Організаційні типи виробництва. Організаційний тип виробництва – класифікаційна категорія виробництва, яка враховує такі його властивості як широту номенклатури

Організаційний тип виробництва – класифікаційна категорія виробництва, яка враховує такі його властивості як широту номенклатури, регулярність, стабільність і обсяг випуску продукції.

У даний час розрізняють такі типи виробництва: масове, серійне, одиничне, змішане.

Таблиця 2

Характерні ознаки типів виробництва

Одиничним називають виробництво, в якому продукція виготовляється малим обсягом (в одиничному екземплярі), повторне виготовлення, як правило, не передбачається.

Серійним, називають виробництво визначеної номенклатури продукції партіями, які періодично повторюються. Серійне виробництво поділяється на дрібно-, середньо- і великосерійне в залежності від обсягів випуску продукції та періодичності заміни продуктів, що випускаються.

Масовим називають виробництво вузької номенклатури продукції у великих обсягах, як правило, на умовах безперервного виробництва.

Переваги кожного з організаційних типів виробництва наведено в табл. 3.

Тип виробництва характеризується коефіцієнтом спеціалізації (коефіцієнт закріплення операцій) робочих місць чи коефіцієнтом серійності (Кс), що визначається кількістю детале-операцій, які виконуються в середньому на одному робочому місці:

,

де M - число робочих місць;

m - середня кількість операцій, що виконуються при виготовленні кожної деталі;

b - кількість найменувань деталей, що обробляються даною групою робочих місць.

Цей коефіцієнт для масового виробництва орієнтовно складає від 1 до 3, для великосерійного – 4-10, середньосерійного – 11-20; дрібносерійного - більш 20.

Таблиця 3

Переваги організаційних типів виробництва

Незважаючи на загальну економічну ефективність масового та серійного типу виробництва, яка полягає у відносно низькій собівартості, зазначені організаційні типи мають ряд недоліків, зокрема орієнтація не на конкретного споживача з його індивідуальними запитами, а на усереднені стандарти і твердість технології, що обумовлює труднощі перебудови виробництва через наявність значної кількості спеціального устаткування й оснащення.