Будівельне гіпсове в`яжуче ДСТУ Б В.2.7-82:2010

ГІПСОВІ В’ЯЖУЧІ РЕЧОВИНИ

Гіпс (англ. gypsum, нім. Gips) — мінерал класу сульфатів.

Складається головним чином з двоводного сірчаного кальцію (кальцію сульфат CaSO₄·2H₂O).

Містить:

СаО – 32,54%;

SO₃ – 46,51%;

H₂O – 20,95%.

Супутні домішки:

пісок, вапняки, сірчисте залізо та інші, що додають йому бурий чи червонуватий відтінок. Домішки знижують технічні властивості гіпсу.

Сингонія моноклінна.

Густина - 2,3 г/см³.

Твердість - 1,5-2,0.

Колір білий.

Блиск скляний.

Розрізняють:

• гіпсовий шпат (напівпрозорі кристали);
• атласний шпат або уральський селеніт,
• алебастр (сніжнобілий тонкозернистий Ґ.).

За іншою класифікацією виділяють:

• крупнокристалічний (гіпсовий шпат)
• листовий
• лусчатий
• волоконний

Поширення у природі

ГІПС ЯК ГІРСЬКА ПОРОДА

• Гіпс - осадова гірська порода переважно з мінералу гіпсу.
• Використовується для одержання гіпсових в'яжучих матеріалів, як додаток до цементів, а також для виготовлення плит для внутрішнього облицювання.

Гіпс з місцевості Андамоока – Торренс (озеро), Південна Австралія.

Гіпс зустрічається в природі у вигляді кристалів груботаблеткового (пігулкового), призматичного та стовпчикового різновидів, двійників типу "ластівчиний хвіст" та агрегатів, серед яких виділяють крупнокристалічний, листуватий, волокнистий та цукроподібний різновиди.

Як домішки зустрічаються глиниста речовина, кварц, карбонати, органоґенні сполуки.

Звичайно гіпс утворює великі пластові осадові поклади разом з вапняками, мергелями, глинами і пісками.

Виникає також при гідратації ангідриту і як вторинний продукт окиснення сірчистих мінералів і сірки.

Крім того, гіпс зустрічається як перевідкладений матеріал при гідрохімічних реакціях.

Утворюється відкладанням з природних водних розчинів, наприклад на дні висихаючих морів.

Відклади гіпсу дуже численні (Татарстан, північ Європейської частини Росії, Башкирія, Україна, Кавказ та ін.).

 

Застосування

Гіпс має широке застосування. Розмолотий гіпс застосовують як добриво (гіпсування).

При температурі 120 — 200°С перетворюється в алебастр, що використовують для штукатурних робіт, для виготовлення форм у керамічному виробництві та різних виливків.

При температурі 600 — 700°С переходить в безводний ангідрит.

Виробництво

Світове виробництво гіпсу у 2001 р. становило 116 млн т.

Найбільші виробники: США, Іран, Канада.

Мінеральні різновиди

Гіпс, Франція

• гіпс атласний (застаріла назва селеніту);
• гіпс волокнистий (відміна гіпсу, яка зустрічається у вигляді орієнтованих агрегатів паралельноволокнистої будови);
• гіпс землистий (відміна гіпсу, яка зустрічається у вигляді землистих агрегатів);
• гіпс кістковий (застаріла назва ангідриту);
• гіпс кременистий (зернистий ангідрит, який застосовується як декоративний матеріал);
• гіпс кристалічний (відміна гіпсу, яка зустрічається у вигляді прозорих призматичних кристалів та широких пластинок);
• гіпс кубічний (застаріла назва ангідриту);
• гіпс паризький (штучна сполука, представлена переважно напівгідратом сульфату кальцію – 2CaSO₄xH₂O);
• гіпс пінистий (тонкопориста відміна опалу);
• гіпс пойкілітовий (кристали гіпсу, які містять захоплені при їх рості численні включення кварцу);
• гіпс репетецький (те саме, що гіпс пойкілітовий);
• гіпс тонкозернистий (біла або легко забарвлена щільна відміна гіпсу);
• гіпс шовковистий (селеніт);
• гіпс щільний (відміна гіпсу, яка зустрічається у вигляді тонкозернистих, щільних агрегатів).

Будівельне гіпсове в`яжуче ДСТУ Б В.2.7-82:2010

 

Гіпсові в'яжучі поділяють за призначенням на:

- будівельні – для виготовлення будівельних виробів і виконання будівельних робіт;

- формувальні – для виготовлення форм і моделей (у фарфоро-фаянсовій, керамічній та інших галузях промисловості);

- технічні – для використання у різних галузях промисловості.

Гіпсові в'яжучі поділяють залежно від тонини помелу (дисперсності) на класи, наведені в таблиці 1.

Гіпсові в'яжучі залежно від термінів тужавлення гіпсового тіста стандартної консистенції поділяють на групи, наведені в таблиці 2.

Таблиця 1 – Класи гіпсових в'яжучих

Назва класу гіпсового в'яжучого	Познака
Грубого помелу	І
Середнього помелу	II
Спеціального помелу	IIc
Тонкого помелу	III
Особливо тонкого помелу	IV

Таблиця 2 – Групи гіпсових в'яжучих

Назва групи гіпсового в'яжучого	Познака
Швидкотужавіюче	Ш
Нормальнотужавіюче	Н
Нормальнотужавіюче спеціальне	НС
Повільнотужавіюче	П
Особливоповільнотужавіюче	ОП

Гіпсові в'яжучі поділяють на марки залежно від границі міцності при стиску гіпсового тіста стандартної консистенції: Г-2, Г-3, Г-4, Г-5, Г-6, Г-7, Г-8, Г-9, Г-10, Г-13, Г-16, Г-19, Г-22, Г-25.

Умовна познака при замовленні та в іншій документації повинна складатись із назви продукції (гіпсове в'яжуче), призначення згідно з 4.1, познак марки згідно з 4.4, групи згідно з 4.3, класу згідно з 4.2 та познаки цього стандарту.

Приклад умовної познаки гіпсового в'яжучого будівельного марки Г-5, нормальнотужавіючого (групи Н), середнього помелу (класу II):

"Гіпсове в'яжуче будівельне Г-5 Н-ІІ ДСТУ Б В.2.7-82:2010".

До умовної познаки, за необхідності, виробник може додавати знак для товарів і послуг, зареєстрований в установленому порядку.

Будівельний гіпс (напівводний) CaSO₄^.0,5H₂O - є повітряне в`яжуче і одержується низькотемпературним випалом гіпсового каменю при температурі 170-200^oC, з проходженням наступної реакції:

 

CaSO₄ ^. 2H₂O ® CaSO₄ ^. 0,5H₂O + 1,5 H₂O­

 

Виробляють двох марок: ГВ-6; ГВ-8.

Марка будівельного гіпсу показує границю міцності на стиск гіпсового розчину normowego висушеного до сталої маси, при температурі 50 ^oC.

За ступенем подрібнення будівельний гіпс поділяють на грубомелений (ГВ-G) і тонкомелений (ГВ-D)

Терміни тужавіння: початок - > 3 i 6 хв; кінець< 30 хв

Міцність на стиск: через 2 год - 3,0 i 4,0 MПa,

після висушування до сталої маси - 6,0 i 8,0 MПa

Тверднення гіпсу (процес гідратації)

CaSO₄ ^. 0,5H₂O + 1,5 H₂O ® CaSO₄ ^. 2H₂O

розчинність CaSO₄^.2H₂O - 2,05 г CaSO₄ /l л води при темп. 20^oC

Для одержання пластичного гіпсового розчину придатного для формування, теоретичне відношення В/Г= 0,186;

для гіпсу b-модифікації В/Г» 0,7; R_cт = 5¸10 MПa

для гіпсу a-модифікації В/Г» 0,4; R_cт» 50 MПa.

Надмірна кількість води призводить до підвищеної пористості гіпсових виробів (r_p = 700-1300 кг/м³; l = 0,20-0,45 Вт/м К).

Застосування:

Гіпсові в'яжучі призначено для виробництва:

- будівельних та оздоблювальних виробів;

- сухих будівельних сумішей;

- виконання будівельних робіт;

- виготовлення форм і моделей у фарфоро-фаянсовій, керамічній; машинобудівній та інших галузях промисловості;

- стінових плит;

- плит для підлог;

- декоративних елементів для внутрішнього оздоблення будівель;

Недоліки надто швидко тужавіє, слабка корозійна стійкість по відношенню до сталевих елементів, значні втрати міцності виробів у вологих умовах.

 

Гіпс спеціальний

а) гіпс для шпаклювання

- будівельних виробів бетонних (Б),

- будівельних виробів гіпсових (Г),

- для затирання швів у гіпсокартоні (F)

б) гіпс для штукатурки

- для внутрішніх робіт механізованим способом (GTM),

- для будівельних робіт вручну (GTR),

в) клеї гіпсові

- для склеювання гіпсових панелей (P),

- для гіпсокартонних плит) (T)

Властивості гіпсу для штукатурних робіт:

- допустимий залишок на ситі 0,20 мм - 2%;

- початок тужавіння > 60 хв (B i G),

> 30 хв (F);

- границя міцності на стиск - 3,0 MПa;

Упакований гіпс слід зберігати в місцях захищених від дощу і вологи.

 

Ангідритове в’яжуче (CaSO₄)

Розчинний ангідрит A_III (при температурі 200^oC).

Нерозчинний ангідритA_II (при температурі 350^oC).

Активатори гідратації (лужні оксиди, вапно, цемент, портландцемент).

Естріх-гіпс - одержується при температурі випалу 850-1000 ^oC.

Початок тужавіння - близько 2 год, кінець - після 24 год; R₂₈ = 20 MПa.

 

 

Таблиця