Вступ військ Німеччини та Австро-Угорщини на територію УНР. Гетьманський переворот

Тема. Гетьманська держава П. Скоропадського

Мета: визначити основні положення Брест-Литовського мирного договору, причини падіння Центральної Ради, схарактеризувати внутрішню та зовнішню політику П. Скоропадського та причини падіння гетьманського режиму в Україні; вдосконалити навички роботи з джерелами інформації, вміння з’ясовувати причинно-наслідкові зв’язки, робити висновки та узагальнення; сприяти національно-патріотичному вихованню судентів.

Основні поняття: «Брест-Литовський мирний договір», «Українська держава», «Директорія».

Обладнання: карта, картки з документами, ілюстрації, мультимедійний проектор.

Тип заняття: лекція засвоєння нових знань.

План заняття

1. Брест –Литовський мирний договір і його значення для України.

2. Причини падіння Центральної Ради.

3. Внутріщня і зовнішня політика П. Скоропадського.

4. Причини падіння режиму П. Скоропадського

Хід заняття

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань судентів

Обговорення питання

• Коли та за яких обставин було встановлено радянську владу в Україні?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Викладач Установлення в Україні радянської влади відбувалося в умовах переговорів про мир, які 9 грудня 1917 р. з ініціативи більшовиків почалися між Росією і Німеччиною та її союзниками у Брест-Литовському.

Ці переговори поставили Центральну Раду в складну ситуацію. Спочатку серед членів Ради переважала проантантівська орієнтація. Але надії на допомогу Антанти булиілюзорними. До того ж існувала реальна загроза окупації України арміями Німеччини та Австро-Угорщини. Ці держави зазіхали на українські землі і мали всі шанси дістати згоду на її окупацію у ході переговорів з делегацією Радянської Росії.

За цих обставин уряд УНР звернувся до всіх воюючих і нейтральних держав з нотою, в якій заявив, що не визнає права Раднаркому Росії виступати на переговорах від імені народів усієї Росії і буде вести переговори з Німеччиною та її союзниками цілком самостійно.

Представники німецького командування вітали цю заяву і разом із союзниками Австро-Угорщиною, Болгарією і Туреччиною повідомили Центральній Раді, що чекають на її делегацію у Бресті-Литовському. 25 грудня делегація УНР у складі С. Голубовича, М. Левитського, М. Любинського. М. Полоза, О. Севрюка та С. Остапенка прибула до Брест-Литовська. Відкрився новий фронт боротьби за незалежність —дипломатичний.

ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Мирний договір у Брест-Литовську

Викладач. Отже, зазнавши поразки, Центральна Рада спробувала взяти реванш у зовнішньополітичній сфері.

28 грудня 1917 р. розпочалося перше пленарне засідання мирної конференції у Брест-Литовську, на якому міністр закордонних справ Австро-Угорщини граф О. Чернін від імені союзних держав визнав повноправним учасником переговорів присутню делегацію України.

Під час переговорів українська делегація мала обстоювати програму-максимум (включення до складу УНР усіх західноукраїнських земель — Східної Галичини, Закарпаття, Буковини, Підляшшя та Холмщини), а за несприятливих умов програму-мінімум (виокремлення західноукраїнських земель у коронний край з широкими автономними правами).

30 грудня 1917 р. у складі російської делегації участь у переговорах почав брати радянський уряд України, який тоді був на піднесенні і щоденно суттєво розширював територію свого впливу в Україні. Проте навіть за таких несприятливих обставин молода українська дипломатія зуміла зіграти на міждержавних суперечностях і уклала вигідну угоду.

Робота з таблицею

Брест-Литовський мирний договір

• Встановлення кордонів (кордон між УНР та Австро-Угорщиною пролягав по лінії Хотин–Гусятин–Збараж–Броди–Сокаль, майже вся Холмщина і Підляшшя поверталися УНР); • відмова від взаємних претензій на відшкодування збитків, заподіяних війною; • взаємний обмін військовополоненими; • взаємний обмін надлишками промислових та сільськогосподарських товарів; • встановлення взаємних митних пільг та режиму найбільшого сприяння у прикордонному товарообміні; • налагодження дипломатичних відносин

Завдання

1. Н а яких умовах укладався Брест-Литовський мирний договір?

2. У чому полягало його історичне значення?

Викладач. Таким чином, Брест-Литовський мирний договір мав велике значення.Війна між Україною і державами німецько- австрійського блоку припинилася. Німеччина і Австро-Угорщина, ставши союзниками УНР, зобов’язалися допомогти їй відновити контроль над усією територією держави. Зі свого боку, уряд УНР узяв зобов’язання поставити до Німеччини й Австро-Угорщини 60 млн пудів хліба, 2 млн 750 тис. пудів худоби у живій вазі, багато

картоплі, цукру, сала, іншої сільськогосподарської продукції.

У свою чергу, Німеччина й Австро-Угорщина пообіцяли надати Україні сільськогосподарські машини, вугілля, сіль та інші дефіцитні на території УНР товари. Брестський договір був значним успіхом молодої української дипломатії. Він поклав початок міжнародно-правовому визнанню України як незалежної держави.

Брестський договір визначив долю й радянської влади в Україні. 18 лютого розпочався загальний наступ німецько-австрійських військ на Східному фронті від Балтійського моря до Чорного. На території України ці війська наступали як союзні Центральній Раді.

3 березня 1918 р. було укладено Брестський мир між РСФРР і Німеччиною та союзниками. Росія зобов’язувалася визнати угоду між Центральною Радою і Німеччиною та зі свого боку підписати мирний договір з УНР. Одним з пунктів договору між Росією і Німеччиною передбачав: «Росія укладає негайно мир з УНР. Україна і Фінляндія негайно звільняються від російських військ і Червоної гвардії».

Вступ військ Німеччини та Австро-Угорщини на територію УНР. Гетьманський переворот

Викладач 18 лютого 1918 р. німці розпочали широкомасштабний наступ. Під тиском 450-тисячної армади німецького блоку більшовики втрачали позицію за позицією і вже на початку березня були змушені залишити Київ. До травня німецько-австрійське військо зайняло майже всю Україну і Крим.

Проте дляЦентральної Ради це була піррова перемога. Військо УНР того часу, за німецькими даними, налічувало лише «дві тисячі колишніх солдатів і офіцерів, безробітних і авантюристів» і тому не могло контролювати ситуацію у всій Україні. Через це фактично було встановлено окупаційний режим (німці безконтрольно хазяйнували в окремих галузях господарства; видавали власні нормативні акти, що мали чинність в Україні, тощо).

Деякий час після ліквідації радянської влади в Україні зберігалася республіканська форма правління: усі державні акти підписувалися від імені УНР. Але її авторитет серед населення України знижувався. Рада виявилася неспроможною забезпечити вивезення до Німеччини продовольства. За такої ситуації кайзерівські чиновники, всупереч обіцянкам, почали дедалі активніше втручатися у внутрішні справи УНР.

Поступово складалися передумови для усунення Центральної Ради з політичної арени. Відбулося зближення німецької воєнної адміністрації та колишнього царського генерала П. Скоропадського. Невдовзі саме на нього німецька сторона зробила ставку.

29 квітня 1918 р. засідала Центральна Рада. Останнім рішенням Ради було прийняття демократичної конституції УНР і обрання Президентом України М. Грушевського.

Того ж дня на Всеукраїнському з’їзді землевласників, який зібрав 6 432 делегати, було вирішено встановити монархічну форму державного правління і проголосити гетьманат. Гетьманом України було обрано одного з найбільш відомих організаторів військових частин генерала Павла Скоропадського, нащадка славетного гетьманського роду. Серед перших рішень гетьмана було проголошення Української держави замість УНР.

Завдання

1. Поясніть походження вислову «піррова перемога». Чи згодні ви із думкою про те, що повернення Центральної Ради в Україну стало «пірровою перемогою» над більшовиками?

2. Чому навесні 1918 р. склалися передумови усунення Центральної Ради від влади?