Облік ушкоджень листя на деревах

Оглядають дерево і знайомляться з характером ушкоджень листків (скелетування, вирізи, міни, галли), стовбурів, гілок, квіток, плодів і ін., а також зі слідами життєдіяльності тваринних організмів (екскременти, павутина тощо).

На кожному дослідженому дереві підраховують або збирають на декількох гілках на різних висотах певну кількість листків і обчислюють відсоток листків з галлами, мінами або іншими ушкодженнями. Зібраний матеріал переносять у банки, пакетики, пробірки і зберігають до обробки і точного визначення. Обробка матеріалу полягає у:

1) вивченні видового складу,

2) біології розвитку шкідників,

3) встановленні зв'язку тварини з рослиною,

4) з'ясуванні характеру шкоди,

5) виявленні паразитів цих комах.

Результати обліку заносять у щоденник або картку.

Облік галоутворювачів комах, що мінують та інших мешканців крони. Багато з рослиноїдних безхребетних, зокрема, нематоди, кліщі, личинки багатьох комах: галиці, горіхотворки, товстоніжки, деякі довгоносики, златки, окремі види пильщиків і багато інших, харчуючись соками рослин, викликають патолого-анатомічні і фізіологічні зміни тканин рослини, що виявляється в утворенні галлів. Личинки інших роблять анатомічні зміни тим, що прокладають у листках ходи (міни).

Облік галлів. Для обліку збирають галли вручну на нижніх частинах крони і за допомогою секатора — у середній і верхній частинах. Іноді обмежуються лише підрахунком на 1000 листків (пагонів), узятих в різних частинах крони. На трав'янистих рослинах для обліку беруть певну кількість рослин (100, 1000) і підраховують відсоток з галлами. Таким шляхом установлюють наявність, зустрічальність і рясність галлів. Ці дані дадуть можливість обчислити коефіцієнт спільності між окремими об'єктами.

Галли беруть разом з рослиною, на якій вони знайдені. Для визначення потрібно зберегти галли у вигляді гербарію ушкоджень.

Облік мін. Мінують листки представники багатьох груп комах. Міни мають вигляд плям або звитих смужок, що добре виділяються на листку своїм білим чи чорним забарвленням. Усередині міни помітні екскременти личинки у вигляді темних зерняток, паличок або ниток. На хвоїнках міни мають вигляд смужок.

Збирають міни вручну; на деревах і чагарниках для обліку беруть одні тільки листки. На трав'янистих рослинах з невеликими листками краще брати частину стебла з листками. Облік роблять прямим підрахунком у пробі (1000 листів) листів з мінами. Зібрані листки засушують звичайним способом і зберігають у конвертах чи пакетиках. В один пакет кладуть листки, зібрані в даному біотопі тільки з одного роду (виду) рослини. На етикетках обов'язково вказують наукову назву рослини.

Облік за екскрементами. Листогризучих комах крони (гусениць непарного і кільчастого шовкопрядів, листовійок і т.д.) можна підраховувати за екскрементами. Для цього під обстежуваним експериментальним деревом розчищають поверхню ґрунту, підстилають тканину або аркуші світлого паперу (розміром 1—2 м²)або ж підкладають посудину (корито, таз) певного розміру, а також дощечки (40х40 см) змазані липкою речовиною і закріплені горизонтально на стовпчиках певної висоти, які часто застосовують лісники. Зазначені предмети залишають під деревом на певний час, тут збираються екскременти з визначеної частини рослини або з усієї крони. Підрахунок краще робити, зваживши екскременти, отримані з облікової площі, які неважко перерахувати у кількість екскрементів на всю крону. Установивши експериментальним шляхом середню кількість екскрементів, що виділяє одна гусениця за відповідний відрізок часу, визначають кількість гусениць на дереві.

Облік пошкодження. Діяльність рослиноїдних безхребетних у біоценозах має найрізноманітніші наслідки. Ступінь об'їдання листя визначають за п’ятибальною шкалою:

1 бал — сліди ушкоджень — листки об'їджені до 5%;

2 бали — слабке ушкодження на 5—25%;

3 бали— середнє 25—50%;

4 бали —сильне 50—75%;

5 балів — повне 75—100%.

При характеристиці пошкодження рослин попелицями враховують ступінь заселення рослини цими комахами за чотирибальною шкалою:

0 бал — попелиці на рослині відсутні;

1 бал — присутні окремі попелиці;

2 бали — поодинокі екземпляри попелиць заселяють 50% листя;

3 бали – колонії попелиць займають більше 50% листя.

 

Рекомендована література

1)Іванців В.В.Тотальні мікропрепарати і колекції безхребетних тварин / В.В. Іванців. – Луцьк: Вид-во ВДУ, 2001. – 162 с.

2)Пілюшенко В.Л. Наукове дослідження: організація, методологія, інформаційне забезпечення. / В.Л. Пілюшенко, І.В. Шкрабак, Є.І. Словенко. – К.: – 2004. – 206 с.

3)Райков Б.Е. Зоологические экскурсии / Б.Е. Райков, М.Н. Римский-Корсаков. – М.: Топикал, 1994. – С. 14–28.

4)Шейко В.М. Організація та методика науково-дослідницької діяльності / В.М. Шейко, Н.М. Кушнаренко. – К.: Знання – Прес, 2003. – 295 с

4)Фасулати К.К. Полевое изучение наземных беспозвоночных / К.К. Фасулати. – М.: Высш. шк., 1971. – С. 45 – 88.