I I I. Виконання музичної розспівки. Теорія.

Конспект уроку з музичного мистецтва

Для 3 класів

«Ой весна, весна, днем красна»

 

 

Підготувала вчитель музики

Окускова Ірина Миколаївна

 

 

2010 р.

ТЕМА: Ой весна, весна, днем красна.

 

МЕТА УРОКУ:

 

Навчальна: вчитиучнів уважно слухати музичні твори вміти характеризувати їх;

- Біографія М. Лисенка;

- Cпособи розвитку музики: виконавські, динамічні, жанрові, мелодичні, темпові, темброві;

- Виконання пісень різного змісту і характеру.

- Стійкі ступені звукоряду;

- Закріплювати набуті знання і вміння учнів.

 

Виховна: - виховувати любов до класичної музики, рідного народу;

- виховувати здатність співпереживати зміст розучених пісень та почутих музичних творів.

 

Розвиваюча: - розвивати музичні здібності учнів їх творчі задатки;

- розвивати співацькі навики;

- розвивати слух, ритм.

 

Т.Н.З: Інструменти, магнітофон, диск із записом твору, папки із теорією, портрет композитора, наочні матеріали.

 

ХІД УРОКУ:

 

I. Організація учнів до уроку.

Музичне вітання:

 

Учні:

Всім, всім добрий день, і на добрий час!

Завжди в гарнім настрої раді бачить вас!

Ми не можемо і дня прожити без пісень

 

Учитель:

Добрий день вам третій Б!

 

Учні:

Добрий день!.

 

Вступне слово вчителя:

Вчитель: Щоб дізнатися тему нашого уроку вам потрібно відгадати загадку:

 

Слайд № 1.

А таке - коли буває,

Соловейко в садку співає,

Зацвіли у травах квіти,

І не всидять в хаті діти

Бджілки, мушки пробудились,

Теплим дощиком умились,

Й повернулись нам на втіху,

Милі ластівки під стріху.

Слайди № 2, 3, (традиції зустрічі весни)

 

Так, сьогодні ми поговоримо про весну. Тема нашого уроку «Ой весна, весна, днем красна» і розглянемо прадавні обряди закликання весни. З давніх-давен наші предки сприймали прихід весни як боротьбу двох сил – холоду та тепла. У березні весна дуже поспішає до людей, але зима її не пускає. І хоч зима в несилій злості розмальовує вікна вночі фантастичними візерунками, вдень її сили слабшають, і весна дедалі частіше нагадує про себе капанням, що дзвенить на сонечку. Нарешті люди дочекалися весни. А який, на вашу думку, діти, настрій буває в людей на початку весни?

 

Учні: Веселий.

 

Вчитель: Так. Веселий, бадьорий – адже на весні пробуджується природа, і так красиво стає навколо. Дівчата печуть млинці. Ви напевно помітили, що млинці круглі, наче сонце. Наймогутнішим божеством, якому поклонялися стародавні слов’яни, було сонце, або, як його називали, бог Ярило.

 

 

Слайди № 4, 5.

Щоб допомогти весні подолати свою супротивницю, вони спалювали або топили в річці солом’яне опудало зими, носили зображення сонця, водили танки тощо.

Були і дитячі обряди. За давнім повір’ям вважалося, що весну з вирію приносять на своїх крилах пташки. Щоб прискорити їх приліт, діти співали пісень і носили по селу випечених із тіста жайворонків. Саме з 22 березня, свята Сорока святих, починалися ці веснянкові забави. Хлопці, побачивши диких гусей, кидали їм услід соломинки з побажаннями: «Гуси, гуси! Нате вам на гніздечко і на здоров’ячко, а нам на тепло!». У цей день дівчата варили 40 вареників. Пасічники починали виставляти вулики надвір.

Хоч цей день і вважали провісником весни, але люди вірили, що ще можуть бути сорок приморозків. Говорять, що на сорок святих сорока має покласти у гніздо сорок паличок, а глухар – проспівати сорок пісень. Із різних куточків лунала музика – це дівчата водили хороводи та співали веснянки.

 

Слайди № 6, 7, 8, 9, 10.

Веснянки – це пісні на честь приходу весни. Їх співають майже завжди в русі (в танцях, іграх). Рухи залежать від тексту пісні.

 

Слайд № 11

 

Вчитель: Мелодії українських народних веснянок композитори інколи використовують у своїх творах? Наприклад, Микола Віталійович Лисенко, український композитор, засновник української класичної музики, ввів до опери «Зима і Весна» мелодію української веснянки «А вже весна».

 

Прослухайте цей уривок і визначте, які риси притаманні музиці (пісенність, танцювальність, маршовість)?

 

Поміркуйте, який принцип розвитку використав композитор.

 

Слайд № 12

 

II. Слухання. М. Лисенко. Опера „ Зима і весна ”. Хор „ А вже весна ”

Слайд № 13

Учні: Відповіді.

 

Вчитель: Цій яскравій, бадьорій музиці притаманний пісенно-танцювальний характер та принцип інтонаційного розвитку, який досягається за допомогою розвитку темпу, тембру, динамічних відтінків.

 

Слайд № 14

 

I I I. Виконання музичної розспівки. Теорія.

 

Вчитель: Діти, ми вже вивчили з вами назви нот. А тепер давайте поселимо нотки у будиночку, який називається?

 

Учні: Нотний стан.

 

Вчитель: Так, молодці. А як рахуються лінійки на нотному стані?

 

Учні: З низу до гори.

 

Вчитель: Так правильно. У кожного із вас є нотний стан і кожну нотку ми поселимо у їх кімнатку.

 

Практична робота. Слайди № 16 -23.

 

І кожен звук (нотка) називається ступенем:

 

І ступінь – До, ІІ ступінь – Ре, ІІІ ступінь - Мі, ІV ступінь – Фа,

V ступінь - Соль, VI ступінь – Ля, VII ступінь – Сі.

 

Слайд № 24

 

А тепер послухайте казку про чарівний головний звук.

 

«Казка про чарівний головний звук»

 

Виявляється, усі звуки в музиці – це велика сім’я. Вони, як люди, ладять, дружать між собою. Про таких людей за давніх часів говорили: «Сідаймо рядком та поговоримо ладком». Але в будь – якій сім’ї є головний: в одній – батько, в іншій – мати, а іноді й бабуся. Адже чийсь голос має бути ухвальним.

Так само в музиці. Ще з давніх часів Музичний король вирішив, що в музичній сім’ї буде один головний звук, і наділив його чарівною силою. Хоч би де мандрувала мелодія, у кінці пісні або п’єси вона завжди повертається до головного звука, неначе він усі інші звуки притягує до себе, як магніт. Ім ’я в нього дуже красиве й також чарівне – Тоніка. Вслухайтесь в це слово, воно ніжне, але водночас горде й величне. Давайте разом скажемо й відчуємо його (весь клас повторює слово «тоніка»). Звук Тоніка,як і інші, також може перетворитись в ноту, і тоді його можна побачити. Але Музичний король сказав, що спочатку Тоніку треба почути.

Зараз ми з вами послухаємо мелодію і спробуємо визначити, як звучить головний звук.

 

Слайд № 25.