МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА
ДО СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ
(для студентів)
Тема: «Релігія і наука. Християнство і наука.»
Актуальність теми: У процесі історії взаємозв'язки науки і релігії характеризувалися як гострими конфліктами, так і спробами примирити науку й релігію. Особливо активний діалог між релігією і наукою розпочався в ХХ ст., що призвів до утвердження ідеї, що релігія і наука цілком можуть не тільки рухатися паралельними курсами, але і конструктивно взаємодіяти один з одним.
Навчальна мета:
Знати: сутність світогляду; історичні типи світогляду; особливості релігійного світогляду.
Вміти: провести порівняльний аналіз науки і релігії; побачити спільне і відмінне в християнському і науковому світоглядах.
Розуміти: значення віри та розуму на шляху розвитку людської цивілізації.
САМОСТІЙНА ПОЗААУДИТОРНА РОБОТА
Питання для обговорення:
1. Світогляд. Особливості релігійного світогляду:
- що таке світогляд і що він включає в себе?
- історичні типи світогляду(міфологія, релігія, наука);
- яка особливість релігійного світогляду?
- співвідношення релігійного та наукового світоглядів.
2. Християнство і наука:
- історія взаємодії християнства і науки;
- наука і християнська релігія як форми духовно-творчого освоєння світу: порівняльний аналіз;
- вирішення основних світоглядних проблем в християнстві (християнська гносеологія, онтологія, антропологія, футурологія);
- християнський еволюціонізм П. Тейяра де Шардена.
3. Проблема співвідношення віри і розуму в християнстві:
- проблема стосунків віри та розуму в християнській філософії;
- значення віри та розуму в житті людини та в розвитку суспільства.
Завдання для самостійного опрацювання
Завдання 1. Прокоментуйте вислови відомих вчених-природодослідників про співвідношення релігії і науки, релігійного та наукового світоглядів:
1.1.«Чудесна будова космосу і гармонія в ньому, можуть бути пояснені лише тим, що космос створений за планом всевідучої всемогутньої Істоти. Ось, - моє перше і останнє слово».
«Таке витончене поєднання Сонця, планет і комет не могло статися інакше, як за наміром і владою могутньої та премудрої Істоти, яка... керує усім світом не як душа світу, а як Володар Всесвіту. Бо... від сліпої необхідності природи, яка скрізь і завжди одна і та сама, не може відбуватися зміна речей». І ще: «Чи було збудоване око без розуміння оптики, а вухо без знання акустики? Яким чином рухи тіл підкоряються волі і звідки інстинкт у тварин?... І якщо Він учинив так, то не слід філософії шукати інше походження світу або допускати, що світ міг виникнути з хаосу, лише за законами природи...».
(Ісаак Ньютон)
1.2. «Релігійній людині Бог даний безпосередньо і первинно. З Нього, Його всемогутньої волі походить усе життя... Хоча Він і непізнаваний розумом, то однак, проявляє Себе за допомогою релігійних символів, вкладаючи Своє святе послання в душі тих, хто, віруючи, покладається на Нього. На відміну від цього для природодослідника первинним є лише зміст його сприйняття і вимірів, що з них виводяться. Звідси він... намагається, по можливості, наблизитися до Бога і Його світопорядку як до вищої, вічно недосяжної мети. Отже, і релігія, і природознавство потребують віри в Бога, при цьому для релігії Бог стоїть на початку кожного розмірковування, а для природознавства — наприкінці. Для одних Він означає фундамент, а для інших — вершину побудови будь-яких світоглядних принципів. Це відповідає відмінностям ролей, які релігія і природознавство відіграють у людському житті. Природознавство потрібне людині для пізнання, релігія - для того, щоб діяти...
Ніде, куди б не звертався наш погляд, яким би не був предмет нашого дослідження, ми не знаходимо суперечностей між релігією та природничими науками, ми швидше констатуємо їхню абсолютну гармонію в основних пунктах.
Релігія і наука зовсім не виключають одна одну, як це вважали раніше і чого бояться наші сучасники. Навпаки, вони погоджуються і доповнюють одна одну. Найбезпосереднішим доказом сумісності релігії та природознавства, навіть при найкритичнішому погляді на речі, очевидно є той історичний факт, що глибокою релігійністю були проникнуті якраз найбільші природодослідники всіх часів — Кеплер, Ньютон, Лейбніц...»
(Макс Планк)
1.3. «Вірую в єдиного Бога і з чистим сумлінням можу сказати, що ніколи не відчував симпатії до атеїстів. Людство без релігії перебувало б у варварському стані свого розвитку... Релігія, мистецтво і наука - це три гілки одного дерева. Усі ці устремління спрямовані до облагороджування життя людини, до того, щоб вивести індивідуум зі сфери суто фізичного існування у сферу свободи». І ще: «Кожний серйозний природодослідник повинен бути, якимсь чином, людиною релігійною. У безконечному універсумі проявляється діяльність безконечно досконалого Розуму. Звичайне уявлення про мене як про атеїста - велика помилка. Якщо це уявлення про мене як про атеїста взяте з моїх наукових праць, то можу сказати, що моїх робіт не зрозуміли ».
(Альберт Ейнштейн)
ТЕМАТИКА НАУКОВИХ ПОВІДОМЛЕНЬ
1. Діалог християнства і науки: історія і сучасність.
2. Проблема віри і розуму у філософії та релігії.
