Відгадати загадки. Що покладено в основу кожної-багатозначність слова чи уживання слова в переносному значенні?

УРОК №88 Тема: Уживання багатозначних слів у прямому й переносному значеннях (повторення). Лексична помилка (практично). Ознайомлення з перекладним словником.

Мета уроку: дати поняття про полісемію, пряме й переносне значення багатозначних слів; формувати вміння розрізняти пряме й переносне значення слова, вживати слова в прямому й переносному значеннях у художньому мовленні; помічати й виправляти лексичні помилки; розвивати увагу, логічне мислення та кмітливість, культуру усного й писемного мовлення, збагачувати, уточнювати й активізувати лексичний запас учнів.

Тип уроку: урок засвоєння нового матеріалу.

Обладнання: підручник, словники (українсько – німецький і німецько – український, тлумачний),

 

Література: 1 Кузьміна О. Інноваційні прийоми активізації пізнавальної діяльності учнів 5-6 класів на уроках мови // Українська мова і література в школі, 2005. №6.- С.3-7.

2. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук.-метод. Посібн. / О. І. Пометун, Л. В. Пироженко/ За ред.. О. І. Пометун. - К.

3. Рідна мова: Підручник для 5 – го класу / С.Я.Єрмоленко, В.Т.Сичова. – К.: Грамота, 2005

4. Тихоша В.І. Система роботи над збагаченням мовлення учнів 5-9 класів власне українською лексикою та фразеологією:. – Херсон, 1995. – С. 103-106.

5. Шабельник Т.М. Рідна мова. 5 клас: Плани – конспекти уроків. –Харків: Веста: Видавництво «Ранок» 2007. – с. 247-253

 

---------------------------------------- Хід уроку ------------------------------------

1. 1. Актуалізація опорних знань учнів (3хв)

Перевірка домашнього завдання.

- Бесіда за питаннями.

ᴥ Як поділяються слова за лексичним значенням? ᴥ Як можна дізнатися про те, однозначне слово чи багатозначне? ᴥ Що таке багатозначність і чому вона можлива? ᴥ Навіщо нам потрібні ці знання, де ми їх можемо застосувати на практиці?

1. 2. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання. (2 хв)

«Хвилинка – веселинка»

- Прочитайте усмішку. Поясніть Дмитрикові його помилку.

- Тату, чому не їздить мій потяг? – питає Дмитрик.

- Батарейки сіли. Вранці купимо нові.

Хлопчик зітхнув.

- Це дуже довго. Нехай краще повстають ті, що сидять.

- Чим, на вашу думку, ми будемо займатися на цьому уроці?

3. Ознайомлення з новим матеріалом, його осмислення. (15 хв)

Підготовка до сприйняття нового матеріалу.

Самостійні частини мови можуть вживатися у прямому та переносному значенні. Слово, вжите в прямому значенні, означає звичайну назву предмета, дій чи ознаки. Слово вжите в переносному значенні, образно характеризує предмет, дію чи ознаку за схожістю. Це дає змогу точніше й зриміше описати певне явище. Здебільшого пряме значення є також первинним,тобто таким, яке виникло разом зі словом. Наприклад, пряме і первинне значення іменника блискавка, утворено від дієслова блискати, - зизгазоподібна електрична іскра-наслідок розряду атмосферної електрики в повітрі, що буває під час грози. Переносні значення слів є завжди вторинними. У даному разі «блискавка» на основі подібності за швидкістю проходження явища, його динамічністю розвинулися ще такі значення: 1.Телеграма, що передається негайно. 2. Особлива механічна застібка. Під час пояснення лексичних значень учитель використовує малюнки.

- Порівняйте в наведених висловах, виділені слова, вжиті в прямому і переносному значенні. На що вказують слова, вжиті в переносному значенні?

Крила птаха і на крилах думки. Теплий день і тепле слово.

Робота з підручником.

Усне виконання вправи 363.

Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 155, пряме й переносне значення слова).

Опрацювати таблиці «Пряме і переносне значення слова»:

ПРЯМЕ І ПЕРЕНОСНЕ ЗНАЧЕННЯ СЛОВА
Пряме значення	Переносне значення
Дитина біжить. Солодкий цукор. Відкрий воду.	Куди біжить дорога? (Є. Гуцало). Солодкий вітер віє із Дніпра. (Д. Павличко). Відкрий для себе Україну, ти ж бо не знаєш всю її. (Г.Бідняк).

 

4. Виконання вправ на застосування і закріплення знань, формування вмінь і навичок. (20хв)

Робота з підручником.

Виконання вправ 364, 365

Диктант з коментуванням.

Визначити слова, вжиті у переносному значені.

I.Коли Одарка гнівалася, сперечалася, слова її здавалися жалкими, як кропива, і кололися, мов їжаки. Зате перегнівавшись, Одарка перероджувалася. Слова її щебетали соловейки на калинових губах,пурхали по всій хаті, витьохкували та виспівували.(За Є.Гуцалом)

II.1. Тиша та спокій гостювали в хаті. (М.Коцюбинський).2. Стіл Марічка накриває,до вечері кличе. І ні в кого не буває кислого обличчя.(В. Дворецька). 3. Є ще люди сонні, наче мухи, а глухі до слова-це найгірш.(Д. Білоус).

Відгадати загадки. Що покладено в основу кожної-багатозначність слова чи уживання слова в переносному значенні?

1.Що найперше кидають у горщик, як варять у ньому їсти?(Погляд, щоб переконатися, що посудина чиста).2.З якого полотна не можна пошити сорочки? (Залізничного) 3. Коли півень несеться? (Коли його несуть на стіл у тарілці).