ріоритетні напрямки розвитку інноваційної діяльності в Україні.

 

Пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні — це науково, економічно й соціально обгрунтовані та законодавчо визначені напрями інноваційної діяльності, спрямовані на забезпечення потреб суспільства у високотехнологічній конкурентоспроможній, екологічно чистій продукції, високоякісних послугах та збільшення експортного потенціалу держави.

Пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні складаються зі стратегічних і середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності.

Стратегічні пріоритетні напрями інноваційної діяльності, розраховані на тривалу перспективу (не менш як десять років) найважливіші напрями інноваційної діяльності щодо забезпечення соціально-економічного зростання держави, розроблені на підставі науково-прогнозного аналізу світових тенденцій соціально-економічного та науково-технологічного розвитку з урахуванням можливостей вітчизняного інноваційного потенціалу.

Середньострокові пріоритетні напрями інноваційної діяльності — розраховані на реалізацію протягом найближчих 3—5 років, напрями інноваційного оновлення промислового, сільськогосподарського виробництва та сфери послуг щодо освоєння випуску нових наукомістких товарів і послуг з високою конкурентоспроможністю на внутрішньому та зовнішньому ринках.

Пріоритетні напрями на середньострокову перспективу в інноваційній діяльності формуються в межах стратегічних пріоритетних напрямів інноваційної діяльності на основі новітніх досягнень вітчизняної і світової науки, аналізу кон'юнктури світового та внут­рішнього ринків і ресурсних можливостей держави.

Стратегічними пріоритетними напрямами інноваційної діяльності в Україні на 2003—2013 роки є:

• модернізація електростанцій; нові та відновлювані джерела енергії; новітні ресурсозберігаючі технології;

• машинобудування та приладобудування як основа високотехнологічного оновлення всіх галузей виробництва; розвиток висо­коякісної металургії;

• нанотехнології, мікроелектроніка, інформаційні технології, телекомунікації;

• вдосконалення хімічних технологій, нові матеріали, розвиток біотехнологій;

• високотехнологічний розвиток сільського господарства і переробної промисловості;

• транспортні системи: будівництво і реконструкція;

• охорона й оздоровлення людини та навколишнього середовища;

• розвиток інноваційної культури суспільства.

Нижче наводимо результати реалізації деяких пріоритетних напрямів інноваційної діяльності.

Машинобудування та приладобудування як основа високотехнологічного оновлення всіх галузей виробництва; розвиток високоякісної металургії. Реалізація цього напряму забезпечувалася через виконання окремих розділів Загальнодержавної програми створення військово-транспортного літака Ан-70, Загальнодержавної (Національної) космічної програми України на 2003—2007 pp., науково-технічної програми «Продукція суднобудування», Програми розвитку автомобілебудування в Україні, інноваційних проектів «Створення обладнання і високоперспективних технологій для виробництва конкурентоспроможних прокатних валків», «Створення високооснащеного механообробного комплексу і впровадження прогресивних технологій для виробництва сучасної конкурентоспроможної техніки», «Освоєння виробництва композитних опорних і великих робочих прокатних валків прокатних станів» і державного замовлення й науково-технічну та інноваційну продукцію.

• розгорнуто виробництво сучасної ракетно-космічної та авіаційної техніки, суден, електровозів, проектування виробництва і логістичної підтримки процесів створення техніки нового покоління, засобів діагностування, агрегатів, приладів та комплектуючих техніки нового покоління. Зокрема було підготовлено та здійснено з космодрому «Плесецьк» (РФ) запуск космічного апарата ДЗЗ «Січ-ЇМ» із «мікросупутником»; розроблено апарат «Варіант», призначений для виконання завдань із розвитку супутникового та наземного моніторингу іоносфери.

2. «Нанотехнології, мікроелектроніка, інформаційні технології, телекомунікації». Реалізація цього напряму здійснювалася в руслі виконання окремих розділів Комплексної програми створення Єдиної національної системи зв'язку України на 1994-2005 pp. та Національної програми інформатизації на 2004р.

Серед досягнень країни у виконанні цього напряму слід виокремити такі:

• створення інформаційних технологій контролю та управління об'єктами базових технологій; інтелектуальних комп'ютерних засобів високої продуктивності;

• програмних систем розпізнавання об'єктів і процесів; цифрових широкосмугових систем розподілу інформації, зокрема освоєно у виробництві системи засобів зв'язку на транспорті;

• створено електронну базу систем зв'язку, комп'ютерні та телекомунікаційні технології; волоконно-оптичні системи; світлосигнальну та інформаційну апаратуру. Триває розвиток первинної транспортної мережі зв'язку на основі волоконно-оптичних ліній зв'язку як основи створення мультисервісної мережі. Збудовано та введено в експлуатацію понад 4,2 тис.км цифрової транспортної мережі зв'язку. Реалізовано пілотні проекти розгортання безпровідного доступу до мережі Інтернет за технологією І-РІ та презентовано послуги «Радіо-Спот»;

3. «Охорона й оздоровлення людини та навколишнього середовища». Реалізація цього пріоритетного напряму інноваційної діяльності відбувалася в межах виконання Національної програми боротьби із захворюванням на туберкульоз на 2002-2005 pp., Комплексної програми «Цукровий діабет», державної програми «Онкологія» на 2002—2006 pp., Програми розвитку донорства крові та її компонентів на 2002-2007 pp.

Під час реалізації цього пріоритетного напряму отримано такі результати: введено в дію діагностичні й лікувальні програмно-технічні комплекси; триває робота з модернізації і впровадження у виробництво фізіотерапевтичного та електронного хірургічного обладнання; створено і впроваджено у виробництво апарати для прискореного загоювання ран, створюються нові сучасні лікарські препарати.

Значна увага повинна приділятися розвитку ресурсозберігаючих технологій.

До ресурсозберігаючих технологій в Україні належать, зокрема, технологія спалювання високозольного низькосортного вугілля в циркулюючому киплячому шарі, а також технологія виробництва принципово нової газопаливної апаратури. Враховуючи обмежені запаси в Україні ресурсів паливно-енергетичного комплексу, ці на­укові досягнення є надзвичайно актуальними щодо його ефектив­ного функціонування та позитивного впливу на економіку країни. Розробки вчених спрямовані на використання ефективних методів боротьби з раптовими викидами вугілля, породи та газу. Перспек­тивною технологією майбутнього має бути безлюдний високопро­дуктивний видобуток вугілля з тонких і похилих пластів з викорис­танням автоматизованих комплексів. Комплекси нового покоління сприятимуть підвищенню продуктивності праці та збільшенню у 3—5 разів видобутку вугілля з тонких і похилих пластів, що забез­печить прибутковість шахт. Учені НАНУ виконали низку ефектив­них розробок, спрямованих на економію палива у промисловості й комунальному господарстві. Так, опалення промислових печей за допомогою плоскополум'яних пальників, що забезпечують ефек­тивніші режими теплообміну, дає можливість зменшити витрати палива на 15—20 %, а викиди шкідливих речовин — удвоє. Ство­рені модульні струменеві рекуператори радіаційного та конвективного типів для утилізації відхідних газів промислових печей забез­печать зниження на 20—30 % витрат природного газу, потрібного для опалення печей, що великою мірою сприятиме зменшенню енергозалежності України.

Важлива увага повинна приділятися дослідженню й використанню ре­зультатів пошуків нетрадиційних джерел енергії. Зокрема, створенню системи комплексного використання термальних вод, геотермального теп­лопостачання, цілорічного теплохолодопостачання із сезонним акумулятором сонячної енергії, сезонного акумулювання теплоти, використання теплоти від спалювання твердих побутових відходів. Усі ці розробки, спрямовано на поліпшення енергопостачання ок­ремих регіонів країни, їхніх центрів і селищ, тобто на створення децентралізованої системи енергопостачання, що пов'язано з ви­користанням природних джерел енергії — вітру, сонця, води тощо. Так, нова технологія акумулювання сонячної енергії з використан­ням реакції конверсії метану уможливлює повніше акумулювання цього виду енергії завдяки 20—25-відсотковому підвищенню теп­лотворної здатності природного газу.

Особливе значення мають біотехнології. В Українському науково-дослідному інституті спирту й біотехнології продовольчих продуктів створено другу в державі колекцію мікроорганізмів —- продуцентів харчових біотехнологій (365 штамів). Інститут виконує функції забезпечення підприємств України та зарубіжжя чистими культурами продуцен­тів.

Основними інноваційними проектами, що плануються най­ближчими роками, є:

• розроблення інтенсифікованої технології ферментації мелясного сусла в спирт на основі селекції високопродуктивних штамів дріжджів, біологічного підкислення середовища;

• розроблення і впровадження технології біосинтезу та концен­трування високоактивних ферментів;

• проведення селекційної роботи з мікроорганізмами — проду­центами харчових кормових продуктів і біологічно активних речовин для підтримки й поліпшення їх біосинтетичних влас­тивостей і пошук нових штамів мікроорганізмів із промислово цінними якостями;

• розроблення технології бетаїну — лікувально-профілактичного засобу й кормового додатку — з відходів спиртовиробництва;

• розроблення енерго- й ресурсозберігаючої технології виробни­цтва біопалива з відновлюваної рослинної сировини;

• розроблення технологій створення біологічно активних препара­тів із морепродуктів.