Капітал здоров'я як складова людського капіталу та фактор економічного зростання

УДК 331.101.262

А. О. Волошко, студентка

Полтавський національний технічний університет

імені Ю. Кондратюка

КАПІТАЛ ЗДОРОВ'Я ЯК СКЛАДОВА ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ ТА ФАКТОР ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ

Кризова демографічна ситуація, погіршення соціально-економічних умов життя, забруднення навколишнього середовища, низька якість медичного обслуговування в цілому негативно позначилися на стані здоров’я громадян України, близько 80% якого мають проблеми зі здоров’ям. Усе це значно актуалізує проблему покращення якісних характеристик людського капіталу, зокрема капіталу здоров'я.

Значний внесок у вивченні теорії людського капіталу, соціально-економічних проблем здоров'я населення внесли С. Гаспарян, А. Добринін, С. Дятлов, С. Ільїнський, Л. Кравчук, Е. Лібанова, І. Чекан та ін. Зокрема, А. Добринін визначає людський капітал як сформований у результаті інвестицій та накопичений людиною певний потенціал здоров'я, знань, умінь, навичок, які цілеспрямовано використовуються в тій чи іншій сфері суспільного виробництва та сприяють зростанню продуктивності праці, впливаючи таким чином на зростання заробітків певної особи [1].

Економічна інтерпретація капіталу здоров'я вперше була здійснена М. Гроссманом. В його моделі здоров'я характеризується як довгостроковий запас капіталу, що визначає ресурс часу, який можна ефективно використати для продуктивної праці. Здоров'я – це інвестиційний товар, оскільки задовольняє потреби споживачів побічно, через меншу кількість днів на лікарняному, підвищення продуктивності праці та заробітної плати. Однак, аналіз наукової літератури свідчить, що питання економічних аспектів збереження та примноження капіталу здоров'я висвітлено недостатньо, остаточно невизначеним залишається зміст поняття «капітал здоров'я».

На нашу думку, головною складовою людського капіталу є саме капітал здоров'я, тому що якісні та кількісні показники здоров'я визначають стиль життя людини, рівень її соціально-економічної активності, характер і способи проведення відпочинку, міграційну здатність, відтворення ресурсів праці. Серед факторів, що впливають на капітал здоров’я, науковці виділяють: стан навколишнього середовища, генетичні фактори, спосіб життя, якість послуг охорони здоров'я.

Саме від рівня здоров'я залежить можливість участі людини в трудовій діяльності, продуктивність її праці. У поняття «капітал здоров'я» включають працездатність, фізичну силу, функціональні можливості працівника (силові, швидкісні, енергетичні, інші), а також протилежні характеристики, такі як захворюваність, інвалідність, тимчасова недієздатність, що об’єднуються в термін «глобальний тягар хвороб». Урбанізований і технократичний стиль життя, з повсякденним постійним стресом, цейтнотом на роботі, браком часу на відпочинок, сприяє невротизації та підвищує ризик соціально-психологічних небезпек, ризик розвитку синдрому хронічної втоми. За даними досліджень американського Національного інституту проблем здоров’я і професійної безпеки (NIOSH), нині понад 40 мільйонів осіб у всьому світі страждають на клінічну форму синдрому хронічної втоми (СХВ). Про небезпечні наслідки СХВ свідчать такі дані: у тих, хто проводить на роботі більше 10 годин на день, у три рази знижується імунітет; постійна перевтома на роботі збільшує ризик виробничої травми на 60%. СХВ частіше загрожує трудоголікам. Найбільш частим побічним ефектом від надмірної роботи є емоційне вигорання – процес поступової втрати емоційної, когнітивної, фізичної енергії, що проявляється в симптомах емоційного, розумового виснаження, фізичного стомлення, особистої відстороненості, зниження задоволеності роботою. Отже, у сучасному динамічному світі затребуваність на ринку праці, просування по кар’єрній щаблині, як правило, не примножує, а навпаки зменшує капітал здоров'я.

Напрямами інвестування в капітал здоров'я можуть бути: витрати на лікування та профілактику захворювань, витрати на здоровий відпочинок і підтримку стану власного здоров'я, витрати на техніку безпеки та охорону праці. Усі інвестиції в капітал здоров'я спрямовуються на збільшення продуктивного періоду життя, збереження працездатності працівника, уповільнюючи фізичний знос людського капіталу. На мікроекономічному рівні (на рівні особистості) здоров'я впливає на ймовірність занятості, і відповідно на дохід, оскільки втрата здоров'я підвищує ризик залишитися без роботи. На макроекономічному рівні здоров'я впливає на зростання добробуту населення та прискорення темпів економічного розвитку.

Збільшення капіталу здоров'я забезпечує зростання продуктивності праці, збільшення пропозицій робочої сили, що в кінцевому рахунку стає підґрунтям для економічного зростання. Цей процес має обернено пропорційну залежність. З одного боку, зростання економічних показників веде до підвищення добробуту, покращення стану охорони здоров'я, як наслідок, до підвищення суспільного та індивідуального капіталу здоров'я. Однак такий вплив може бути обернений: несформований капітал здоров'я стає фактором погіршення якісних функціональних можливостей працівників, зниження продуктивності праці, недостатньої затребуваності на ринку праці, що призводить до зменшення людського капіталу та уповільнення економічного зростання.

Отже, одним із найголовніших активів людського капіталу та базою його формування виступає здоров'я населення. Капітал здоров'я відіграє важливу роль не тільки як складова людського капіталу, але й як вагомий фактор економічного зростання.

Література

1.Добрынин А. И. Основы теории человеческого капитала / А. И. Добрынин, С. А. Дятлов. – СПб.: СПБ УЕФ, 1994. – С. 17, 26.