Символ віри являється переліком доктринальних тверджень церкви, збудованих на основі біблії. Християнська віра будується на Святому Письмі і сформульована в доктринах віри для чіткого виділення основних біблійних поглядів та термінів з метою захисту від різного роду єресі та об'єднання віруючих навколо істини, в яку вони вірять на основі Святого Письма.
Символ віри - поміж кількох давніх ісповідань тепер загальноприйнятий текст Символу віри, схвалений на Нікейському (325) і Константинопільському (381) Вселенських Соборах, починається словом: «Вірую...». Символ віри промовляється у прилюдних і приватних моліннях і співається або читається на літургії (з 5 в.). Виголошення Символу Віри з найдавніших часів вимагається від охрещуваного; якщо ж христять немовлят (у католицьких і православних церквах), то Символ Віри читає за нього хрещений (хресний) батько. Як популярний молитовний текст «Вірую...» вмістив у «Азбуку» (1574) І. Федорович, а згодом у свій «Буквар». Т. Шевченко.
Згадка у Символі віри про походження Святого Духа «від Отця» з додатком «і Сина» (Filioque, як це поширилось у західній церкві) знайшла найрізноманітнішу інтерпретацію у західних і східних християнських церквах і стала одним з пунктів їхнього розколу 1054. Українські полемічні твори 16 - 17 ст. присвячували цьому питанню особливу увагу. Православна Церква не признає додатку «і Сина». Українська католицька церква на Замойському Соборі 1720 узаконила цей додаток.
В православ’ї весь Символ віри складається з дванадцяти членів, і в кожному з них міститься особлива істина, або, як ще називають, догмати православної віри. Варто відзначити, що за цими догмами віри живуть і католицькі церкви, адже, як уже згадувалося вище, цей символ віри був прийнятий на Вселенських соборах до розколу християнської церкви 1054.
Символ віри читається так:
1-й член. Вірую в Єдиного Бога Отця, Вседержителя, Творця неба і землі, всього видимого і невидимого.
2-й. І в Єдиного Господа Ісуса Христа, Сина Божого, Єдинородного, що від Отця народився перше всіх віків, Світло від Світла, Бога істинного від Бога істинного, рожденного, несотворенного, єдиносущного з Отцем, що через Нього все сталося.
3-й. Він для нас, людей, і ради нашого спасіння зійшов з небес, і воплотився від Духа Святого і Марії Діви, і став чоловіком.
4-й. І розп'ятий був за нас при Понтії Пилаті, і страждав, і був похований.
5-й. І воскрес на третій день, як було написано.
6-й. І вознісся на небо, і сидить праворуч Отця.
7-й. І знову прийде у славі судити живих і мертвих, і Царству Його не буде кінця.
8-й. І в Духа Святого, Господа Животворчого, що від Отця походить, що Йому з Отцем і Сином однакове поклоніння і однакова слава, що говорив через пророків.
9-й. В Єдину, Святу, Соборну і Апостольську Церкву.
10-й. Визнаю одне хрещення на відпущення гріхів.
11-й. Чекаю воскресіння мертвих.
12-й. І життя будучого віку.
Амінь.
Тестові завдання(взірець):
1. Молитва - це...
А) звернення віруючого до Бога
Б) механічне повторювання певного тексту
В) магічна дія
2. Скільки частин містить Символ Віри...
А) 7
Б) 12
В) 15
3. Символ Віри був прийнятий на...
А) Константинопольському соборі
Б) Нікейському соборі
В) Константинопольському та Нікейському соборах
4. Назвіть види молитов.
Еталони відповідей: 1А, 2Б, 3В
запитання для контролю і самоконтролю
1. Що таке молитва?
2. Що означає «молитись духом і істиною»?
3. Яке призначення молитви?
4. Коли і за яких обставин був сформований Символ Віри?
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Барщевський Т. Вступ до біблійних наук: Конспект лекцій. – Львів: Свічадо, 2006.
2. Бендик М., Гнатів І., Огірко О. Християнська етика. – Львів, 1997
3. Біблія
4. Дан Г.П Етика для лікарів, медсестер і пацієнтів. – Львів: Свідчадо, 2008.
5. Мовчан В.С. Етика. – Навчальний посібник. – К.: Знання, 2007.
6. Сабара О. Вибір добра: Основи християнської етики: Метод. матеріали. – Львів: Світ, 2009.
7. Серафим Слободський Закон Божий: Підручник для сім’ї та школи. – К.: Фентезі ЛТД, 1996
8. Християнська етика і педагогіка: статті та уроки. – Острог: «Острозька академія», 2001.
