Розрахунок небезпечних зон.

Небезпечні умови праці часто виникають при зсувах грунту у котлованах та траншеях.

При укладанні підкранових шляхів поблизу котлованів та траншей повинна бути витримана допустима відстань l від верхньої будівлі до підошви укосу виїмки

,

де h – глибина котловану або траншеї, a =1 – коефіцієнт закладання укосу.

м

Небезпечною зоною при роботи баштових кранів є площа, обмежена паралельними лініями, які відстоять від вісі підкранового шляху на величину робочого вильоту стріли у кожну сторону з урахуванням можливого відльоту вантажу при його падінні. При використанні автомобільних і гусеничних кранів небезпечною зоною є площа, описана радіусом, рівний найбільшому робочому вильоту стріли, також з урахуванням можливого відльоту вантажу

.

де r – максимальний робочий виліт стріли крана, S – найбільш можливий відліт конструкції при його падінні.

,

де h – відстань від землі до крюка крана; m – довжина гілки стропа; a - кут між гілкою стропа і вертикаллю; n – відстань від центру ваги елемента до його найбільш довгого кінця;

=5,2 м.

Z = 18 м, R = 18 + 5,2 = 23,2 м.

Небезпечна зона при роботі екскаватора.

,

де r_e – найбільший радіус копання, r_e = 11 м, B – відстань по верху забою до лінії кута природного укосу ґрунту плюс 1 м;

B = 1,2 + 1 = 2,2 м.

м.

14.2.3. Вибір типа і розрахунок стропуючих улаштувань і заземлення.

Для монтажних робіт використовуються гнучкі канати типу ТК 6х37. Зусилля в одній гілці стропа S визначається за формулою:

;

де Q – вага найбільшої конструкції,

m – кількість гілок стропа,

k₁ = 0,75 – коефіцієнт, враховуючий нерівномірність натягу стропів.

кН.

Величина розривного зусилля:

,

де k_д = 6 – коефіцієнт запасу,

кН

За величиною розривного зусилля підбираємо діаметр каната. Приймаємо канат Æ 15 мм ТК 6х3,7. Тимчасовий опір розриву дроту 1600 МПа, розривне зусилля 112 кН, маса 100 м змащеного канату 83,45 кг.

Захистом від ураження електричним струмом є захисне заземлення. У якості вертикальних електродів для штучних заземлень використовують стальні труби Æ 80 мм. Для зв`язку вертикальних електродів використовують штабову сталь перерізом 48 мм, товщиною 4 мм. Опір одиночного трубчатого заземлювача

;

де l = 2,5 м = 250 см – довжина труби, Ом – питомий опір грунту розтіканню струму, d = 8 см – діаметр труби

см

h₁ = 8- см – відстань від поверхні землі до верха труби

Ом

Кількість заземлень:

;

де R_з = 4 Ом – розрахункова величина заземлення, К_с = 1,8 – коефіцієнт сезонності, h_{т р} = 1 – коефіцієнт використання труб

;

Приймаємо 13 штук.

По таблиці уточнюємо h_тр = 0,55

Визначаємо опір смуги:

;

де см – довжина смуги, h = 80 см – відстань від поверхні землі до верха труби, b = 4 см – ширина смуги

Ом

Виходячи з опору труби R_тр, та опору смуги R_n, визначаємо результуючий опір:

Ом,

де h_n = 0,45 – коефіцієнт використання смуги,

Ом.

 

14.3. Пожежна безпека.

14.3.1. Визначення категорії виробництва з вибухопожежної безпеки.

Виходячи з властивостей речовин і умов їх застосування, відповідно до ОНТП 24-86, виробничі процеси при будівництві РЧВ відносяться до категорії Д з вибухопожежної безпеки, оскільки воно пов`язано із застосуванням речовин, які негорючі у холодному стані.

14.3.2. Визначення ступеня вогнестійкості споруди.

Згідно СНиП 2.01.02-85, споруди, що будуються, мають І ступінь вогнестійкості.

14.3.3. Протипожежні заходи на будівельному майданчику.

До протипожежних заходів, що впроваджені на будівельному майданчику,належать улаштування протипожежного водопроводу, обладнаного пожежними гідрантами, додержання необхідних розривів меж будівлями та спорудами, віддалення на небезпечну відстань місць для збереження вогненебезпечних і вибухонебезпечних матеріалів, улаштування доріг для пожежних машин, відведення окремих місць для паління.

На будівельному майданчику передбачено розташування пожежного щита.

На відкритих складах мають бути пінні вогнегасники ОТП-10.