Ботулізм
Родина Bacillaceae
Рід Clostridium
C.botulinum – збудник ботулізму (ентеральний клостридіоз)
Морфологія
коротка Грам-позитивна паличка, утворює овальну субтермінально розташовану спору («тенісна ракетка»). Не утворюють капсулу; малорухомі перитрихи.
Умови культивування, середовища, ознаки росту
Облігатні анаероби;
оптимальне рН 7,2-7,6;
Культивують на спеціальних середовищах для анаеробів: середовище Кітта-Тароцці, кров’яно-цукровий агар Цейслера, середовище Вільсон-Блера
Оптимальна температура культивування +25-300С
Утворює R-форму колоній, які нагадують собою крапельки роси,
На середовищах з кров’ю колонії у вигляді «відбитків пальців», оточені зонами гемолізу.
На середовищі Кітта-Тароцці збудник утворює помутніння з подальшим випаданням в осад.
Серотипи A,B, F мають більш виражені протеолітичні властивості;
Серотипи C,D.E виявляють цукролітичні властивості, протеолітичні не виражені
Антигенна структура
1.Екзотоксин (типоспецифічний Аг);
Виділають 8 сероварів (А, В, С1, С2, D, E, F)
- О-Аг
- Н-Аг
Фактори патогенності
Екзотоксин- ботулотоксин (у деяких сироварів виділяється у вигляді протоксину, активується протеолітичними ферментами)
Механізм дії: нейротоксин, який зв’язує ацетилхолін в нервово-м’язових синапсах центральної, вегетативної і периферійної нервової системи
Епідеміологія, патогенез і лабораторна діагностика ботулізму
Ботулізм – гостре інфекційне захворювання, обумовлене специфічною дією нейротоксину С.botulinum, яке характеризується розвитком прогресуючих в’ялих паралічів і гастроінтестинального синдрому.
Механізм та шляхи передачі захворювання: аліментарний.
Фактори передачі: консервовані продукти, м’ясні вироби; в’ялена, копчена, солона риба.
Патогенез: Екзотоксин накопичується в продуктах, при потраплянні в шлунок може активуватись протеолітичними ферментами; всмоктування в кров; фіксація в нервово-м’язових синапсах; транспорт до ЦНС.
Форми захворювання:
1)гастроінтестинальна;
2) рановий ботулізм;
3) ботулізм новонароджених
Інкубаційний період - від 2 годин до 10 діб
Основні клінічні ознаки: симптоми харчової токсикоінфекції + неврологічні порушення з боку рухомих ЧМН (порушення ковтання, птоз, очні симптоми), вегетативні порушення.
Імунітет: постінфекційний, антибактеріальний, антитоксичний, слабко напружений, нетривалий.
Профілактика:
Неспецифічна:
Контроль за виготовленням консервованої іжі;
Специфічна екстрена:
1) активна (рідко);
2) пасивна (полівалентна антитоксична вакцина)
Лабораторна діагностика
1)Бактеріоскопічний метод
2)Біологічна проба
3)Бактеріологічний метод
4)Серологічний метод для виявлення ботулотоксину в харчових продуктах, матеріалі від хворого (ІФА, РНГА з анти тільним діагности кумом)
Схема мікробіологічної діагностики ботулізму
Матеріал для дослідження: промивні води шлунка, блювотні маси, кров, залишки харчових продуктів
Бактеріоскопічний метод (попередня діагностика):
Мазок із залишків харчових продуктів,, забарвлення за Грамом (виявлення типових бактерій у вигляді «тенісних ракеток»)
Бактеріологічний метод
1. Матеріал прогрівають при 800С протягом 20 хв;
2. Висів матеріалу на середовище Кітта-Тароцці; інкубація 48-72 год.,
3. пересів на кров’яний агар Цейслера; інкубація 24-48 год.
4. ізольовані колонії пересівають на Кітта-Тароцці; інкубація 24-48 год.
5. Ідентифікація чистої культури на підставі:
1) Морфології, культуральних властивостей;
2) Ферментативних ознак;
3) Результатах біологічної проби (реакція нейтралізації) для визначення серотипу токсину
Методи для визначення типу ботулотоксину в дослідному матеріалі
Біологічний метод (реакція нейтралізації) – проводять на 5 парах мишей
1. введення суміші фільтрату матеріалу (або рідкої культури) і антитоксичної сироватки певного типу (A, B, E, F), попередньо витриманої в термостаті 30-40хв. (контрольні миші)
2. введення фільтрату матеріалу без антитоксичної сироватки (дослідна миша);
3. врахування результатів біологічної проби через 2-3 доби
Серологічний метод:
1. визначення ботулотоксину за допомогою РНГА з антитільним еритроцитарним діагности кумом;
2. виявлення токсину за допомогою ІФА, імуноелектрофорезу
