ормування страхового запасу в бюджеті матеріальних витрат.

В своїй діяльності підприємства стикаються з фактором невизначеності, що формує різноманітні ризикові ситуації. В управлінні матеріальними витратами ризик пов’язаний з:

різноманітними аваріями на виробництві (вибухи, пожежі) у виробничих приміщеннях через які відбувається втрата матеріальних ресурсів;

зрив поставок за різноманітних форс-мажорних обставин (до яких не належать ситуації непроплати за сировину, матеріали, напівфабрикати);

перерви у виробництві напівфабрикатів і суміжних цехах, через, що зриваються виробничі програми в цехах основних.

На ці та інші випадки підприємство має формувати страховий запас за асортиментом матеріальних оборотних коштів. Методичні рекомендації щодо формування такого запасу, які надаються різними вченими, представлені в таблиці.

Методичні рекомендації щодо розрахунку страхової складової специфікованої норми виробничого запасу

Автор методу	Пропонований спосіб визначення страхової складової норми запасу
Інютіна К.В. [ ]	Нс = √ ∑ (Tn – Tср.)2 / √ ∑ Qn n де Нс – страхова складова норми запасу (у днях середньодобових витрат); Tn – інтервал n-й поставки (дні); Тср. – середній інтервал між поставками (дні) Qn – обсяг n-й поставки; n – порядковий номер поставки.
Фасоляк Н.Д. та ін. [ ]	Нс = √ ∑ (Tn – Tср.)2 / √ ∑ Qn n
Фасоляк Н.Д. [ ]	Нс = К х {[ ∑ (Tn – Tср.)] х Qn } / ∑ Qn n де К – коефіцієнт, який показує надійність забезпечення запасом (при К = 2 надійність дорівнює 95%)
Геронимус Б.Л. [ ]	σ2 х λ Rср. Нс = ----------- - Qcр. + ------- х 2 х Rср λ   m х σ3 х λ3 Е х σ4 х λ4 ln [ β х (1 - ---------------- + ---------------) ] 6 х Rср3 24 х Rср4 де Нс – норма страхового запасу у натуральному вираженні; Qср. – середній обсяг поставки; σ – дисперсія варіацій обсягів поставок; λ – зворотна величина середнього інтервалу поставки; Rср – середньодобові витрати нормуємої марки; β – зворотна величина оптимального коефіцієнту ризику; Е – асиметрія; m – ексцес.
Мельникова Є.А. [ ]	Нс = (0,25 / Rср) х max | Zm – Z |,   де Zm – відхилення значення добового залишку, що нормується від середнього рівня його залишків перед поставками (Z)
Хрящев А.С. [ ]	Нс = [ (3 х σ) / Rср ] – (Qср / (2 х Rср)),   де σ – середньоквадратичне відхилення добових залишків палива від середнього рівня, розрахованого за ковзною середньою.
Вожжов А.П. [ ]	Нс = √ p2 х (σТ + σS) + (р2 + р1’) х (σQ2 + σR ),   де р – коефіцієнт гарантованості, який визначає величину компенсації випадкових відхилень поставок (або витрат); σТ, σS, σQ, σR - середньоквадратичні відхилення інтервалів поставок, інтервалів відпуску, обсягів поставок відпусків; р1’ – коефіцієнт гарантованості, який визначає величину випадкових відхилень від середнього значення (в сторону зменшення) та витрачаємих значень (в сторону збільшення).

Окрім резервування запасів у фізичній формі на складах підприємства в бюджети закладаються і додаткові фінансові ресурси на виникнення різноманітних форс-мажорних обставин.

Фінансування ризику зриву поставок проводиться в два способи:

перший – резервуванням коштів на поточних, депозитних рахунках підприємства, в високоліквідних цінних паперах. Нормативом, як правило вважається сума в обсязі 20% від суми поточних зобов’язань підприємства;

другий – страхуванням ризику (страхове покриття може бути достатньо обширним).

У другому випадку в бюджети закладаються витрати на сплату страхової премії (обраховуються множенням страхової суми на страховий тариф).

6. Складання бюджету прямих витрат на оплату праці.

Бюджет прямих витрат на оплату праці призначений для визначення прямих витрат на оплату праці у відповідності до складеного раніше бюджету продаж.

Складання даного бюджету насамперед необхідно виробничим структурам, оскільки на більшості підприємств торгівлі й сфери послуг заробітна плата не є частиною прямих (змінних) витрат.

Для визначення прямих витрат праці необхідно розрахувати витрати робочого часу (у годинах і (або) людино-годинах), що йдуть на виготовлення одиниці об'єму випуску продукції (обсягу продажів), і вартість 1 чол.-год робочого часу (по базової середній і (або) середньозваженій тарифній ставці плюс преміальні виплати). Природно, також потрібно знати обсяги виробництва (продажів) на майбутній бюджетний період (наприклад, на один рік) і їхній розподіл протягом бюджетного періоду (по місяцях). Інформація бюджету прямих витрат на оплату праці, як і у випадку з бюджетом прямих витрат на матеріали, може бути представлена у вигляді плану- графіка й графіка виплати заробітної плати (погашення заборгованості по оплаті праці). Складання таких графіків необхідно насамперед у тому випадку, коли мова йде, по-перше, про прямі витрати праці (нормовані витрати), по-друге, про динамічне виробництво, де швидко збільшуються обсяги виробництва й відповідно прямі витрати на оплату праці. При стабільних обсягах виробництва значення показників плану- графіка й графіка погашення заборгованості будуть збігатися.

Для визначення середньочасової ставки необхідно, крім базової оплати (тариф, умовний тариф), включати преміальну частину (у тому випадку, якщо вона розраховується виходячи з обсягу виробництва). При складанні графіку погашення заборгованості по оплаті праці преміальна частина може виплачуватися за іншою схемою, чим базова (тарифна). Наприклад, базова частина звичайно виплачується два рази на місяць. Преміальна ж може виплачуватися один раз у квартал або півріччя.

При нарахуванні витрат на оплату праці (визначенні цих витрат у складі собівартості продукції) базова й преміальна частини фонду оплати праці повинні бути вв'язані з обсягами зробленої продукції.

У невиробничих компаніях преміальна частина заробітної плати може бути погоджена з обсягом реалізованої продукції, але виплачуватися вона повинна за схемою, відмінної від виплати окладу (тарифної ставки) співробітника. І в цьому випадку всі витрати на оплату праці як частина умовно-змінних витрат буде нараховуватися в залежності від обсягів продаж, а виплати основної та преміальної плати будуть суттєво відрізнятися. Важливим є враховувати усі нарахування на фонд оплати праці (Пенсійний фонд, Фонд захисту від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань, інші фонди).