№ з/п | Матеріал | Показання до проведення дослідження | Забір матеріалу для дослідження |
Кров | Клінічна картина сепсису; гарячкові стани неясної етіології; підозра на інфекційні захворювання | Забір проводять до початку АБТ або через 8-10 годин після введення лікарського препарату, необхідних для його виведення з організму. Забір проводять на початку ознобу при підйомі температури за допомогою безпечних вакуумних пристроїв, які дають змогу забору крові безпосередньо в закупорені пробірки/пляшки для транспортування та/або культивування. Голку після використання необхідно негайно нейтралізувати. За відсутності вакуумних пристроїв забір проводять стерильним одноразовим шприцом або системою для забору крові одноразового використання з дотриманням усіх правил асептики і засівають тут же на поживні середовища (подвійне і тіогліколеве) у співвідношенні 1:10 (кров у дорослих у кількості 10-15 см3, у дітей – 2-3 см3). Забір і посів здійснюють 2 особи: одна обробляє шкіру хворого на місці венепункції (70% спирт, потім 1-2% настоянка йоду протягом 30 секунд, спіралеподібними рухами в напрямку від центру венепункції до периферії), здійснює пункцію вени та забір крові, друга - над полум'ям спиртівки відкриває пробки флаконів, підставляє флакони з середовищем під струмінь крові з шприца або системи, фламбує шийки і пробки флаконів, закриває їх. Шкіру над пунктованою веною обробляють 70% спиртом для видалення залишку йоду. Посіви транспортують в термоконтейнерах окремо від іншого клінічного матеріалу в бактеріологічну лабораторію, де проводять подальше дослідження За неможливості негайного транспортування в бактеріологічну лабораторію (в нічний час) посіви крові залишають при температурі 35-37оС, або при кімнатній температурі до ранку. Вранці доставляють в лабораторію. Не слід брати кров з судинних катетерів, крім випадків, коли є підозра на катетерасоційовану інфекцію (далі - КАІ). При підозрі на КАІ досліджують судинний катетер. В асептичних умовах відрізають його дистальний (внутрішньосудинний) кінець біля 5 см, поміщують у стерильну пробірку і негайно доставляють в лабораторію. Висихання зразка не допускається! | |
Ліквор | Підозра на менінгіт, коматозні стани, неврологічні симптоми неясного генезу | Забір матеріалу здійснює лікар до початку антибактеріальної терапії. Місце пункції обробляють антисептиком (зазвичай таким, що містить йод) та 70% спиртом. Із спинномозкового каналу, лікар за допомогою люмбальної пункції, дотримуючись правил асептики, забирає ліквор у 3 стерильні пробірки, що герметично закриваються (по 1 см3 мінімум, за можливості - по 3-4 см3): пробірка № 1 - для біохімічних досліджень (визначення білка та глюкози); пробірка № 2 - для бактеріологічних досліджень, пробірка № 3 - для цитологічних досліджень (підрахунок клітин). Доставка в максимально короткі терміни при температурі 370 С (в термоконтейнері). За умови неможливості негайно доставити ліквор в лабораторію, як виключення, його засівають на чашки з шоколадним і кров’яним агарами та декілька крапель вносять в середовище для контролю стерильності (тіогліколеве). Поміщають посіви в термостат з температурою 37±1оС і намагаються якнайшвидше відправити до лабораторії, але не пізніше 2 годин після забору матеріалу. При підозрі на туберкульозну або грибкову етіологію менінгіту відбирають не менше 10 см3 ліквору. У всіх випадках підозри на менінгіт для мікробіологічного дослідження також забирають матеріал з передбачуваного джерела інфекції | |
Виділення дихальних шляхів, вміст трахеї, внутрішня поверхня інтубаційної трубки | Запальні захворювання дихальних шляхів: пневмонії, бронхіти, плеврити, бронхоектатична хвороба, абсцес легенів та ін. | Досліджують ранішню порцію мокроти. Перед збором мокроти хворий повинен почистити зуби, прополоскати рот кип'яченою водою або слабким розчином антисептика. Мокроту збирають в стерильний посуд з широким отвором (найбільш інформативне дослідження мокроти, отриманої при бронхоскопії). Зберігають мокроту до дослідження в холодильнику при температурі 40 С не більше 2 – 3 годин. При більш тривалому зберіганні гинуть малостійкі види мікроорганізмів (стрептококи), розвиваються процеси бродіння і загнивання, спотворюючи результати дослідження. Мазки з внутрішньої поверхні інкубаційної трубки беруть тампонами з використанням відповідних транспортних систем | |
Виділення верхніх дихальних шляхів | Захворювання носа і ротоглотки, визначення бактеріоносійства | Виділення з носа беруть стерильним ватним тампоном, який вводять в глибину порожнини носа. Матеріал з носоглотки беруть стерильним задньоглотковим тампоном, із зіву - зволоженим ватним тампоном. Тампони поміщають в стерильні пробірки. Допускається зберігання тампонів з матеріалом в холодильнику не більше 2–3 годин | |
Виділення ран і випотів, пупочна рана, пупочний катетер | Ознаки гнійно-септичної інфекції | Матеріал забирають стерильним ватним тампоном з глибини рани до обробки її антисептиками. За наявності дренажу виділення беруть стерильним шприцом і переносять, з дотриманням правил асептики, в стерильну пробірку або анаеробний флакон. Шматочки тканин, що видаляють при обробці рани, відправляють в лабораторію у стерильних чашках Петрі. У випадках підозри на ексудат, при дотриманні правил асептики, пунктують голкою порожнину, відсмоктують вміст за допомогою шприца і переносять, з дотриманням правил асептики, у флакон з середовищем для культивування анаеробів. Матеріал з пуповини забирають з дотриманням правил асептики двома стерильними тампонами обертальними рухами від центру до периферії. Один з них використовують для мікроскопії, інший - для посіву. Шкіру навколо пуповини попередньо обробляють спиртом або іншим антисептиком, гній видаляють стерильною серветкою | |
Виділення з очей | Запальні захворювання кон'юнктиви ока, слизової оболонки повік, слізного мішка, рогівки. Підвищена сльозотеча у новонароджених | Стерильним ватним (тонким) тампоном, бактеріологічною петлею або стерильною очною паличкою (не раніше ніж через 5-6 годин після приймання медикаментів та процедур) забирають гнійні виділення з внутрішньої поверхні нижнього віка до внутрішнього кута очної щілини. Необхідно стежити, щоб вії при морганні не торкалися тампона. За відсутності видимого гною користуються тампонами, змоченими стерильним ізотонічним розчином. При заборі матеріалу з країв віка скориночки гною видаляють пінцетом. Матеріал беруть з язви у підстави вій. Секрет із слізного мішка беруть стерильним ватним тампоном після обережного масажу. Тампони поміщають в стерильні пробірки. Допускається зберігання тампонів з матеріалом в холодильнику не більше 2-3 год. Матеріал з рогівки беруть платиновою петлею після місцевого знеболювання. Мазки для первинної мікроскопії виконують паралельно із збором матеріалу для мікробіологічного дослідження | |
Виділення з вуха | Запальні захворювання середнього вуха і зовнішнього слухового проходу | Виділення із середнього вуха беруть стерильним ватним тампоном. Найбільш достовірні результати одержують при пункції середнього вуха через барабанну перетинку, яка не прорвалася. При зовнішньому отиті шкіру прилеглих областей попередньо обробляють спиртом або іншим антисептиком, щоб при узятті матеріалу не було контамінації тампона сапрофітною мікрофлорою. Тампони поміщають у стерильні пробірки. Допускається зберігання тампонів з матеріалом у холодильнику не більше 2-3 годин | |
Виділення з жіночих статевих органів | Підозра на інфекційну природу патологічного процесу. Жінки, які не обстежені. Жінки з рецидивним кольпітом (забір у приймальному відділенні) | Вульва, стінки піхви. Виділення беруть стерильним ватним тампоном. При запаленні бартолінієвих залоз проводять їх пункцію, при розкритті абсцесу залози вміст беруть стерильним ватним тампоном. Піхва. Після введення дзеркала і підйомника матеріал для дослідження беруть стерильним тампоном із заднього склепіння або з патологічно змінених ділянок слизової. Матеріал для посіву повинен бути взятий до проведення мануального обстеження. Шийка матки. Вагінальну частину шийки матки ретельно обробляють тампоном, змоченим стерильним фізіологічним розчином або дистильованою водою. Після цього тонким ватним тампоном, уведеним в цервікальний канал, не торкаючись стінок піхви, беруть матеріал. Для посіву може бути використаний зішкріб слизової, отриманий при діагностичному вишкрібанні стінок цервікального каналу. Матка. Матеріал береться за допомогою спеціальних інструментів типу шприца-аспіратора, що має на зонді зовнішнє покриття. Після проходження зондом цервікального каналу в порожнині матки розкривають його зовнішню оболонку і аспірують вміст. Після цього закривають зовнішню оболонку і виводять зонд із матки. Придатки матки. При запальному процесі в придатках матки матеріал з осередку інфекції (гній, ексудат, шматочки органів) береться або при оперативному втручанні, або при проведенні діагностичної пункції | |
Сеча | Запальні захворювання сечовивідних шляхів. Гострий пієлонефрит, бактеріурія, піурія | Забір проводять до початку АБТ, вранці після ретельного туалету зовнішніх статевих органів (ретельно вимити руки, помити статеві органи, з використанням стерильних марлевих серветок і теплої мильної води в напрямку спереду назад; промити статеві органи ще раз теплою водою і витерти стерильною серветкою. Протягом усієї процедури статеві губи повинні бути розширеними, пальцями їх не торкатись). У стерильний посуд збирають середню порцію вільно випущеної сечі в кількості 3-5 см3. Відбір сечі за допомогою катетера бажано уникати внаслідок ризику інфікування сечових шляхів. Катетеризацію проводять у випадках – якщо хворий нездатний до самостійного виділення сечі або для розмежування запального процесу в нирках і сечовому міхурі. З цією метою сечовий міхур опорожняють і вводять у нього 50см3 розчину, що містить 40 мг неоміцину і 20 мг поліміксину. Через 10 хвилин беруть проби сечі для дослідження. При локалізації процесу в сечовому міхурі сеча залишається стерильною. При інфікуванні нирок відмічається бактеріурія. Мікробіологічне дослідження сечі проводять якнайшвидше після її отримання від хворого (від моменту забору проби сечі до початку дослідження в лабораторії повинно проходити не більше 30 хвилин), оскільки мікроби, що знаходяться в сечі, швидко розмножуються при кімнатній температурі, що може дати помилкові результати при визначенні ступеня бактеріурії | |
Випорож-нення | Діагностика кишкових інфекцій, хронічних дисфункцій, дисбактеріозу кишечнику. Контроль при виписуванні хворих гострими кишковими інфекціями із стаціонару. Виявлення бактеріоносійства | Для досліджень відбирають переважно нативний матеріал. Для цього використовують ретельно вимиті, без залишків деззасобів судна або горшки. На дно їх можна покласти лист чистого паперу. У дітей матеріал забирають з пелюшки або памперса. Матеріал забирають стерильним шпателем і поміщають в стерильний посуд. При необхідності вивчення мікрофлори запально змінених ділянок слизової оболонки товстого кишечнику забір вмісту проводять при ректороманоскопії. У деяких випадках матеріал забирають за допомогою ректального тампона з використанням транспортного середовища типу Кері-Блер (універсальний консервант). При цьому пацієнт повинен лягти на бік з притягнутими до живота стегнами. Тампон уводиться в задній прохід на глибину 5-6 см. У залежності від мети дослідження як консерванти використовують гліцеринову суміш, фосфатно-буферну суміш, 0,1% пептонну воду, тіогліколеве середовище тощо | |
Амніотична рідина | Діагностика хоріоамніоніта і внутрішньоамніо-тичної інфекції | Амніотичну рідину отримують шляхом аспірації, за допомогою внутрішньоматково-го катетера. Перші 5-7 см3 відкидають для зниження ризику контамінації проби мікрофлорою нижніх статевих шляхів. Подальшу порцію амніотичної рідини збирають в кількості 5-7 см3 в стерильну пробірку і негайно доставляють у лабораторію. Амніоцентез не використовують унаслідок ризику для матері та плода | |
Грудне молоко | Діагностика маститу | Ретельно миють руки і груди. Соски і навколососкову область ретельно обробляють окремими тампонами, зволоженими 70% спиртом (кожну залозу обробляють окремим тампоном). Перші 5-7 см3 молока виливають. Подальшу порцію молока збирають в кількості 5-7 см3 в стерильну пробірку (склянку) і негайно доставляють в лабораторію. Молоко, зціджене напередодні, дослідженню не підлягає | |
Матеріал, отриманий на операції або секції | Ознаки гнійно-септичної інфекції | Узятий матеріал поміщають в стерильний посуд і негайно направляють до лабораторії, забезпечивши температурні умови 6±2о С |
Директор Департаменту організації та розвитку медичної допомоги населенню Моісеєнко Р.О. | Директор Департаменту державного санітарно-епідеміологічного нагляду Пономаренко А.М. |