозиться одиночними вагонами, автомобілями)
Дрібний	Виникає при транспортуванні такої кількості вантажів, яка не дозволяє повністю використовувати вантажопід­йомність транспортного засобу і вимагає при перевезен­ні поєднання з іншими вантажами
Питома вага вантажу	Важкий	В процесі його транспортування забезпечується повне використання вантажопідйомності транспортних засобів при меншому займаному об’ємі, наприклад, метали.
Легкий	Утворюється вантажами, що не дозволяють повністю використовувати вантажопідйомність транспорту при повному використанні його об’єму, (тютюнові вироби)
Ступінь сумісності	Несумісні	Такі матеріальні потоки неможна сумісно транспортувати, напр., товари побутової хімії і продукти харчування
Сумісні	Можуть сумісно перевозитися на одному транспортному засобі
Консистенція вантажу	Насипний	Перевозиться без тари в спеціалізованих транспортних засобах: відкритих вагонах, на платформах, в контейнерах, в автомашинах. Їх головна властивість – сипучість
Навалювальний	Перевозиться без тари, деякі можуть мерзнути, злежуватися, спекатися (наприклад, вугілля, пісок, сіль), володіють сипучістю
Тарно-штучний	Вантажі в мішках, контейнерах, ящиках, без тари. Їх можна перерахувати
Наливний	Перевозиться в цистернах і наливних посудинах; вимагає для перевантаження, зберігання та інших логістичних операцій спеціальних технічних засобів
Номенклатура	Однопродуктовий, багатопродуктовий
Визначеність	Детермінова­ний	Всі параметри повністю відомі
Стохастичний	Хоча б один параметр невідомий або є випадковою величиною
За ритмічністю	Безперервний	Потоки сировини і матеріалів в безперервних виробничих (технологічних) процесах замкнутого циклу, потоки нафтопродуктів, газу, переміщувані за допомогою трубопровідного транспорту та ін.
Дискретний	Матеріальні потоки, що не є безперервними
Бліц-потік	Разове постачання

Основні моделі та методи оперативного управління матеріальними потоками підприємства

Функціональні підсистеми та ключові логіс­­­тичні активності (функції)	Основні завдання логістичного управління матеріальним потоком	Моделі, методи та технології вирішення завдань логістичного управління мате­ріальними потоками
Функціональна підсистема постачання	Визначення потреби підприємства у матеріальних ресурсах. Вибір поста­чальників. Здійснення закупівель. Доставка, прийом і контроль якості МР. Зберігання і передача МР для виробни­чих потреб. Утилізація відходів.	Вибір постачальників за вит­ратно-коефіцієнтним ме­то­дом, рейтинговою оцінкою, домінуючими факторами, ін. ABC–XYZ аналіз. Методи прогнозування (вбудовані в MRPII/ERP). E-Procurement.
Функціональна підсистема підтримки виробництва	Оперативно-календарне плануван­ня, оперативне управління та оптимізація виробничих процесів. Нормування запасів і потреб підпри­ємства у логістичних потужностях	Алгоритм MPS (побудова календарних виробничих графіків). Використання мож­ливостей інформаційних технологій в системах MRPII/ERP/CSRP
Функціональна підсистема дистрибуції	Планування процесу реалізації го­то­вої продукції (побудова мережі роз­поділу). Обробка замовлень. По­шук торгівельних посередників. Стра­ху­вання ризиків. Логістичний сервіс. Управління реверсними потоками.	Дотримання «золотих пра­вил» дистрибуції. ABC–XYZ аналіз. Розподіл витрат за об’єм­но-ваговими характе­рис­тиками вантажів. Gap-модель Зейтгамла.
Транспор­тування	Раціональний вибір виду транспорту. Вибір способів транспортування. Розробка схем руху вантажопотоків. Вибір транспортно-експедиційних та допоміжних посередників. Оперативне управління рухом ТЗ.	Моделі максимінної оптимі­зації; абсолютного рішення; основного параметра; комп­ро­місного рішення; еталон­ного порівняння (для вибору системи доставки вантажів)
Управління запасами	Визначення оптимального рівня запасів за складовими логістичної системи підприємства. Визначення оптимального рівня поставок матеріальних ресурсів. Проектування системи управління запасами підприємства.	ABC–XYZ аналіз. Обґрун­ту­вання економіч­ного розміру замовлення (формули Віл­со­на). Сис­теми управ­лін­ня запа­са­­ми (JIT, з фіксо­ва­ним роз­­мі­ром замовлення, з фік­со­ва­ною періодичністю, ін.)
Складування	Збалансування обсягів вироб­ницт­ва та споживчого попиту. Макси­мальне використання існуючих складських потужностей шляхом розробки схем руху МП на складі	WMS. Техніко-економічна оцінка системи складування. Проектування складських зон і розмішення технологічного обладнання.
Вантажо­переробка та упакування	Забезпечення оптимального розміщення МП на складі. Розван­та­жен­­ня, розміщення та збері­гання, упаковка, відпуск товарів. Міні­мізація видів вантажних одиниць.	Методологія SADT. Комісіонування. Проекту­вання зон вантажопереробки та упакування. Стандар­тизація вантажних одиниць.

 

Методологічною основою наскрізного управління потоковими процесами є системний підхід. Він являє собою комплексне вивчення явищ, ситуацій або об’єктів як єдиного цілого з позицій системного аналізу. Він дозволяє розглядати будь-який об’єкт досліджень в логістиці як інтегровану логістичну систему навіть тоді, коли вона складається з окремих, відносно роз’єднаних підсистем.

 

Існує два варіанти управління матеріальними потоками:

1. Виштовхуюча система (push system): організація руху матеріальних потоків через виробничу систему, за якої матеріальні ресурси подаються з попередньої операції на подальшу відповідно до заздалегідь сформованого жорсткого графіка постачань. Виготовлення виробів починається на одному кінці виробничої лінії, проходить через послідовний ряд технологічних операцій і закінчується обробкою на іншому кінці виробничого ланцюжка. Кожній операції загальним розкладом встановлюється час, до якого вона повинна бути завершена. Матеріальний потік видається одержувачеві по команді, що поступає на передавальну ланку з центральної системи управління виробництвом. Після закінчення обробки на одній ділянці виріб передається на наступну (виштовхується), незалежно від того, чи готова ця ділянка прийняти виріб на обробку чи ні. Отриманий продукт "проштовхується" далі і стає запасом незавершеного виробництва на вході наступної операції. Кожна ділянка має виробничий план та резерв певних матеріалів. Створити жорсткий технологічний процес, всі параметри якого були б наперед точно розраховані, неможливо, тому на підприємствах завжди повинен бути певний виробничий запас, який грає роль буфера і збільшує гнучкість систем. Штовхаючі системи відомі під назвою «систем MRP».

Тобто такий спосіб організації руху матеріальних потоків як би ігнорує інформацію про те, чи продовжиться обробка даного продукту на наступній стадії, і в якому стані в даний час знаходиться використовуване для цієї обробки робоче місце: чи зайнято його виконанням зовсім іншого завдання або чекає надходження продукту для обробки. В результаті нерідко з'являються затримки в роботі технологічного устаткування і зростання запасів незавершеного виробництва.

Рис. 2. Виштовхуюча система управління матеріальними потоками

2. Витягуюча система (pull system) – матеріальні ресурси подаються ("витягуються") на наступну технологічну операцію з попередньою в міру необхідності, а тому жорсткий графік руху матеріальних потоків відсутній. Розміщення замовлень на поповнення запасів або виготовлення матеріальних ресурсів (операційних заділів) або ГП відбувається, коли їх кількість досягає певного критичного рівня. Ця система заснована на "витягуванні" продукту подальшою операцією з попередньої операції в той момент часу, коли подальша операція готова до даної роботи. Тобто коли в ході однієї операції закінчується обробка одиниці продукції, посилається сигнал-вимога на попередню операцію. І попередня операція відправляє оброблювану одиницю далі тільки тоді, коли отримує на це запит. (Just-in-Time). Це сприяє скороченню виробничих запасів та одночасному збільшенню гнучкості виробництва. Центральна система управління не втручається в обмін матеріальними потоками між різними ділянками підприємства, не встановлює для них поточних виробничих завдань. На промислових підприємствах план має тільки лінія остаточної збірки, і звідси інформація про необхідність проводити потрібні деталі поступає на попередні ділянки за допомогою спеціальних карток. План на ділянках формується щодня, що і забезпечує гнучкість системи.

 

Рис. 3. Витягуюча система управління матеріальними потоками

ФІНАНСОВІ ПОТОКИ ПІДПРИЄМСТВА

Фінансовий потік – це будь-яке переміщення фінансових ресурсів у логістичній системі та за її межами, необхідне для забезпечення ефективного руху усіх інших потоків виробничо-господарської системи підприємства.

Основною метою фінансового обслуговування матеріальних потоків в логістиці є забезпечення їх руху фінансовими ресурсами в необхідних обсягах, в потрібні терміни та з використанням найбільш ефективних джерел фінансування. Чим більша логістична система, тим більш численні і розгалужені в ній логістичні ланцюжки, і тим складніші схеми руху фінансових потоків.

Завданням управління фінансовими потоками в логістичних системах є повне і своєчасне забезпечення фінансовими ресурсами за обсягами, термінами і джерелами їх фінансування. Ці джерела фінансування повинні відповідати вимогам мінімальної ціни.

 

Фінансові потоки забезпечують ефективне проходження продукції через увесь логістичний цикл її виробництва, розповсюдження і розподілу, починаючи з виникнення задуму майбутнього продукту та закінчуючи придбанням його споживачем, тобто забезпечують рух матеріальних ресурсів.

Вони складаються із розподілених у часі надходжень і витрат фінансових ресурсів, що генеруються у процесі господарської діяльності.

Фінансові потоки відображають фінансові відносини внутрішнього (між структурними підрозділами підприємства, між адміністрацією і засновниками, працівниками) та зовнішнього характеру (з податковими органами, бюджетними та позабюджетними фондами, клієнтами, постачальниками, фінансовими інституціями, з іншими суб’єктами господарювання).

 

До характеристик фінансового потоку можна віднести:

- обсяг потоку (вказується в документарному, електронному або будь-якому іншому супроводі в грошових одиницях);

- вартість потоку (визначається витратами на його реалізацію);

- час і напрям потоку (стосовно організовуючого їх підприємства).

Перераховані характеристики фінансових потоків визначаються на основі інформації про умови, терміни і характер взаємин учасників логістичного процесу, даних про параметри та рух матеріальних потоків. Додаткові характеристики можуть бути визначені виходячи із специфіки, потреб підприємства і його місця в логістичній системі.

 

До принципів, які істотно впливають на рух фінансових потоків, слід віднести:

- емерджентність – властивість виконувати задану цільову функцію, що реалізовується тільки логістичною системою в цілому, а не окремими її елементами;

- принцип зворотного зв’язку – передбачає, що цілі і завдання управління фінансовими потоками в логістиці визначаються вимогами ринку;

- принцип оптимальності – полягає в узгодженості всіх етапів товароруху і його супроводу;

- принцип інформативної вірогідності – управління фінансовими потоками повинне ґрунтуватися на необхідній інформаційній базі;

- принцип забезпечення збалансованості – передбачає оптимізацію фінансових потоків підприємства в процесі управління ними;

- принцип забезпечення ефективності – базується на ефективному використанні фінансових потоків шляхом здійснення фінансових інвестицій підприємства;

- принцип забезпечення ліквідності – ґрунтується на забезпеченні достатнього рівня ліквідності фінансових потоків протягом певного періоду.

 

 

Класифікація фінансових потоків підприємства

Класифіка­цій­­на ознака	Види фінансових потоків
Напрям руху	Позитивний (вхідний) – надходження грошових коштів. Негативний (вихідний) – виплати грошових коштів
Метод обчислення	Валовий – уся сукупність надходжень і витрат грошових коштів Чистий грошовий потік – різниця між позитивним та негативним грошовими потоками
За приз­на­ченням	Закупівельний – обслуговуючий процес закупівлі товарів. Виробничий – обслуговуючий процес виробництва. Збутовий – обслуговуючий процес збуту готової продукції.
Періодич­ність виникнення	Регулярний – регулярно виникає в господарській діяльності (заробітна плата, податкові платежі тощо). Дискретний – виникає при здійсненні разових, одиничних операцій (наприклад, купівля нерухомості).
Рівень достатності	Надмірний – надходження грошових коштів істотно перевищують реальну потребу підприємства в їх витрачанні. Дефіцитний – надходження істотно нижче реальних потреб підприємства в їх витрачанні.
Масштаб	По підприємству в цілому – акумулює усі грошові кошти фірми. По окремих видах діяльності підприємства. По окремих структурних підрозділах підприємства. По окремих господарських операціях.
Вид госпо­дарської діяльності	Супроводжуючий рух продукції (виплати постачальникам, пра­ців­никам, податковим органам, надходженням від покупців,ін.) Супроводжуючий інвестиційну діяльність (продаж та купівля основ­них засобів, нерухомості, нематеріальних активів). Супроводжуючий фінансову діяльність (отримання і сплата кре­ди­тів, залучення додаткового акціонерного капіталу, виплати дивідендів)
За валютою деномінації	Фінансові потоки в національній валюті. Фінансові потоки в іноземній валюті.
За значимістю	Пріоритетні – це регулярні фінансові потоки за господарськими операціями, які забезпечують створення більшої частини вартості або прибутку логістичної системи. Другорядні – нерегулярні фінансові потоки в логістичній системі Обслуговуючі – формуються за операціями, які без­по­середньо не створюють доданої вартості в логістичній системі, але необхідні для забезпечення нормального режиму її функціонування.
За методом оцінки в часі	Теперішній – формується у поточному періоді. Майбутній фінансовий потік – його формування відбувається після початкового періоду його виникнення.
За формою розрахунку	Грошові (готівкові) потоки. Інформаційно-фінансові (безготівкові) потоки. Заліково-фінансові потоки (за умов формування матеріальних витрат у процесі виробництва).

 

 

 

Рис. Об’єкти та суб’єкти системи управління фінансовими потоками на підприємстві

ІНФОРМАЦІЙНІ ПОТОКИ

Інформаційний потік відповідає матеріальному потоку і розглядається як сукупність повідомлень, необхідних для управління та контролю за логістичними операціями, які циркулюють в логістичних системах, між ними та у відносинах із зовнішнім середовищем (за Є.Крикавським)

 

 

Рис. Класифікація інформаційних потоків у логістиці

 

Взаємозв’язок матеріального та інформаційного потоків є очевидним, однак відповідність одного потоку іншому є умовною. Власне кажучи, вміст матеріального потоку, як правило, відображають дані інформаційного потоку, але за часовими параметрами вони можуть не збігатися. На практиці в логістичних системах матеріальні та інформаційні потоки нерідко випереджають або запізнюються один щодо одного.

 

Векторна взаємовідповідність матеріальних та інформаційних потоків також має специфічну особливість, яка полягає в тому, що вони можуть бути як односпрямовані, так і різноспрямовані:

– випереджаючий інформаційний потік у зустрічному напрямку містить, як правило, відомості про замовлення:

 

 

– випереджаючий інформаційний потік у прямому напрямку – це попередні повідомлення про майбутнє прибуття вантажу:

 

– одночасно з матеріальними потоком йде інформація в прямому напрямку про кількісні та якісні параметри матеріального потоку:

 

– услід за матеріальним потоком в зустрічному напрямку може проходити інформація про результати приймання вантажу за кількістю або за якістю, різноманітні претензії, підтвердження:

 

 

У сучасних умовах інформаційний потік несе не тільки супровідне навантаження, але і є специфічною самостійною продуктивною силою, здатною підвищити конкурентоспроможність підприємства. Він виступає своєрідним інструментом регулювання матеріально-фінансових потоків, який ґрунтується на єдності інформації й управління.

Зростання ролі інформаційних потоків у сучасній логістиці обумовлено такими основними причинами:

– для споживача інформація про статус замовлення, наявність товару, строки постачання, відвантажувальні документи і т.п. є необхідним елементом споживчого логістичного сервісу;

– з позицій управління запасами в логістичному ланцюзі наявність повної та дострокової інформації дозволяє скоротити потребу в запасах і трудових ресурсах за рахунок зменшення невизначеності рівня попиту;

– інформація збільшує гнучкість логістичної системи щодо того, як, де і коли можна використовувати ресурси для досягнення конкурентних переваг

 

Оскільки інформаційний потік – це сукупність інформації, мінімально необхідної для здійснення роботи підприємства, то порушення інформаційного потоку заважають рівномірній роботі організації, викликають конфлікти на «стиках» між етапами технологічного процесу, а також різноманітні порушення в його безперебійному русі.

 

Типи порушень інформаційного потоку

Порушення	Приклад	Рішення	Приклад
розсіювання	Оголошення про існування фірми в рекламній газеті (знають всі, крім тих, кому це потрібно...)	фокусування	Адресна розсилка по фірмах-споживачам.
накопичення	Замовлення на склад накопичуються і товар відпускається 1 раз на тиждень. Перебої з його наявністю в торговому залі.	рівномірність	Щоденне задоволення заявок.
відхилення	Працівники скаржаться начальнику відділу кадрів. Він не може вплинути на якість логістики.	повернення в колишнє русло	Переадресація скарги у відповідний відділ.
застаріле джерело	Отримана рекламна інформація про продукцію вже не виробляється даним виробником.	прочищення або пошук нового	Отримати потрібну інформацію з інших джерел
переривання потоку	На складі є інформація про товар, що надійшов. У магазині є потреба в нових товарах. Але немає зв’язку між ними.	з’єднання	Організувати систему регулярного взаємного інформування.
відсутність частини шляху	Виробник знає, що його продукція належної якості, як про це дізнається споживач?	добудова	Розробка рекламної кампанії.

 

Інші недоліки: дублювання інформаційних потоків; відсутність релевантної інформації; відповідальність за зміст інформаційних документів чітко невизначена; запізнення з надходженням необхідних інформаційних даних; порушення в ході переміщення інформації; низька якість формування інформаційних потоків.