Таблиця 1.2
Структура плану рахунків
| № | Клас 1. Казначейські та міжбанківські операції |
| Готівкові кошти | |
| Банківські метали | |
| Кошти у НБУ | |
| Кошти НБУ | |
| Казначейські та інші цінні папери, що рефінансує НБУ та ЦП, емітовані НБУ | |
| Кошти в інших банках | |
| Кошти інших банків | |
| Сумнівна заборгованість та резерви за нарахованими доходами за міжбанківськими операціями | |
| Дебіторська заборгованість за операціями з банками | |
| Кредиторська заборгованість за операціями з банками | |
| Клас 2. Операції з клієнтами | |
| Кредити, які надані суб'єктам господарювання | |
| Кредити, які надані органам державної влади | |
| Кредити, що надані фізичним особам | |
| Сумнівна заборгованість за нарахованими доходами та резерви під заборгованість за кредитами і нарахованими доходами | |
| Кошти бюджету та позабюджетних фондів України | |
| Кошти клієнтів банку | |
| Кредити, що отримані від міжнародних та інших фінансових організацій | |
| Дебіторська заборгованість за операціями клієнтів | |
| Кредиторська заборгованість і транзитні рахунки за операціями з клієнтами | |
| Клас 3. Операції з цінними паперами та інші активи і зобов'язання | |
| ЦП в торговому портфелі | |
| ЦП в портфелі банку на продаж | |
| ЦП в портфелі банку на погашення | |
| ЦП власного боргу, крім субординованого боргу | |
| Запаси матеріальних цінностей | |
| Інші активи банку | |
| Інші пасиви банку | |
| Клірингові рахунки та суми до з'ясування та транзитні рахунки | |
| Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів і балансуючі рахунки | |
| Розрахунки між філіями банку | |
| Клас 4. Фінансові та капітальні інвестиції | |
| Вкладення в асоційовані компанії | |
| Вкладення в дочірні компанії | |
| Нематеріальні активи | |
| Основні засоби | |
| Інші необоротні матеріальні активи | |
| Клас 5. Капітал банку | |
| Статутний капітал та інші фонди банку | |
| Результати переоцінки | |
| Клас 6. Доходи | |
| Процентні доходи | |
| Комісійні доходи | |
| Результат від торговельних операцій | |
| Інші операційні доходи | |
| Інші доходи | |
| Повернення списаних активів | |
| Непередбачені доходи | |
| Клас 7. Витрати | |
| Процентні витрати | |
| Комісійні витрати | |
| Інші операційні витрати | |
| Загальні адміністративні витрати | |
| Відрахування в резерви | |
| Непередбачені витрати | |
| Податок на прибуток | |
| Клас 8. Управлінський облік | |
| Клас 9. Позабалансові рахунки | |
| Зобов'язання і вимоги за усіма видами гарантій | |
| Зобов'язання з кредитування, надані та отримані | |
| Зобов'язання і вимоги за операції з валютою та банківськими металами | |
| Вимоги та зобов'язання щодо андерайтингу ЦП, спотових та строкових фінансових інструментів, крім інструментів валютного обміну | |
| Інші зобов'язання і вимоги | |
| Списана заборгованість та кошти до повернення | |
| ЦП та матеріальні цінності клієнтів на зберігання | |
| Облік інших засобів, цінностей та документів | |
| Контррахунки та позабалансова позиція банку |
Перший клас Плану рахунків «Казначейські та міжбанківські операції» призначений для відображення в обліку взаємовідносин між НБУ та банками України, а також між банками України, а саме: операції з готівкою, банківськими металами, кредитами, депозитами та цінними паперами, що рефінансує Національний банк.
У другому класі Плану рахунків «Операції з клієнтами» відображаються операції за розрахунками, наданими кредитами та залученими депозитами. Рахунки цього класу використовують для обліку операцій за розрахунками з клієнтами (крім банків) - суб'єктами господарської діяльності, органами загального державного управління та фізичними особами.
За рахунками суб'єктів господарської діяльності обліковують кошти фізичних осіб, у тому числі неприбуткових організацій та установ, а також підприємців, які здійснюють свою діяльність без створення юридичної особи.
За третім класом Плану рахунків «Операції з цінними паперами та інші активи і зобов'язання» відображаються операції з цінними паперами (окрім цінних паперів, що рефінансує НБУ, та інвестицій в асоційовані й дочірні компанії) та операції за іншими розрахунками, зокрема за внутрішньобанківськими операціями банку, операціями з формування банківських резервів, субординованого боргу, клірингових та транзитних рахунків, розрахунки між установами одного банку, позиції банку за іноземною валютою та банківськими металами тощо.
У четвертому класі «Фінансові та капітальні інвестиції» відображаються вкладення банку в асоційовані та дочірні компанії, операції з основними засобами і нематеріальними активами.
За рахунками п'ятого класу «Капітал банку» відображається сукупний капітал банку, який включає статутний капітал, емісійні різниці, загальні резерви та інші фонди, результати минулих років, результати переоцінки.
Рахунки цього класу можуть кореспондувати з дебіторами, кредиторами та рахунками готівкових коштів лише в разі сплати дивідендів та внесків від акціонерів, учасників банку, збільшення капіталу банку шляхом переоцінки активів. У будь-якому іншому випадку рахунки п'ятого класу кореспондують тільки між собою.
Доходи та витрати банку від операцій, здійснених згідно з законодавством України, відображають відповідно за рахунками шостого та сьомого класів.
Доходи банку в бухгалтерському обліку відображають за рахунками класу 6 «Доходи», витрати банку в бухгалтерському обліку відображають за рахунками класу 7 «Витрати» незалежно від порядку їх оподаткування.
При формуванні фінансового результату банку за звітний рік доходи і витрати зараховують на рахунки п'ятого класу: 5040 «Прибуток звітного року, що очікує затвердження», або 5041 «Збиток звітного року, що очікує затвердження».
Рахунки у восьмому класі «Управлінський облік» банки відкривають для ведення обліку за потребами управлінського персоналу. Залишки за рахунками цього класу не враховують при складанні фінансової звітності банку.
У дев'ятому класі «Позабалансові рахунки» відображаються позабалансові операції. Бухгалтерський облік операцій за позабалансовими рахунками ведуть за системою подвійного запису. Позабалансові рахунки кореспондують тільки між собою.
Для відображення операцій за системою подвійного запису використовують рахунки розділу № 99, а також позабалансові рахунки можуть кореспондувати між собою без використання контррахунків.
Характер позабалансового рахунку можна визначити таким чином:
· позабалансовий рахунок – активний, якщо при проведенні його на баланс дебетується балансовий рахунок (наприклад, рахунок 9020 «Гарантії, що надані клієнтам» – активний, тому що в разі сплати коштів за наданою гарантією банк буде дебетувати рахунок балансу «Сумнівна заборгованість за виплаченими гарантіями» або «Інша дебіторська заборгованість за операціями з банками»);
· позабалансовий рахунок – пасивний, якщо при переведенні його на баланс кредитується балансовий рахунок (наприклад, рахунок 9110 «Зобов'язання з кредитування, які отримані від банків», – пасивний, тому що в разі отримання коштів за кредитною лінією банк кредитуватиме балансовий рахунок групи 162 «Кредити, які отримані від інших банків»).
Усі рахунки дев'ятого класу можна поділити на три частини:
· рахунки розділів 90-95 використовують для обліку операцій, які є ризиковими для банку. Вони можуть бути активними або пасивними. Це зобов'язання та вимоги за укладеними, але ще не виконаними угодами, як, наприклад, кредитні лінії, дозволений овердрафт, безвідкличні акредитиви, різноманітні гарантійні зобов'язання за цінними паперами; спотові, форвардні та ф'ючерсні контракти з купівлі-продажу іноземної валюти й інших фінансових інструментів;
· рахунки розділів 96-98 використовують для обліку документів, цінностей, розрахунків за операціями з приватизації і довірчого управління;
· рахунки розділу 99 – це контррахунки, які використовують для подвійного запису операцій за рахунками 90-98. Контррахунки відкривають в аналітичному обліку в будь-якому розрізі на розсуд банку.
Завдяки існуванню уніфікованого Плану рахунків бухгалтерського обліку банків вдосконалення зазнала методологія здійснення конкретних облікових процедур, а саме:
· фінансовий облік ведеться за єдиним Планом рахунків, обов'язковим для всіх банків України;
· вимірювання об'єктів обліку підтверджується документально за кожною господарською операцією;
· оцінка об'єктів обліку передбачається обліковою політикою банку як процес визначення вартості об'єктів, яку показують у статтях фінансової звітності;
· узагальнення первинної інформації ведеться спочатку на рахунках аналітичного обліку, а потім – на синтетичних балансових рахунках, що їх передбачено Планом рахунків;
· позабалансові операції відображаються в обліку за системою подвійного запису за допомогою спеціальних контррахунків;
· план рахунків забезпечує мультивалютний облік операцій, тобто операції в іноземній валюті здійснюються на тих самих рахунках, що й операції в гривнях. Зв'язок між операціями в іноземній та національній валютах забезпечують технічні рахунки валютних позицій та гривневого еквівалента валютних позицій. Такий підхід засвідчує факт застосування базового принципу міжнародного обліку «переваги економічного змісту операції над її юридичною формою».
Усі ці моменти характеризують План рахунків як визначальний елемент облікової системи банку, що відповідає її меті та завданням. Окрім цього, варто зазначити, що Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженому Постановою Правління НБУ №280 від 17.06.2004 р., притаманні такі якісні характеристики: повнота відображення об'єктів обліку; універсальність (відповідає всім потребам банку); легітивність (відображає запроваджені юридичні відносини банку); ліквідність (дозволяє зіставляти величину кредиторської заборгованості з наявними майновими цінностями); мобільність (ведення підсистем аналітичного і синтетичного обліку); достовірність (рахунок бухгалтерського обліку використовують для відображення стану конкретного об'єкта). Отже, План рахунків задовольняє потреби банку в об'єктивній обліковій інформації, яка є основою для прийняття виважених та цілеспрямованих управлінських рішень.
Для сортування інформації в аналітичному обліку параметри поділяють на рис. 1.9:
Рис. 1.9. Класифікація параметрів аналітичного обліку
Обов'язкові параметри вводяться із врахуванням вимог НБУ щодо звітності банків. Вони є обов'язковими для заповнення при занесенні в комп'ютерну систему нового контрагента або при відкритті аналітичного рахунка.
Своєю чергою, обов'язкові параметри поділяють на загальні та спеціальні.
Загальні параметри застосовують до всіх аналітичних рахунків, а спеціальні параметри – лише для окремих груп аналітичних рахунків залежно від їх економічного змісту. Такі параметри використовують для автоматизованого ведення деяких операцій та для надання спеціальної звітності для НБУ.
Необов'язкові параметри банк визначає самостійно з метою ведення системи аналітичного обліку та підготовки звітності для потреб інших органів.
До номера аналітичного рахунка можна включати лише певні параметри з усього можливого їх набору, решту параметрів зберігають поза номером рахунка і використовують при виконанні певних операцій та побудові звітності.
Характеристику загальних обов'язкових параметрів контрагентів (клієнтів) подано в табл. 1.3:
Таблиця 1.3
Загальні обов'язкові параметри контрагентів (клієнтів)
| № з/п | Найменування параметра | Опис параметра | Формат | Кодування | Регламентація |
| Код контрагента | Ідентифікатор контрагента у внутрішньому списку контрагентів банку. Це код власника рахунка, він, як правило, має значення порядкового номера клієнта відповідно до реєстру контрагентів, який веде банк | Визначає банк | Визначає банк | Згідно з реєстром контрагентів банку | |
| Ідентифікаційний код | Інформація про ідентифікаційний код: - банку - суб'єктів господарської діяльності - фізичних осіб | 6 символів для банків-резидентів 8 символів для юридичних осіб 10 символів для банків-нерезидентів 10 символів для фізичних осіб | Визначається за Довідником комерційних банків України, єдиним державним реєстром підприємств та організацій України, державним реєстром фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів | - Для банків-резидентів - згідно з кодом МФО, відповідно до Довідника комерційних банків України; -для банків-нерезидентів – згідно з довідником банків-нерезидентів; - для юридичних осіб - згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України; - для фізичних осіб - згідно з Державним реєстром фізичних осіб – платників податків та інших обов'язкових платежів | |
| Резидентність | Визначає приналежність контрагента до резидентів чи нерезидентів | 1 символ | 1 - резидент 2 - нерезидент | Згідно зі ст. 1 Декрету Кабінету Міністрів України № 15 - 93 від 19.02.1993 р. «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» (із змінами) | |
| Код власного підрозділу банку | Параметр містить внутрішньобанківський реєстраційний код власного підрозділу банку, який входить до Довідника власних підрозділів банків України | 20 символів | Згідно з Довідником власних підрозділів банків України | Відповідно до вимог Положення про порядок ведення банками реєстраційної кодифікації власних підрозділів (№ 221 від 18.06.2002 р.) | |
| Код країни | Визначає код країни - контрагента (клієнта); параметр вказує на країну - учасника розрахунків | 3 символи | Порядковий номер згідно з Класифікатором держав світу, наприклад, Україна - 804 | Згідно з національним стандартом України ДСТУ ISO 3166-1-2000 «Коди назв країн світу» | |
| Ознака інсайдера | Параметр визначає приналежність контрагента до пов'язаних з банком осіб (до інсайдерів) | 2 символи | 01 – інсайдер 02 - неінсайдер | належність до інсайдерів визначає ЗУ «Про банки і банківську діяльність» та Інструкція № 368 «Про порядок регулювання діяльності банків в Україні» | |
| Інституційний сектор економіки | Визначає статус контрагента в інституційному секторі економіки (нефінансовому недержавному, нефінансовому державному; фінансовому банківському, фінансовому небанківському та інші) | 5 символів | Згідно з Довідником інституційних секторів економіки | Згідно з «Класифікацією інституційних секторів економіки України», затверджена наказом Державного комітету статистики № 96 від 18.04.2005р. | |
| Форма власності | Вказує на розподіл контрагентів за формами власності | 2 символи | 10 - приватна власність 20 - колективна 30 - державна 31 - загальнодержавна 32 - комунальна 40 - власність інших держав 50 - власність міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав | Згідно з Державним класифікатором України «Класифікація форм власності» ДК – 001-2004 | |
| Види економічної діяльності | Розподіляє клієнтів за видами економічної діяльності | 5 символів | Відповідно до «Класифікації видів економічної діяльності» | Згідно з Класифікатором видів економічної діяльності |
Такі параметри, як «Інституційний сектор економіки», «Форма власності» та «Вид економічної діяльності для клієнтів-нерезидентів», є необов'язковими для заповнення контрагентами-нерезидентами.
Для ідентифікації банківської операції важливими є запроваджені НБУ аналітичні параметри документів. Вони дозволяють своєчасно, достовірно та в повному обсязі відображати специфіку банківської операції на рахунках аналітичного обліку. Це дозволяє швидко та якісно формувати аналітичні таблиці для прийняття ефективних рішень керівним персоналом банку.
Отже, другою групою параметрів аналітичного обліку є параметри документів, під якими розуміють стандартизовані реквізити, які мають зазначатися в документах при проведенні банком розрахункових або касових операцій.
Сутність параметрів документів розкрито в табл. 1.4.
Таблиця 1.4
Параметри документів аналітичного обліку
| № з/п | Найменування параметра | Опис параметра | Формат | Регламентація |
| Символ касових оборотів | Визначає зміст касових операцій за номенклатурою символів | 2 символи | Згідно з Правилами організації статистичної звітності (№124 від 19.03.2003р.) | |
| Параметр розподілу суми оборотів за рахунком за визначеним критерієм | - | 2 символи | - | |
| Код контрагента | Параметр містить ідентифікатор контрагента-бенефіціара в списку контрагентів банку | Визначають самостійно | Згідно з реєстром контрагентів, що веде банк | |
| Код операції | Визначає зміст розрахункової операції за стандартною класифікацією платіжного балансу | 4 символи | Згідно з Правилами організації статистичної звітності | |
| Код країни-платника | Встановлює код країни контрагента (клієнта) | 3 символи | Згідно з національним стандартом України ДСТУ ISO 3166-1-2000 «Коди назв країн світу» |
Визначивши параметри контрагента, формують картку клієнта, де записують всі значення цифр, що входять до номера аналітичного рахунка. До номера аналітичного рахунка можна включати лише певні параметри з усього можливого їх набору, решту параметрів зберігають поза номером рахунка і використовують при виконанні операцій та складанні звітності.
Таблиця 1.5
