Розрахувати СКП для актової зали, що знаходиться у місті Тернопіль.
Середня температура найбільш холодного місяця - -21 °C;
Середня температура найбільш теплого місяця - +26,8 °C;
Габаритні розміри в плані 18х24х4 м, внутрішній об’єм зали V — 1728 м3;
Кількість глядачів n— 190 чол. робота, відноситься до категорії легкої за умовами комфортності необхідно цілий рік підтримувати у залі температуру повітря t = 22 ± 0,5°С при відносній вологості фв = 60 ± 5%;
За розрахункові прийняті параметри Б зовнішнього повітря
Припустима швидкість руху повітря в зоні = 0,3 м/с;
Рециркуляція повітря припустима, оскільки процес не супроводжується виділенням шкідливих речовин першого, другого і третього класів небезпеки;
Повні тепловиділення в приміщенні від людей при стані спокою 105 Вт на людину, вологи 
42 г/год [5].
4.1 Розрахунок для теплого періоду
1. Знаходимо розрахункову температуру зовнішнього повітря tn і ентальпію. Параметри внутрішнього повітря t і φв приймаємо відповідно до завдання. Наносимо на І — d- діаграму крапки З і В, щохарактеризують відповідно стану зовнішнього і внутрішнього повітря, і виписуємо всі параметри, необхідні для розрахунків:
tн=26,8°C; Ін=57,4 кДж/кг; φн=54%, dн=12,1 г/кг.
І — d- діаграма з нанесеними процесами – додатоки.
Визначаємо необхідну корисну продуктивність системи кондиціювання і вентиляції(СКВ) для видалення явних тепловиділень. Відповідно до завдання в залі розміщено 190 чол,
Сумарні тепловиділення ∑QH =190∙105=19950 (Вт).
Знаходимо необхідну масову корисну продуктивність СКВ.
(4.1)
Знаходимо необхідну об’ємну корисну продуктивність СКВ.
(4.2)
Визначаємо загальні волого надходження в приміщення від людей:
(4.3)
Визначаю кутовий коефіцієнт:
(4.4)
Кількість свіжого повітря, що подається в приміщення:
(4.5)
де l – нормвана кількість повітря на 1 чол., 20 м 
/год.
Визначаю необхідну потужність охолоджувача:
(4.6)
Визначаю необхідну потужність калорифера:
(4.7)
де 
ентальпія відповідно в точках з, п, к1, кДж/кг (додаток).
Визначаю необхідну кількість води для повітряного охолоджувача:
(4.8)
де 
різниця температур в т. з і к1, °C (додаток).
4.2 Розрахунок для холодного періоду
Наносимо на діаграму т. зовнішнього і внутрішнього повітря, і будуємо процес обробки повітря в кондиціонері (додаток П).
Визначаю необхідну потужність калорифера першого підігріву:
(4.9)
Визначаю необхідну потужність калорифера другого підігріву:
(4.10)
де 
ентальпія відповідно в точках с, п, к1, кДж/кг (додаток П).
Таблиця 4.1 - Дані для вибору обладнання кондиціонера
| Період року |
|
|
|
|
|
|
| Теплий | - | - | 1076,534 | |||
| Холодний | - | - | - |
Відповідно до вище перерахованих даних вибираю витяжно – приточний центральний кондиціонер СS – 5 з теплообмінником, що обертається з максимальною витратою повітря - 7600 м3, фірми JUVENT (Польща), схема зборки наведена на листі 1.
5 Акустичний розрахунок
Розрахуємо рівень шуму, що надходить до приміщення гальванічного відділення від вентилятора ВЦ4-75-8, який під’єднаний до системи місцевої витяжки гальванічного цеху. В [6 таб. 12. 1] наведенні характеристики допустимого шуму для систем вентиляції А=80 дБ. Для визначення загальних октавних рівнів звукової потужності вентилятора для сторони нагнітання розраховують за [6 ф. 12. 1]:
, (5.1)
де 
- критерій шумності, дБ [6 таб. 17. 2];
Н- повний тиск, що створює вентилятор, Па;
Q – об’ємна витрата вентилятора, м3/с;
d - поправка на режим роботи вентилятора, дБ.
- поправка що враховує розподілення звукової потужності вентилятора по октавним полосам, дБ і приймається в залежності від типа вентилятора і частоти обертання по [6 таб. 12. 3];
- поправка, що враховує акустичний вплив приєднання повітровода до вентилятора [6 таб. 12. 4], дБ.
=65 .
Октавні рівні звукового тиску, що створюються в розрахунковій точці визначається за [6 ф. 17. 8]:
, (5.2)
де Ф – фактор направленості випромінення джерела шуму [6 рис. 12. 4];
r – відстань від геометричного центра шуму до робочої зони, м.
В ш – постійна приміщення,
(5.3)
де S – загальна площа стелі, пола, стін, м2;
- середній коефіцієнт звукопоглинання всіх поверхонь.
.
Висновок
Курсова робота складається з двох основних розділів: перший це – розробка систем вентиляції промислової будівлі; другий це – кондиціювання актової зали.
В першій частині було пораховано тепловий баланс приміщення, розраховані місцеві витяжні системи для термічного, гальванічного і станочного цехів, зроблений аеродинамічний розрахунок повітропроводів за результатами якого було підібране вентиляційне і очисне обладнання. Також для вище перерахованих цехів розрахована загальнообмінна вентиляція, підібрана оптимальна кількість повітророзподільних решіток і за результатами аеродинамічного розрахунку підібраний центральний кондиціонер.
В другій частині проекту було розраховано процеси обробки повітря для теплого і холодного періодів року підібраний центральний кондиціонер.
Література
1. СНиП 2.04.05-91*У Отопление, вентиляция и кондиционирование. Издание неофициальное. – Киев ЗНИИЭП, 1996. – 89 с.
2. Русланов Г. В., Розкин М. Я. Отопление и вентиляция жилых и гражданских зданий: Справочник. – Киев: Будівельник, 1983. – 272 с.
3. ДБН В.2.6 – 31:2006 - Теплова ізоляція будівель. – Київ, 2006. – 71 с.
4. Пономарчук І.А., Волошин О.Б. Вентиляція та кондиціювання повітря: Навчальний посібник. – Вінниця: ВНТУ, 2004.- 121 с.
5. Баркалов Б. В., Павлов Н.Н., и другие. Внутренние санитарно-технические устройства. В 3 ч. Ч. 3. Вентиляция и кондиционирование воздуха. Кн. 2 – 4-е изд., перераб и доп. –Москва: Стройиздат, 1992.- 416 с.
6. Внутренние санитарно-технические устройства. В 2-х ч. Под ред. И. Г. Староверова. Изд. 2-е, перераб. и доп. Ч.2. Вентиляция и кондиционирование воздуха. - М.: Стройиздат, 1977. - 502 с.
