ЗМК: поняття, функції, концепції діяльності, явище глобалізації
ЗМК – матеріальний компонент комунікативного процесу; виражають собою спосіб передачі, збереження, виробництва й поширення культурних цінностей у суспільстві;технічні засоби (преса, радіо, кінематограф, телебачення, комп’ютерні мережі), за допомогою яких здійснюється поширення інформації на кількісно більш розсереджені території.
ЗМК – соціальний інститут, бо роблять вплив на соціалізацію населення: допомагають засвоювати широкий спектр соціальних норм і цінностей, а для деяких категорій населення є системою неформальної освіти
Функії ЗМК:
• інформування громадян про найважливіші події (доповнює діяльність усіх інститутів суспільства);
• критики й контролю, реалізація якої спирається на громадську думку та закон;
• артикуляції та інтеграції, що сприяє об'єднанню та згуртуванню суспільних інтересів, є умовою для формування впливової опозиції;
• мобілізації, яка спонукає людей до певних політичних дій (або свідомої бездіяльності);
• інновації, що виявляється в ініціюванні політичних змін шляхом постановки важливих проблем перед владою й громадськістю;
• формування громадської думки з ключових питань суспільного життя;
• оперативна, яка полягає в обслуговуванні ЗМК політики певних партій, громадських рухів, соціальних груп.
Загальні необхідні умови для функціонування ЗМК: аудиторія, соціальна значимість інформації, наявність технічних засобів.
Історія становлення та функціонування мас-медіа виокремила такі основні концепції діяльності ЗМК:
1. Авторитарна концепція. Сформувалася у XVI—XVII ст. і визначала основне покликання преси — підтримку й сприяння політиці уряду та служіння державі.
2. "Правдива концепція". Зародилась наприкінці XVII ст. (Д. Мільтон, Дж Локк, Д. Мілль) і ґрунтувалася на свободі волі та декларувала такі цілі преси: інформування, продаж, сприяння дозвіллю та контроль за діями уряду.
3. Тоталітарна концепція. Виникла наприкінці XIX ст. (В. Ленін), зміцнилася у першій половині XX ст. (Й. Сталін, А Гітлер, Й. Геббельс, Мао Цзедун) і передбачала необхідність ведення ідеологічної боротьби з класовим ворогом.
4. Концепція соціальної відповідальності преси. Утвердилася в середині XX ст. (Т. Петерсон, А. Катля, А. Каде та ін.), виходила з таких цілей мас-медіа: інформування, продаж, сприяння дозвіллю та переведення конфліктів у план дискусії.
5. Концепція свободи преси. Ознаки: відокремлення новин від коментарів, відкритість урядової інформації, відсутність цензури. Свободу преси в сучасних умовах варто розглядати як свободу діяльності ЗМК.
ЗМІ та ЗМК – взаєморозташування сфер:
Є 2 погляди:
1. Сфера масової інформації включає в себе сферу масової комунікації та сферу масового спілкування, які водночас можуть самостійно функціонувати як окремі способи поширення інформації.
2. Сфера просто інформації (інформування) – це початковий найпростіший етап поширення інформації в суспільстві, який передує комунікації, і разом з нею входить у найширшу сферу – спілкування.
Дослідники узагальнюють ці процеси у вигляді такої схеми:
Сфера інформації охоплює такі сфери, які поступово переходять одна в одну: 1). Сфера масового інформування. 2). Сфера масової комунікації. 3).Сфера масового спілкування. 4). Сфера масової інформації.
Глобалізація в системі ЗМК.
Глобалізація системи масової комунікації може розглядатися як процес конвергенції (зближення, уподібнення) гардвера(фізичних носіїв інформації) і софтвера(програмного забезпечення систем комунікації), коли інформаційні потоки більш ефективно контролюються й розподіляються на великих просторах завдяки поєднанню можливостей програмного й фізичного забезпечення систем комунікації. З використанням новітніх інформаційних технологій у кінці ХХ століття виникли глобальні системи масової комунікації, або глобальні ЗМК.
