Зміст
Заняття № 1. ОРГАНІЗАЦІЯ АГРОМЕТЕОРОЛОГІЧНИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ 5
1.1. Метеорологічні станції і пости. 6
1.2. Терміни і порядок спостережень на метеорологічних станціях. 9
1.3. Види агрометеорологічних спостережень. 9
Заняття №2. ОСНОВНІ АГРОКЛІМАТИЧНІ ПОКАЗНИКИ.. 12
Заняття № 3. ВИЗНАЧЕННЯ ДАТ СТІЙКОГО ПЕРЕХОДУ ТЕМПЕРАТУРИ ПОВІТРЯ ЧЕРЕЗ РІЗНІ ПОРОГИ.. 15
Заняття № 4. ВОЛОГІСТЬ ПОВІТРЯ ТА ҐРУНТУ.. 19
4.1. Характеристики вологості повітря. 20
4.2. Методи і прилади для виміру вологості повітря. 21
4.3. Методи визначення ґрунтової вологи. 23
4.4. Продуктивна волога. 24
Заняття №5. ВИЗНАЧЕННЯ СУМ ТЕМПЕРАТУР. 26
5.1. Розрахунок сум температур за середньодобовими даними. 26
5.2. Розрахунок сум температур за середньодекадними та середньомісячними даними. 27
Заняття № 6. ОЦІНКА УМОВ ЗВОЛОЖЕННЯ.. 30
6.1. Розрахунок ГТК Селянинова. 30
6.2. Оцінка умов зволоження за сумою опадів. 32
6.3. Оцінка умов зволоження за допомогою клімадіаграми Вальтера. 32
Заняття № 7. АГРОМЕТЕОРОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА УМОВ РОКУ 34
Заняття № 8. АГРОМЕТЕОРОЛОГІЧНЕ ПРОГНОЗУВАННЯ.. 36
8.1. Прогноз запасів продуктивної вологи у ґрунті 37
8.1. Визначення термінів сівби пізніх ярих культур. 38
ДОДАТКИ.. 42
ВСТУП
Методичні вказівки складені згідно програми курсу «Агрометеорологія» для студентів сільськогосподарських вузів. Вони включають у себе матеріали для підготовки та виконання лабораторних робіт. Головне їх призначення – допомогти студентам оволодіти методами сучасних агрометеорологічних спостережень та можливостями їх практичного застосування у сільськогосподарському виробництві.
Лабораторні роботи складено в обсязі, який відповідає теоретичній частині курсу. Починається кожна робота з теоретичної частини, тобто коротких загальних відомостей про метеорологічний елемент, що вивчається. У лабораторних роботах наводяться приклади виконання розрахунків агрометеорологічних та агрокліматичних показників і всі необхідні додаткові матеріали, що полегшує їх виконання в аудиторних та домашніх умовах. Майже всі лабораторні заняття містять індивідуальне завдання, що потребує від студента вміння застосовувати теоретичні знання в практичному напрямку.
Заняття № 1. ОРГАНІЗАЦІЯ АГРОМЕТЕОРОЛОГІЧНИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ
1.1. Метеорологічні станції і пости.
1.2. Терміни і порядок спостережень.
1.3. Види і методи агрометеорологічних спостережень.
Мета: ознайомитись з організацією і роботою метеорологічних станцій та постів, термінами і порядком спостережень.
Завдання: законспектувати основні положення теми.
Метеорологія - наука про атмосферу, її склад, властивості, фізичні процеси, що в ній відбуваються.
Основний метод дослідження в метеорології - метод спостережень, тобто вимір і якісна оцінка метеорологічних величин, що характеризують фізичний стан атмосфери і підсилюючої поверхні.
Фізичний стан атмосфери і процеси, що відбуваються в ній, якісно і кількісно виражаються за допомогою метеорологічних елементів і атмосферних явищ. Метеорологічні елементи - це перш за все ті характеристики стану атмосфери і атмосферних процесів, які безпосередньо спостерігаються на метеорологічних станціях: атмосферний тиск, температура і вологість повітря, вітер, хмарність, кількість опадів і т.д.; а також тривалість сонячного сяяння, температура і стан поверхні, висота і стан снігового покриву та ін. Атмосферними явищами в метеорології називають ті явища, що візуально спостерігаються на території метеостанції та навколо її; це опади і тумани різних видів; хуртовини; електричні явища - гроза, полярне сяяння; шквали, пильові бурі, ожеледиця та ін.).
Наука, що вивчає метеорологічні, кліматичні, гідрологічні і ґрунтові умови їх взаємодії з об'єктами і процесами сільськогосподарського виробництва, називається агрометеорологією. Об'єктами вивчення агрометеорології є погода, клімат, водний і тепловий режим ґрунтів, сільськогосподарські культури, сінокосно-пасовищні рослини сільськогосподарські тварини і процеси сільськогосподарського виробництва. Всі об'єкти вивчаються у взаємодії організму з навколишнім середовищем.
Агрометеорологія - наука географічна, оскільки вона вивчає клімат і погоду у їх взаємодії з сільськогосподарським виробництвом. Особливість агрометеорології, як науки, полягає в тому, що вона знаходиться на стику різних областей знань: метеорології, географії, кліматології, біології, ґрунтознавства, землеробства, фізіології рослин та ін.
Для проведення метеорологічних та агрометеорологічних спостережень створена мережа метеорологічних станцій і постів, оснащених відповідними приладами й установками. При організації метеорологічної мережі встановлюють однотипну методику вимірювання, приводять показники приборів до еталонів, встановлюють єдині строки для проведення спостережень.
1.1. Метеорологічні станції і пости
Метеорологічна станція - це установа для проведення метеорологічних спостережень, яка складається з метеорологічної площадки (де розташовані основні прилади для метеорологічних спостережень) та опалювального будинку (де встановлюються барометри, барографи, міститься запасний інвентар, ведеться обробка спостережень). Якщо є необхідність проводити спостереження за скороченою програмою, тоді організовують метеорологічний пост.
В залежності від обсягу запланованої роботи метеорологічні станції поділяють на розряди (І, II, ІІІ), а по змісту роботи - на основні і спеціальні. До спеціальних відносять станції І пости, що обслуговують певні галузі народного господарства, наприклад агрометеорологічні станції і пости, що призначені для потреб сільськогосподарського виробництва. З цією ціллю на агрометеорологічних станціях і постах проводять спостереження за основними метеорологічними величинами і додатково за вологістю, температурою, глибиною промерзання і відтаювання ґрунту, випаровуванням та просочуванням води у грунт, висотою і характером залягання снігового покриву та іншими величинами, а також за станом посівів сільськогосподарських культур.
Таким чином, агрометеорологічні спостереження дозволяють оцінити вплив погоди і її окремих факторів на ріст, розвиток і стан об'єктів сільського господарства.
