Як безвимірний показник рейтингова оцінка має дві особливості. По-перше, під час визначення стану об’єкта вона може розраховуватися з використанням як кількісних, так і атрибутивних показників у різних поєднаннях; по-друге, в більшості запропонованих методик розрахунку рейтингових оцінок вирішальним для прийняття підсумкового рішення є не числове значення оцінки, а порядок розташування об’єктів (впорядкування всередині вибірки). Рейтингова оцінка найповніше характеризуватиме стан об’єкта, якщо до її складу включити показники, які з різних боків висвітлюють проблему, що вивчається. Надійний кінцевий результат може бути отриманий лише за умови, що дослідник має відповідний досвід щодо аспекту дослідження проблеми і відтак може провести чітку класифікацію показників. Як правило, з метою зменшення витрат у більшості випадків показники обираються на основі існуючих класифікацій, а також поточної статистичної інформації. Але навіть при цьому вибір показників є складним процесом і загалом певною мірою залежить від інтуїції та досвіду дослідника.
17.Що таке конкурентоспроможність продукції і де проявляється її рівень?
Сукупність якісних і вартісних характеристик продукції, що сприяють створенню переваги даного продукту перед продуктами-конкурентами в задоволенні конкретної потреби покупця, визначає конкурентноздатність продукції. Тобто конкурентноздатність продукції визначається трьома необхідними елементами: властивостями даної продукції; властивостями конкуруючих продуктів; особливостями споживачів.
18.Як споживач оцінює товар на ринку? Які параметри чи їх співвідношення дозволяють йому зробити вибір?
Щоб продукція задовольняла потреби покупця, вена повинна відповідати визначеним параметрам. Слід розрізняти параметри та показники конкурентноздатності.
Параметри конкурентноздатності — це, найчастіше, кількісні характеристики властивостей продукції, що враховують галузеві особливості оцінки його конкурентноздатності.
Параметри конкурентноздатності залежать від виду й складності виробу в технічному та експлуатаційному відношенні, а також від потрібної точності оцінки методів дослідження та інших зовнішніх факторів Розрізняють окремі групи параметрів конкурентноздатності: технічні, економічні, нормативні (різних типів).
Параметри призначення характеризують області використання продукції й функції, які вона покликана виконувати.
Безліч параметрів конкурентноздатності продукції можна також подати у вигляді набору споживчих і економічних параметрів.
Споживчі властивості характеризуються комплексом "твердих" і "м'яких" споживчих параметрів.
"Тверді" параметри описують найважливіші функції продукції, й пов'язані з нею основні характеристики, зміна або заміна яких може проводитися у визначених, заданих конструктивними принципами виробу межах.
19.У чому полягають основні методологічні засади оцінювання конкурентоспроможності продукції?
Оцінку конкурентноздатності товару виконують зіставленням параметрів аналізованої продукції з параметрами бази порівняння. Від вибору бази порівняння в значній мірі залежить правильність результату оцінки конкурентноздатності й прийняття рішення. Базою порівняння можуть виступати: потреба покупців; величина необхідного корисного ефекту; конкуруючий товар; гіпотетичний зразок; група аналогів.
Для оцінки конкурентноздатності продукції використовують диференціальний, комплексний і змішаний методи оцінки.
Диференціальний метод заснований на використанні одиничних параметрів аналізованої продукції, бази порівняння та зіставленні параметрів.
Диференціальний метод дозволяє визначити, чи досягнутий рівень конкурентноздатності, за якими показниками він не досягається, які з параметрів більше всього відрізняються від базових. Але цей метод не враховує вплив вагомості кожного параметра на прихильність покупців при виборі продукції.
Комплексний метод застосовують у випадку, коли для характеристики якості товару використовується сукупність параметрів, що описують яку-небудь властивість. Він заснований на використанні комплексних (групових, інтегральних, узагальнених) показників або зіставленні питомих корисних ефектів продукції, що аналізується.
При змішаному методі оцінки конкурентноздатності продукції використовують частину параметрів, розрахованих диференціальним методом, і частину параметрів, розрахованих комплексним методом.
20.Назвіть основні етапи загальної процедури оцінки конкурентоспроможності продукції. Які з них виконуються послідовно, а які можна здійснювати паралельно у часі?
Оцінка конкурентоспроможності конкретного підприємства передбачає проведення такої роботи:
1 етап – визначення кола підприємств-конкурентів.
2 етап – збір інформації про діяльність підприємств-конкурентів.
3 етап – формування системи оціночних показників.
етап – обробка інформації та отримання узагальнюючої оцінки рівня конкурентоспроможності підприємства.
Оцінка конкурентоспроможності може проводитися різними методами:
- метод різниць;
- метод рангів;
- метод балів;
- метод “еталону” (графічний метод).
21.Як обчислюються одиничні, групові та інтегральний показники конкурентоспроможності?
Груповий показник поєднує одиничні показники однорідної групи параметрів (технічних, економічних) за допомогою вагових коефіцієнтів, визначених експертним способом, які уточнюють у процесі моніторингу споживчої поведінки. Порівняння можна проводити а табличній формі, при цьому показники вибирають залежно від типу продукту.
Одиничний показник відображає відсоткове співвідношення показників одного й того самого параметра порівнюваних товарів. Груповий показник поєднує одиничні показники та характеризує ступінь задоволення потреби загалом.
Інтегральний показник конкурентоспроможності товару щодо то-вару-зразка — це числова характеристика конкурентоспроможних товарів, що є відношенням групового показника за технічними параметрами до групового показника за економічними параметрами
22.Що таке «ціна споживання» продукції? Як її обчислюють?
Ціна споживання - це сума ціни продажу й усіх витрат покупця (користувача), що мають місце протягом терміну експлуатації (використання) товару. Конкурентоспроможність товару характеризується параметрами якості і ціни споживання. ціна споживання складається із відпускної ціни товару і вартості його споживання (усіх витрат, які несе споживач під час використання товару)
