Тема 7. Інформаційне забезпечення системного аналізу
7.1. Загальна характеристика інформаційного
забезпечення системних досліджень в економіці
Перед тим як розглянути питання інформаційного забезпечення системного аналізу діяльності підприємства, нагадаємо головні аспекти системного підходу, за якого підприємство розглядається як єдина система. При цьому виділяють складові, підсистеми підприємства та відстежують зв’язки між ними. Будь-яке, навіть найменше підприємство, є досить складною системою, утвореною з множини елементів, поєднаних різноманітними зв’язками. Частини підприємства переважно також досить складні і можуть розглядатися як окремі системи або як його підсистеми.
Загалом можна виділити такі великі підсистеми підприємства:
· підсистема стратегічного управління;
· виробнича підсистема;
· підсистема управління виробництвом;
· підсистема управління фінансами;
· підсистема реалізації продукції;
· підсистема організації складського зберігання тощо.
Очевидно, що дослідження таких складних об’єктів пов’язане з необхідністю опрацювання значного обсягу інформації. Ця інформація потребує узагальнення та аналізу. Виявлена інформація, як правило, не структурована та потребує формалізації.
Нині існує дуже велика кількість різних інформаційних технологій, спрямованих на полегшення економічної діяльності людини. Причому наявні системи поділяються на певні типи, головно, за безпосереднім призначенням та підходами, що використовуються в них. Розглянемо головні їх типи.
— АСУ — автоматизовані системи управління. Вони мають широкий спектр застосування: від автоматизації базових функцій підприємства до автоматизації прийняття управлінських рішень.
— MIS (management information system) — управлінські інформаційні системи (УІС), що призначені для збору та оброблення даних, які потім надаються менеджеру для забезпечення процесу оперативного управління.
— СППР — системи підтримки прийняття рішень, які призначені робити обґрунтований вибір з певного переліку альтернатив.
— ЕС — експертні системи. Їх призначення — заміняти експерта в певній галузі.
— UML (Unified modeling language) — уніфікована мова моделювання. Ця мова призначена для визначення, зображення, проектування та документування програмних систем, бізнес-систем та інших систем різного виду.
— CASE — комп’ютерне проектування ІС. Ця інформаційна технологія призначена для розроблення складних ІС у цілому.
— SADT — техніка структурного моделювання. Вона призначена для побудови функціональної моделі об’єкта певної предметної галузі.
— Пакети для статистичного та математичного аналізу
даних.
— Інтелектуальний аналіз даних (Data Mining).
Усі перелічені вище типи інформаційних технологій мають багато спільного, але дечим і різняться. Тому досить часто для повноцінного системного аналізу використовують кілька підходів з метою доповнення ними один одного.
Розглянемо ці технології детальніше.
7.2. Інформаційні системи в управлінні
Автоматизовані системи управління
Нині існує багато прикладних програм, призначених полегшувати аналіз функціонування підприємства, здійснювати моніторинг його діяльності, розробляти стратегічні та тактичні рішення щодо подальшої діяльності підприємства. Такі програми одержали назву АСУ (автоматизовані системи управління). Оскільки інформаційні системи розвиваються та змінюються дуже швидко, то ми в межах даного посібника не будемо детально описувати всі існуючі системи та не робитимемо їх порівняльного аналізу. Розглянемо лише деякі особливості та тенденції розвитку АСУ.
Спочатку зупинимося на загальноприйнятій термінології. Одним з найпопулярніших термінів є ERP (Enterprise Resource Planning), який запровадила компанія Gartner Group ще на початку 90-х років ХХ століття. Але, незважаючи на досить довгу історію, чіткого визначення цього терміна не існує й донині. Фактично ERP — це концепція розвитку АСУ, яка за час свого існування постійно розвивається та змінюється. Усі АСУ, особливо орієнтовані на ринок середніх та великих підприємств, так чи інакше розвивались під впливом цієї концепції. На момент її виникнення мова йшла, передусім, про об’єднання розрізнених даних у межах підприємства. З часом під впливом таких факторів, як розвиток бізнес-середовища, зростання потреб організацій у взаємодії з контрагентами, «розвінчання» міфу про те, що ERP можна купити в одного виробника, відбулося переосмислення цього поняття. Як наслідок, одночасно з’явились два терміни, що були запропоновані різними дослідницькими групами. Gartner Group ввела абревіатуру ERPII (Enterprise Resource & Relationship Planning), а AMR Research — ECM (Enterprise Commerce Management).
До головних галузей та напрямків діяльності підприємства, що охоплюються АСУ, належать:
· облік запасів;
· розрахунки з постачальниками та покупцями;
· головна книга; розрахунок заробітної плати;
· облік основних фондів;
· облік витрат на роботи та проекти;
· реєстрація продажів;
· персонал;
· сервісне обслуговування клієнтів;
· транспортні операції;
· постачання(закупівлі), проекти, збут;
· технічне обслуговування обладнання;
· виробництво продукції;
· фінанси;
· науково-дослідна та дослідно-конструкторська роботи (НДДКР);
· маркетинг;
· складське зберігання.
Усі АСУ можна поділити на три групи: група А характеризується повним або частковим забезпеченням головних функціональних галузей діяльності підприємства та обмеженими можливостями щодо однієї чи кількох спеціалізованих галузей; група В забезпечує повне охоплення головних функціональних галузей, глибоке — деяких спеціалізованих галузей та часткове — інших; системи групи С повністю охоплюють більшість функціональних галузей діяльності підприємства, пропонується широкий перелік спеціалізованих рішень як для різноманітних видів діяльності, так і для різних сфер управління (стратегічне планування, управління спеціальними видами активів тощо).
Нині на українському ринку працюють понад 70 компаній, які пропонують АСУ різного рівня функціонального забезпечення.
Очевидно, що жоден з виробників не в змозі самостійно реалізувати абсолютно всі можливості в межах одного програмного продукту. Тому більшість розробників ідуть шляхом інтеграції з іншими компаніями з метою розроблення спеціалізованих систем. Ще одним шляхом розвитку АСУ є удосконалення методик, що стосуються стратегічного управління, через активне доповнення сучасних управлінських методик та концепцій.
Останнім часом зросла потреба в спрощенні взаємодії з зовнішніми контрагентами, тому більшість зарубіжних АСУ здійснюють обмін даними в стандартних форматах EDI (Electronic Data Interchange) та XML. Варто зауважити, що є також і вітчизняні розробки, які підтримують XML. Що стосується EDI, то його реалізація за наших умов потребує значної роботи із стандартизації на державному рівні. Дуже помітна орієнтація АСУ на Internet, що виражається не лише у доступі до функцій АСУ через броузер, а навіть і в назвах останніх версій деяких АСУ (наприклад, iBAAN, mySAP.com тощо). Орієнтація на Internet досить сильно проявляється також і у вітчизняних розробках.