Право на отримання|здобуття| гарантій при трансплантації обґрунтоване завдяки високому ступеню|міра| ризику, яким піддаються донор і реципієнт при такому складному оперативному втручанні, яким є|з'являтися,являтися| трансплантація. Проникнення в тілесну оболонку індивіда, зачіпання його основних прав і свобод, повинні бути належним чином компенсовані системою гарантій, які надаються суб'єктам трансплантації перед операцією. Надає вказані гарантії медична установа, в якій виконується трансплантація. Безпосередньо тягар відповідальності по забезпеченню передбачених гарантій лягає на хірургічну бригаду, що здійснює пересадку|пересаджування|. В зв'язку з цим набуває|придбавати| особливої важливості розробка медико-правових стандартів[8], що стосуються виконання трансплантації. Медико-правовий стандарт трансплантації органів або тканин – це система правової оцінки результатів оперативного втручання, що базується на сучасних досягненнях медичної науки та включає особливості стану|достаток| здоров'я суб'єктів пересадки|пересаджування| до операції, технічні складнощі виконання, співвідношення запланованих|планерувати| і отриманих|одержаних| результатів трансплантації.
Насправді важко визначити – успіх або невдача, коли хворий, за всіма лікарськими канонами приречений на глибоку інвалідність, після|потім| проведеної пересадки|пересаджування| нирки прожив 8 років, маючи можливість|спроможність| вести відносно повноцінний спосіб життя. Тоді як донор, що пожертвував близькому родичеві нирку|брунька|, після|потім| трансплантації визнаний інвалідом I групи?
Гарантії, які надаються донору, повинні включати:
- попереднє всебічне|всебічний,усебічний| комплексне медичне обстеження;
- вилучення тільки|лише| заздалегідь|наперед| визначеного певного парного органу, частини|частка| органу або тканини;
- відсутність значної шкоди здоров'ю після|потім| вилучення з організму трансплантата;
- пересадка|пересаджування| органу або тканини попередньо визначеному|наперед| конкретному реципієнтові;
- диспансерне динамічне спостереження після|потім| трансплантації.
Крім того, згідно розділу VI Закону «Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людини» донору має право на певні заходи соціального характеру:
1. особа, яка дала згоду стати донором, до взяття гомотрансплантата має право відмовитися від даної нею раніше на це згоди;
2. на випадок смерті, зараження його інфекційною хворобою, виникнення у нього інших хвороб чи розладів здоров’я у зв’язку з виконанням ним донорської функції він підлягає обов’язковому державному страхуванню в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
3. донору в порядку, встановленому законом України, відшкодовується шкода, заподіяна ушкодженням здоров’я у зв’язку з виконанням ним донорської функції з урахуванням додаткових витрат на лікування, посилене харчування та інші заходи, спрямовані на його соціально-трудову та професійну реабілітацію;
4. інвалідність донора, що настала у зв’язку з виконанням ним донорської функції, прирівнюється до інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання;
5. у разі смерті донора, що настала внаслідок виконання ним донорської функції, членам сім’ї померлого, які були на його утриманні, призначається пенсія у зв’язку з втратою годувальника.
Реципієнтові, як особі|обличчя,лице|, що звернулася за медичною допомогою, набагато важче|скрутніше|, напевно практично неможливо, гарантувати сприятливий прогноз його захворювання. В зв'язку з цим особливої значущості набувають|придбавати| гарантії, які дійсно реципієнт має право отримати|одержати| від лікувальної установи. Йдеться про |слідуючий|:
- попереднє всебічне|всебічний,усебічний| комплексне медичне обстеження;
- недопущення зараження від донора системними або інфекційними захворюваннями (СНІД, гепатит В і ін.);
- забезпечення спеціалізованою медичною допомогою в ранній після операції період;
- диспансерне динамічне спостереження протягом тривалого часу після|потім| трансплантації.
Таким чином, гуманність і альтруїзм донора, що рятує здоров'я, а часто і життя іншої людини, повинні бути по можливості адекватно компенсовані у вигляді вищезгаданих гарантій, що надаються. Реципієнту, що надав право на медичне втручання лікарям|лікарка|, також повинні надаватися певні гарантії, що сприятиме підвищенню упевненості пацієнта в сприятливому результаті|вихід| операції. У загальному|спільний| вигляді|вид|, потрібно вважати|гадати|, що всі вищезгадані заходи сприятимуть більшому ступеню|міра| вираженості|виказаний,висловлений| реалізації прав як донора, так і реципієнта, будуть свідчити про урахування|урахування| їх прав і законних інтересів при здійсненні пересадки|пересаджування|.
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ
1. Назвіть|накликати| і охарактеризуйте загальні|спільний| принципи правового регулювання пересадки|пересаджування| органів та інших анатомічних матеріалів людини.
2. Які нормативні документи складають нормативно-правову базу трансплантології в Україні?
3. Проаналізуйте Основи законодавства України про охорону здоров'я громадян в рамках питань трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів людини.
4. Назвіть|накликати| умови і порядок|лад| трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів людини.
5. Назвіть|накликати| умови, необхідні для вилучення органів та інших анатомічних матеріалів у живого|жвавий| донора для трансплантації.
6. Охарактеризуйте посмертне донорство.
7. Дайте визначення смерті мозку та назвіть порядок його констатації.
8. Назвіть завдання і функції Координаційного центру трансплантації органів, тканин і клітин.
9. Проаналізуйте основні проблеми і шляхи|колія,дорога| їх вирішення|розв'язання,вирішення,розв'язування| у сфері донорства.
10. Охарактеризуйте гарантії донора і реципієнта при трансплантація органів та інших анатомічних матеріалів людини з використанням живих|жвавий| донорів.
