учасні тенденції міжнародної торгівлі товарами. Особливості зовнішньої торгівлі України.

Міжнародна торгівля є формою зв'язку між товаропрозводітелямі різних країн, виникає на основі міжнародного поділу праці, і виражає їхню взаємну економічну залежність.
Структурні зрушення, що відбуваються в економіці країн під злиттям НТР, спеціалізація і кооперування промислового виробництва підсилюють взаємодію національних господарств. Це сприяє активізації міжнародної торгівлі. Міжнародна торгівля, систематизуються рух усіх міжкраїнових товарних потоків, росте швидше виробництва.
Згідно дослідження зовнішньоторговельного обороту, на кожні 10% зростання світового виробництва припадає 16% збільшення обсягу світової торгівлі.
Тим самим створюються більш сприятливі умови для його розвитку.
Коли ж у торгівлі відбуваються збої, сповільнюється і розвиток виробництва. На стабільний, стійке зростання міжнародної торгівлі впливають ряд факторів:
- Розвиток міжнародного поділу праці та інтернаціоналізація виробництва:
- НТР, сприяє оновленню основного капіталу, створенню нових галузей економіки, що прискорює реконструювання старих.
- Активна, діяльність транснаціональних корпорацій на світовому ринку:
- Регулювання міжнародної торгівлі за допомогою заходів
Генеральної угоди про тарифи та торгівлю:
- Лібералізація міжнародної торгівлі, перехід багатьох країн до режиму, що включає скасування кількісних обмежень імпорту й істотне зниження митних зборів - утворення вільних економічних зон.
- Розвиток процесів торгово-економічної інтеграції: усунення регіональних бар'єрів, формування спільних ринків, зон, вільної торгівлі:
- Отримання політичної незалежності колишніх колоніальних країн.
Виділення з їх числа "нових індустріальних країн" з моделлю економіки орієнтованої на зовнішній ринок. Найбільш денамічним і інтенсивно розвиваються сектором світової торгівлі є торгівля продукцією обробної промисловості, особливо наукомісткими товарами. Так, експорт наукомісткої продукції складає більше 500 млрд, дол, а частка високотехнічної продукції пріблежается до 40% в експорті промислово розвинених країн.
За період з 1980 по 1992 р. експорт машин і обладнання з промислово розвинених країн зріс утричі. Найбільш швидкими темпами росте експорт електротехнічного і електронного обладнання, на частку якого припадає понад 25% всього експорту машинотехнічної продукції.
Однією з швидко розвиваються сфер міжнародної торгівлі є торгівля хімічною продукцією. Слід зазначити тенденцію в збільшенні споживання сировини й енергоресурсів. Однак темпи росту торгівлі з сировиною помітно відстають від загальних темпів росту світової торгівлі. Таке відставання обумовлюється виробленням замінників сировини, більш економічним його використанням, поглибленням його переробки. Світовій торгівлі продовольством відзначається відносне зменшення попиту на нього. Певною мірою це пов'язано з розширенням виробництва продовольства в промислово розвинених країнах. Розглядаючи структуру світової торгівлі в першій половині 20 століття і подальші роки ми бачимо істотні зміни.
Якщо в першій половині сторіччя 23 світового товарообігу приходилося на продовольство, сировину і паливо, то до кінця століття на них припадає 14 товарообігу. Частка торгівлі продукцією обробної промисловості зросла з 13 до 34. І нарешті, більше 13 всієї світової торгівлі в середині 90 р. - це торгівля машинами та обладнанням. Важлива тенденція розширення торгівлі цією групою товарів між промисловими розвинутими країнами.

Для України проблеми оптимізації зовнішньої торгівлі мають найважливіше значення, що обумовлено поряд причин: по-перше, національна економіка знаходиться у фазі глибоких ринкових трансформацій, в ході яких формується її структура і інституційне середовище, а участь в міжнародній торгівлі робить величезний вплив на інтенсивність і спрямованість перетворень; по-друге, за останні роки не було досягнуто високого рівня результативності зовнішньої торгівлі, закріпилася сировинна спрямованість експорту, посилилася залежність від імпорту енергоресурсів і високотехнологічних продуктів; по-третє, на початку 2008 року відбувся вступ до глобальної торгової інституційної системи – СОТ; по-четверте, Україна активно ініціює включення в євроінтеграційні процеси, не створивши для цього реальних економічних передумов і мотивів; по-п'яте, величезні проблеми зосереджені у сфері конкурентоспроможності вітчизняних товарів і послуг на світових ринках і в цілому конкурентоспроможності національної економіки.

Основними торговими партнерами України є: країни СНГ, ЄС, Азія, Африка, США.

Щодо товарної структури міжнародної торговлі України, то найбільшу частку замймає категорія недорогоцінних металів та виробів з них, далі мінеральні продукти, продукція хімічної і пов'язаних з нею галузей промисловості, механічне устаткування; машини і механізми, електроустаткування і його частини; пристрої для запису і відтворення зображення і звуку, продукти рослинного походження та інше.

В структурі імпорту переважають енергоресурси і високотехнологічна продукція. Таким чином, і експортний, і імпортний пакет України залишається украй уразливим, все помітніше відставання в торгівлі високими технологіями. Ринки основних експортних товарів України характеризуються структурою, посилюванням суперництва учасників і наростанням цінової конкуренції, що встояла, що може позначитися на об'ємах валютних надходжень зважаючи на зниження норми прибутку (що вимагає постійного збільшенням фізичних об'ємів експорту). Прямими конкурентами України на цих ринках є країни, що володіють великими перевагами чинників, що явно звужує перспективи і знижує доцільність поліпшення позиції нашої країни.).