Гексоген
Гесоген (правильна назва - тріметілентрінітроамін) бризантна вибухова речовина, що відноситься до групи ВР підвищеної потужності. Щільність 1.8 г / куб.см., Температура плавлення 202 градуси, температура спалаху 215-230 градусів, чутливість до удару 10 кг. вантажу 25см., енергія вибухового перетворення 1290 ккал / кг, швидкість детонації 8380 м / сек., бризантність 24мм., фугасної 490 куб.см
Нормальне агрегатний стан - мелкокристаллическое речовина білого кольору без смаку і запаху. У воді не розчиняється, негигроскопичен, неагресивний. З металами в хімічну реакцію не вступає. Пресується погано. Від удару, прострілу кулею вибухає.Загоряється охоче і горить білим яскравим шиплячим полум'ям. Горіння переходить у детонацію (вибух)
У чистому вигляді застосовується тільки для спорядження окремих зразків капсулів-детонаторів. Для підривних робіт у чистому вигляді не використовується. Використовується для промислового виготовлення вибухових сумішей (ПВВ-4 (пластит), ЕВР, ТГА, МС, ТГ-50). Зазвичай ці суміші застосовуються для спорядження деяких видів боєприпасів. Наприклад, МС для морських мін, ТГ-50 для кумулятивних зарядів. З цією метою чистий гексоген змішують з флегматизаторами, (звичайно це суміш парафіну і церезину), фарбують судан в помаранчевий колір і пресують до щільності 1.66 р. / куб.см. У суміші ТГА й МС у гексоген додають алюмінієвих пудру. Всі ці роботи проводяться в промислових умовах на спеціальному обладнанні 12
З літа 1999 року слово "Гексоген" свердлить вухо також, як довгі роки у журналістів не було іншого назви для вибухівки крім як "Динаміт". Назва "гексоген" стало популярним в засобах масової пропаганди після пам'ятних диверсійних актів у Москві і Волгодонську, коли заманеться, було підірвано кілька будинків. Однак, судячи з окремими ознаками, нескладним розрахунками, проведених автором на основі даних, наведених у пресі, швидше за все в цих випадках застосовувалося одне з аміачно-селітрених вибухових речовин. Справа в тому, що гексоген в чистому вигляді застосовується вкрай рідко, застосування його в цьому виді досить небезпечно для самих підривників, виробництво вимагає добре налагодженого промислового процесу. Запасів гексогену ніде немає. Аміачно-селітрених ж ВВ порівняно легко зробити навіть на слабкій промисловій базі і при мінімумі хімічних знань.При цьому їх фугасною вище, ніж у тротилу та їх застосування для подібних диверсій більш доцільно.
Тротил
Вибухова речовина бризантна нормальної потужності. Відомо під назвами:
Основні характеристики:
1. Чутливість: Не чутливий до удару, прострілу кулею, вогню, іскрі, тертя, хімічного впливу. Пресований і порошкоподібний тротил добре чутливий до детонації і надійно вибухає від стандартних капсулів-детонаторів, запалів. Плавлений і чешуірованний тротил має знижену чутливість до детонації і вимагає проміжного детонатора у вигляді деякої кількості пресованого тротилу.
Тротил знайшов саме широке застосування з-за простоти і зручності його механічної обробки (дуже легко виготовляти заряди будь-якої ваги, заповнювати будь-які порожнини, різати, свердлити і т.п.), високої хімічної стійкості та інертності, несприйнятливості до зовнішніх впливів. А значить він дуже надійний і безпечний у застосуванні. У той же час він володіє високими вибуховими характеристиками.
Саморобні вибухові пристрої
Мабуть, немає зараз у світі жодної держави, яка не стикалося б з проблемою використання саморобних вибухових пристроїв.Візьмемо, наприклад, сумний досвід Великобританії, де ось вже довгі роки діє група людей, які називають себе Ірландської Республіканської Армії (ІРА) і тероризують цілу країну. Це протиборство почалося влітку 1969 р., і не дивлячись на початкову установку на чисту самооборону, швидко перетворилося на справжню терористичну війну.
Що ж, саморобні вибухові пристрої (свого часу їх влучно називали пекельними машинками) давно вже стали улюбленим знаряддям і терористів міжнародного масштабу, і напівбожевільних молодиків, уявляють, що вони борються за світле майбутнє всього прогресивного людства. І чимало ні в чому не винних людей було вбито або поранено в результаті терористичних актів із застосуванням IED.
Типи вибухівки
Вибухівка - це хімія. Різні компоненти вибухових речовин видобуваються різними хімічними реакціями і володіють різною вибуховою силою і різними стимулами для запалення, такими, наприклад, як нагрівання, удар або тертя. Звичайно, можна вибудувати зростаючий рейтинг вибухових речовин за вагою заряду. Але слід знати, що просте подвоєння ваги ще не означає подвоєння вибухового ефекту.
Хімічна вибухівка буває двох категорій - зниженої та підвищеної потужності (мова йде про швидкість займання). Вибухові речовини зниженої потужності зазвичай пропіленові й існують у вигляді субстанцій або сумішей, ступінь загоряння яких дозволяє використовувати їх для вистрілювання зарядів.
Найпоширеніші вибухові речовини зниженої потужності - це чорний порох (відкритий в 1250г), збройовий бавовна і нітрохлопок. Спочатку вони використовувалися в артилерії, для заряджання мушкетів і тому подібного, тому що в цій якості вони найкраще розкривають свої характеристики. При запаленні в замкнутому просторі вони виділяють гази, створюють тиск, який власне і викликає вибуховий ефект.
Вибухові речовини підвищеної потужності відрізняються від вибухових речовин зниженої потужності досить істотно. Перші з самого початку використовувалися як детонують, тому що при детонації розпадалися, створюючи надзвукові хвилі, які, проходячи через речовину, руйнували його молекулярну структуру і виділяли супергорячіе гази. У результаті, відбувався вибух незрівнянно більш сильний, ніж при використанні вибухівки зниженої потужності. Ще одним відмітним властивістю вибухових речовин цього типу є безпека в обігу - щоб привести їх до вибуху, потрібно потужний детонатор.
Детонатори
Але, щоб у колі стався вибух, необхідно спочатку запалити вогонь. Ви ж не можете відразу змусити горіти шматочок вугілля.Вам необхідна ланцюг, що складається з простого аркуша паперу, щоб спочатку розвести багаття, куди потім потрібно покласти дрова, які, у свою чергу, і зможу запалити вугілля.
Така ж ланцюг необхідна і для детонації вибухових речовин підвищеної потужності. Ініціатором буде вибуховий патрон або детонатор, що складається з невеликої кількості ініціюючого речовини. Іноді детонатори роблять двоскладними - з більш чутливим вибуховою речовиною і каталізатором. Частинки вибухівки, використовуваної в детонаторах, зазвичай за розміром не перевищують горошину. Детонатори бувають двох типів - спалахової та електричні. Спалахової детонатори діють в результаті хімічного (детонатор складається з хімічних речовин, займистих після детонації) або механічного (бойок, як у ручній гранаті абопістолеті, б'є по капсулі, а потім відбувається вибух) впливу.
Електричний детонатор з'єднаний з вибухівкою електричними дротами. Електричний розряд нагріває з'єднувальні дроти, і детонатор, природно, спрацьовує. Терористи, в основному, використовують для своїх вибухових пристроїв електричні детонатори, а військові вважають за краще спалахової детонатори.
Холо́дна зброя — предмет, спеціально виготовлений для нанесення тілесних ушкоджень і призначений для нападу та активного захисту в рукопашному бою.
До холодної зброї у кримінальному праві відносять шаблі, кортики, фінки, армійські, мисливські ножі, кинджали, нунчаки, стилети,кастети, свинчатки тощо. Підрозділяється на ударну, рубаючу, колючу, а також поєднує декілька з перерахованих ознак (наприклад колюче-рубаючу, ударно-рубаючу)
ВИДИ ХОЛОДНОЇ ЗБРОЇ.
1.2.1.1. Контактна холодна зброя – холодна зброя, що під час застосування утримується у руці.
1.2.1.2. Метальна холодна зброя - предмети та пристрої, які призначені для ураження цілі на відстані.
1.2.2.1. Клинкова холодна зброя – предмети та пристрої, уражуючим елементом яких є клинок. Розрізнюється зброя з коротким (до 40 см), середнім (від 40 до 52 см) та довгим (більше 52 см) клинком.
1.2.2.2. Ударно-дробильна холодна зброя - предмети та пристрої, уражуючим елементом яких є ударна частина (частини), що призначена для розтрощення м’яких тканин та роздроблення кісток і являє собою зосереджену масу.
1.2.2.3. Ратищна холодна зброя – холодна зброя, бойову частину якої міцно і нерухомо закріплено на ратищі.
Розрізнюється зброя з коротким (до120 см), середнім (від 120 до 250 см) та довгим (більше 250 см) ратищем.
1.2.3.1. Холодна зброя рублячої дії – холодна зброя, бойова частина якої призначена для нанесення рублених ушкоджень.
1.2.3.2. Холодна зброя ріжучої дії – холодна зброя, бойова частина якої призначена для нанесення різаних ушкоджень.
1.2.3.3. Холодна зброя колючої дії – холодна зброя, бойова частина якої призначена для нанесення колотих ушкоджень.
1.2.3.4. Холодна зброя колюче-ріжучої дії – холодна зброя, бойова частина якої призначена для нанесення колото-різаних ушкоджень.
1.2.3.5. Холодна зброя рубляче - ріжучої дії – холодна зброя, бойова частина якої призначена для нанесення рубляче - різаних ушкоджень.
1.2.4.1. Військова холодна зброя – холодна зброя, що призначена і придатна для смертельного ураження людини та та знаходиться (чи знаходилась) на озброєнні військових та воєнізованих формувань.
1.2.4.2. Бойова холодна зброя - холодна зброя, що призначена для смертельного ураження людини.
1.2.4.3. Кримінальна холодна зброя - виготовлена саморобним способом предмети та пристрої, які призначені для завдання тяжких тілесних чи смертельних ушкоджень людині і не мають аналогів серед бойової та мисливської зброї.
1.2.4.2. Мисливська холодна зброя – холодна зброя, призначена для ураження звіра під час промислового або спортивного (в тому числі підводного) полювання.
1.2.4.3. Спортивна холодна зброя - холодна зброя, що призначена виключно для проведення спортивних змагань та тренувань, параметри і характеристики якої зафіксовані в Правилах змагань.
1.2.5.1. Парадна холодна зброя – військова холодна зброя, що призначена для надання урочистості військовим ритуалам.
1.2.5.2. Нагородна холодна зброя - холодна зброя, що призначена для персонального нагородження певної особи державою.
1.2.5.3. Штатна холодна зброя – холодна зброя легітимних воєнізованих організацій згідно їх штатному розкладу.
1.2.5.4. Табельна холодна зброя – частина штатної холодної зброї, що зазначена в табелі належності для особового складу.
1.2.5.5. Призова холодна зброя - холодна зброя, що призначена для вручення за перемогу у спортивних змаганнях.
1.2.5.6. Комбінована холодна зброя -холодна зброя, уражаючий елемент (елементи) якої дозволяють використовувати її способами, характерними для різних типів холодної зброї.
1.2.5.7. Довільна холодна зброя -холодна зброя, що сполучає в собі конструктивні деталі різних зразків одного типу холодної зброї.
1.2.5.8. Замаскована холодна зброя - холодна зброя, бойова частина якої прихована, така зброя має загальний вигляд предмету, який не є холодною зброєю.
1.2.5.9. Антикварна холодна зброя - холодна зброя, виготовлена більш ніж 50 років тому.
1.2.5.10. Історична холодна зброя – зразок холодної зброї, виготовлений більш ніж 100 років тому.
1.2.5.11. Меморіальна холодна зброя – холодна зброя, що пов’язана з відомими історичними особами або подіями.
1.2.5.12. Колекційна холодна зброя – холодна зброя, що є або була елементом зареєстрованої колекції.
1.2.5.13. Національна холодна зброя – холодна зброя, форма, параметри та декоративне оздоблення якої були встановлені протягом довготривалого часу у відповідності з умовами життя визначеного етносу.
1.2.5.1. Художня холодна зброя – холодна зброя, яку виготовлено із застосуванням прийомів, техніки та матеріалів, що надають виробу художньо – естетичної цінності.
Острые предметы (орудия и оружие) характеризуются наличием острого края, острого конца или того и другого. Острые предметы в зависимости от их конструктивных особенностей делятся на следующие группы.
· Режущие предметы, то есть предметы, имеющие только острый край, который называется лезвием. Конструктивно режущие предметы могут иметь рукоятку и клинок с одним или двумя лезвиями, либо только острую режущую часть. Режущие вызывают формирование повреждений при движении тангенциально (по касательной) к поверхности тела. К режущим предметам относятся: опасные бритвы, осколки стекла, столовые ножи, лезвие безопасной бритвы, заусенцы на металлических предметах и прочие. Характеристика повреждений.
· Колющие предметы имеют только острый конец и вызывают возникновение повреждений как при действии по нормали (перпендикулярно) к поверхности тела, так и под различными углами. Колющие предметы могут иметь рукоятку и клинок с острым концом и различной формой поперечного сечения или просто стержень с острым концом. К колющим предметам принадлежат - шило, отвертка, стилет, гвозди, заточки, вилка, вилы и другие объекты. Характеристика повреждений.
· Колюще-режущие предметы характеризуются наличием острого конца и острого края (лезвия). Конструктивно колюще-режущие предметы (орудия и оружие) могут иметь рукоятку и клинок с острым концом и одним или двумя лезвиями. Клинок с одним лезвием имеет с противоположной стороны тупой край, который называется обухом. На боковых поверхностях клинка могут находится продольные углубления - долы. Клинки могут быть прямыми и изогнутыми. Другие колюще-режущие предметы (осколки стекла и тому подобные) не имеют рукоятки и клинка, а представляют собой плоские фрагменты с острыми краями и концом. Колюще-режущие предметы могут действовать по касательной к поверхности тела, в таком случае травмирующей частью является лезвие и механизма действия, а следовательно и повреждения, не будут отличаться от действия режущих предметов. При действии под углом или перпендикулярно к поверхности тела в формировании повреждений принимают участие как острый конец, так и острый край. Колюще-режущие предметы распространены в обиходе - кухонные ножи, финские ножи, кинжалы, штыки, ножницы и тому подобное. Характеристика повреждений.
· Рубящие предметы конструктивно отличаются тем, что имеют острый (или относительно острый) край, в поперечном сечении форму клина и значительную массу. У рубящих предметов имеется рукоятка и клинок (или клин - у топора) с лезвием, иногда двумя, и обух. В принципе рубящие предметы могут действуя тангенциально причинять повреждения, характерные для режущих предметов. Значительно чаще действие рубящих предметов связано с большой кинетической энергией удара (за счет значительной массы и скорости). Рубящие предметы в настоящее время встречаются достаточно редко, к ним относятся топоры, колуны, косари, шашки, сабли, тесаки, палаши, мотыги, лопаты и другие. Характеристика повреждений.
· Колюще-рубящие предметы обладают свойствами колющего (острый конец) и рубящего (значительная масса) предмета. Повреждения формируются при ударном воздействии перпендикулярно или под углом к поверхности тела. Группа колюще-рубящих предметов довольно ограничена, в нее входят стамески, долота, массивные отвертки, костыли для шпал и некоторые другие объекты.
Экспертиза холодного оружия осуществляется в целях установления принадлежности предмета к холодному оружию, определения его принадлежности к определенному типу, виду, способа изготовления.
Объектами данного рода экспертизы могут являться: колющее (кортики, шпаги, стилеты, штыки); колюще-режущее (финские, охотничьи ножи, кинжалы); рубяще-режущее и колющее (сабли, ятаганы, палаши, крупные кинжалы), ударно-раздробляющее оружие (кастеты, наладонники, кистени, охотничьи плети, нунчаки), а также незаконченные производством заготовки холодного оружия, инструменты и механизмы.
Основные вопросы экспертизы холодного оружия:
1. Является ли данный предмет холодным оружием?
2. К какому виду, типу и образцу относится данный предмет?
3. Каким способом изготовлено данное оружие: заводским, кустарным или самодельным?
4. Не является ли данный предмет заготовкой холодного оружия?
5. Какие материалы, инструменты, оборудование, приспособления использовались при изготовлении данного холодного оружия? Не переделан ли данный предмет из другого оружия или иного (какого)?
6. Исправно ли данное холодное оружие, а если нет, то может ли оно быть приведено в исправное состояние?
7. Не использовались ли данные инструменты и механизмы при изготовлении холодного оружия?
8. Не носилось ли данное оружие в данном чехле или ножнах?
9. Не является ли фрагмент, деталь частью данного холодного оружия?
Также компания ДАН-эксперт кроме экспертизы холодного оружия проводит также такие виды экспертиз, как: графологическая,электротехническая и маркировочных обозначений.
