Підстилі офіційно-діл. стилю, їх викор. та реалізація
Офіційно-діловий стиль — це сукупність мовних засобів, призначених для регулювання ділових стосунків, спілкування на державно-політичному, громадському, економічному рівні, у законодавстві, сфері управління адміністративно-господарською діяльністю (офіційно-ділова мовна сфера).
Головні ознаки офіційно-ділового мовного стилю
1. ОДС ґрунтується на логічній основі. Найважливішим у ньому є послідовність і точність викладу актів, документальність, об’єктивність оцінок, гранична чіткість, емоційно-експресивна нейтральність вислову.
2. Даний стиль відзначається суворими вимогами до лексики й фразеології
3. Діловий текст хар-ться як зростаючою стандартизацією мови (вживання усталених словесних формул, значна частота повтору слів, зворотів, конструкцій), так і своєрідністю синтаксису
4. Високий ступінь одноманітності, стандарту форми, сувора регламентація розміщення та будови тексту.
Підстилі ОДС. С-ми документації. В офіційно-діловому мовному стилі виділяють такі підстилі:
1.Законодавчий — викор. в законотворчій сфері у вигляді Конституції, законів, указів, статутів, постанов тощо.
2. Дипломатичний — викор. в сфері міждерж. офіційно-ділових стосунків у вигляді договорів, протоколів, заяв тощо.
3. Юридичний — викор. в юриспруденції у вигляді актів, позовних заяв, протоколів, постанов, запитів тощо.
4. Адміністративно-канцелярський — викор. в проф.-виробн. сфері, правових взаєминах і діловодстві у вигляді офіційної кореспонденції, договорів, контрактів, заяв, автобіографій, доручень тощо.
Відмінювання складних слів.
Залежно від х-ру відмінюваності виділ. 3 групи складних слів: 1) складні слова з невідмінюваною першою частиною; 2) складні слова з невідмінюваною другою частиною; 3) складні слова, в яких відмінюються обидві частини.
1. До першої групи належать:
а) складні слова, першим компонентом яких є невідмінюв. слово: кафе-автомат, кафе-кондитерська, какао-порошок;
б) складні слова, перший компонент яких наближається за значенням до прикметника: джаз-оркестр (nop. джазовий), компакт-диск (nop. компактний), чудо-кінь (nop. чудовий)
в) переважна більшість складних термінів, зокрема назви одиниць виміру, терміни, першою частиною яких є назви літер грецького алфавіту або слова, що наближаються за значенням до прикметника - блок-, вектор-, дизель-, вакуум-, кварц-, нуль-, прес-, експрес- і под.: ампер-година, грам-сила, вольт-секунда, кілограм-маса, експрес-аналіз і т. ін.;
г) іншомовні назви проміжних частин світу: зюйд-вест, норд-вест, норд-ост;
ґ) назви трав і квітів: іван-чай, сон-трава, мати-й-мачуха.
2. Невідмінюваність другого компонента відзнач. у кількох іменників, як-от: програма-максимум, програма-мінімум.
3. Відмінюються обидві частини:
а) у назвах закладів, предметів, різноманітних явищ: напр.: бібліотека-музей, музей-квартира, вагон-ресторан. Невідмінюв. першої частини таких слів має розмовний х-р. Виняток з правила становлять кілька слів з невідмінюв. першим компонентом: кран-балка, крем-брюле, крем-сода.
б) у назвах осіб за посадою, професією, званням тощо: директор-розпорядник, інженер-економіст, інженер-конструктор, інженер-механік, льотчик-космонавт. Традиційно не відмінюється перша частина таких назв осіб, як: лорд-канцлер, прем'єр-міністр, шеф-кухар, шеф-механік, шеф-повар.
в) у назвах тварин: жаба-бик, кулик-сорока, пила-риба, голка-риба.
Відмінювання кількісних та порядкових числівників
Кількісні числівники мають розгалуджену систему відмінювання, яку можна представити у вигляді кількох основних типів.
І тип відмінювання: числівник один відмінюється за відмінками й числами, в однині - за родами.
II тип відмінювання: числівники два (родове розрізнення наявне у називному й знахідному відмінках), три, чотири, збірні двоє, обидва, обидві, обоє, троє, четверо.
III тип відмінювання: числівники від п 'яти до двадцяти, тридцять, шістдесят - вісімдесят, збірні - від п ятеро і далі, неозначено-кількісні - багато, небагато, кілька, декілька.
IV тип відмінювання: числівники сорок, дев 'яносто, сто в усіх відмінках, крім називного і знахідного, мають закінчення -а.
V тип: числівники назви сотень.
VI тип відмінювання: числівники тисяча, нуль, мільйон, мільярд відмінюються як іменники відповідної відміни та групи: тисяча як іменник першої відміни мішаної групи, мільйон, мільярд як іменники другої відміни твердої групи, нуль - м'якої.
VII тип відмінювання: складені кількісні числівники, в яких відмінюється кожна складова частина.
VIII тип відмінювання: у дробових числівниках поєднано два типи відмінювання - чисельник відмінюється як кількісний числівник, знаменник - як порядковий.
У складених кількісних числівників відмінюється кожне слово: сто п’ятдесят вісім, ста п’ятдесяти восьми (вісьмох), ста п’ятдесяти восьми (вісьмом) і т.д.
Порядкові числівники відмінюються за відмінками, родами і числами. У складених порядкових числівниках відмінюється тільки останнє слово.
Н. третій (третє) третя;Р. третього третьої;Д. третьому третій;З. як Н. або Р.;О. третім третьою;М. (на) третьому третій
У назвах дати іменник при числівнику ставиться в родовому відмінку: вісімнадцятого січня, перед двадцять четвертим лютого.
У діловій сфері не використовуються паралельні й розмовні форми на позначення часу, тому не вживається для цього прийменник у (в).
