Глобалізація в системі ЗМК.

ЗМК: поняття, функції, концепції діяльності, явище глобалізації

ЗМК – матеріальний компонент комунікативного процесу; виражають собою спосіб передачі, збереження, виробництва й поширення культурних цінностей у суспільстві;технічні засоби (преса, радіо, кінематограф, телебачення, комп’ютерні мережі), за допомогою яких здійснюється поширення інформації на кількісно більш розсереджені території.

ЗМК – соціальний інститут, бо роблять вплив на соціалізацію населення: допомагають засвоювати широкий спектр соціальних норм і цінностей, а для деяких категорій населення є системою неформальної освіти

Функії ЗМК:

• інформування громадян про найважливіші події (доповнює діяльність усіх інститутів суспільства);

• критики й контролю, реалізація якої спирається на громадську думку та закон;

• артикуляції та інтеграції, що сприяє об'єднанню та згуртуванню суспільних інтересів, є умовою для формування впливової опозиції;

• мобілізації, яка спонукає людей до певних політичних дій (або свідомої бездіяльності);

• інновації, що виявляється в ініціюванні політичних змін шляхом постановки важливих проблем перед владою й громадськістю;

• формування громадської думки з ключових питань суспільного життя;

• оперативна, яка полягає в обслуговуванні ЗМК політики певних партій, громадських рухів, соціальних груп.

 

Загальні необхідні умови для функціонування ЗМК: аудиторія, соціальна значимість інформації, наявність технічних засобів.

 

Історія становлення та функціонування мас-медіа виокремила такі основні концепції діяльності ЗМК:

1. Авторитарна концепція. Сформувалася у XVI—XVII ст. і визначала основне покликання преси — підтримку й сприяння політиці уряду та служіння державі.

2. "Правдива концепція". Зародилась наприкінці XVII ст. (Д. Мільтон, Дж Локк, Д. Мілль) і ґрунтувалася на свободі волі та декларувала такі цілі преси: інформування, продаж, сприяння дозвіллю та контроль за діями уряду.

3. Тоталітарна концепція. Виникла наприкінці XIX ст. (В. Ленін), зміцнилася у першій половині XX ст. (Й. Сталін, А Гітлер, Й. Геббельс, Мао Цзедун) і передбачала необхідність ведення ідеологічної боротьби з класовим ворогом.

4. Концепція соціальної відповідальності преси. Утвердилася в середині XX ст. (Т. Петерсон, А. Катля, А. Каде та ін.), виходила з таких цілей мас-медіа: інформування, продаж, сприяння дозвіллю та переведення конфліктів у план дискусії.

5. Концепція свободи преси. Ознаки: відокремлення новин від коментарів, відкритість урядової інформації, відсутність цензури. Свободу преси в сучасних умовах варто розглядати як свободу діяльності ЗМК.

ЗМІ та ЗМК – взаєморозташування сфер:

Є 2 погляди:

1. Сфера масової інформації включає в себе сферу масової комунікації та сферу масового спілкування, які водночас можуть самостійно функціонувати як окремі способи поширення інформації.

2. Сфера просто інформації (інформування) – це початковий найпростіший етап поширення інформації в суспільстві, який передує комунікації, і разом з нею входить у найширшу сферу – спілкування.

Дослідники узагальнюють ці процеси у вигляді такої схеми:

Сфера інформації охоплює такі сфери, які поступово переходять одна в одну: 1). Сфера масового інформування. 2). Сфера масової комунікації. 3).Сфера масового спілкування. 4). Сфера масової інформації.

 

Глобалізація в системі ЗМК.

Глобалізація системи масової комунікації може розглядатися як процес конвергенції (зближення, уподібнення) гардвера(фізичних носіїв інформації) і софтвера(програмного забезпечення систем комунікації), коли інформаційні потоки більш ефективно контролюються й розподіляються на великих просторах завдяки поєднанню можливостей програмного й фізичного забезпечення систем комунікації. З використанням новітніх інформаційних технологій у кінці ХХ століття виникли глобальні системи масової комунікації, або глобальні ЗМК.