Загальна характеристика соціального страхування на випадок безробіття та його принципи.

 

Загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття є самостійним видом соціального страхування.

Система соціального страхування на випадок безробіття в Україні була введена з 1 січня 2001 р. Законом України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” від 2 березня 2000 р. № 1533-III (далі – Закон).

Згідно з цим Законом соціальне страхування на випадок безробіття – це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Для захисту громадян утворюється відповідний Фонд соціального страхування на випадок безробіття, кошти якого формуються за рахунок обов’язкових страхових внесків роботодавців, працівників і дотацій Державного бюджету.

Страхування на випадок безробіття здійснюється за принципами:

 

надання державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав;

 

обов'язковості страхування на випадок безробіття всіх працюючих на умовах трудового договору (контракту) та на інших підставах, передбачених законодавством про працю, за
цивільно-правовим договором, військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, фізичних осіб - підприємців, а також
добровільності такого страхування громадянами України, які працюють за межами України, членами особистого селянського та фермерського господарства, якщо вони не є найманими працівниками;

 

цільового використання коштів страхування на випадок безробіття;

 

солідарності та субсидування;

 

обов'язковості фінансування Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття витрат, пов'язаних з наданням матеріального забезпечення у випадку безробіття та соціальних послуг в обсягах, передбачених цим Законом;

 

паритетності в управлінні страхуванням на випадок безробіття держави, представників застрахованих осіб та роботодавців;

 

диференціації розмірів виплати допомоги по безробіттю залежно від страхового стажу та тривалості безробіття;

законодавчого визначення умов і порядку здійснення страхування на випадок безробіття.

Види забезпечення та соціальні послуги

1. допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності;

 

2. допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні.

 

Видами соціальних послуг за цим Законом та Законом України "Про зайнятість населення" є:

 

1. професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, у тому числі в навчальних закладах державної служби зайнятості, на підприємствах, в установах, організаціях;

 

2. профорієнтація;

 

3. пошук підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні, у тому числі шляхом організації громадських робіт для безробітних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

 

4. надання роботодавцям, які працевлаштовують громадян компенсації

5. надання роботодавцям - суб'єктам малого підприємництва, які працевлаштовують безробітних, компенсації

 

6. інформаційні та консультаційні послуги, пов'язані з працевлаштуванням.

 

7. У разі необхідності для проходження професійної підготовки або перепідготовки, підвищення кваліфікації особа:

 

8. направляється до закладів охорони здоров'я для проходження попереднього медичного та наркологічного огляду відповідно до законодавства;

 

9. забезпечується місцем проживання на період проходження професійної підготовки або перепідготовки, підвищення кваліфікації та їй компенсуються витрати на проїзд до місця проходження навчання та у зворотному напрямку в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, за погодженням з правлінням Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

 

Система захисту від безробіття повинна захищати найманих працівників, звести до мінімуму його економічні й соціальні наслідки.

Суб'єктами страхування на випадок безробіття є застраховані особи, а у випадках, передбачених цим Законом, також члени їх сімей та інші особи, страхувальники та страховик.

 

ОБ'ЄКТ СТРАХУВАННЯ НА ВИПАДОК БЕЗРОБІТТЯ - страховий випадок, із настанням якого у застрахованої особи (члена її сім'ї, іншої особи) виникає право на отримання матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг.

Обєкт - страховий випадок - це подія, через яку:

- застраховані особи втратили заробітну плату (грошове забезпечення) або інші передбачені законодавством України доходи внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин та зареєстровані в установленому порядку як безробітні, готові та здатні приступити до підходящої роботи і дійсно шукають роботу;

 

- застраховані особи опинилися в стані часткового безробіття;

Втрата роботи з незалежних від застрахованих осіб обставин - припинення трудового договору відповідно до статті 36 (пункти 1, 2, 3), статті 38 (у разі неможливості продовження роботи, а також невиконання роботодавцем законодавства про працю, умов колективного чи трудового договору), статті 39, статті 40 (пункти 1, 2, 5, 6) Кодексу законів про працю України, а також з аналогічних підстав, визначених іншими законами, а для військовослужбовців - звільнення зі служби з поважних причин без права на пенсію (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, за станом здоров'я, у зв'язку із закінченням строку контракту, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, через сімейні обставини або з інших поважних причин відповідно до законодавства про військовий обов'язок і військову службу)