собливості дитячої музичної творчості та шляхи її формування.

План

1. Актуальність проблеми творчого розвитку особистості.

2. Характеристика музично-творчої діяльності.

3. Основні завдання музично-творчих занять.

4. Педагогічне керівництво процесом дитячої музичної творчості.

1. Актуальність проблеми творчого розвитку особистості

Творча (креативна) особистість - це індивід, який володіє високим рівнем знань, має потяг до нового, оригінального, творча діяльність є життєвою потребою. Одна з головних ознак - наявність творчих здібностей, що відповідають вимогам творчої діяльності і є умовою її успішного виконання.

Зміст технології формування творчої особистості включає створення психологічних умов підготовки школярів до творчої діяльності.

Музично-творчі вправи на уроках музичного мистецтва не переслідують мети підготовки композиторів. Головне в тому, що вони прилучають дітей до музики, пробуджують віру в себе, тренують і розкріпачують їх уяву, пам’ять, мислення, спостережливість.

Програма «Музичне мистецтво» націлює вчителів музичного мистецтва на впровадження організаційно-методичної системи викладання музики, яка має спрямовуватись на розвиток якостей учнів: самостійність, творчість, критичність, забезпечувати умови для самореалізації та духовно-естетичного самовдосконалення. Музичне мистецтво має величезні можливості для розвитку творчого потенціалу особистості.

На творчий розвиток дітей націлені програми «Музичне мистецтво». Особливістю програми є підсилення творчого компоненту: широке використання ігрових, евристичних, проблемних та інших пошукових технологій, які сприяють активізації загального та творчого розвитку дітей в процесі навчання музики.

 

2. Характеристика музично-творчої діяльності

Пригадайте особливості психіки молодших школярів.

Як ігрова, образотворча так і музична творчість становить самовираження дитини. Молодші школярі мають багату уяву, люблять фантазувати, імпровізувати, їм властива природна активність, віра в свої творчі можливості. Вчитель повинен проковувати ці особливості дитячої психіки для творчого розвитку молодших школярів.

Творчий процес сприяє розвиткові в дітей мислення, уяви, спостережливості, активності, позитивних емоцій, пам’яті, цілеспрямованості, інтуїції, спеціальних музичних здібностей. В музичній творчості важливе значення має синтез емоцій і мислення, логіки та інтуїції, творчої уяви та активності, вміння швидко приймати рішення. Творчість пов’язана з самостійними діями дітей, умінням оперувати набутими музично-слуховими уявленнями, знаннями, навичками, використовувати їх в різних видах музичної діяльності.

Чи потрібні навички музичної творчої діяльності кожній дитині?

Вміння та навички, набуті дітьми під час музичної творчості переносяться на інші види діяльності, а отже формують творчу особистість.

Творчий потенціал притаманний усьому спектру діяльності школярів на

уроках музичного мистецтва і має три рівні:

1) пізнавальний (творче образне мислення, аналіз, інтерпретація музичних творів);

2) виконавський (пошук власних варіантів художнього виконання творів під час співу, гри на дитячих музичних інструментах, пластичного інтонування, рухів під музику);

3) створення власних художніх образів (експериментування з музичним матеріалом при засвоєнні мови музики, її композиційних закономірностей).

3. Основні завдання музично-творчих, занять

1. Збагачення музично-творчого і пізнавального досвіду дітей.

2. Пробудження інтересу до творчої діяльності, потреби в ній.

3. Розширення кругозору, більш глибоке проникнення в процес музичної творчості і зміст музичних творів.

4. Формування здатності до продуктивного мислення, фантазії, інтуїції, музично-слухових уявлень.

5. Розвиток емоційної сфери учнів.

6. Формування творчої особистості, готової до самореалізації в різних видах людської діяльності.

4. Педагогічне керівництво процесом дитячої музичної творчості.

Важливим для педагогіки мистецтва є висновок сучасних психологів про те, що «наслідування» і «творчість» не антиподи, а діалектично пов’язані явища. У художній діяльності важко відрізнити «чисте копіювання» від «справжньої творчості». Процес керівництва дитячою музичною творчістю складний і суперечливий. Учитель іноді створює психологічні бар’єри на шляху творчості, нав’язуючи стереотипи мислення, провокуючи занижену самооцінку, невпевненість у власних здібностях, яке не залишає простору для художньо- творчої самореалізації. Учитель має надавати дітям певну свободу, одночасно залучаючи їх до навчання - набування знань, умінь і навичок.

Для організації творчої діяльності дітей вчитель повинен:

- відбирати такий музичний матеріал для уроку, який буде основою формування конкретних творчих навичок;

- правильно формувати цільову установку;

- активізувати контроль за сприйманням (пояснити незрозуміле);

- вивчити особистісні творчі можливості учнів;

- розвивати музичні та творчі здібності дитини;

- вдосконалювати навчально-виховний процес через реалізацію психологічних аспектів засвоєння знань, проблемно-діалогічний підхід для створення на уроці атмосфери творчої активності, зацікавленості, невимушеності;

- вміти показати прийоми творчості в різних видах музичної діяльності;

- розробляти і ставити систему творчих завдань;

- продумати найраціональніші шляхи взаємодії видів музичної діяльності на уроці, виходячи з його теми.

Вчитель повинен враховувати особливості психоемоційного та інтелектуального розвитку школярів. Навіть у межах одного класу діти виявляють різний рівень розвитку творчих здібностей і готовності до творчої роботи. Одним із засобів розвитку дитячої креативності є використання різних дидактичних методів (в т. ч. проблемних та евристичних), які забезпечують різні рівні пізнавальної активності школярів - від репродуктивної до творчої. Музично-творча діяльність вимагає наявності спеціальних здібностей (музичного слуху, чуття ритму). Вчитель має так планувати роботу, щоб кожна дитина могла проявити себе і досягти успіху в музично-творчій діяльності.

Маленькі діти схильні виражати свої думки в художніх образах, захоплюючись музичними імпровізаціями, бо в них велика потреба у зовнішньому вираженні своїх емоцій, вражень. Здатність же до критичної оцінки своїх творів у дітей невелика, вони їх задовольняють. Тому педагогічне керівництво важливе на всіх етапах. Якось карати за невиконане творче палання не можна. Так само, як на кожному уроці необхідно працювати над чистотою інтонування, ансамблем, ритмічним розвитком, постійної уваги педагога потребує і робота над розвитком творчих якостей.

Всі творчі вправи повинні органічно вливатися в процес навчання, зв’язувати всі розділи уроку. Всі завдання повинні мати творчий характер. Важливим чинником підвищення творчої активності учнів є вірна емоційна настройка класу на уроці взагалі і перед проведенням музично-творчої вправи зокрема. Тут доводиться враховувати індивідуальні особливості учнів, чуйно реагувати на зміну тонусу класу, створювати невимушену, ділову, дружню атмосферу на уроці.

Правильно поставлена індивідуальна робота в поєднанні з груповими творчими вправами дає можливість встановити плідний творчий контакт між навчальними цілями уроку і індивідуальною структурою інтересів і здібностей кожного учня.

З метою підвищення зацікавленості учнів допоможуть прийоми: словесне заохочення, розучування вдалого твору з учнями класу, запис на аудіокасету, запис в спеціальний зошит, виступ на концерті.

Отже, готовність вчителя до творчого пошуку разом з учнями, уміння створювати атмосферу продуктивного пізнання на уроці залежить від його обізнаності, володіння арсеналом педагогічних вмінь та навичок, знання предмета глибокого інтересу до нього.

Завдання для перевірки.

- Як Ви можете визначити поняття творчої особистості?

- Яка мета музично-творчих вправ?

- Основні завдання музично-творчих занять на уроках музичного мистецтва?

- Як повинен підготуватись вчитель до організації творчої діяльності дітей?