ерший етап — актуалізація пізнавальних процесів — виклик.

ехнологія розвитку критичного мислення — педагогічна система, спрямована на формування у школярів аналітичного мислення.

У витоків цього напрямку стояли такі видатні вчені як Л.Виготський, Дж.Дьюї, М.Коул, Д.Вертч, Д.Брунер. Свої наукові дослідження присвятили цій проблемі вітчизняні вчені МЖрасовицький, О.Бєлкіна, Ю.Стежко, педагоги-новатори Одещини С.Пеняєв, О.Боровська та інші.

Ця технологія має унікальний набір прийомів і технік, які до­зволяють на уроці створювати ситуацію мислення. Матеріалом для такої ситуації можуть служи­ти навчальні тексти, параграфи підручників, уривки наукових статей, художні твори, відео-фільми.

Мета технології — навчити такого сприйняття навчального матеріалу, в процесі якого інфор­мацію, яку отримує учень, можна розуміти, сприймати, порівняти з особистим досвідом і на її ґрунті формувати своє аналітичне су­дження.

Технологія включає при­йоми, за допомогою яких мож­на інтенсифікувати процес читан­ня наукових текстів, прослуховувати лекції тощо. Відомо, що в процесі тривалого слухання або читання увага розсіюється, втра­чається інтерес і, як результат, знижується рівень розуміння.

Технологія надає значну увагу формуванню здібностей виклада­ти свої думки на письмі. Прийо­ми, пов'язані з вирішенням цієї проблеми, дають змогу організо­вувати, оформляти та ініціювати процес мислення учня, а отримані результати можуть служити мате­ріалом для діагностування вчителем цього процесу.

Для такого підходу надзвичай­но важливим є застосування форм групової роботи, що сприяє фор­муванню здібностей мислення. В процесі такої роботи учні форму­ють свої думки, зрозуміло вислов­люють їх. У ході обговорення ідеї в групі учень змушений перекон­ливо аргументувати свою думку. Школярі навчаються слухати інших, ділитися судженнями, вихо­вують уміння втримуватися від по­квапливих думок або бажання не­гайно винести свій вердикт щодо сказаного іншими. Працюючи ко­лективно, вони отримують колек­тивну мудрість, різноманітність висловлювань та поширюють коло застосування особистих ідей. Відкриті діалоги на уроці вихову­ють в учнів віру в свої сили, вміння відстояти свою думку шляхом ди­скусій, порівнянь, узагальнень; удосконалюють мовлення, дають більш глибокі знання.

У процесі роботи за тех­нологією учень опановує прийоми роботи з інформацією та активного використання їх у самостійній ро­боті.

Етапи уроку з використанням техно­логії критичного мислення

 

ерший етап — актуалізація пізнавальних процесів — "виклик".

 

На цьому етапі вчитель вирішує три завдання:

ü Пробудити, викли­кати зацікавлення, схвилюва­ти, спровокувати учнів думати, згадувати те, що вони знають.

Для цього він спирається на на­буті знання та досвід учнів, про­понує згадати, що їм відомо з даної теми, проаналізувати свої знання, спрямувати мислення у відповідне русло. Це дозволяє вчителю окреслити рівень та коло знань учнів, які згодом поповнять­ся новими; відкоригувати помил­ки мислення.

 

ü Актуалі­зувати мислення учнів, пам'ятаючи, що навчання —це активна діяльність.

Активне залучення означає, що учні мають усвідомити своє мислення у своїх словах через письмо або мовлення. Використовуючи різноманітні методи, форми та прийоми, вчи­тель активізує участь учнів у на­вчальному процесі, провокуючи їх до цілеспрямованого мислення, демонстрування вже набутих знань, висловлювання особистих думок, вибору форм навчання, мотивації інтересу до даної теми, критичного сприйняття нової інформації, усвідомлення здат­ності до саморозвитку та самоактуалізації.

 

ü Визначає мету та завдан­ня навчання, формує інтерес учнів і розуміння мети вивчення даної теми (питання, проблеми), розви­ває внутрішню мотивацію до цілеспрямованого навчання; підтримує пізнавальну активність учнів.

 

Другий етап — засвоєння змісту.

 

Головними завданнями цього етапу є:

ü підтримка зацікавленості, викликаної на першому етапі;

ü стимулювання старання учнів;

ü відстеження засвоєння но­вих знань.

 

На даному етапі відбу­вається безпосереднє ознайом­лення учня з новою інформацією шляхом:

· читання тексту;

· перегляду фільму;

· прослуховування лекції;

· виконання експерименту тощо.

 

Активність учнів проявляється в тому, що вони:

· ставлять запитання;

· роблять помітки в уривках тексту, які викликають сумнів, нерозуміння тощо.

 

Коли учень керує своїм розу­мінням, він:

· включається в процес уве­дення нової інформації в схему знань, які вже має;

· мимоволі зіставляє нове з тим, що йому вже відомо;

· щоб досягти розуміння, бу­дує «мости» між новим і вже відо­мим.

 

Учитель стимулює діяльність учнів, заохочує такі методи як аналіз, синтез і порівняння.