Аналіз і оцінка результатів дослідження

До методики соціально-психологічної самоатестації групи як колективу

Словесна оціночна шкала
ніхто	майже ніхто	меншість	половина	більшість	майже всі	всі	важко сказати
Якісна оціночна шкала
							-

 

Свою групу ви будете оцінювати по кожному із 75 суджень окремо, користуючись при цьому наявним у вас бланком і шкалою, поданій у верхній її частині. Порядок роботи з методикою такий: після того як вам буде зачитане перше судження, ви повинні будете оцінити по ньому свою групу й обрану вами оцінку поставити справа від номера відповідного судження на бланку. Потім зачитується друге судження і процедура повторюється багаторазово доти, поки кожний із вас не оцінить свою групу по всім 75 судженнях».

Зауваження. Якщо по тому або іншому судженню випробуваний не в змозі оцінити свою групу, то в бланк замість конкретної цифрової оцінки вноситься прочерк «-», що відповідає останньому пункту словесної оцінної шкали «важко сказати». Необхідно, проте, намагатися, щоб цих прочерків було якнайменше.

 

Після того як усі бланки заповнені членами групи, проводяться аналіз і оцінка результатів дослідження.

Аналіз і оцінка результатів дослідження

У першу чергу при аналізі результатів дослідження вирішується питання про довіру відповідям випробуваних. Рішення про довіру приймається на таких двох основах:

1.Якщо відповіді випробуваних на всі контрольні питання, поставлені в бланку під номерами 15, 30, 45, 60 і 75 виявилися стандартними, тобто рівними 0 балів. Справді, саме таку оцінку по всім цим питанням повинен проставити уважний і сумлінно виконуючий свою справу випробуваний, тому що насправді немає жодної людини, хто б «ніколи і ні в чому не помилявся» (15-е питання), «ніколи і ні в чому не сумнівався» (30-е питання), «завжди і в усім був правий» (45-е питання), «умів робити усе на світі» (60-е питання) і «на будь-яке питання міг дати правильну відповідь» (75-е питання).

Часто зустрічається така ситуація, коли в тому самому бланку є правильні і неправильні відповіді на контрольні питання. Тоді приймається компромісне рішення:

частина бланка, де зустрілися помилкові відповіді, бракується, а та частина, де відповіді на контрольні питання виявилися відповідними еталону, зберігається і використовується в процесі подальших підрахунків. Якщо, приміром, неправильна відповідь на контрольне питання зустрілася в другому рядку бланка, то він і попередній рядок, наприкінці якого не було контрольних питань, просто акуратно викреслюються з відповідного бланка.

2.Якщо серед різноманітних оцінок, наявних у бланку даного випробуваного, зустрічається не менше трьох різних, наприклад:

1, 3 і 5 або 2, 4 і 5. Зауважимо, що наявність не менше трьох різних оцінок у бланку відповідей випробуваного означає, що він достатньо добре розрізняє рівень розвитку в групі різних міжособистісних відношень.

Подальшому статистичному опрацюванню, що переслідує мету одержання оцінок, що характеризують рівень розвитку в групі різних міжособистісних відношень, підлягають тільки ті бланки випробуваних або їхньої частини, що витримали перевірку по пункту 1 і пункту 2.

Всі опрацьовані бланки, що виявилися придатними для статистичної обробки, спочатку розрізаються на вертикальні смуги так, як це показано на схемі 1, що являє собою зразок уже заповненого випробуваним і який виявився придатним для опрацювання. Лінії вертикального розрізу показані на ньому стовпчиками точок. Ці стовпчики наче відокремлюють один від одного стовпчики порядкових номерів суджень, які відносяться до окремих підшкал методики, разом з оцінками випробуваного по цим судженням.

 

1. 3	2. 4	3. 5	4. -	5. 3	6. 5	7. 6
8. -	9. 5	10. 4	11. 2	12. 4	13. 1	14. 6
16. 3	17. 6	18. 5	19. 3	20. 2	21. 3	22. 5
23. 4	24. 5	25. 4	26. 3	27. 1	28. 4	29. 4
31. 5	32. 3	33. 2	34. 1	35. 3	36. 5	37. 5
38. 4	39. 3	40. 2	41. 5	42. 6	43. 4	44. 6
46. 5	47. 3	48. 4	49. 5	50. 4	51. 6	52. 5
53. 3	54. 4	55. 5	56. 2	57. 3	58. 5	59. 6
61. 5	62. 3	63. 2	64. 4	65. 6	66. 5	67. 4
68. 3	69. 3	70. 4	71. 5	72. 4	73. 6	74. 5

 

Схема 1. Приклад розрізання заповненого і визнаного придатним для статистичного опрацювання бланку випробуваного в методиці СПСК

На такому етапі підготовки матеріалів до статистичного опрацювання отримані смуги, що містять порядкові номери суджень, які відносяться до однієї і тієї ж підшкали, наклеюються поруч один з одним на чистий аркуш паперу так, як це, наприклад, показано на схемі 2. (Для спрощення картини оцінки, зроблені випробуваним, на цьому рисунку не показані.) Кількість смуг, наклеєних на аркуш паперу, буде відповідати кількості визнаних придатними цілком або частково для подальшого статистичного опрацювання бланків випробуваних.

В результаті описаної процедури повинно утворитися 7 аркушів із наклеєними на них смугами, що відносяться до семи різних підшкал методики.

Зауважимо, що в деяких визнаних придатними для статистичного опрацювання бланках частина рядків може виявитися викресленою. У цьому випадку і на аркуші, поданому на схемі 2, будуть викреслені деякі цифри.

 

1.	1.	1.	1.	1.	1.	1.	1.	1.
8.	8.	8.	8.	8.	8.	8.	8.	8.
16.	16.	16.	16.	16.	16.	16.	16.	16.
23.	23.	23.	23.	23.	23.	23.	23.	23.
31.	31.	31.	31.	31.	31.	31.	31.	31.
38.	38.	38.	38.	38.	38.	38.	38.	38.
46.	46.	46.	46.	46.	46.	46.	46.	46.
53.	53.	53.	53.	53.	53.	53.	53.	53.
61.	61.	61.	61.	61.	61.	61.	61.	61.
68.	68.	68.	68.	68.	68.	68.	68.	68.

 

Схема 2. Приклад наклеєних на аркуш паперу вертикальних смуг від бланку випробуваного, що відповідають одній підшкалі методики СПСК.

Ці цифри не повинні прийматися в розрахунок у процесі статистичного опрацювання результатів (вважається, що в даному випадку відповідь випробуваного є невизначеною).

Тепер можна уже безпосередньо приступати до статистичного опрацювання отриманих результатів.

Спочатку обчислюються середні оцінки по кожному з 70 робочих суджень. Для того, щоб їх одержати, достатньо скласти бали, наявні в кожному рядку аркуша паперу з наклеєними на ньому стовпчиками цифр, і розділити отриманий результат на число підсумованих значимих цифр у даному рядку. Результат підсумовування і наступного розподілу записується справа від відповідного рядка оцінок із точністю до одного знаку після коми. Приклад подібних розрахунків показаний на схемі 3 для першого судження першої підшкали методики.

 

1.3 1.4 1.2 1.5 1.3 1.6 = 3,8

 

Схема З. Приклад обчислення середньої величини по першому судженню методики СПСК.

Прочерки («-») або закреслені цифри не вважаються значимими і при обчисленні середніх величин не враховуються. Якщо, наприклад, у відповідному рядку, складеному з 10 наклеєних на аркуш смуг, є один прочерк і одна закреслена цифра, то отримана сума ділиться на 8.

Зауваження. Якщо кількість значимих цифр, наявних у рядку, менше половини числа смуг, наклеєних на аркуш, то відповідна середня величина не обчислюється і вважається невизначеною. Замість неї справа після знаку рівності (схема 3) записується прочерк «-». Аналогічне правило підрахунку середніх величин діє і у всіх інших випадках, коли до них приходиться звертатися.

У результаті порядкового обчислення середніх оцінок за даними, що знаходяться в аркушах з наклеєними на них смугами, одержують 70 оцінок даної групи по приватним судженням, наявним у методиці. Ці оцінки, відповідно, характеризують ступінь розвиненості в групі, як колективі, сімдесятьох приватних видів відношень, відбитих у даних судженнях. На цьому перший етап статистичного опрацювання результатів завершується.

На наступному етапі, працюючи вже з даними, отриманими на першому етапі, можна обчислити середні показники розвиненості в групі тих відношень, що відбиті в семи підшкалах методики: відповідальності, колективізму, згуртованості, контактності, відкритості, організованості та інформованості. Для цього достатньо на кожному аркуші паперу з наклеєними смугами скласти отримані середні оцінки по вертикалі і суму розділити на число цих оцінок (маються на увазі ті середні оцінки, приклад яких показаний на схемі 3 справа після знака рівності). Нижче показано, як це робиться.

= 3,1 = 4,0 = - = 4,1 = 3,9 = 2,4 = - = 5,0 = 3,3 = 2,7 --------- 3,6

Приклад розрахунку середньої величини для підшкали^*

^*Первинні дані для спрощення не показані.

 

Обчислена в даному прикладі середня величина, що характеризує рівень розвитку відношень, пов’язаних з однієї з підшкал методики, поданий справа внизу під рисою. Вона отримана в результаті підсумовування всіх цифр, що знаходяться у вертикальному стовпчику, і ділення суми на 8 (дві приватні оцінки відсутні, а замість них стоять прочерки, тому ділення провадиться не на 10, а на 8).

На третьому етапі статистичного опрацювання обчислюють загальну оцінку вивченої групи як колективу. Для цього достатньо скласти всі середні по підшкалам, отримані на попередньому етапі статистичного аналізу, і розділити суму на число таких середніх (воно може бути рівним 7, якщо всі середні оцінки по окремим підшкалам були отримані, або менше, якщо частина таких оцінок відсутня).

Таким чином, у результаті трьох етапів проведеного статистичного аналізу одержують три типи оцінок групи як колективу:

1.Приватні оцінки ступеня розвиненості в ньому 70 видів відношень, що відбиті у відповідних 70 судженнях методики.

2.Середні оцінки 7 видів відношень більш загального плану, відбитих у відповідних 7 підшкалах методики.

3.Одну загальну оцінку рівня розвиненості усіх відношень у даній групі, що одночасно є показником рівня розвитку даної групи як колективу.

Всі ці дані потім вносяться в спеціальну діаграму, яка називається соціально-психологічним рельєфом групи. На рис.1 показаний не заповнений зразок такої діаграми, а на рис.2 — із уже внесеними в нього статистичними показниками трьох описаних вище типів: 1-3.

Соціально-психологічний рельєф групи як колективу є круговою діаграмою, на якій за допомогою ламаної кривої і в цифрах зображуються різні оцінки, що характеризують рівень розвитку даної групи. Сім великих секторів рельєфу послідовно, по годинній стрілці, представляють підшукали методики, назви яких уписані по периметру рельєфу. Відразу під цими назвами наведені номери тих суджень методики СПСК, які входять в кожну підшкалу.

 

Рис.1. Зразок матриці соціально-психологічного рельєфу до методики СПСК

 

 

 

Рис.2. Соціально-психологічний рельєф групи як колективу