Методи визначення мотивів та інтересів людей до різних видів рухової активності

Для вивчення видів зайнятості людини, її рухової активності протягом доби, мотивів та інтересів застосовують методи опитування, психологічного тестування, хронометражу. Найбільш поширеними і доступними методами соціологічних досліджень є методи опитування.

Специфіка опитування полягає в тому, що інформацію отримують шляхом словесного спілкування із респондентами. Це дає змогу вивчити мотиви поведінки, наміри, думки, але результати цих досліджень є до певної міри суб’єктивними. Отже, опитуючи респондентів, треба зуміти скерувати їх так, щоб вони надавали якомога правдиві та вичерпні відповіді на запитання.

Види опитувань. Анкетування – метод отримання інформації шляхом письмових відповідей на стандартні запитання анкети. Інтерв’ю – метод отримання інформації шляхом обговорення певного запитання двома чи групою осіб. Бесіда – метод отримання інформації шляхом усних відповідей респондентів на систему запитань, що усно задає дослідник.

Під час бесід респондент і дослідник виступають активними сторонами, в інтерв’ю запитання задає тільки дослідник. Отже інтерв’ю можна кваліфікувати як односторонню бесіду. Під час бесіди можна отримати більш вірогідні дані про предмет зацікавленості, проте вона потребує чимало часу для проведення. Ефективним методом отримання інформації є анкетування, воно дозволяє охопити значну кількість людей і математично обробити отримані відповіді.

Структура анкетування. У структурі анкети виокремлюють три частини: вступ, основну частину, демографічну. Вступ містить звернення до респондентів, де вказано:

• наукову установу, що проводить дослідження;

• завдання дослідження;

• теоретичне і практичне значення;

• роль кожного з респондентів у вирішенні завдань;

• гарантії анонімності (імена анкетованих не повинні бути опубліковані);

• правила заповнення анкети;

• гарантії надсилання за вимогою респондента результатів дослідження;

• спосіб повернення анкети при заочному анкетуванні. Вступ повинен відповідати таким вимогам:

• бути зрозумілим для кожного респондента;

• заохотити респондентів дати відповіді;

• бути лаконічним.

Основну частину становить перелік запитань, відповіді на які допоможуть вирішити завдання дослідження. Розробка цієї частини є найскладнішою і потребує відповідального ставлення.

Враховуючи психологію респондентів, соціологи розробили триступеневу форму основної частини:

• перший блок запитань має на меті зацікавити респондентів та залучити їх до роботи. Вони повинні бути відносно простими та стосуватися фактів і подій;

• другий блок запитань спрямований на вирішення головних завдань дослідження і стосується, як правило, мотивів, думок, оцінок. Запитання цієї частини є найбільш складними для респондентів;

• третій блок включає запитання, які деталізують відповіді на попередні, контрольні запитання, а також інтимні запитання, які вимагають індивідуальної думки респондента. Дослідники встановили, що на інтимні запитання респонденти відповідають більш правдиво, якщо вони знаходяться в кінці анкети.

Демографічна частина анкети включає запитання, які інформують про паспортні дані респондента (прізвище, стать, вік) та спортивну кваліфікацію. Ця частина є лаконічною і простою. Вона призначена сприяти якісному аналізу зібраного матеріалу і визначенню його репрезентативності.

Науковці дійшли висновку, що саме ця частина повинна бути розміщена в кінці анкети, проте, за потребами, її можна розмістити на початку або розподілити між іншими запитаннями.

Види запитань та їх формулювання. Запитання анкети класифікують залежно від змісту, форми і функції.

Запитання про факти відображають діяльність людини у минулому і тепер, а також наслідки цієї діяльності (навчання в школі чи ВНЗ, участь у роботі клубів, досягнуті результати). Ці запитання дають змогу отримати так звану інформацію про подію, що ґрунтується на тому, що знає і пам’ятає респондент. Достовірність відповідей на такі запитання є високою, проте вона може знизитися, якщо вони стосуються негативно оцінюваних вчинків (наприклад, запитання, чи палить підліток) або коли події відбулися дуже давно. До цієї групи належать демографічні запитання, мета яких з’ясувати паспортні дані. Проте респондент може і не дати таких відомостей про себе.

Запитання про мотиви відображають причини тих чи інших дій, думку про них, їхню оцінку. Відповіді на них дають змогу з’ясувати, з якої причини респондент щось вчинив чи має намір це здійснити. Ця група запитань є найбільш складною для респондентів, а відповіді на них не завжди правдиві. Тому запитання повинні бути конкретними, відповіді на які дадуть змогу отримати загальне уявлення про явище загалом.

За характером ситуації, змодельованої поставленими запитаннями, розрізняють: безумовні та умовні запитання про мотиви. За формою викладу розрізняють запитання закриті, напівзакриті, прямі, опосередковані.

Відкритими (вільними) запитаннями називаються такі, які потребують вільної форми відповіді. Наприклад: «Назвіть різновид рухової активності, яким би ви хотіли займатися». Формулювання запитання не обмежує респондента, і він може вільно висловлювати свою думку. Такі запитання дають змогу отримати цікаві відповіді, виявити навіть несподівані факти і мотиви. Недоліками відкритих запитань є те, що зрідка трапляються відповіді, не пов’язані безпосередньо з темою, іноді вони дуже обширні й складні для опрацювання.

Закритими запитаннями є такі, формулювання яких передбачає набір варіантів відповідей, і респондент вибирає одну із них. Найпростішою формою закритих запитань є дихотомічні, що потребують відповіді «так» або «ні». Наприклад: «Чи хотіли б ви у вихідні дні піти в похід?».

Іншою формою закритих запитань є питання з розмаїттям варіантів відповідей, їхнє формулювання містить пропозицію визначити власний варіант відповіді із числа запропонованих і поданих в анкеті і дати їм кількісну оцінку.

Запитання, що включають відповідь, містять варіанти розгорнутих відповідей. Розробляючи запитання анкети, необхідно врахувати таке:

• перелік варіантів відповідей повинен бути максимально вичерпним. Якщо дослідник має сумніви щодо варіантів відповідей, то треба надати можливість респондентові вказати на власний варіант. Для цього до анкети треба включити відповіді: «Не знаю», «Важко відповісти», «Інше». Це створюватиме атмосферу викладу власної думки;

• порядок варіантів відповідей не повинен бути однаковим для всіх респондентів, що забезпечують вищий рівень достовірності результатів.

Встановлено, що респондент більше звертає увагу на перший та останній варіанти (так звана похибка навіювання, яка виникає внаслідок оцінки відповідей, розміщених у логічному порядку). Запитання, що потребують кількісної оцінки, містять набір відповідей, що дають змогу кількісно виразити інтенсивність думки про предмет опитування.

Використовуючи такі запитання, необхідно дотримуватися правила – кількість позитивних і негативних оцінок має бути однаковою, а їхня загальна кількість – непарною. Посередині треба розмістити нейтральну відповідь «Байдуже». Такий спосіб укладання запитань створює умови для отримання відповідей різної вірогідності.

Аналізуючи результати анкетування, стандартний набір оцінок можна використовувати як своєрідну оціночну шкалу та позначати відповідним балом. У наведеному прикладі шкалу побудовано у низхідному порядку (наприклад, за п’ятибальною системою «дуже задоволений – 5», «задоволений – 4» тощо). Використовуючи цю шкалу, кожну думку респондента можна позначити цифрою, а загальну думку всіх респондентів – середньоарифметичними числами.

Перевага закритих запитань полягає у тому, що їхня стандартність полегшує респонденту відповідь, а досліднику – процес обробки. Проте стандартність мимоволі нав’язує респонденту відповідь і не охоплює усіх можливих її варіантів.

Напівзакриті запитання включають не тільки набір варіантів відповідей, а й варіант «Інше». Цей тип запитань є не менш поширеним, ніж запитання закритого типу.

Отже, кожна із форм запитань має окремі переваги та недоліки і використовується відповідно до завдань дослідження. На початковій стадії дослідження доцільно застосувати відкриті запитання, а під час основного – напівзакриті чи закриті. Багато фахівців вважають, що грамотно складена анкета повинна включати усі види запитань – відкриті, напівзакриті, закриті.

Фільтруючі запитання – запитання загального змісту, негативна відповідь на які звільняє респондента від подальших запитань, які мають деталізуючий характер. Наприклад, за умови негативної відповіді на запитання «Чи займаєтесь ви спортом?» немає потреби відповідати на інші.

Контрольні запитання та завдання

1. Дайте визначення потребам, мотивам, інтересам як психологічним якостям особистості.

2. У чому полягає ієрархія потреб?

3. Охарактеризуйте поняття «мотивація».

4. Які зовнішні фактори впливають на формування мотивації рухової активності людини?

5. Які періоди розвитку людини виокремлює Н. Волянський?

6. Який зміст поняття «втома»?

7. Як протікають процеси відновлення в організмі?

8. У чому полягає феномен активного відпочинку?

9. Як протікають процеси відновлення в організмі?

10.Охарактеризуйте явище суперкомпенсацїі.

11. Розкрийте зміст поняття «гомеостаз».

12. Дайте визначення поняття «адаптація». Які є види адаптації?

13. Які існують властивості адаптації та як їх використовують для організації рухової активності людини?

14.Розкрийте зміст поняття «надійність організму».

15. Що таке «функціональні резерви» та як вони витрачаються у повсякденному житті і під час фізичних вправ?

16. У чому полягає «енергетичне правило скелетних м’язів»?

17. Дайте визначення поняттю «фізичне здоров’я» в аспекті функціонування резервів біоенергетики організму.

18. Дайте визначення методам опитування.

19. Із яких частин складається анкета?

20. Які є види питань і яку роль вони відіграють у розробленні анкет?

21. На чому базуються методи рухової активності?