Види сучасних інформаційних технологій

-Інформаційна технологія опрацювання даних

-Інформаційна технологія керування

-Інформаційна технологія підтримки прийняття рішень

-Інформаційна технологія експертних систем

 

Реалізація технологічного процесу матеріального виробництва здійснюється за допомогою різноманітних технічних засобів, до яких відносяться: устаткування, верстати, інструменти, конвеєрні лінії і т.п. Такими технічними засобами виробництва інформації будуть апаратне, програмне і математичне забезпечення цього процесу. З їхньою допомогою відбувається переробка первинної інформації в інформацію нової якості.

Інструментарій інформаційної технології — один або декілька взаємопов'язаних програмних продуктів для певного комп'ютера, технологія роботи, за допомогою яких користувач досягає поставленої мети.

У якості інструментарію можна використовувати такі поширені види програмних продуктів для персонального комп'ютера як текстовий процесор (редактор), настільні видавничі системи, електронні таблиці, системи керування базами даних, електронні записні книжки, електронні календарі, інформаційні системи функціонального призначення (фінансові, бухгалтерські, для маркетингу та ін.), експертні системи і т. д.

Серед завдань інформаційного суспільства в соцієнтальному його трактуванні — створення можливості реалізації соціальної активності для всіх верств населення, забезпечення доступу до різноманітних послуг суспільству в цілому (в тому числі й “соціально незахищеним”, як тепер прийнято говорити, його верствам), знищення поняття провінції та ін.

Одним із засобів керування розвитком інтелекту і підвищення його організованості на сучасному етапі є інформатизація суспільства, що ґрунтується насамперед на розвитку інформаційних комп’ютерних технологій. Значення інформаційної технології величезне - вона формує передній край науково-технічного прогресу, створює інформаційний фундамент розвитку науки і всіх інших технологій. Головними, визначальними стимулами розвитку інформаційної технології, є соціально-економічні потреби суспільства, і саме зараз суспільство як ніколи зацікавлене в якомога швидшій інформатизації та комп'ютеризації всіх без винятку сфер діяльності.

 

Інформатика - це комплексна, технічна наука, що систематизує прийоми створення, збереження, відтворення, обробки та передачі даних засобами обчислювальної техніки, а також принципи функціонування цих засобів та методи керування ними.

Предмет інформатики як науки складають:

-апаратне забезпечення засобів обчислювальної техніки;

-програмне забезпечення засобів обчислювальної техніки;

-засоби взаємодії апаратного та програмного забезпечення;

-засоби взаємодії людини з апаратними та програмними засобами.

 

Основною задачею інформатики як науки є систематизація прийомів та методів роботи з апаратними та програмними засобами обчислювальної техніки. Мета систематизації полягає у тому, щоб виділити, впровадити та розвинути передові, найбільш ефективні технології автоматизації етапів роботи з даними, а також методично забезпечити нові технологічні дослідження.

 

Операці́йна систе́ма — це базовий комплекс програмного забезпечення, що виконує управління апаратним забезпеченням комп'ютера або віртуальної машини; забезпечує керування обчислювальним процесом і організує взаємодію з користувачем.

Операційна система звичайно складається з ядра операційної системи та базового набору прикладного програмного забезпечення.

Ядро — основний компонент операційної системи, що координує всі події, що відбуваються в обчислювальній системі, розподіляє наявні ресурси між виконуваними програмами

Драйвери пристроїв забезпечують управління апаратними пристроями комп'ютера, що зводиться до обміну даними між процесором і периферійним обладнанням

Системні утиліти — програми (зовнішні команди), для виконання певних службових операцій, що не передбачені в оболонці користувача (внутрішні команди), діагностики функціонування ОС та інше.

Функції операційної системи

Виконання на вимогу програм користувача тих елементарних (низькорівневих) дій, які є спільними для більшості програмного забезпечення і часто зустрічаються майже у всіх програмах (ввід і вивід даних, запуск і зупинка інших програм, виділення та вивільнення додаткової пам'яті тощо).

Стандартизований доступ до периферійних пристроїв (пристрої введення-виведення).

Завантаження програм у оперативну пам'ять і їх виконання.

Керування оперативною пам'яттю (розподіл між процесами, організація віртуальної пам'яті).

Керування доступом до даних енергозалежних носіїв (твердий диск, оптичні диски тощо), організованим у тій чи іншій файловій системі.

Забезпечення користувацького інтерфейсу.

Мережеві операції, підтримка стеку мережевих протоколів.

Windows — узагальнююча назва операційних систем для ЕОМ, розроблених корпорацією Microsoft.

 

Робочий стіл — це головна область екрану, яку видно після ввімкнення комп’ютера та входу до Windows. Він є поверхнею для роботи, як і звичайний стіл. Відкриті програми чи папки відображаються на робочому столі. Також на робочому столі можна помістити об’єкти, наприклад, файли чи папки, і розташувати їх так, як вам зручно.

 

Інтерфейс користувача — сукупність засобів для обробки та відображення інформації, максимально пристосованих для зручності користувача; у графічних системах інтерфейс користувача реалізовується багатовіконним режимом, змінами кольору, розміру, видимості (прозорість, напівпрозорість, невидимість) вікон, їхнім розташуванням, сортуванням елементів вікон, гнучкими налаштовуваннями як самих вікон, так і окремих їхніх елементів (файли, папки, ярлики, шрифти тощо), доступністю багатокористувацьких налаштувань.

Графі́чний інтерфе́йс кори́стувача — інтерфейс між комп'ютером і його користувачем, що використовує піктограми, меню, і вказівний засіб для вибору функцій та виконання команд.

 

Типові операції з об"єктами графічного інтерфейсу.

Файл	Папка	Вікно
Копіювати Перенести Переіменувати Вилучити Виконати	Відкрити Копіювати Перенести Переіменувати Вилучити	Відкрити Перенести Змінити розміри Закрити

 

 

В основу роботи комп'ютерів покладено програмний принцип керування, який полягає в тому, що комп'ютер виконує дії за заздалегідь заданою програмою.

Програма - це запис алгоритму розв'язання задачі у вигляді послідовності команд або операторів мовою, яку розуміє комп'ютер. Кінцевою метою любої комп'ютерної програми є керування апаратними засобами.

Програ́мне забезпе́чення — сукупність програм системи обробки інформації і програмних документів, необхідних для експлуатації цих програм^.

Розрізняють системне програмне забезпечення (зокрема, операційна система, транслятори, редактори, графічний інтерфейс користувача) та прикладне програмне забезпечення.

Системне програмне забезпечення призначено для обслуговування власних потреб комп'ютера — забезпечення його працездатності і виконання його внутрішніх функцій, а також для створення передумов для виконання прикладного програмного забезпечення. Типовим прикладом системного програмного забезпечення є операційна система.

Прикладне програмне забезпечення, призначено для розв'язання задач користувача. Наприклад: редактори тексту, електронні таблиці, бази даних, тощо.

1. Текстові редактори. Основними функціями є введення та редагування текстових даних.

2. Текстові процесори. Дозволяють форматувати, тобто оформлювати текст.

3. Графічні редактори Широкий клас програм, що призначені для створення та обробки графічних зображень. Розрізняють три категорії:

растрові редактори;

векторні редактори;

3-D редактори (тривимірна графіка).

4. Системи управління базами даних (СУБД).

Базою даних називають великі масиви даних організовані у табличні структури. Основні функції СУБД:

створення пустої структури бази даних;

наявність засобів її заповнення або імпорту даних із таблиць іншої бази;

можливість доступу до даних, наявність засобів пошуку й фільтрації.

5. Електронні таблиці. Надають комплексні засоби для збереження різних типів даних та їх обробки.

6. Системи автоматизованого проектування (CAD-системи). Призначені для автоматизації проектно-конструкторських робіт.

7. Настільні видавничі системи. Автоматизують процес верстання поліграфічних видань.

8. Редактори HTML (Web-редактори).

Особливий клас редакторів, що об'єднують у собі можливості текстових та графічних редакторів.

9. Браузери (засоби перегляду Web-документів).

Програмні засоби призначені для перегляду електронних документів, створених у форматі HTML. Відтворюють окрім тексту та графіки, також музику, людську мову, радіопередачі, відеоконференції і дозволяють працювати з електронною поштою.

10. Системи автоматизованого перекладу. Розрізняють електронні словники та програми перекладу мови.

11. Інтегровані системи діловодства.

Засоби для автоматизації робочого місця керівника. Зокрема, це функції створення, редагування і форматування документів, централізація функцій електронної пошти, факсимільного та телефонного зв'язку, диспетчеризація та моніторинг документообігу підприємства, координація дій підрозділів, оптимізація адміністративно-господарської діяльності й поставка оперативної та довідкової інформації.

12. Бухгалтерські системи.

Містять у собі функції текстових, табличних редакторів та СУБД. Призначені для автоматизації підготовки початкових бухгалтерських документів підприємства та їх обліку, регулярних звітів по підсумках виробничої, господарської та фінансової діяльності у формі прийнятної для податкових органів, позабюджетних фондів та органів статистичного обліку.

13. Фінансові аналітичні системи.

Використовують у банківських та біржових структурах. Дозволяють контролювати та прогнозувати ситуацію на фінансових, торгівельних та ринків сировини, виконувати аналіз поточних подій, готувати звіти.

14. Експертні системи.

Призначені для аналізу даних, що містяться у базах знань і видачі результатів, при запиті користувача.

15. Геоінформаційні системи (ГІС).

Призначені для автоматизації картографічних та геодезичних робіт на основі інформації, отриманої топографічним або аерографічними методами.

16. Системи відеомонтажа.

Призначені для цифрової обробки відеоматеріалів, монтажу, створення відеоефектів, виправлення дефектів, додавання звуку, титрів та субтитрів.

17. Інструментальні мови та системи програмування.

Ці засоби служать для розробки нових програм.

 

 

При роботі з ОС Windows широко використовуються поняття об’єкту. Під цим терміном потрібно розуміти все, чим оперує Windows: програма, група програм, диск, папка, файл, документ, значок (піктограма), ярлик (вказівка), кнопка, меню, список, вікно тощо.

 

Папка – це група різних об’єктів: файлів, інших папок, образів дисків, принтерів тощо.Над папками визначені такі дії: створення, видалення, відкривання, закривання, переміщення, пересилання (зокрема на дискету чи в пошту), копіювання, вирізання, вставляння, перейменування, створення для папки ярлика, переглядання властивостей папки.

Основні дії над об'єктами в ос Windows можна виконати за допомогою контекстного меню, що з'являється при натисканні на об'єкті ПКМ. Контекстне меню кожного типу елементів може мати різні пункти. При активізуванні контекстного меню якогось документу ми отримаємо меню, яке складається із таких пунктів:

1. Відрити - для відкриття документу;

2. Створити - для створення документу такого ж типу;

3. Друк - для друку змісту документу;

4. Відкрити з допомогою - для відкриття документу за допомогою якоїсь програми;

5. Відправити - для відправлення текучого документу до якогось іншого місця;

6. Вирізати - для вирізання документа із текучого місця в буфер обміну;

7. Копіювати - для копіювання документу в буфер обміну;

8. Створити ярлик - створює ярлик для документу;

9. Видалити - видаляє документ;

10. Пре іменувати - перейменовує документ;

11. Властивості - показує властивості даного документу.

 

Практично всі вікна папок і прикладних програм мають пункт меню "?" для виклику довідок, усі діалогові вікна мають кнопку "?" в правому верхньому кутку для отримання спливаючої підказки; більшість діалогових вікон мають кнопку Довідка. Універсальний спосіб отримання довідкової інформації як у Windows, так і в усіх програмах — натискання клавіші F1. Якщо поточній ситуації не відповідає жодна конкретна тема довідкової інформації, то на екран буде виведене вікно Довідка та підтримка.

Для виклику довідки у операційній системі Windows потрібно активізувати кнопку швидкого запуску пуск та її підпункт справка, після цього на екрані з’явиться вікно довідки яке містить у собі три закладки: зміст, вказівник та пошук. Також вікно містить кнопки: скрыть, назад, вперед, справка Web. Кнопка скрыть ховає ліву частину вікна у якій відображається шлях до потрібної вам інформації, кнопки назад, вперед здійснюють перехід між сторінками довідку, кнопка параметры містить у собі контекстне меню налаштування різних можливостей довідки, кнопка справка Web (працює тільки при підключенні даного компютера до мережі Internet) здійсню справку через Internet. При активізуванні першої закладки зміст відображається зміст усієї довідки, яка поділяється на багато пунктів та підпунктів. Для потрібної вам інформації потрібно знайти потрібний пункт та активізувати його, після цього з’являться підпункти цього пункту серед яких вам потрібно вибрати пункт який вас цікавить … коли з’являться пункти із значками сторінки та знаком питання активізувавши його у правій частині вікна звився довідкова інформація. Активізувавши закладку вказівник ліва частина вікна змінить свій вигляд на список термінів, виділивши потрібне вам питання потрібно у нижньому лівому вікні натиснути кнопку вивести після чого права частина вікна висвітить вказану вами інформацію.

Активізувавши закладку поиск ліва частина вікна змінить свій вигляд на віко із двома активними полями. У верхньому полі потрібно ввести ключове слово: наприклад вас цікавить редактор WordPad, тоді потрібно ввести його назву у цьому полі, після цього потрібно натиснути кнопку список разделов після цього програма виконає пошук розділів на дану тему та висвітить їх у нижньому полі, вам потрібно вибрати розділ який зацікавив вас та натиснути кнопку вывести після цього у правій частині вікна з’явитися інформація яка вас зацікавила.

Головне вікно довідкової системи
Звичайно посилання виділяються в документі кольором або підкресленням. Якщо клацнути мишею на посиланні, буде здійснений перехід на нову сторінку, і вона буде завантажена в робоче вікно програми проглядання довідкової інформації. Клацаючи мишею на посиланнях, що цікавлять вас, ви можете ознайомитися з необхідною довідковою інформацією.
Після того, як довідкова система запущена, в робочому вікні відображається зміст, що показує повний список статі довідника, оформленого у вигляді посилань. Кожна тема змісту описує окрему область підказок, наприклад, друк в Windows або робота в Інтернеті. Вибір теми із змісту здійснюється клацанням миші на відповідному посиланні. В деяких випадках посилання організовані у вигляді дерева, як теки в провіднику Windows. Послідовно переходячи по посиланнях, ви завантажите у вікно вміст вибраної теми.

 

Персональний комп’ютер – це деяка модель, що встановлює склад, порядок і принципи взаємодіє всіх її компонентів. Настільна і переносна ЕОМ, що задовольняє вимоги загальнодоступності і універсальності застосування. Зовні комп’ютер ділиться на 3 умовні частини:
1. Системний блок, що містить багато плат які відповідають за працездатність ПК.
2. Монітор, це пристрій відображення візуальної інформації.
3. Клавіатура, що дозволяє вводити в комп’ютер інформацію, керуючі команди.

Системний блок містить:
1. Блок живлення
2. Системну (материнську) плату
3. Мікропроцесор
4. Комплект адаптерів для підключення зовні пристроїв до ПК.
5. Шинний інтерфейс
6. Відеоплата
7. Звукова плата
8. Оперативна пам’ять
9. Дисковод гнучких магнітних дисків
10. Дисковод твердих магнітних дисків
11. Дисковод CD ROM

 

Монітор – пристрій відображення візуальної інформації. Характеризується розміром по діагоналі трубки, що дозволяє поліпшенню розширення, величиною зерна, максимальною частотою відновлення кадрів по типі підключення. Зображення на моніторі формується з дрібних світлих крапок монітора, за принципом мозаїки. Окремий мозаїчний елемент (крапка) називається – пікселем.

 

Клавіату́ра — сукупність розміщених у певному порядку клавіш пристрою, що використовується для введення і редагування даних, а також керування виконанням окремих операцій.