ценарій телепередачі «Пасха- свято свят, урочистість урочистостей».

Ведучий 1. Христос Воскрес!

Ведучий 2. Воїстину воскрес!

Ведучий 3. Христос Воскрес! Воїстину воскрес! Цьогоріч ми святкуємо Вознесіння Христове 20 квітня. Воскресіння Христове святкуємо в Світлу неділю Пасхи. Це одне з найдавніших і найсвітліших християнських свят. Воно святкується урочисте з часів апостольських.

Ведучий 1. Великдень — свято свят, цар днів, торжество торжеств. Такими словами славили і славлять християни день Світлого Христового Воскресіння. Великдень — воскресіння Христа. У цьому весь зміст свята. Бо якщо Христос воскрес, то й ми воскреснемо з Ним; якщо Він ожив, то й ми оживемо після смерті. Якщо Він вознісся, то й ми будемо вознесені на небеса у друге Його пришестя.

Ведучий 3. Друзі, а Ви знаєте, звідки до нас прийшло це свято і який його початок?

Ведучий 2. Я, наприклад, знаю багато різних легенд початку святкування Пасхи. Проте, одна із них, яку я до речі недавно прочитав, мені сподобалася найбільше.

Ведучий 1. О, то може ти нею поділишся із нашими телеглядачами?

Ведучий 2 Так, з радістю! Назва "Великдень" ("Великий День") з'явилася аж наприкінці першого тисячоліття з приходом на українську землю християнства. Легенда говорить, що "Великдень називається так тому, що в той час, коли Христос народився, сильно світило сонце і стояли такі довгі дні, що теперішніх треба сім зложити, щоб був один тодішній. Тоді, було як зійде сонце в неділю вранці, то зайде аж у суботу ввечері. А як розп'яли Христа - дні поменшали. Тепер тільки царські ворота в церкві стоять навстіж сім днів..."

Ведучий 3 А чи не Вербна неділя згадується у цій легенді, адже мені розповідала моя бабуся, що тиждень перед Великоднем, це вербний, чистий, білий, страсний тиждень. Протягом нього люди готувалися до цього урочистого свята: прибирали оселі, прикрашали їх вишитими рушниками, білили піч! За народним повір’ям кожен день мав своє символічне призначення, от наприклад:

У Страсний понеділок люди прибирали свою оселю — фарбували, мили, чистили.

У вівторок жінки прали, прасували білизну.

Середа була днем своєрідного завершення найважливіших робіт: у середу під вечір слід було упоратися з городом, навести лад у хаті, прибрати її зовні.

День страстного тижня, з якого починаються приготування до празникування – це Страстний четвер, який ще називають Живним, або Чистим. До цього дня оселя має бути прибрана, чиста. Традиційно у Чистий Четвер до свята купують дітям якісь обновки. Цього ж дня дівчата розписують писанки для коханих та готують великодні листівки.

Велика п'ятниця - це день жалоби на спомин про страсті і смерть Христа. Цього дня християни строго постять. Заборонено в Страсну П'ятницю співати й веселитися. Кажуть, той, хто сміється у п’ятницю, проплаче цілий рік. Кульмінація цього дня – винесення Плащаниці.

У Велику Суботу в обов’язки господаря входило підготувати кошик для посвяти – його промивали у протічній воді й сушили на сонці. Жінки малювали писанки, готували смажене й варили їсти, пекли паски. А увечері наповнювали кошик та йшли на богослужіння до храму.

Ведучий 1 До речі про кошик, а Ви знаєте що ж має знаходитися у Великодньому кошику?

Ведучий 2 Звичайно, паска.

Ведучий 1 І не тільки, окрім паски до кошика ще входять такі святкові наїдки, як: писанки, крашанки, сало, домашню ковбасу, шовдарь, хрін, часник, грудку вершкового масла, сіль, свічку (її стромляють у паску і запалюють, коли священик святить). Усе накривають рушничком.

Паска символізує життєву повноту і єдність християн. Були часи, коли ледь не кожна закарпатка мала власний рецепт паски, перейнятий від мами і бабусі. На жаль, сталося так, що добра половина нинішніх господинь таких рецептів не зберегла.

Сирна паска і взагалі молочне - означає духовний харч. У Святому письмі сказано, що в землі обітованній тече молоко і мед.

Свинина у міфологічному світогляді багатьох народів повязана з світлом. Як правило, вепр асоціюється із чоловічою силою і світлом, а свиня - з жіночою, тобто силою землі, теплом і родючістю. Сіль - символ повноти, достатку, суті.

Традиція фарбувати яйця дійшла до наших днів з давніх часів. І пов’язано це з ім’ям рівноапостольної Марії Магдалини, яка залишалася на Голгофській горі біля Хреста, коли розіп’яли Ісуса Христа. Після Вознесіння Господа на небо Марія Магдалина проповідувала в Римі. Згідно передання, вона прийшла в палац до імператора Тиверія і розповіла про Господа Ісуса Христа, Його вчення і про Його Воскресіння. Імператор не повірив у чудо воскресіння, що й не дивно, адже якщо згадати проповідь апостола Павла в Афінському Ареопазі, то коли він сказав, що Христос воскрес, над ним стали сміятися. Імператор теж не міг повірити в чудо Воскресіння. Тоді Марія Магдалина взяла варене яйце, яке лежало на столі, і, подаючи імператору, сказала: “Христос воскрес”! При цих словах біле яйце в руках імператора стало яскраво червоним.

Ведучий 2 А ви знаєте, що в залежності від того як виготовляють Великодні яйця, розрізняють:

Крашанки – це однокольорові яйця.

Крапанка – розмальовується воском або фарбою, що падає крапанками.

Дряпанка – орнамент видряпується гострим предметом.

Мальованка – розмальовується пензликом.

Писанка – це яйце,розмальоване різними фарбами за допомогою металевої трубочки з дерев’яним держаком.

Раніше крашанки фарбували лише в червоний колір, тому що він символізував кров Христа, що пролилася на Хресті. Пізніше яйця почали фарбувати в інші кольори, що мають також символічне значення.

Ведучий 3 А Ви знаєте, як отримували фарбу,якою розмальовували крашанки і що вони означають?

Жовту фарбу отримували з гілочок або кори дикої яблуні чи дроку красильного. Жовтий, золотистий, оранжевий кольори писанки в писанці означають тепло, надію, небесні світила, врожай в господарстві.

Зелену – із пролісків, насіння соняшника, барвінкового листя. Зелений колір означає весняне пробудження природи, надію на гарний врожай.

Червону зрідка робили в домашніх умовах з рогу оленя, частіше купували фарби рослинного походження – із червоного (Бразилія) або сандалового дерева. Червона барва символізує добро, радість життя, для молодих - надію на щасливий шлюб. Саме червоне яйце є головним символом Воскресіння, жертовності і небесного вогню.

Коричневу виробляли із бруньок вільхи, ліщини, кори дуба, листя кінського каштана. Бурий, коричневий - землю і її приховану життєдайну силу.

Чорну – із чорнильних горішків дуба, листків чорноклена. Чорні крашанки – символ духу померлих, пам’ять про них, про своє коріння.

Ведучий 1 Стосовно писанки, то можна сказати, що їх не просто розмальовували, а наносили символічні орнаменти. Взагалі, їх існує понад сто, але ми представимо телеглядачам лише найпоширеніші з них, наприклад:

O - Колесо – образ безкінечної Божої любові.

☼– Сонце – символ світла й життя.

- Хрест – символ всесвіту, чотирьох сторін світу.

∆ - Трикутник – символ вогню, пресвятої Трійці.

Дерево життя – символ відновлення природи. Образ Божої мудрості.

- Спіраль – символ плодючості.

Зоря – знак неба, небесних тіл, сонячного божества. Знак Христового царства.

Блискавка – небесний вогонь, блиск Божої ласки.

Колосся і зерно – воскресіння, Боже царство

Гілочка – Символ безконечного життя.

Дубовий листок – знак повноти життя.

Церква – вежа – символ прагнення до вічності.

Півень – передвісник дня, охоронець добра. Символ світла, яке побороло темряву.

Кінь – символ достатку, багатства.

Риба – символ води, життя, щастя, здоров’я.

Олень – символ сонячного променя.

Граблі – символ небесного дощу.

Знак святого вогню й сонця. Символ Божої величі.

Триріг – символ порядку, знак святого числа 3 і три божества.

Усі знаки – обереги.

Ведучий 2 Наші предки вірили, що писанка має магічну силу. У них був такий звичай: дівчата вмивалися водою, в яку клали розфарбовані яйця, щоб бути гарними. Ще писанку клали до купелі немовляти, щоб росло сильним і сміливим, приорювали в полі, щоб краще родили жито – пшениця і всяка пашниця. Ще існує в народі повір’я, що освячену писанку не їли за святковим столом, а обмінювалися з рідними, друзями, ще берегли писаночку вдома весь рік, а потім закопували в землю. Дівчата найкращі писанки дарували парубкам.

Ведучий 3 А, знаєте, що ці всі традиції збереглися і до сьогодення. Підготовка до свята майже ніяк не змінилася, люди дотримуються звичаїв своїх предків і намагаються не порушуватися і не вносити змін до них.

Ведучий 2 Ми розповідали про традиції святкування Великодня в Україні, а знаєте як це святкують Пасху в різних куточках світу?

Ведучий 1 ІТАЛIЯ – РИМ. У свято Пасхи католики світу свій погляд звертають на Рим. За старими традиціями у Великий Четвер Папа Римський омиває ноги 12-и священикам, так як це робив Ісус своїм учням. На Велику П’ятницю у Коліссеї дуже людно: віруючі надходять з усього світу, адже у хрестовому поході сам Папа несе хрест. А у День Воскресіння на площі св. Петра голова католиків благословляє усіх і вітає народи світу на 59 мовах. У понеділок римляни вирушають на пікніки на природу, адже весна вже безповоротно ввійшла у свої права.

РУМУНIЯ. У наших сусідів на свято Пасхи – похід до кладовищ. У маленькому селі – Путні – у ніч Пасхи вулиці не освічуються світлом. Зате горять тисячі свічок, квітами та свічками прикрашені могили. Діти у святковому вбранні несуть у маленьких кошиках червоні писанки, які кладуть на могили, всі моляться за своїх померлих, писанки роздають також бідним, аби вони теж молилися за упокій померлих, а затим починається пасхальний похід.

ЧЕХІЯ. Пасху у Чехії святкують так, як і ми. У Празі також на столі традиційні пасхальні страви – шовдарь, пасха, варені яйця, але випікають і колачі у формі ягня та колачі із медом. Дівчата старанно малюють писанки, а хлопці в понеділок поспішають до них, але не поливати, а лускати дівчат вербовими прутиками, аби вони залишилися здоровими та вродливими на цілий рік.

СЕРБІЯ. Подібно до нас у сербів – вони православної віри – дуже строгий піст. На вербну неділю біля церкви із прутиками лускають дітей та говорять: "Рости великим, як верба”. У Великдень служба вночі: єпископ роздає писанки. Віруючих вітає: "Христос Воскрес”, вони відповідають: "Воістину Воскрес”. У понеділок поливають дівчат, а на другу неділю во ім’я воскресіння вирушають на кладовища, куди виносять їсти-пити, священики моляться навколо могил.

США. Пасхальні традиції до Америки привезли переселенці із Європи, особливо із Англії. Там звичка у цей день із схилів, невеличких гірок "скочувати яйця”, що нагадує те, як із могили Ісуса скочували скелі.

Ведучий 3 Отже, сьогодні ми вам розповіли про святкування світлого Воскресіння Христового.

Ведучий 2 Ми дізналися багато нового про святкування Пасхи в різних країнах світу, про традиції та звичаї різних народів, і нашого,зокрема.

Ведучий 1 Адже це є прекрасним святом яке святкувалося споконвіків,приносить у наше життя чистоту і доброту.

Ведучий 3 До наступних зустрічей!

Ведучий 2 Всього найкращого!