Поняття судової експертизи та її види. Система експертних установ в Україні.

Поняття спеціальних знань та обізнаної особи. Процесуальна та непроцесуальна форми використання спеціальних знань у розкритті та розслідуванні злочинів.

Спеціальні знання – це наукові, технічні та інші, в тому числі й криміналістичні, професійні знання, отриманні в результаті навчання, і навики, здобуті в процесі роботи у визначених галузях практичної діяльності, що використовуються спільно з науково-технічними засобами при пошуці, виявленні, вилучені та дослідженні слідів правопорушень з метою отримання доказової та орієнтовної інформації, необхідної для встановлення істини по кримінальній справі.

У разі виникнення необхідності використання спеціальних знань до провадження по справі залучають обізнану особу. Під обізнаною особою слід розуміти незацікавлену в результаті справи особу, яка володіє спеціальними знаннями та навиками, і залучається органом дізнання, слідчим, прокурором, судом для вирішення спеціальних питань, що виникають під час розкриття та розслідування коимінальних правопоршень.

Метою використання спеціальних знань є: отримання за їх допомогою доказів, іншої інформації, що має значення для правильного вирішення справи. Зокрема, у кримінальному судочинстві метою є: допомога в збиранні (виявленні, фіксації, вилученні, забезпеченні схоронності), дослідженні доказів (зокрема слідів, речових доказів). На підставі результатів застосування спеціальних знань будуються версії, планується розслідування, перевіряються докази, обирається тактика окремих слідчих дій.

Використання спеціальних знань у кримінальному судочинстві має такі форми:

1) непроцесуальні: використання слідчим власних спеціальних знань; отримання консультації від спеціалістів; попереднє дослідження;

2) процесуальні: призначення ревізій та інших перевірок (ст. 66 КПК України); участь спеціаліста у слідчих діях (ст. 128і КПК України) - у певних випадках ця участь є обов'язковою (огляд трупа, допит неповнолітніх (до 14-ти років)); судова експертиза - зазначена форма притаманна і цивільному (ст., 57 ЦПК України), і господарському (ст. 41 ГПК України) судочинству, допит експерта.

Взаємодія оперативного працівника (слідчого) та спеціаліста при проведенні окремих слідчих

Взаємодія оперативного працівника (слідчого) при проведенні гласних і негласних слідчих (розшукових) дій може проявлятися у процесуальній або не процесуальній формі. Процесуальні форми застосування спеціальних знань – це ті, які прямо зазначені в Кримінально-процесуальному кодексі. Непроцесуальними є форми застосування спеціальних знань особами, що їх використовують, які не мають процесуальних прав, обов'язків і не несуть кримінальної відповідальності, або ті, які взагалі не знайшли відображення в Кримінально-процесуальному кодексі. Однак непроцесуальне застосування спеціальних знань необхідно для правильного вирішення питання початок кримінального провадження або для оперативного одержання необхідної для розслідування правопоршення інформації.

Спеціаліст - це не зацікавлена в результатах справи особа, що володіє спеціальними знаннями та навичками і залучувана слідчим до процесу досудового розслідування для надання консультаційної, технічної та іншої допомоги, для розв'язання спеціальних питань, пов'язаних зі збиранням і дослідженням доказів, що містять інформацію про подію злочину. Спеціаліст залучають до процесу проведення окремих слідчих дій.

Вимога щодо незацікавленості спеціаліста в результатах справи слугує гарантією об'єктивності його діяльності та вірогідності отриманих за його допомогою даних.

Поняття судової експертизи та її види. Система експертних установ в Україні.

Судова експертиза — це процесуальна дія, яка полягає в дослідженні експертом, за завданням слідчого або судді, речових доказів та інших матеріалів з метою встановлення фактичних даних та обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судові експертизи поділяються на такі:

1) первинні та повторні. Повторні призначаються у разі необґрунтованості висновку експерта в результаті первинної експертизи або у разі сумніву в правильності його висновку. Така експертиза доручається іншому експертові або іншим експертам (статті 75, 203 КПК);

2) основні та додаткові. Додаткова експертиза призначається, якщо експертиза визнана неповною або не досить зрозумілою, і доручається тому самому або іншому експертові (статті 75, 203 КПК);

3) одноособові та комісійні. Перші проводяться одним експертом, другі — групою експертів, спеціалістів з однієї галузі знань. Комісійна експертиза може призначатися для вирішення достатньо складних питань або за наявності різних точок зору з якого-небудь питання;

4) однорідні та комплексні. Однорідною є експертиза, при проведенні якої використовуються знання у якійсь одній галузі науки. При виконанні комплексної експертизи використовуються спеціальні знання різних наук: це можуть бути медико-криміналістичні, психолого-психіатричні, автотехнічні та криміналістичні, зоотехнічні і ветеринарні й інші комплексні дослідження. Фахівці, які брали участь у комплексній судовій експертизі та дійшли єдиної думки, складають і підписують спільний висновок. При цьому в акті визначається, у чому конкретно полягала роль кожного фахівця. У разі, коли експерти не дійшли згоди, кожний з них складає окремий висновок.

Судові експертизи класифікуються за різними підставами. За своєрідністю предмета спеціальних пізнань вони поділяються на кілька класів: криміналістичні, судово-медичні, судово-психіатричні, судово-психологічні, судово-фармацевтичні та фармакологічні, фізико-технічні, хімічні, товарознавчі, екологічні та деякі інші. У свою чергу, кожний названий клас поділяється на роди, види та підвиди. Так, всі криміналістичні експертизи поділяються на традиційні та нетрадиційні. ТрадиційніНетрадиційні включають експертизу матеріалів, речовин та виробів (нафтопродуктів, паливно-мастильних, лакофарбових матеріалів та покриття тощо), фоноскопічну та фонетичну експертизи та ін. охоплюють такі види експертиз, як дактилоскопічна, судово-почеркознавча, авторознавча, судово-балістична, техніко-криміналістична експертиза документів та ін.

Найбільш поширеним видом судової експертизи є криміналістична. Криміналістична експертиза — це лабораторне дослідження об’єктів з метою встановлення їхнього фактичного стану; можливості проведення певних дій; обставин, за яких були проведені дії; невидимих слідів зашифрованого змісту; групової належності об’єктів або їх тотожності. Така експертиза вимагає застосування спеціальних криміналістичних знань. Її об’єктами можуть бути тексти документів та підписи на них, відбитки печаток і штампів, сліди рук, ніг, знарядь злому та інструментів, транспортних засобів, зброя, боєприпаси тощо. Залежно від об’єктів дослідження криміналістичні експертизи поділяються на почеркознавчу, техніко-криміналістичну експертизу документів, трасологічну, судово-балістичну та ін.

Судово-медичні експертизи поділяються на експертизи трупа, живих осіб та речових доказів. Завдання їх полягає у встановленні причини смерті, характеру та ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, визначенні групової належності й походженні різних виділень організму людини та вирішенні інших питань, що вимагають застосування судово-медичних знань.

За характером завдань, які вирішуються, та методами дослідження судові експертизи можуть бути поділені на ідентифікаційні, класифікаційні та діагностичні. Ідентифікаційні експертизи встановлюють індивідуальну тотожність, класифікаційні — визначають групову належність різних об’єктів, діагностичні — показують стан різних об’єктів та їхню динаміку.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про судову експертизу", судово-експертну діяльність провадять державні спеціалізовані установи, що є у складі таких відомств: Міністерство юстиції України (далі - МЮ), Міністерство внутрішніх справ (далі -МВС), Міністерство охорони здоров'я (далі - МОЗ), Служба безпеки України (далі - СБУ).

У системі МЮ на сьогодні діють п'ять Науково-дослідних інститутів судових експертиз (далі - НДІСЕ) та чотири їхні філіали.

Київський НДІСЕ обслуговує правоохоронні органи Вінницької, Житомирської, Київської, Тернопільської, Хмельницької, Черкаської, Чернігівської областей та м. Київ. У м. Тернополі є філія КНДІСЕ, що також обслуговує Тернопільську, Хмельницьку та Вінницьку області.

Львівський НДІСЕ - Волинську, Закарпатську, Івано-Франківську, Львівську, Рівненську, Чернівецьку області.

Харківський НДІСЕ - АРК, Дніпропетровську, Запорізьку, Полтавську, Сумську, Харківську області. Має Дніпропетровську філію, яка обслуговує Дніпропетровську область, а також має Кримський філіал, що обслуговує АРК.

4. Донецький НДІСЕ - Донецьку та Луганську області.

5. Одеський НДІСЕ обслуговує правоохоронні органи у

Кіровоградській, Миколаївській, Одеській, Херсонській облас-

тях. ОНДІСЕ має Миколаївський філіал, що обслуговує Мико-

лаївську область.

Відділення та лабораторії більшості з названих судово-експертних установ МЮ провадять усі традиційні та нетрадиційні криміналістичні експертизи, а також судово-бухгалтерські, автотехнічні, будівельно-технічні, товарознавчі, ґрунтознавчі, біологічні та багато інших видів. У цих інститутах діють такі лабораторії: 1) судово-почеркознавчих і комп'ютерних досліджень, 2) судово-трасологічних, балістичних досліджень і технічного дослідження документів, 3) криміналістичних досліджень матеріалів, речовин і виробів, біологічних досліджень, 4) судово-автотехнічних досліджень, 5) судово-товарознавчих досліджень, 6) судових будівельно-технічних, будівельно-пожежних досліджень, 7) судово-економічних досліджень.

МВС має свою структуризовану мережу експертних установ у державі (тобто в центрі та в кожній області України). У міністерстві існує Державний науково-дослідний експертно-криміналістичний центр (ДНДЕКЦ). При УМВС в областях діють обласні науково-дослідні експертно-криміналістичні центри (НДЕКЦ). При міських і районних відділах внутрішніх справ діють експерт-по-криміналістичні відділення, групи експертів або експерти.

У ДНДЕКЦ та ИДЕКЦ проводять різні види криміналістичних експертиз, а також певні види автотехнічних експертиз, пожежотехнічні тощо; експерти РВС - тільки деякі види криміналістичних.

У системі МОЗ зосереджено судово-медичні та судово-психі-атричпі експертні установи (обласні бюро судово-медичних експертиз, судові відділення обласних психоневрологічних лікарень) із мережею міжрайонних (районних) відділень і центрів. До проведення судово-медичних і судово-психофізіологічних експертиз, окрім штатних експертів, залучаються і працівники кафедр судової медицини та психіатрії вищих навчальних закладів.

У цих експертних установах проводять дослідження трупів і живих осіб, криміналістичні експертизи речових доказів, судово-хімічні, біологічні та багато інших експертиз.

Систему експертних установ СБУ також побудовано з урахуванням адміністративно-територіального поділу України. До центрального апарату СБУ входить науково-експертний криміналістичний відділ із відділеннями криміналістичних експертиз і криміналістичної техніки. В обласних центрах діють криміналістичні групи. Спеціалісти експертної служби СБУ проводять більшість криміналістичних і деякі інші види судових експертиз.

Прокуратура України своєї відомчої експертної служби не має, але майже в кожній прокуратурі передбачено штатну посаду прокурора-криміналіста, професійний обов'язок якого надавати слідчим криміналістичну допомогу у проведенні слідчих дій, вести аналітичну та облікову роботу (йдеться про криміналістичні обліки), сприяти впровадженню технічних і тактичних прийомів у розслідування злочинів.

Як уже зазначалося, судово-експертна діяльність може також здійснюватися поза спеціалізованими експертними установами, а саме: на підприємницьких засадах спеціалістами інших відомств (на підставі спеціального дозволу - ліцензії), а також громадянами за разовими договорами. Це може мати місце у випадках:

коли судові експертизи конкретних видів у державних експертних закладах України або конкретного регіону не виконуються;

коли такі експертизи в державних експертизних закладах виконуються, але штатні експерти завантажені проведенням інших експертиз або відсутні в потрібний момент (відпустка, хвороба, неукомплектованість штату) і можуть почати дослідження тільки через певний час, а справа не терпить зволікання;

- коли слідчий чи суд хочуть призначити експертизу конкретній особі - відомому спеціалістові в конкретній сфері спеціальних знань, фаховість якого - поза конкуренцією тощо.