Хімічна підготовка фармацевта як найважливіша основа розвитку його професійних компетенцій

Аналіз психолого-педагогічної літератури, інформаційних джерел мережі Internet показав, що значення хімічних дисциплін досліджувався у підготовці фахівців різних профілів. Так, у роботі Т. Н. Литвинової обговорюється значення дисципліни «Загальна хімія» при підготовці студентів медичного вузу. У дослідженні Н.П. Безрукової проведено аналіз значення дисципліни «Аналітична хімія» в системі підготовки вчителя хімії в педагогічному вузі. У дослідженні В. Х. Усманової аналізується роль фізичної хімії та колоїдної хімії у підготовці інженерів харчової промисловості. У роботах Н.М. Востриковой і Н.П. Безрукової наводиться аналіз значення фундаментальної хімічної підготовки в системі підготовки майбутніх інженерів-металургів. О. В. Балачевская досліджувала роль курсу фізичної та колоїдної хімії у підготовці до професійної діяльності студентів фармацевтичного факультету.

 

Н.Е. Кузнєцова, Ж. К. Смородницкая важливе місце відводять хімічному експерименту, виділяючи узагальнені компоненти хімічних здібностей: вміння логічно мислити й абстрагувати; вміння аналізувати, синтезувати, узагальнювати конкретні предмети і явища, робити теоретичні висновки;

вміння акуратно і точно проводити практичні операції, спостерігати, робити якісні розрахунки; здатність до технічного конструювання і творчості.

 

Основними вимогами до змісту хімічної підготовки фахівця, на думку А. Я. Юффа і С. А. Паничева, є:

 субстанціональні вимоги (предметні - хімічне світогляд як частина загального природничо-наукового): володіння хімічною мовою, достатня ерудиція в галузі хімічних явищ, тверде розуміння принципів наукової методології, знайомство з загальнохімічними і загальнонауковими уявленнями і моделями, з вмістом і можливостями основних теоретичних і експериментальних методів класичної та сучасної хімії;

 

 функціональні вимоги – розвинені розумові здібності, навички логічного, рефлексії і критичного мислення, здатність і усвідомлене прагнення до саморозвитку, вміння працювати з літературою і базами даних, практичне володіння методами і прийомами експериментальної роботи, розуміння своєї ролі в суспільстві.

 

В працях зазначених вище авторів переконливо показано, що хімічні дисципліни мають величезний потенціал для формування наукового світогляду майбутніх фахівців, розвитку їх системного мислення, що проявляється, зокрема, вміння переносу знань, сформованості розуміння прогностичних функцій теоретичних знань; розвиток логічного, рефлексії і критичного мислення, здібностей до саморозвитку. Хімічні дисципліни можуть внести вагомий внесок у формування у студентів розуміння інтеграційних процесів, характерних для сучасної науки, реального зв'язку хімічної науки з різними сферами життєдіяльності суспільства, формування ціннісно-світоглядних аспектів. З іншого боку, хімічні дисципліни мають великий потенціал для реалізації виховних функцій. Це і почуття патріотизму, гордості за досягнення вітчизняної науки, розуміння значення хімічної грамотності членів суспільства. Поряд з цим, хімія – це захоплююча сфера для наукового пошуку, полігон для творчих шукань.

 

Враховуючи вищевикладене, а також те, що фармація пов'язана з створенням, виготовленням, стандартизацією, оцінкою якості, зберіганням та відпуском лікарських засобів, значення хімічних дисциплін у формуванні професійних компетенцій майбутнього фармацевта важко переоцінити.

 

Цикл хімічних дисциплін у системі підготовки фармацевта включає дисципліни: «Загальна і неорганічна хімія», «Органічна хімія», «Аналітична хімія». Дисципліни хімічного циклу служать основою для подальшого вивчення спеціальних дисциплін: «Фармацевтична хімія», «Фармакологія», «Фармакогнозія», «Фармацевтична технологія», відповідно до ДЕРЖ СПО (стандарти другого покоління). Відповідно до ФГОС СПО зміст навчання вказаних вище спеціальних дисциплін входить до складу професійних міждисциплінарних курсів (МДК) професійних модулів: МДК.01.01. Лікознавство, пов'язаний з реалізацією лікарських засобів та товарів аптечного асортименту сучасним асортиментом готових лікарських засобів, лікарські засоби рослинного походження; МДК.02.01. Технологія виготовлення лікарських форм і МДК.02.02.

 

Контроль якості лікарських засобів, в результаті вивчення яких студенти повинні набути практичний досвід приготування лікарських засобів, проведення обов'язкових видів внутриаптечного контролю лікарських засобів та оформлення їх до відпуску. А також МДК.03.01.Організація діяльності аптеки та її структурних підрозділів, пов'язаний з проведенням економічного аналізу окремих виробничих показників діяльності аптечних установ, дотриманням вимог санітарного режиму, охорони праці, техніки безпеки.

Так, знання містяться в рослинах хімічних речовин - потенційних лікарських засобів і протікають з ними в процесі вегетації хімічних перетворень необхідно для освоєння дисципліни «Фармакогнозія»(МДК.01.01 Лікознавство). Вивчення дисципліни «Фармацевтична технологія» (МДК.02.01. Технологія виготовлення лікарських форм) неможливо без розуміння хімічних процесів, що протікають при виготовленні лекаственных форм. Так, при оцінці рецептурної прописи фармацевта необхідно вирішити цілий ряд проблем, пов'язаних з використанням стабілізаторів, консервантів, изотонирующих та інших допоміжних речовин з одночасним підбором розчинників, мазевых і суппозиторных основ. Додавання таких речовин не є механічним процесом, а відображає осмислений вибір певних з них, сумісних з виписаними лікарськими речовинами і забезпечують отримання якісних і стабільних лікарських препаратів, що гарантують при цьому максимальний прояв терапевтичної активності субстанцій на рівні цілісного організму або виявляють регіональне вплив на визначені органи або тканини.

 

Таким чином, основна мета навчання студентів фармацевтичного коледжу хімічних дисциплін полягає у формуванні хімічної компетенції в контексті майбутньої фармацевтичної діяльності. Зміст і сам процес навчання хімії є одним з базових підстав, на якому формуються загальні та професійні компетенції випускників фармацевтичного коледжу.

 

Аналіз науково-педагогічної літератури показує, що існують різні точки зору у визначенні хімічної компетенції / компетентності фахівця. Ю. Ю. Гавронська розкриває зміст спеціальної хімічної професійної компетентності вчителя хімії, під якою нею розуміється інтегративну якість особистості, що виявляється в здатності вирішувати типові завдання, що відображають зв'язок хімічної науки і практики з цілями, змістом і методами навчання в основній і середній (профільній) школі. Н. Н. Двуличанская, обґрунтовуючи необхідність застосування системноаксиологического підходу в освітньому процесі, сприяє формуванню ціннісного ставлення до процесу пізнання й використання хімічних знань, під хімічною компетентністю розуміє інтегральна якість індивіда з виробленими у нього на певному рівні спеціальними компетенціями, що є комплексом хімічних знань, умінь, досвіду діяльності та ціннісних орієнтацій. Ю. Н. Широбокова при розробці теоретичних основ соціально-екологічного підходу до навчання хімії у внз виділяє низку спеціальних компетенцій, однією з яких є хімічна компетенція, що включає предметні знання, практичне застосування знань до конкретних ситуацій стану речовини, протікання хімічних процесів, їх вивчення, застосування та практичного використання, ціннісний та відповідальне ставлення в соціальному, моральному та екологічному контекстах.

 

Н.І. Комарова, розглядаючи хімічну компетенції як компонент професійної готовності майбутніх гірничих інженерів, розуміє під хімічною компетентністю «особистісне якість майбутнього гірничого інженера, що характеризується хімічної обізнаністю і досвідом самостійної хімічної діяльності, у тому числі з використанням інформаційних технологій, готовністю застосовувати хімічні знання при вирішенні професійних завдань, націленістю на саморозвиток».

 

Поняття хімічні компетенції студентів - майбутніх інженерів харчових виробництв В. Х. Усманова визначає як взаимообусловленное цілісну єдність найбільш значущих знань, умінь, навичок, способів діяльності в області хімії, актуализирующиеся і обогащающиеся по мірі участі носія компетенцій в реальних життєво важливих і професійно значущих ситуаціях.

 

Під хімічної компетентності майбутніх фармацевтів Т. Н. Попова розуміє інтегральна якість особистості студента, що проявляється в здатності вирішувати типові завдання з приготування, якісному і кількісному аналізу і виявлення фізико-хімічних умов зберігання лікарських засобів.

 

Хімічна компетенція - це також результат освітніх технологій, методів, форм навчання хімічних дисциплін, всієї освітньої

 

середовища хімічної освіти, яка створює умови додатки профессинально значущих знань і досвіду.

 

На основі аналізу наведених вище визначень під хімічною компетентністю фахівця фармацевтичної галузі будемо розуміти інтегративну характеристику, що визначає здатність фахівця вирішувати професійні проблеми та типові професійні завдання, що виникають у реальних ситуаціях професійної діяльності, з використанням хімічних знань, професійного і життєвого досвіду, цінностей.

 

Разом з тим, у контексті значущості хімічних дисциплін в освоєнні студентом дисциплін професійного циклу під хімічною компетенції студента – майбутнього фармацевта в даному дослідженні розуміється інтегративна характеристика особистості, що відбиває готовність до вивчення спеціальних дисциплін (дисциплін професійних модулів), що вимагають хімічної підготовки, а також здатність використовувати свої хімічні знання, вміння, навички, ціннісні відносини для вирішення різного роду практичних і теоретичних проблем і завдань у майбутній професійній діяльності.

 

Як відомо, сучасна хімічна наука являє собою систему окремих наукових дисциплін: аналітичної хімії, неорганічної хімії, фізичної хімії, хімії високомолекулярних сполук, біохімії, геохімії і т. д. З одного боку, ці окремі хімічні наукові дисципліни мають різні предмети вивчення, з іншого – вони є органічно взаємопов'язаними «гілками» науки хімії. В основі цієї взаємозв'язку – загальні поняття, хімічні закони й теорії. Оскільки навчальна дисципліна є конструктом, изоморфным відповідної наукової дисципліни, у структурі хімічної компетенції як складової професійної компетентності майбутнього фармацевта доцільно виділити общехимическую і частнохимические компетенції. Основу общехимической компетенції складають: − знання і вміння користуватися хімічним мовою;

 

− знання та вміння використовувати загальні хімічні поняття (кількість речовини, валентність, ступінь окислення та ін), вміння застосовувати базові хімічні закони, закономірності для опису хімічних об'єктів, процесів і виявлення причинно-наслідкових відносин;

 

− знання основних класів хімічних речовин, типів хімічних реакцій, типів хімічних зв'язків, а також одиниць виміру, що застосовуються в хімії; − навички безпечного поводження з хімічними речовинами; навички, необхідні для проведення стандартних лабораторних процедур та використання лабораторного обладнання;

 

− вміння проводити спостереження, документувати результати хімічного аналізу; − досвід дослідницької діяльності в галузі фармації з використанням хімічних методів аналізу; − ціннісні установки про роль хімії у виробництві лікарських речовин; − хімічні основи валеологічних знань, збереження здоров'я та організації здорового способу життя; − вміння виявляти і пояснювати взаємозв'язок складу, будови і властивостей речовин з їх фармакологічною дією та ін.

 

Частнохимические компетенції формуються при навчанні окремих хімічних дисциплін. Наприклад, при вивченні дисципліни «Аналітична хімія» основою частнохимической компетенції є: знання якісних реакцій; володіння технікою аналітичних операцій, методиками виконання якісних та кількісних аналізів; вміння аналізувати суміші іонів, використовуючи дробний та систематичний хід аналізу; раціональний підбір методики та проведення аналізу з застосуванням знання хімічної будови речовини; робота з мірним посудом, приладами; підготовка позначених розчинів, встановлення титру і еквівалентної концентрацій розчину; виконання обчислень у титриметрическом аналізі та ін.

При вивченні дисципліни «Фармацевтична хімія» (МДК.02.02. Контроль якості лікарських засобів) основою частнохимической компетенції є володіння методиками виконання якісного та кількісного аналізу лікарських речовин, уміння застосовувати методи якісного і кількісного аналізу при аналізі лікарських засобів, лікарських форм, у тому числі двокомпонентних, вміння вибирати найбільш раціональні методи.

 

Відповідно до ФГОС СПО за спеціальністю 060301 Фармація процес навчання хімічних дисциплін повинен бути спрямований на розвиток як хімічної компетенції, так і на розвиток загальних компетенцій ОК 2 і ОК 3, професійних компетенцій ПК 1.1, ПК 1.6, ПК 2.1 - 2.3.

 

На основі аналізу професійної діяльності фармацевта нами було виділено професійно важливі якості, необхідні для ефективної реалізації професійної діяльності і потребують розвитку в процесі підготовки фармацевта в освітній організації середнього професійної освіти:

 

 емоційна стійкість: вміння зберігати здатність до ефективної діяльності в складних і критичних ситуаціях, здатність зберігати спокій і тримати контроль над собою;

 

 комунікативні якості: вміння співпрацювати, здатність адекватно взаємодіяти з іншими людьми, групою, колективом, дотримуючись правила поведінки, спілкування, вміння коригувати небажану поведінку інших людей (співробітників, відвідувачів), здатність знаходити рішення в нестандартних ситуаціях, здатність створювати канали двосторонньої комунікації;

 

 адаптивність і гнучкість: здатність швидко і адекватно реагувати на зовнішні ситуації, здатність бачити і визначати проблему та шляхи рішення; здатність оцінювати результати, готовність до змін, здатність успішно адаптуватись до мінливих вимог і ситуацій;

 

 системність та аналітичність мислення, що передбачають використання системного підходу до вирішення проблем; аналіз факторів, що впливають на фармацевтичну діяльність; цілісність мислення, упорядкованість, аналітичні здібності, логічність, ретельність при вирішенні проблем, раціональність;

 

 організаторські здібності: здатність організовувати своє життя і життя інших у відповідності з соціально значущими уявленнями про здоровий спосіб життя; здатність керувати людьми і вміння підкорятися; спроможність спонукати людей до активної діяльності; уміння організувати себе і колектив на вирішення поставлених цілей і завдань; уміння надавати сприяння працівникам; вміння брати на себе відповідальність за прийняте рішення і дії;

 

 цілеспрямованість, яка виражається в наполегливості в досягненні поставлених цілей (особистого або професійного росту), здатності утворювати пріоритети і тимчасову послідовність, в орієнтації на кінцеву мету результатів праці і т. д.

 

З нашої точки зору, процес навчання хімічних дисциплін може забезпечувати розвиток компонентів більшого числа професійних і загальних компетенцій. З урахуванням наведених вище професійних якостей фармацевта нами був проведений аналіз вмісту загальних і професійних компетенцій, зафіксованих у ФГОС СПО за спеціальністю 060301 Фармація, з метою виявлення загальних і професійних компетенцій, розвиток яких можливо в системі хімічної підготовки студента – майбутнього фармацевта. Результати представлені в таблицях 1, 2.

 

Таким чином, виконаний аналіз дозволяє укласти, що навчання хімічних дисциплін, поряд з формуванням і розвитком общехимической і частнохимических компетенцій, може забезпечувати розвиток істотно більшої кількості компонентів загальних і професійних компетенцій майбутнього фармацевта порівняно з переліком, зазначеним у ФГОС СПО за напрямом «Фармація», а саме: ОК 1, ОК 4, 5 ОК, ОК 6, ОК 10, ОК 11, ПК 1.5,

 

ПК 2.5 [10].

 

 

Таблица 1 - Развитие общих компетенций (согласно ФГОС СПО) через соответствующие знания, умения, формируемые в цикле химических дисциплин

 

Общие компетенции согласно	Развитие компетенций через соответствующие знания,
ФГОС СПО	умения, навыки, формируемые в цикле химических дисци-
		плин
OK 1. Понимать сущность и соци-	− иметь позитивное отношение к выбранной профес-
альную значимость своей буду-	сии,	понимать её личностную и социальную значимость
щей профессии, проявлять к ней	через изучение химических дисциплин;
устойчивый интерес	− уметь применять химические знания при решении
	фармацевтических задач
ОК 2. Организовывать собствен-	−	уметь проектировать и реализовывать исследова-
ную деятельность, выбирать типо-	тельскую деятельность при выполнении эксперимен-
вые методы и способы выполне-	тальных работ по химическим дисциплинам;
ния профессиональных задач,	− уметь проводить наблюдения, измерения химических
оценивать их эффективность и ка-	свойств объектов, явлений, документировать результаты;
чество	− уметь выполнять лабораторные опыты и практиче-
	ские работы по инструкциям с соблюдением мер безо-
	пасности;
	− уметь решать качественные и расчетные химические
	задачи
ОК 3. Принимать решения в стан-	− уметь использовать лабораторное оборудование при
дартных и нестандартных ситуа-	химических исследованиях, химическом качественном и
циях и нести за них ответствен-	количественном анализе;
ность	− владеть навыками, необходимыми для проведения
	химического эксперимента;
	−	уметь оценивать риск использования химических
	веществ и манипуляций при проведении химического
	эксперимента;
	− уметь оценивать получаемую химическую информа-
	цию и находить различные пути разрешения учебных и
	исследовательских проблем;
	− уметь использовать теоретические знания на практи-
	ке, осуществлять анализ, синтез, сравнения, аналогии,
	обобщение, объяснение; прогнозировать, моделировать
	явления и т.п., которые оказывают влияние на развитие
	химического мышления и познавательных способностей;
	− уметь выявлять и формулировать проблему, предла-
	гать варианты ее решений и выбирать наиболее эффек-
	тивные при решении химических задач
ОК 4. Осуществлять поиск и ис-	− уметь находить профессионально значимую химиче-
пользование информации, необ-	скую информацию, в том числе в сети Интернет;
ходимой для эффективного вы-	− уметь пользоваться каталогами, подбирать литературу
полнения профессиональных за-	по химической тематике;
дач, профессионального и лично-	− уметь отбирать необходимую информацию, состав-
стного развития	лять план сообщения, структурировать материал в соот-
	ветствии с планом;
	− уметь работать с компьютерными программами;
	−	уметь осуществлять графические действия, состав-
	лять и интерпретировать схемы, таблицы, схемы-
	конспекты и др.

ОК 5. Использовать информаци-	− владеть компьютерными методами сбора, хранения и
онно-коммуникационные техно-	обработки химической информации, применяемыми в
логии в профессиональной дея-	сфере профессиональной деятельности;
тельности	− владеть навыками математической, графической, в
	том числе с использованием компьютера, обработки хи-
	мической информации и экспериментальных данных
	учебных исследований
ОК 6. Работать в коллективе и ко-	− уметь вступать в общение по познавательным, дело-
манде, эффективно общаться с	вым, личным мотивам;
коллегами, руководством, потре-	− уметь слушать другого в процессе разрешения про-
бителями	блемных ситуаций при выполнении учебных исследова-
	ний в химическом практикуме и корректировать свое по-
	ведение в процессе общения;
	− владеть химическим языком (уметь оперировать
	символикой и связанной с ней химической терминологи-
	ей, номенклатурой, составлять формулы и химические
	уравнения, схемы химических процессов, их интерпрети-
	ровать, преобразовывать, активно оперировать ими при
	усвоении материала);
	− уметь грамотно выражать собственные мысли при
	презентации результатов учебно-исследовательской дея-
	тельности
ОК 10. Бережно относиться к ис-	− знать историю возникновения и развития химии как
торическому наследию и культур-	науки;
ным традициям народа, уважать	− иметь представление о современных тенденциях раз-
социальные, культурные и рели-	вития химии
гиозные различия
OK 11. Быть готовым брать на се-	− знать, понимать и применять химические знания и
бя нравственные обязательства по	терминологию для анализа явлений окружающего мира;
отношению к природе, обществу и	− знать и уметь прогнозировать воздействие различных
человеку	веществ на человека, окружающую среду, исходя из их
	свойства и строения

 

 

Таблица 2 - Развитие профессиональных компетенций (согласно ФГОС СПО) че-

 

рез соответствующие знания, умения, формируемые в цикле химических дисцип-

 

лин

 

Профессиональные компе-	Развитие компетенций через соответствующие зна-
тенции согласно ФГОС СПО	ния, умения, навыки, формируемые в цикле химических
					дисциплин
ПК 1.1. Организовывать прием,	− знать номенклатуру неорганических и органических
хранение лекарственных средств,	веществ;
лекарственного	растительного	− знать	физико-химические	свойства	веществ-
сырья и товаров аптечного ассор-	ингредиентов, входящих в лекарственные формы, уметь
тимента в соответствии с требо-	устанавливать	соответствие	упаковки	физико-
ваниями	нормативно-правовой	химическим свойствам лекарственных веществ
базы
ПК 1.5 Информировать населе-	− уметь вступать в общение по деловым мотивам;
ние, медицинских работников	− уметь слушать другого в процессе разрешения про-
учреждений	здравоохранения о	блемных ситуаций и корректировать свое поведение в

товарах аптечного ассортимента	процессе общения;
				− уметь корректно выражать и аргументировано обос-
				новывать положения в предметной области знания
ПК 1.6. Соблюдать правила сани-	−	уметь оценивать риск использования химических ве-
тарно-гигиенического	режима,	ществ и манипуляций при проведении химического экс-
охраны труда, техники безопасно-	перимента
сти и противопожарной безопас-
ности
ПК 2.1. Изготавливать лекарст-	− владеть приемами работы с разными видами химиче-
венные	формы по рецептам и	ской посуды, приборами;
требованиям учреждений здраво-	− владеть техникой взятия определенной навески веще-
охранения		ства;
				− знать способы выражения концентрации растворов,
				уметь готовить растворы разной концентрации
ПК 2.2. Изготавливать внутриап-	− владеть техникой взятия определенной навески веще-
течную заготовку и фасовать ле-	ства
карственные средства для после-
дующей реализации
ПК	2.3.	Владеть обязательными	− знать качественные реакции, применяемые в фарма-
видами внутриаптечного контроля	цевтическом анализе;
лекарственных средств		− уметь выполнять определение подлинности ингреди-
				ентов, входящих в лекарственные формы;
				−	владеть техникой аналитических операций, методи-
				ками выполнения качественных и количественных анали-
				зов;
				−	знать методы качественного и количественного ана-
				лиза;
				− уметь подбирать наиболее рациональные методы для
				определения количественного содержания ингредиентов,
				входящих в лекарственные формы
ПК	2.5.	Оформлять	документы	− уметь в письменной и устной речи правильно (логич-
первичного учета		но) оформить результаты;
				− уметь писать протокол анализа и делать заключение
				о качестве лекарственной формы

 

 

Из анализа психолого-педагогической литературы следует, что в контексте реализации компетентностного подхода в системе химической подготовки буду-

 

щего фармацевта важными принципами ее модернизации становятся принципы преемственности и практикоориентированности [24, 46].

 

Преемственность в обучении - понятие достаточно многоплановое. В зави-

 

симости от подходов к ее анализу, преемственность определяется как методоло-

 

гический принцип в работах Б.С. Баллера, А.А. Кыверялга, Д.С. Ягофаровой и др.; как педагогический принцип - в исследованиях А.П. Беляевой, Г.С. Годник,

 

Ю.А. Кустова и др.; рассматривается в качестве дидактического принципа либо как один из аспектов таких дидактических принципов, как систематичность и по-

 

следовательность обучения (А.Д. Бондарь, С.Я. Батышев, И.Т. Огородников,

 

Н.А. Сорокин и др.). Традиционно проблема преемственности рассматривается в основном в аспекте содержания образования – как соотнесенность содержания образования на каждой предшествующей и последующих ступенях, например,

 

детский сад – школа, школа – ссуз либо при переходе со ступени на ступень в рамках образовательной системы одного уровня (из класса в класс, с первого кур-

 

са на второй и т.д.). Другие компоненты методической системы обучения и вос-

 

питания – цели, методы, формы и средства обучения – были, как правило, вне по-

 

ля зрения большинства исследователей [62].

 

В контексте веяний времени преемственность в системе подготовки специа-

 

листа должна проявляться в обеспечении целевого и содержательного единства

 

учебной деятельности студентов на всем протяжении процесса образования.

 

Химическая наука является не единственным источником отбора содержа-

 

ния обучения циклу химических дисциплин. На рисунке 1 представлена схема,

 

отражающая связи содержания обучения циклу химических дисциплин с содер-

 

жанием обучения другим дисциплинам фармацевтического колледжа.

 

Вопросы, связанные с интеграцией содержания обучения химическим дис-

 

циплинам с содержанием обучения другим дисциплинам, рассматриваются в сле-

 

дующем параграфе. Здесь же отметим, что, поскольку применительно к фарма-

 

цевтическому колледжу целевым ориентиром является профессиональная компе-

 

тентность студентов - будущих фармацевтов, при проектировании системы раз-

 

вития их химической компетенции как составляющей профессиональной компе-

 

тентность студентов - будущих фармацевтов, при проектировании системы раз-

 

вития их химической компетенциий как составляющей профессиональной компе-

 

тентности, необходима соотнесенность уровней сформированности химической компетенции при переходе от дисциплины к дисциплине, обусловленная ею со-

 

отнесенность содержания материала,подлежащего усвоению,и связанная с ни-

 

ми учебная деятельность студентов [38, 58, 96].

Основы латинского языка с ме-			Анатомия и физио-			Русский язык и культу-
дицинской терминологией			логия человека			ра деловой речи
Информатика									Математика
Содержание обучения циклу
			химических дисциплин

 

 

Фармакогнозия				Фармакология
	Фармацевтическая		Фармацевтическая
		химия		технология

 

 

Рис. 1. Схема, отражающая связи содержания обучения циклу химических дисци-

 

плин с содержанием обучения другим дисциплинам (ГОС СПО) фармацевтиче-

 

ского колледжа

 

Что касается принципа практикоориентированности, современная концеп-

 

ция химического образования рассматривает его реализацию в системе подготов-

 

ки специалиста как важное требование обновления содержания. Усилить практи-

 

ческий аспект подготовки можно посредством интеграции процессов формирова-

 

ния теоретических знаний и развития практических умений, при этом повышается действенность приобретаемых обучаемым знаний. Эта концепция нашла отраже-

 

ние в теории практикоориентированного обучения.

 

Принцип практикоориентированности нацеливает преподавателя на вклю-

 

чение в содержание обучения практикоориентированных задач в контексте буду-

 

щей профессиональной деятельности студента. Усиление практикоориентирован-

 

ности цикла химических дисциплин обусловливает необходимость пересмотра содержания программ и лекций, практических и семинарских занятий в сторону усиления межпредметных связей в контексте будущей профессии студента, фор-

 

мирования профессиональной позиции студента через предмет [24]. Для развития творческой личности будущего фармацевта, обладающего умениями видеть про-

 

блему, выдвигать гипотезы, пользоваться аналогией и переносом знаний, комби-

 

нировать известные способы и создавать новые, искать альтернативные решения,

 

необходимо приобщать студентов к научным исследованиям [32, 41, 73, 109, 125, 126, 153, 168, 181].