Пошук максимального
MAX:=A[1];
FOR I:=2 TO N DO
IF (a[i]>max)then
begin
max:=a[i];
end;
Піднесення до степення
a в степені b
a b
exp(b * ln(a))
У мові Pascal визначені такі математичні операції:
+ – додавання;
– – віднімання;
* – множення;
/ – ділення;
div – ділення націло;
mod – остача при діленні націло.
Якщо ми ділимо націло 128 на 5, то отримуємо в частці 25 – це і є 128 div 5, а якщо ми шукаємо остачу при діленні націло, то отримуємо 3 – це є 128 mod 5, тобто вірними будуть наступні математичні записи: 128 div 5 = 25; 128 mod 5=3.
Abs(x) – модуль числа х. На мові математики еквівалентне запису | х |. Як змінна х так і результат дії над нею функції Abs може набувати як цілочисельного типу, так і типу Real – дійсні числа.
Sqr(x) – квадрат числа х. На мові математики еквівалентне запису х 2. Як змінна х так і результат дії над нею функції Sqr може набувати як цілочисельного типу, так і типу Real – дійсні числа.
Sqrt(x) – корінь квадратний з числа х. На мові математики еквівалентне запису 
. Результат дії над змінною функції Sqrt набуває типу Real – дійсні числа.
Дві наступні функції знають старшокласники, для інших просто слід запам’ятати, що вони визначені в розглядуваній мові як математичні операції.
Exp(x) – експонента числа х. На мові математики еквівалентне запису ех. Результат дії над функції Exp набуває типу Real – дійсні числа.
Ln(x) – натуральний логарифм числа х. На мові математики еквівалентне запису ln х. Результат дії функції Ln набуває типу Real – дійсні числа.
Для розуміння наступних трьох функцій введемо нову міру для вимірювання кута.
Sin(x) – cинус кута х. На мові математики еквівалентне запису Sin х. Результат дії функції Sin набуває типу Real – дійсні числа.
Cos(x) – коcинус кута х. На мові математики еквівалентне запису Cosх. Результат дії функції Cos набуває типу Real – дійсні числа.
Arctan(x) – арктангенс числа х. На мові математики еквівалентне запису arctg х. Результат дії функції Arctan набуває типу Real –дійсні числа і міститься на проміжку від –p/2 до + p/2.
Round(x) – округлює число до цілого, згідно математичних правил округлення. Результат дії функції Round набуває типу IntegerабоLongint– цілі числа у вказаних для даного типу межах.
Trunc(x) – ціла частина числа: від числа відкидається дробова частина. Результат дії функції Trunc набуває типу IntegerабоLongint– цілі числа у вказаних для даного типу межах.
Frac(x) – дробова частина числа: відкидається ціла частина, а дробова частина записується як ціле число. Результат дії функції Fracнабуває типу IntegerабоLongint– цілі числа у вказаних для даного типу межах.
Odd(x) – визначає, до парних чи непарних чисел відноситься дане число. Результат дії функції Odd набуває типу Boolean– true, якщо число парне абоfalseв противному випадку.
Int(x) – ціла частина числа, тобто, те ж саме, що і функція trunc, але на відміну від дії функції trunc, результат дії функції Int залишається типу real.
Робота з літерними та символьними величинами
Length(st) – визначає довжину літерної величини st. Іншими слова, просто підраховує кількість символів в літерній величині. Цю ж інформацію можна отримати, зчитавши значення st[0], але будьте уважні, необхідно на друк виводити значення не st[0], a ord(st[0])!
Copy(st, m, n ) – виділяє з літерної величини stn символів, починаючи з символу під номером m. Дана функція використовується для копіювання.
Concat(st1, st2) – об’єднує дві літерні величини. Дана функція виконує ту ж саму дію, що й операція ‘+’, введена вона для сумісності з більш ранніми версіями мови Паскаль.
Val(st, m, kod) – перетворює літерну величину st в число m. Якщо kod<> 0, то введена літерна величина не є числом.
Str(m, st) – перетворює число в літерну величину, тобто дана процедура є оберненою до val.
Delete(st, m, n) – видалення деякої групи символів довжиною n починаючи з позиції m в літерній величині st.
Insert(st2, st1, n) – вставити в літерну величину st1 літерну величину st2 починаючи з позиції n.
