Республіка як форма державного правління

Республіка — це форма правління, при якій джерелом влади є народ, вищі органи держави обираються громадянами.

Найбільш розповсюдженою в сучасному світі формою правління є республіка. Джерелом влади в них є народна більшість, а вищі органи влади обираються громадянами. В залежності від того, хто формує уряд, кому від є підзвітним і підконтрольним, республіки підрозділяють на парламентську, президентську та змішану.

Розходження між президентським правлінням і парламентським пов’язується з принципом поділу влади. При президентській формі правління, по-перше, немає "дуалізму" виконавчої влади, тому що президент є і главою держави і главою уряду; по-друге, президент обирається безпосередньо всією нацією; по-третє, президент і парламент незалежні друг від друга, оскільки парламент не в змозі змістити президентський уряд за допомогою вотуму недовіри, а президент не може розпустити парламент.

При парламентській, по-перше, спостерігається "дуалізм" виконавчої влади, тобто поділ її між главою держави і кабінетом міністрів; по-друге, політична відповідальність кабінету міністрів перед парламентом; по-третє, можливий достроковий розпуск однієї чи обох палат парламенту главою держави.

Розрізняють два головних типи парламентаризму: "по-французькі" (велика кількість партій, неможливість стабільної парламентської більшості) і "по-англійські" (двопартійна система, однопартійна стабільна більшість у парламенті, сильна виконавча влада).

Види республік.

Республіки поділяються на парламентські, президентські та змішані (парла­ментсько-президентські).

Парламентська республіка характеризується утворенням уряду на парламентській основі і його формальною відповідальністю перед парла­ментом. Парламент здійснює по відношенню до уряду ряд функцій: фор­мує і підтримує його; встановлює фінансові рамки діяльності уряду; контролює уряд і може виражати йому вотум недовір'я тощо. Уряд наді­лений виконавчою владою, а нерідко і законодавчою ініціативою. Хоча керівник уряду (прем'єр-міністр, канцлер) офіційно не є главою держа­ви, реально він — перша особа в державі. Президент (якщо ця посада існує в державі) може бути обраний або парламентом, або зборами ви­борців, або безпосередньо народом. Його роль зводиться до представни­цьких і церемоніальних функцій (Німеччина, Італія, Фінляндія, Індія, Австрія, Туреччина).

Президентська республіка характеризується наявністю глави держа­ви — президента, який може об'єднувати повноваження глави держави та уряду. Президент сам призначає членів кабінету міністрів (уряд), які відповідальні перед ним, а не перед парламентом. У президентській рес­публіці існує жорсткий поділ влад, їх значна самостійність. Парламент може обмежити діяльність президента за допомогою законів і через за­твердження бюджетів. Президент може користуватися правом вето по відношенню до актів парламенту, може його розпустити, а парламент може при певних обставинах ініціювати процес відсунення президента від влади (СІЛА, Аргентина, Бразилія, Мексика, Росія).

Змішана республіка (парламентсько-президентська) об'єднує риси парламентської і президентської республіки, прагне поєднувати сильну президентську владу з ефективним контролем парламенту за діяльністю уряду. Її основна риса — подвійна відповідальність уряду: перед президентом і парламентом (Україна, Франція).